Тема 8. Наданння невідкладної допомоги потерпілим при нс

Тема 8. Наданння невідкладної допомоги потерпілим при НС

 

Мета: Вивчити основи і порядок надання потерпілим основ першої долікарняної допомоги. Усвідомити особливості протікання тієї чи іншої хвороби. Засвоїти основні способи і методи надання першої долікарняної допомоги.

 

Завдання 1.

Визначить правильну послідовність дій при наданні долікарняної допомоги потерпілій людині при наступних варіантах порушення функціонального стану організму. Варіанти завдання відповідають Вашому порядковому номеру в учбовому журналі.

 

 

Шлунково-кишкові інфекційні захворювання.

До них відносяться дизентерія, інфекційні ентероколіти, а також черевний тиф, паратифи А і В, холера. Зараження людини збудниками дизентерії й інших хвороб цієї групи відбувається через рот: вони попадають у шлунково-кишковий тракт разом із водою, їжею при порушенні гігієнічних правил. Тому багато хто вважають інфекційні захворювання кишкового тракту хворобами «брудних рук».

Захворювання дизентерією й ентероколітами виявляється через 2—7 днів після зараження.

Ознаки: спочатку відзначаються загальна слабість, нездужання, втрата апетиту, зниження працездатності, потім з'являються болі в животі, підвищується температура тіла, виникають повторні часті проноси з домішкою слизу і крові до калових мас, помилкові позиви на низ.

Надання допомоги. Тому що ці хвороби заразні, уже при підозрі на них потрібно ізолювати хворого, виділити йому окремий посуд і терміново викликати медичного працівника.

Попередження подібних хвороб ґрунтується на проведенні загально санітарних заходів — знешкодженні нечистот, знищенні мух, здійсненні санітарного нагляду за харчовими продуктами і водопостачанням, ретельному дотриманні вимог особистої гігієни. Усі особисті речі захворілих дезінфікуються, установлюється спостереження за контактувавши ми з хворим.

 

Завдання 2.

При яких порушеннях функціонального стану організму людини, хворобах чи небезпечних пошкодженнях може стати в нагоді вміст медичної аптечки.

Виконання:

Порушення функціонального стану організму, хвороби, небезпечні пошкодження	Засоби та ліки, правила їх застосування
Підвищення температури тіла.	Парацетамол
промивання очей і шкіри, полоскання рота при опіках кислотою	Сода питна
Переломи	Ватно-марлевий бинт
кровотечі	Джгут, шина
кровотечі з носа	Розчин перекису водню (3%)
непритомний стан	Нашатирний спирт
нервової системи	Настойка валеріани
сильні болі в ділянці серця і за грудиною	Нітрогліцерин
забої, вивихи, переломи	Гумовий пузир для льоду
рани, свіжі подряпини на шкірі	Йодна настойка (5%)

 

 

Завдання 3.

Ситуаційна задача. На ваших очах вантажною машиною збито пішохода. Він непритомний лежить на спині. Обличчі в крові, права нога неприродно вивернута і навколо неї розтікається калюжа крові. Дихання шумне, із характерним сипом при вдихові. Як ви будете діяти.

1. Перевірити наявність пульсу

2. привести до тями:

· розстебнути комір, ремені, ґудзики

· дати вдихнути нашатирний спирт на обличчя бризнути холодну воду

3. Надати першу допомогу при переломі ноги.

- Осколки, зміщуючись, нерідко ушкоджують кровоносні судини, нерви і внутрішні

органи, тому ні, в якому разі не ворушіть зламану ногу або руку! Все треба залишити як є, але забезпечити ушкодженим кістам найбільший спокій. У потерпілих з відкритими переломами не намагайтеся вправити в рану уламки, що стирчать або видаляти з рани осколки. Потрібно зупинити кровотечу, накласти на рану стерильну пов'язку, чисту носову хустку або рушник. Потім обережно, щоб не підсилити біль, варто накласти готову шину (картонну, фанерну, дерев'яну або дротову) або зроблену з підручних засобів — дошки, ціпка, шматків фанери, гілок, парасольки і створити спокій потерпілому й кінцівці.

4. Надання першої допомоги при забитого місця голови:

- прикласти до голови холодний предмет.

