Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям↑ Стр 1 из 5Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ
ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ Вступ Сучасний розвиток медицини передбачає постійне удосконалення заходів щодо діагностики, лікування та профілактики хвороб з урахуванням вимог доказової медицини. Система стандартизації медичної допомоги орієнтована на розробку медико-технологічних документів, які допомагають лікарю ефективно діяти в конкретних клінічних ситуаціях, уникаючи неефективних та помилкових втручань. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям (УКПМД) «Гострі респіраторні інфекції» за своєю формою, структурою та методичними підходами щодо використання вимог доказової медицини створено відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.09.2012 року № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2012 року за № 2001/22313. УКПМД розроблений на основі адаптованої клінічної настанови «Грип та гострі респіраторні інфекції. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах». В УКПМД зосереджено увагу на стратегіях призначення антибіотикотерапії лікарями первинної ланки при лікуванні розповсюджених гострих респіраторних інфекцій. Скорочення
І. Паспортна частина Діагноз: гостра респіраторна інфекція Коди хвороб за МКХ-10 Примітка: у випадках, коли респіраторна патологія відноситься більш, ніж до однієї локалізації процесу і самостійно не виділена в рубриках класифікації, тоді вона має класифікуватися зо ознакою нижче розташованої анатомічної локалізації (наприклад, трахеобронхіт шифрується як бронхіт під рубрикою J40). J00 Гострий назофарингіт (нежить) J01 Гострий синусит J01.0 Гострий синусит верхньої щелепи J01.1 Гострий фронтальний синусит J01.2 Гострий етмоїдальний синусит J01.3 Гострий сфеноїдальний синусит J01.4 Гострий пансинусит J01.8 Інший гострий синусит J01.9 Гострий синусит, неуточнений J02 Гострий фарингіт J02.9 Гострий фарингіт, неуточнений J03 Гострий тонзиліт J03.9 Гострий тонзиліт, неуточнений J04 Гострий ларингіт та трахеїт J04.0 Гострий ларингіт J04.1 Гострий трахеїт J04.2 Гострий ларинготрахеїт J06 Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинних або неуточнених локалізацій J06.0 Гострий ларингофарингіт J06.8 Інші гострі інфекції верхніх дихальних шляхів з множинними локалізаціями J06.9 Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, неуточнена J20 Гострий бронхіт J20.9 Гострий бронхіт, неуточнений J21 Гострий бронхіоліт J21.9 Гострий бронхіоліт, неуточнений J22 Гостра респіраторна інфекція нижніх дихальних шляхів неуточнена J40 Бронхіт, не уточнений як гострий або хронічний Примітка: не уточнений бронхіт у дітей у віці до 15 років може вважатися як гострий і тому вноситься у рубрику J20. Для кого призначений протокол Протокол призначений для: керівників ЗОЗ та їх заступників, керівників структурних підрозділів ЗОЗ, лікарів спеціалістів (лікар загальної практики-сімейний лікар, лікар-педіатр дільничний, лікар пункту охорони здоров’я, лікар-судновий, лікар-терапевт дільничний, лікар-терапевт цехової лікарської дільниці, лікар-терапевт підлітковий, середнього медичного персоналу, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні медичної допомоги, пацієнтів з ГРІ віком від 3 місяців для яких не передбачено негайне призначення антибіотиків. Мета протоколу Мета протоколу: забезпечити якість, ефективність та рівні можливості доступу до медичної допомоги пацієнтів на основі даних доказової медицини; встановити єдині вимоги щодо профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих, відповідно до клінічної настанови, що розроблена на засадах доказової медицини; обґрунтування кадрового забезпечення та оснащення ЗОЗ для надання медичної допомоги при ГРІ (наявність фахівців, обладнання та ресурсів); визначення індикаторів якості медичної допомоги для проведення моніторингу та клінічного аудиту в ЗОЗ. Дата складання протоколу: травень 2014 року. Дата перегляду протоколу: травень 2017 року. Розробники протоколу
Адреса для листування Департамент стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», м. Київ електронна адреса: medstandards@dec.gov.ua. Електронна версія документа Електронну версію документу можна завантажити на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я: (www.moz.gov.ua) та на сайті Державного експертного центру МОЗ (www.dec.gov.ua). Рецензенти