5. Обробити рани

6. Доправити до лікарні

 

Завдання 4.

Складіть правильний алгоритм дій при наданні першої допомоги на випадок раптової непритомності (пульс на сонній артерії присутній).

 

Надання допомоги: Якщо сталася непритомність, укласти потерпілого на спину, опустити голову нижче тулуба, розстебнути комір, ремені, ґудзики, забезпечити приплив свіжого повітря в приміщення - відкрити вікна, двері. Дати вдихнути нашатирний спирт на обличчя бризнути холодну воду. Коли до потерпілого повернеться свідомість, напоїти його чаєм, кавою, змусити прийняти валеріанові краплі. Через кілька хвилин він відчує себе повністю здоровим. Якщо непритомність триває більше 15 хвилин, потрібно терміново викликати лікаря

 

 

Завдання 6.

Складіть правильну схему надання допомоги при автодорожній пригоді, якщо постраждалий непритомний.

 

· Викликати швидку допомогу.

· Переконатися в наявності пульсу на сонній артерії й реакції зіниць на світло.

· Якомога швидше повернути постраждалого на живіт.

· Очистити за допомогою хустки або серветки ротову порожнину постраждалого.

· При підозрі на переломи кісток кінцівок накласти шини.

· Накласти на рани стерильні пов'язки

 

Завдання 7.

Під час збирання врожаю трапився нещасний випадок. У постраждалого - відкритий перелом лівої стегнової кістки і сильна кровотеча зі стегнової артерії. Він кричить від болю, але намагається залізти у кузов вантажівки: боїться запізнитися на останній автобус. До найближчого телефону на посту ДАІ не менше 40 хвилин їзди на машині, до районної лікарні - не більше години. Як ви будете діяти у такий ситуації Виберіть правильні відповіді і розмістіть їх у порядку черговості своїх дій.

 

· Покладете постраждалого на спину.

· Накладете джгут поверх одягу вище від місця кровотечі.

· Розірвете потерпілому брюки і накладете на рану стерильну пов¢язку.

· Накладете шину від лівої пахви до п'яти

· Після накладання шини перенесете постраждалого в машину імпровізованих ношах і доставите в лікарню.

 

 

Завдання 8.

Уважно прочитайте текст. Які технічні помилки й неточності допущені при проведенні штучної вентиляції легень? Що треба було зробити?

Постраждалого поклали на рівну тверду поверхню. Поклавши під його плечі валик, закинули голову назад. Видих у легені здійснювався методом ²із рота в рот². Однак при видиху в легені постраждалого його грудна клітка не рухалася, тобто повітря в легені не надходило.

Ø Надмірне відведення голови може призвести до звуження дихальних шляхів

Ø При цьому потрібно рукою що знаходиться у лоба постраждалого, необхідно затиснути ніс.

 

 

Завдання 9.

Ви потрапили в ситуацію, коли постраждалому необхідно зробити непрямий масаж серця. Назвіть серед запропонований варіантів ваші відповідні дії і їх черговість:

 

· Покласти постраждалого на рівну тверду поверхню.

· У точку проекції серця на грудині покласти долоні одна на одну, пальці злегка підняти, великі пальці направити в різні боки

· тиснути руками почергово ритмічно через кожні 2-3 сек.

· Долоні не відривати від груднини постраждалого, кожний наступний рух робити після того, як грудна клітка повернеться у висхідне положення.

 

Завдання 10.

Ситуаційна задача.

Прогулюючись лісом, ви необережно наступили на отруйну змію, яка вас укусила за ногу. Що ви будете робити у ситуації, що склалася.

.

- видавите отруту або відсмокчете ротом

- на ранку накладають суху пов'язку, а на уражену кінцівку — шину

- потерпілому дають багато випити води і відправляють у лікарню тільки в лежачому положенні

 

Завдання 11.

Виберіть із запропонованих варіантів відповідей черговість правильних дій з визначення ознак клінічної смерті:

§ Переконатися у відсутності пульсу на сонній артерії

§ Переконатися у відсутності дихання.

§ Перевірити реакцію зіниць на світло.

§ Переконатися у відсутності свідомості

 

Завдання 12.