ІІ. Загальна частина Мета УКПМД спрямована на раціональний підхід лікарів первинної ланки до антибіотикотерапії при найпоширеніших респіраторних інфекціях. У протоколі наведені стратегії призначення антибіотиків при розповсюджених респіраторних інфекціях; зосереджується увага на групах пацієнтів, які, імовірно, будуть схильні до розвитку ускладнень; наводяться показання до госпіталізації. В протоколі відмічається необхідність врахування потреб та уподобань пацієнтів щодо призначення лікарями антибіотиків. Дорослі та діти (або їх батьки/опікуни), для яких негайне призначення антибіотиків не передбачено, повинні мати можливість приймати обґрунтовані рішення про своє лікування разом з лікарем, який їх лікує. Для забезпечення послідовності надання медичної допомоги пацієнтам з ГРІ у кожному ЗОЗ мають бути розроблені та впроваджені ЛПМД, у яких визначений клінічний маршрут пацієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія між ЗОЗ, що надають первинну і вторинну медичну допомогу, повинна бути визначена відповідним наказом структурного підрозділу з питань охорони здоров’я органу місцевого самоврядування. ІІІ. Основна частина Профілактика Обґрунтування Профілактика ГРІ полягає в проведенні санітарно-просвітницької роботи серед громади щодо шляхів передачі інфекції, клінічних симптомів, звичайного перебігу хвороби та випадків, коли потрібна консультація лікаря. Необхідні дії лікаря А). Обов’язкові. Проводити санітарно-просвітницьку роботу серед громади. Б). Бажані. В приміщенні ЗОЗ (в місцях, доступних пацієнтам) мати друковані інформаційні матеріали, в яких будуть висвітлені стратегії призначення антибіотиків при ГРІ. В сезон респіраторних інфекцій надавати пацієнтам інформацію про респіраторні інфекції в друкованому вигляді (див. додаток 1). Діагностика Обґрунтування Оскільки в даному протоколі розглядаються ГРІ, що здатні до самоліквідації без лікування, то, в більшості випадків,немає клінічної потреби в ідентифікації збудника. Лікар виставляє топічний діагноз та вирішує питання симптоматичної терапії і стратегії антибіотикотерапії. Необхідні дії лікаря А). Обов’язкові. 1. Збір анамнезу. 2. Клінічне обстеження: огляд, передня риноскопія, фарингоскопія, отоскопія, перкусія та аускультація грудної клітки, пальпація регіональних лімфатичних вузлів. 3. Встановлення діагнозу. 4. Інформування пацієнта про природній перебіг даної хвороби та середню її тривалість (див. табл. 1). Б). Бажані. 1. Лабораторна діагностика: ЗАК, мазок із слизової носа та зіва на бактеріологічне обстеження; обстеження на грип. Лікування Об ґ рунтування В залежності від тяжкості хвороби, належності пацієнта до певних груп та враховуючи вподобання пацієнта (див. 4.3) обирається стратегія антибіотикотерапії (див. табл. 2). Необхідні дії лікаря А). Обов’язкові. 1. Прийняти комплексне та зважене рішення щодо лікування пацієнта (див. додаток 2). 2. Інформувати пацієнта про природній перебіг хвороби, про можливі варіанти перебігу хворобу в разі лікування, про можливі побічні реакції на лікарські засоби, що будуть призначені. 3. Інформувати пацієнта про обрану стратегію антибіотикотерапії та видати рецепт на антибіотики. 4. Призначити симптоматичне лікування. 5. У випадку циркуляції в громаді вірусу грипу – діяти у відповідності з медико-технологічним документом, що регламентує дії лікаря при грипі. Б). Бажані. Залишити пацієнту контактний номер телефону, за яким він може зателефонувати лікуючому лікарю та вирішувати можливі питання, що виникнуть впродовж лікування. Призначити пацієнту повторний огляд через три дні від початку лікування. Направлення в стаціонар Обґрунтування Пацієнти з факторами, що свідчать про тяжкий перебіг хвороби (див. 4.4), госпіталізуються. Необхідні дії лікаря А) Обов’язкові. Направляти на госпіталізацію пацієнтів з показаннями дот госпіталізації відповідно до пункту 4.4 Симптоматична терапія Переважна кількість ГРІ перебігають з симптомами, медикаментозна корекція яких значно поліпшує якість життя пацієнта впродовж перебігу хвороби. До таких симптомів відносяться: гарячка, головний біль, біль в горлі, вушний біль, закладеність носа, ринорея, кашель тощо. Існує велика кількість лікарських засобів, показаних для медикаментозної корекції даних симптомів. Значна кількість із цих лікарських засобів є комбінованими препаратами які спрямовані на поліпшення декількох симптомів хвороби. Немає сенсу перераховувати всі можливі комбінації діючих речовин, які можуть входити до складу цих лікарських засобів. Особливе місце в симптоматиці ГРІ займає гарячка. Медикаментозну корекцію гарячки проводять наступними лікарськими засобами: парацетамол (ацетамінофен), ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота, мефенамінова кислота, метамізол натрію. Різні форми випуску цих препаратів дозволяє точно дозувати ці препарати для дітей з врахуванням маси тіла та/чи віку (недостатня доза препарату не викликає ефекту; передозування може призвести до токсичних ефектів). Ацетилсаліцилова кислота не повинна призначатися для медикаментозної корекції гарячки при ГРІ дітям (до 18 років). 