Назвіть у пропонованих варіантів відповідей правильні дії щодо завдання прекардіального удару у ділянку груднини:

· Прекардіальний удар завдається ребром стисненої у кулак долоні.

· Лікоть руки, якою завдається удар, повинен бути спрямований вздовж тіла постраждалого.

· Удар повинен бути коротким і різким

· Відразу ж після удару з'ясувати, чи відновилася робота серця.

 

 

Контрольні питання

 

1. Яка послідовність надання долікарняної допомоги?

Перша долікарняна допомога - це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я й життя потерпілого.

При наданні першої долікарняної допомоги треба керуватися такими принципами:

• правильність;
• доцільність;
• швидкість;
• продуманість;
• рішучість;
• спокій.

Дотримуючись, як правило, наступної послідовності:

Ø Зберігайте спокій. Якою б серйозною не була травма або небезпечна ситуація, паніка тільки ослабить вашу здатність думати й знизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час - а в кризовій ситуації час може зіграти на користь життя або смерті.

Ø Уникайте непотрібного ризику. Це не боязкість. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.

Ø Перш ніж діяти, подумайте ретельно й спокійно, але, по можливості, швидко.

Ø Постарайтеся заспокоїти й утішити постраждалих.

Ø З'ясуйте, чи немає інших уцілілих людей, що зберегли активність, які могли б допомогти вам справитися із ситуацією. Зокрема, пошукайте, чи немає серед уцілілих медиків або людей, досвідченіших, ніж ви.

Ø При оцінці наслідків нещасного випадку максимально використовуйте свої органи чуття. Запитуйте. Дивіться. Слухайте. Нюхайте. Потім подумайте й дійте. Попросіть постраждалого описати свої симптоми, сказати вам, що, на його думку, відбулося, і що, згідно його відчуттям, у нього не в порядку.

Ø усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати з води);

Ø оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння;

Ø виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

Ø викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установку;

Ø підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.

Виконуючи перелічені вище дії, необхідно бути уважним і обережним, щоб не заподіяти шкоду собі і не завдати додаткової травми потерпілому. Особливо це стосується тих випадків, коли потерпілого необхідно звільнити з під дії електричного струму, з-під завалу, винести з палаючого приміщення, при рятуванні утопленика. Якщо допомогу надають кілька осіб, деякі із зазначених вище дій можна виконувати паралельно.

Людина, яка надає першу допомогу, повинна знати основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання першої долікарняної допомоги і її прийоми стосовно характеру отриманих потерпілим пошкоджень

 

. 2. Які правила користування медичною аптечкою при наданні долікарняної допомоги?

 

Аптечка швидкої допомоги з набором медикаментів і засобів, мінімальний перелік яких наведено в табл. 1 обов'язково повинна бути на всіх транспортних засобах, а також на підприємствах, в організаціях та установах чи їх підрозділах, особливо тих, де проводяться небезпечні або шкідливі роботи. Такий набір медикаментів і засобів для надання долікарняної допомоги бажано також мати вдома.

На промислових підприємствах, де кількість працівників понад 500 осіб, повинен передбачатися фельдшерський пункт, а з кількістю працівників понад 1200 осіб - лікарський медичний пункт. На підприємствах, в місцях постійного чергування медичного персоналу, крім аптечки, повинні бути вивішені на видних місцях також плакати з правилами надання першої допомоги, виконання прийомів штучного дихання і зовнішнього масажу серця.

Для правильної організації надання першої допомоги на кожному підприємстві, в цехах, відділеннях або інших підрозділах повинні бути відповідальні особи за наявність і необхідний стан пристроїв і засобів для надання цієї допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги, і за систематичне їх поповнення. Ці особи також несуть відповідальність за передання аптечок і сумок по зміні з поміткою в спеціальному журналі. Керівник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує дане підприємство, повинен організувати суворий щорічний контроль за додержанням правил першої долікарняної допомоги, а також за станом і поповненням аптечок і сумок необхідними пристроями й засобами.

Допомога потерпілому, яка надається немедичними працівниками, повинна суворо обмежуватися певними її видами (заходами щодо оживлення при клінічній смерті, зупинкою кровотечі, перев'язкою рани, опіку чи відмороженої ділянки, виведенням із непритомного стану, іммобілізацією перелому, перенесенням і транспортуванням потерпілого тощо).

Таблиця 1

Відмороження.

Відмороження виникають тільки при тривалому впливи холоду, як правило в результаті низької температури повітря, а також при контакті тіла з холодним металом на морозі, із рідким і стисненим повітрям або сухою вуглекислотою. Відмороження настає не обов’язково на морозі, але й коли температура повітря близько 0^о С, підвищена вологість, сильний вітер, а на людині промоклий одяг або взуття. Сприяють відмороженню загальне ослаблення організму внаслідок голодування, стомлення або захворювання, а також алкогольне сп'яніння.

Частіше піддаються дії холоду периферійні частини тіла: пальці ніг, рук, а також ніс, вуха й щоки.

Розрізняють 4 ступеня відмороження тканин:

1 ступінь - почервоніння й набряк;

2 ступінь - утворення бульбашок;

3 ступінь - омертвіння шкіри й утворення струпа;

4 ступінь - омертвіння частини тіла (пальців, стопи).

Надання допомоги. Необхідно швидше відновити кровообіг відморожених частин тіла шляхом їхнього розтирання й поступового зігрівання на місці події. Потерпілого бажано занести в тепле приміщення (15-20⁰ С) і продовжити розтирання. Якщо побіліли щоки, ніс, вуха, досить розтерти їх чистою рукою до почервоніння й появи поколювання. Краще розтирати відморожену частину спиртом, горілкою, одеколоном. Якщо їх немає, розтирати потрібно м'якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а охолоджує відморожені ділянки й ушкоджує шкіру. Під час розтирання потерпілий повинен намагатися рухати ушкодженою кінцівкою.

З ніг взуття потрібно знімати обережно, щоб не пошкодити відморожені пальці. Якщо без зусиль це зробити не вдається, потрібно розпороти ножем взуття по шву.

Одночасно з розтиранням і зігріванням потерпілому потрібно дати випити гарячий чай, каву, горілку.

Після порозовіння відмороженої кінцівки її треба витерти насухо, змочити спиртом, горілкою або одеколоном, накласти суху чисту пов'язку й утеплити кінцівку ватою або тканиною. Пальці потрібно бинтувати всі разом, пов'язка не повинна бути тугою. Якщо ж кровообіг відновлюється повільно й шкіра залишається синюшною, слід припустити глибоке відмороження й потерпілого негайно направити до лікарні. Щоб не було відморожень, необхідно подбати про теплий одяг, взуття, утеплення робочих місць і місць відпочинку, про забезпечення регулярного прийому теплої їжі, дотриманні правил особистої гігієни.

 

10. Причини, ознаки і надання першої допомоги при захворюваннях органів серцево-судинної системи.

 

Стенокардія й інфаркт міокарда.

Ознаки. Основна і найвиразніша ознака — сильний стискаючий біль за грудиною, іноді ліворуч від грудини або в підложечній області, у лівому плечі й руці. Часто біль у цих місцях супроводжується запамороченням, головним болем, блювотою. Приступ болю при стенокардії триває від декількох хвилин до півгодини, якщо ж більше — варто запідозрити інфаркт міокарда. Приступи болів виникають під час руху або при фізичному навантаженні, а також у спокої — звичайно, вночі. Приступи болів у спокої більш тривалі, після приступу залишаються слабкі тупі болі.

Для інфаркту характерні більш сильніші й триваліші болі, розвиток колапсу або шоку, почуття страху смерті, підвищення температури тіла.

Лікування. Основний принцип — швидке купурування болів і попередження повторних приступів. При легких приступах болі під язик кладуть для смоктання таблетку валідолу або нітрогліцерину. Валідол діє трохи слабкіше, але більш триваліше нітрогліцерину. Їх можна приймати повторно, вони не заважають призначенню інших засобів. У деяких людей після прийому нітрогліцерину з'являється почуття розпирання голови внаслідок розширення кровоносних судин мозку й інших органів. Через це часто від нього відмовляються. Можна прийняти усередину корвалол або валокордин, 10—20 крапель. Усі ці препарати можна використовувати повторно кілька разів. Для швидкого купурування болів потрібно зробити ін'єкцію знеболюючого засобу.