4.3 Вподобання пацієнтів та їх батьків (опікунів) щодо стратегій антибіотикотерапії Одне з центральних завдань лікаря під час консультації пацієнта полягає в оцінці міркувань пацієнта, його побоювань та очікувань стосовно лікування, перш ніж погоджувати план лікування. Це особливо важливо при консультаціях з приводу ГРІ, коли з боку пацієнта можуть бути очікування, що антибіотик необхідний для лікування, в той час як на думку лікаря призначення антибіотиків не є клінічним показанням. Навпаки, з боку лікаря можуть бути очікування, що пацієнт прийшов спеціально з метою отримання призначення антибіотиків, у той час як пацієнт прагне лише поради та/або пересвідчення. Явною перевагою відкладеного призначення як стратегії у порівнянні зі стратегією непризначення є те, що пацієнт, який очікує на призначення антибіотика, може бути більш схильним погодитися з такою схемою лікування, ніж зі стратегією непризначення. Загальні рекомендації повинні спиратися на потреби пацієнта з огляду на його проблеми та очікування щодо використання антибіотиків, що будуть визначені під час медичної консультації у дорослих та дітей з респіраторними інфекціями в закладах первинної медичної допомоги. Це повинно стосуватися всіх етнічних і соціально-економічних груп. Показання до госпіталізації 1. Частота дихання >30/хв. 2. Частота серцевих скорочень >130/хв. 3. Систолічний артеріальний тиск<90 мм рт.ст., або діастолічний артеріальний тиск <60 мм рт.ст. (якщо це не є нормою для цього пацієнта). 4. Сатурація кисню <92%, або центральний ціаноз (якщо особа не має хронічної гіпоксії в анамнезі). 5. Пікова об’ємна швидкість видиху <33% від належної. 6. Змінений стан свідомості. 7. Дихальна недостатність ≥ІІ ст. (див. відповідні медико-технологічні документи). 8. Температура тіла ≥38,5°С і піддається корекції лікарськими засобами. 9. Пацієнт віком ≥65 років. 10. Соціальні показання (проживання в закладах закритого типу; нездатність до самообслуговування, що стала наслідком хвороби). VІІ. список літератури 1. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Грип та гострі респіраторні інфекції», 2014. 2. Наказ МОЗ України від 23 лютого 2000 року № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я». 3. Наказ МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974. 4. Наказ МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за № 2001/22313. 5. Наказ МОЗ України від 27 грудня 2013 року. № 1150 «Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів». 6. Наказ МОЗ України від 08 квітня 2014 року №252 «Про затвердження шостого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності». VІІІ. Додатки
ПАМ’ЯТКА ПАЦІЄНТУ Профілактика В сезон поширення гострих респіраторних інфекцій, в томи числі грипу, в громаді з метою запобігання інфікуванню рекомендується дотримуватися наступного: 1. Повноцінно харчуватися. 2. Достатньо спати вночі. 3. Провітрювати приміщення кожні 2 – 3 години. 4. Мити руки із милом після громадського транспорту, відвідування громадських місць. 5. Уникати місць скупчення людей. 6. Не займайтися самолікуванням. Дотримуйтися рекомендацій Вашого сімейного лікаря. 7. При появі перших симптомів захворювання (загальна слабкість, головний біль, біль у вусі, біль в горлі, нежить,кашель, підвищена температура тіла) звертатися до Вашого сімейного лікаря. 8. В ситуації, коли в Вашому оточенні з’являється хворий на гостру респіраторну інфекцію, займайте активну позицію – робіть зауваження людині, яка кашляє чи чхає і не прикривається хусткою. 9. Завчасно робіть профілактичні щеплення проти грипу. Це створить імунний захист Вашого організму від найтяжчої гострої респіраторної інфекції – грипу. Докладну інформацію щодо щеплень можете отримати у Вашого сімейного лікаря. Консультація лікаря Оглянувши Вас, сімейний лікар надасть інформацію про хворобу та середні строки її перебігу (без призначення лікування); про особливості лікування та можливі побічні реакції, що можуть виникнути під час лікування; відповість на Ваші запитання та зробить призначення. З метою забезпечення ефективності і безпечності фармакотерапії необхідно дотримуватись рекомендацій із застосування лікарських засобів, призначених лікарем, та інструкції для медичного застосування препаратів. До завершення курсу лікування слід зберігати первинну та/або вторинну упаковку лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу. Ваші вподобання Ви можете ставити лікарю будь-які запитання, що пов’язані із призначенням Вам антибіотика при даній респіраторній інфекції. З огляду на Ваші проблеми та очікування щодо призначення антибіотиків, лікарем буде прийнято зважене рішення та призначена необхідна стратегія антибіотикотерапії. Госпіталізація Лікар може прийняти рішення щодо Вашої госпіталізації. Зазвичай, такі рішення приймаються в наступних ситуаціях: - лікар не може гарантувати якісного лікування в амбулаторних умовах; - потрібне негайне лікування, що вимагає частої корекцією з боку лікаря або потрібен цілодобовий нагляд медперсоналу; - Ваші соціально-побутові умови не можуть гарантувати адекватного та якісного лікування; - Ви можете стати джерелом інфікування осіб, які мешкають поряд з Вами та ін. В стаціонарі у Вас буде можливість бути цілодобово під контролем медперсоналу, що дозволить контролювати зміни в стані здоров’я та вносити відповідні корективи щодо обсягу обстеження та лікування. Як тільки Ваш стан покращиться та стабілізується, Ви зможете продовжити лікування вдома під наглядом Вашого сімейного лікаря.
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 389; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.28.192 (0.013 с.) |