У всіх випадках, коли у хворого підозрюється інфаркт міокарда, краще до уточнення діагнозу відноситися до нього як до людини, що страждає інфарктом міокарда: обов'язково створити постільний режим, забезпечити повний фізичний і нервово-психічний спокій; у невідкладному порядку спробувати усунути біль, попередити розвиток шоку; терміново повідомити про хворого лікаря.

Нітрогліцерин потрібно зберігати в скляних трубках, закритих віскозою, у темному місці. У пластмасовому упакуванні, закритим ватою, він швидко втрачає активність. Його не можна довго зберігати, приймати тільки свіжий препарат.

 

 

11. Причини, ознаки і надання першої допомоги при переломах.

Переломи кісток. Переломом називається часткове або повне порушення цілісності кістки в результаті її удару, здавлювання, перегину (під час падіння) Після повного перелому уламки кістки зміщаються, при неповному переломі кіста ушкоджується частково — утворяться надлом, тріщина. Переломи бувають закриті (без ушкодження шкіри), відкриті (із порушенням цілісності шкіри) і ускладнені (кровотечею, розмозженням навколишніх тканин). При відкритих переломах (у рані видні уламки кісток) мікроби попадають у рану, викликаючи запалення м'яких тканин і кістки, тому ці переломи протікають тяжче, ніж закриті. Поперечні, подовжні, гвинтоподібні переломи дають зміщення рідше. Найбільш важкі осколкові переломи зі зсувом осколків, трохи легше протікають косі переломи.

Ознаки: біль, припухлість, зміна форми й укорочення кінцівки, поява рухливості в місці ушкодження, «хрускоту» уламків.

Надання допомоги. Осколки, зміщуючись, нерідко ушкоджують кровоносні судини, нерви і внутрішні органи, тому ні, в якому разі не ворушіть зламану ногу або руку! Все треба залишити як є, але забезпечити ушкодженим кістам найбільший спокій. У потерпілих з відкритими переломами не намагайтеся вправити в рану уламки, що стирчать або видаляти з рани осколки. Потрібно зупинити кровотечу, накласти на рану стерильну пов'язку, чисту носову хустку або рушник. Потім обережно, щоб не підсилити біль, варто накласти готову шину (картонну, фанерну, дерев'яну або дротову) або зроблену з підручних засобів — дошки, ціпка, шматків фанери, гілок, парасольки (мал. 4) і створити спокій потерпілому й кінцівці.

Шину потрібно накладати на одяг, попередньо обклавши її ватою, обмотавши бинтом, рушником або м'якою тканиною. Після накладення шини необхідно прибинтувати або прив'язати чим-небудь у трьох-чотирьох місцях до тіла. Якщо зламано велику трубчасту кісту (стегновою або плечова), шиною треба фіксувати одночасно три суглоби, а якщо ушкоджені більш дрібні кістки, досить зробити нерухомими вище - і нижче розташовані суглоби.

Перелом стегнової кістки. Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. Для створення спокою ушкодженій нозі зовні, від стопи до пахвової області, прибинтовуються шини, а по внутрішній поверхні — від підошви до промежини (мал. 5). Якщо лікарня або медпункт від місця катастрофи далеко, потрібно ще одну шину прибинтувати позаду, від стопи до лопатки. Якщо немає шин, можна прибинтувати ушкоджену ногу до витягнутої здорової.

 

 

 

Мал.5.Шинні пов'язки на гомілку й стегно

Переломи кісток гомілки. Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. Шина накладається по задній поверхні ушкодженої ноги, від стопи до сідниць, і фіксується бинтом в області колінного й гомілковостопного суглобів (мал.5,6).

 

 

 

Мал. 6.Накладення шинної пов'язки при переломі кісток гомілки

Переломи кісток кисті й пальців. Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. Ушкоджені напівзігнуті пальці (надають «хапальне» положення кисті) прибинтовують до ватяного валика, підвішують на косинку або шинуют.

Перелом ключиці виникає при падіннях. Небезпечні ушкодження уламками кісток, що зміщуються, великих підключичних судин.

Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. Для створення спокою варто підвісити руку на стороні ушкодження на косинку або на підняту полу піджака (мал. 7). Для розведення уламків ключиці можна руки зв'язати за спиною (мал. 8).

Переломи плечової кістки. Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. Зігнувши ушкоджену руку в ліктьовому суглобі і, повернувши долоню до грудей, накладають шину від пальців до протилежного плечового суглоба на спині. Якщо немає шин, можна прибинтувати ушкоджену руку до тулуба або підвісити її на косинці, на піднятій полі піджака (мал. 7, 9).

 

 

Мал.7.Пов'язка полою піджака Мал. 8.Фіксація рук при переломі ключиці

 

 

Мал. 9. Накладення шини на плече

Переломи кісток хребта й таза. Ознаки: з'являється сильний біль в ушкодженій області, зникає чутливість, настає параліч ніг, іноді порушується сечовиділення.

Надання допомоги. Вкладати потерпілого на м'які ноші забороняється. Можна — тільки на щит (широку дошку, фанеру, зняті з петель двері), покритий ковдрою або пальто, на спину (мал. 10, 11). Піднімати його треба дуже обережно, в один прийом, щоб не викликати зсуву уламків і більш важких руйнувань спинного мозку й органів таза. Кілька людей можуть піднімати потерпілого, взявшись за його одяг і, діючи узгоджено, по команді (мал. 12). Якщо немає дощок, щита, потерпілого кладуть на підлогу автомашини і везуть обережно (без тряски). Людину з переломом шийного відділу хребта варто залишити на спині з валиком під лопатками, закріпити голову і шию, обклавши них із боків м'якими предметами. Якщо ушкоджені кістки таза, ноги постраждалого трохи розводять у сторони («положення жаби») і під коліна підкладають щільний валик із складеної ковдри, скатаного одягу (мал. 13).

 

 

 

 

Мал. 10. Шини з дощок при переломі Мал.11.Положення потерпілого при переломі хребта

 

Мал.10. Шини з дощок при переломі хребта

 

Переломи кісток передпліччя. Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. Шина накладається на руку, зігнуту в ліктьовому суглобі, знизу від кінчиків пальців до ліктьового суглобу (мал. 14).

Переломи ребер. Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. Потрібно туго забинтувати грудну клітку в місці перелому (мал. 6).

Переломи кісток стопи. Ознаки, типові для переломів.

Надання допомоги. До підошви прибинтовується дощечка.

Переломи щелеп (верхньої, нижньої ) виникають у результаті удару, травми.

 

 

Мал. 12. Укладання постраждалого на ноші

 

 

Мал. 13. Положення хворого при переломі тазу

Ознаки: біль, зміщення зубів, рухливість і «хрускіт» уламків. При переломі нижньої щелепи обмежується її рухливість, погано відкривається і закривається рот Унаслідок важких травм можливе западання язика й порушення подиху.

Надання допомоги. Накладається бинтова або косиночна пов'язка (мал. 15). Запавший язик потрібно витягнути й зафіксувати бинтом або носовою хусткою.

Переломи кісток черепа. Зламані кістки нерідко ушкоджують головний мозок, він здавлюється в результаті крововиливу.

 

Мал.14.Шинна пов'язка з Мал.15. Пов'язка при переломах

підручного матеріалу при кісток верхньої або нижньої щелепи

переломі кісток передпліччя

 

Ознаки: порушення форми черепа, виявляється пролом (ум'ятина), витікання черепно-мозкової рідини й крові з носа й вух, утрата свідомості.

Надання допомоги. Щоб фіксувати шию і голову, на шию накладають валик-комір із м'якої тканини. Для перевезення тіло потерпілого кладуть на спину, на щит, а його голову — на м'яку подушку

 

 

12. Причини, ознаки і надання першої допомоги при укусах змій, комах та інш.

 

Укуси.

Укуси змій. Туристи, учасники експедицій, відпочиваючі на природі, щоб не постраждати від змій, повинні знати їхні звички. Змії звичайно, не нападають на людину, якщо ті їх активно не турбують. При наближенні людини змія відповзає убік. Якщо ж їй щось перешкодило відповзти, вона попереджувально сичить. Перш ніж лізти рукою в ущелини скель, нори, густу рослинність, варто переконатися, що там немає змій. Захищають від укусу змій шкіряні або гумові чоботи, товсті вовняні носки. Влаштовуючи нічліг, варто вжити заходів обережності від змій, тому що більшість із них веде нічний спосіб життя. Уночі від них захищають запалені багаття.

Ознаки. Видна ранка від укусу, відзначаються різкий біль, червоність, припухлість, бульбашки, крововиливи на місці укусу. У потерпілого з'являються занепокоєння, загальна слабість, судоми, спрага, запаморочення, блювота, пронос, кров у сечі, порушуються дихання і серцева діяльність.

Надання допомоги. Основний метод лікування укусу змій полягає у введенні протизміїної сироватки. Якщо є шприц і протиотрутна сироватка, потрібно ввести її підшкірно в місце укусу в перші 20—25 хвилин після нещасного випадку. На жаль, у поході так буває далеко не завжди, тому краще негайно доставити потерпілого в найближчу лікарню.

Для запобігання усмоктування отрути в кров і інші тканини рекомендують відсмоктати отруту з ранки ротом (якщо немає ушкоджень слизової оболонки ротової порожнини, губ, ясен). З цією ж метою можна поставити на місце укусу кровососну банку, попередньо зробивши надріз ранки. Кров'янисту рідину, що відсмоктується ротом, необхідно швидко спльовувати. Потім на ранку накладають суху пов'язку, а на уражену кінцівку — шину. Потерпілому дають багато випити води і відправляють у лікарню тільки в лежачому положенні.

Укуси комах.

Укуси комарів, москітів і інших дрібних комах. Небезпечні множинні укуси комах, особливо коли в людини підвищена чутливість до них.

Ознаки (з'являються не завжди) такі ж, як при укусі бджіл.

Лікування. При підвищеній чутливості потерпілого до укусів проводяться ті ж заходи, що і при укусі бджіл.

Для попередження укусів змазують відкриті частини тіла засобом репудином і іншими хімічними речовинами, відлякуючи комарів, москітів, мошок і інших кровосисних двокрилих комах. Використовують також захисні індивідуальні сітки й сітки для вікон і дверей.

Укуси бджіл, ос, джмелів, кліщів, дрібних павуків. Небезпечні множинні укуси цих комах і підвищена чутливість людини до них.

Ознаки: біль, набряк тканин у місці укусу, загальна слабість, нудота, блювота, кропив'яна висипка, іноді утрата свідомості.

Надання допомоги: необхідно видалити жало, якщо воно залишилося на місці укусу, або кліща (на останнього попередньо потрібно накапати бензин або гас), а потім прикласти до місця укусу марлеву серветку або вату, змочену нашатирним спиртом, одеколоном, горілкою, винним спиртом, розчинами перекису водню і марганцевокислого калію, або зробити холодний компрес, дати рясне питво. Іноді необхідна лікарська допомога.

Добре допомагає:

ü змащування місця укусу свіжим соком цвіту нагідок чи витяжки нагідок.;

ü листя петрушки - сік листя тертого коріння петрушки, як знеболюючий засіб;

ü подорожник широколистий - свіжі порізані листя прикладені до місця укусу;

ü ріпчаста цибуля, розрізана навпіл - прикласти до місця укусу;

ü цвіт малини - змастити настоєм;

ü таблетка валідолу - прикласти до місця укусу;

ü розтерте листя м'яти;

ü розтерте листя кульбаби;

ü пижма, цвіт розтертий;

ü при багаторазових укусах - ванни з свіжого коріння й плодів бузини;

 

Уникайте нападу кліщів. Надійніше захищає від кліщів чоловічий одяг.

У вкрай важких випадках, а також при білій гарячці, що почалася, потрібна госпіталізація.

 

Отруєння.

Отруєння грибами. Зазвичай отруюються блідою поганкою (нагадує сироїжку й печерицю), зморшками, іноді мухомором та не справжнім опеньком.

Ознаки отруєння грибами перших двох видів виникають через 6—12 годин після їхнього прийому, ознаки отруєння мухомором — через 0,5— 1 годину. З'являються нудота, блювота, болі в животі, спрага, судоми, а в отруєної мухомором, крім того, відзначається збудженість, слинотеча, рясний піт, потім розлади серцевої діяльності.

Надання допомоги: рясне промивання шлунку теплою водою або слабким розчином марганцевокислого калію, усередину призначається сольове проносне — сульфат магнію або натрію (дорослому— 2 столові ложки), і потерпілий відправляється в найближчу лікарню, щоб попередити ураження печінки і нирок.

Отруєння невідомими отрутами. Ознаки. Про отруєння судять по факті прийняття, випадкової або навмисної, якоїсь речовини або рідини, а також по загальному нездужанню постраждалого, слабості, млявості, втраті апетиту, головними болями, болями у животі, нудоті, блювоті, проносові, порушенню або утраті свідомості, мимовільному виділенні сечі і випорожнень. Крім того, в особи, що отруїлась, відзначаються синюшність обличчя, губ, сухість шкіри або, навпаки, підвищена пітливість.

Надання допомоги. Необхідно швидке припинення подальшого надходження шкідливої речовини в організм; ужити заходів для швидкого видалення, виведення отруйної речовини з організму; знешкодити або нейтралізувати хімічні речовини, що надійшли в організм; відновити порушені функції організму; терміново викликати лікаря незалежно від наслідків отруєння і стану потерпілого.

Методи надання допомоги залежать від шляхів проникнення отрути в організм.

Якщо отрута потрапила на шкіру, ретельно змити її водою (струменем) і накласти суху пов'язку. Не можна накладати пов'язок із ліками!

Якщо отрута потрапила в очі, промити їхньою водою (можна з фонтанчика для питної води) і накласти суху пов'язку на очі для створення спокою.

Якщо ж отрута виявилася в дихальних шляхах, винести потерпілого на свіже повітря, ретельно промити йому порожнини носа й рота (водою або 2 % розчином питної соди), зняти одяг, просякнутий хімічними речовинами, розстебнути комір, при порушенні дихання провести штучне дихання методом «із рота в рот» або «із рота в ніс».

Якщо отрута проковтнута (потрапила у шлунково-кишковий тракт), у особи, що отруїлась, необхідно викликати блювоту шляхом подразнення кореня язика і задньої стінки глотки (пальцями або ложкою) і кілька разів промити йому шлунок розчином марганцевокислого калію й суспензією активованого вугілля (напоїти ними і викликати блювоту або, коли потерпілий без свідомості, уливати її через зонд). Потім потерпілий повинний прийняти сольове проносне: сульфат магнію або натрію (але не касторку!).

У всіх випадках отруєння бажано показати потерпілого медпрацівнику.

Отруєння окисом та оксидом вуглецю настає в результаті вдихання чадного газу, світильного газу, генераторного газу, продуктів горіння, диму в зв'язку з утворенням у крові карбоксигемоглобіна і порушенням переносу кисню кров'ю.

Ознаки: шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабість, нудота, блювота, слабкий пульс, непритомність (при легкому отруєнні), нерухомість, судоми, порушення зору, подиху, і роботи серця, утрата свідомості протягом годин і навіть доби (при важкому отруєнні).

Лікування: винести потерпілого на свіже повітря або в добре провітрюване приміщення, звільнити його від одягу, що стискує подих, створити спокій, дати йому понюхати ватку з нашатирним спиртом. Якщо припинився подих, потрібно провести штучне дихання, якщо ж зупинилося серце — негайно закритий масаж серця на місці події.

 

Утоплення.

Рятувати утопаючого потрібно швидко, тому що смерть настає через 4-6 хвилин після втоплення. Підпливши до потерпілого ззаду, взяти його під руки (тоді його голова опиниться над водою), повернути обличчям вгору й пливти з ним до берега, де намагатись зробити штучне дихання методом “з рота в рот” або “із рота в ніс”

 

Шкіра утопаючого буває блідою або синюшною. В “блідих” утоплеників у дихальних шляхах і у легенях води немає, а в “синіх” із рота й носа виділяється піниста рідина.

На березі, або в човні необхідно якомога швидше очистити хусткою, марлею або бинтом порожнину рота й глотки потерпілого від слизу, мулу й піску, а потім швидко видалити воду з його дихальних шляхів: повернути потерпілого на живіт, перегнути його через своє ко