Техніка безпеки при роботі на діючому обладнанні

 

1. Ремонт виконавчих механізмів

Виконавчими пневматичними механізмами в системах автоматичного регулювання є регулюючого й відсічні клапана, які безпосередньо впливають на технологічний процес відповідно до командної інформації, що надходить від регулятора або пристрою дистанційного керування. На виконавчі пневматичні мембранні механізми (далі ИМ) поширюються наступні види обслуговування й планового ремонту:

-міжремонтне обслуговування;

-поточний ремонт;

-капітальний ремонт.

Ремонти виконавчих механізмів проводяться під час поточних і капітальних ремонтів технологічних установок. На кожен виконавчий механізм, що перебуває в експлуатації, складається паспорт (див. додаток №1).

Міжремонтне обслуговування:

Міжремонтне обслуговування необхідно для безперебійної й надійної роботи виконавчих механізмів. Воно спрямовано на попередження відмов у роботі виконавчих механізмів і поліпшення їхньої роботи. Міжремонтне обслуговування проводиться відповідно до технічного опису й інструкцій для експлуатації на виконавчий механізм.

В обсяг міжремонтного обслуговування ИМ входить:

-зовнішній огляд;

-додавання змащення в чепцевий пристрій;

-перевірка й регулювання ходу штока;

-перевірка роботи позиционера;

-усунення пропусків нафтопродукту;

-усунення дрібних несправностей.

Міжремонтне обслуговування виконавчих пневматичних механізмів здійснюється слюсарем КИП або приладистом, закріпленому за одним або групою технологічний об'єктів щодня.

Поточний ремонт:

При поточному ремонті виробляється часткове розбирання, перевірка прилягання плунжера й сідел, заміна деталей, що вийшли з ладу, додавання (або заміна) чепцевого набивання, а також передбачається усунення дрібних дефектів і несправностей виникаючих у процесі роботи й перешкоджаючої нормальної експлуатації виконавчих механізмів.

Поточний ремонт проводиться на технологічному об'єкті або в цеху КИП зі зняттям виконавчого механізму з технологічної лінії.

Виконавчий механізм, що надходить у ремонт, повинен бути звільнений від нафтопродукту, пропарений, промитий водою, очищений від бруду.

 

2. Перевірка систем живлення

Після проведення ремонту здійснюється перевірка працездатності й герметичності виконавчого механізму з оцінкою в паспорті про проведений ремонт і перевірку з розписом виконавця й вказівки дати. В окремих випадках дозволяється проводити поточний ремонт виконавчого механізму на технологічній установці без демонтажу. У цьому випадку виконавчий механізм виводиться в ремонт із дотриманням вимог безпеки, газової й пожежної безпеки. Перевірка на герметичність і міцність ЇМ у такому випадку виробляється разом з

трубопроводом. Якщо при проведенні поточного ремонту буде встановлена необхідність проведення капітального ремонту виконавчого механізму, то йому виробляється капітальний ремонт у ремонтній майстерні цеху №36 з відповідній оцінці в паспорті.

Поточний ремонт ЇМ на технологічній установці проводиться слюсарем КИПиА або приладистом експлуатаційної ділянки за графіком планово-попереджувального ремонту засобів вимірів, що становить начальником ділянки КИПиА (майстром) по експлуатації із записом у паспорті на виконавчий механізм.

Капітальний ремонт:

При капітальному ремонті ЇМ, що здійснюється в ремонтних майстерні цехи КИП, виробляється повне розбирання, заміна або відновлення всіх зношених деталей і вузлів виконавчого механізму й позиціонера. По закінченні капітального ремонту проводиться перевірка виконавчого механізму:

-зовнішній огляд;

-перевірка герметичності Мима;

-перевірка й регулювання ходу штока клапана;

-обпресування виконавчого механізму на тиск не Р < 1.25 робітника;

-визначення протікання через клапан при закритому затворі.

Після проведених робіт виконавець робить запис у паспорті й заповнює відповідні графи, указує виконані операції ремонту й перевірки, ставить дату й розписується. Для перевірки якості проведеного ремонту при випробуваннях, виконавчий механізм пред'являється виконавцем начальникові (майстрові) ділянки з ремонту запірних арматур і виконавчих механізмів.

Якщо результати перевірки задовольняють пред'явленим вимогам, начальник (майстер) ділянки робить оцінку в паспорті із вказівкою дати й розписом. При необхідності проводиться продовження технічного ресурсу. Тільки в цьому випадку виконавчий механізм допускається до подальшої експлуатації.

 

3. Техніка безпеки при роботі на діючому обладнанні

При проведенні ремонту виконавчих механізмів на технологічній установці начальник експлуатаційної ділянки КИПиА(майстер) передає підготовлені технологічною службою до ремонту виконавчі механізми начальникові (майстрові) ділянки з ремонту запірних арматур і регулюючих механізмів цеху №хх по позиціях з паспортами, що організує безпечне проведення ремонтних робіт згідно правил техніки безпеки, пожежної й газової безпеки. Після проведення випробувань і ремонту заповнюється паспорт на виконавчий механізм згідно (Додатка 1).

 

Тема 2.8 Надійність засобів і систем	Лекція	2-45	2-44
автоматизації. Загальні поняття. Параметри,			СРС
що впливають на межі надійності засобів
автоматизації.
	[Конспект]

 

ПЛАН

 

1. Фізична сутність надійності

 

1. Фізична сутність надійності

Технічні характеристики приладу або системи автоматизації визначають можливості апаратури, які можуть бути використані при її експлуатації. У процесі експлуатації ці характеристики повинні зберігатися. Здатність будь-якого виробу, у тому числі приладів і засобів автоматизації, зберігати свої характеристики в заданих межах протягом необхідного проміжку часу називається надійністю.

Будучи однією зі складових якості виробу або виконаної роботи, надійність має в порівнянні з іншими якісними характеристиками істотну особливість. Так, більшість характеристик виробу, у цьому випадку приладу, не зв'язані один з одним. Наприклад, прилад може бути точним, але мати низьку швидкість запису, потрібна швидкодія приладу, а умови виміру порушені, і т.д. Надійність приладу нерозривно зв'язана з усіма його характеристиками й характеризує прояв всіх показників його якості при використанні. Якщо прилад часто виходить з ладу, або змінюються його якісні характеристики, то навіть при відмінних окремих характеристиках прилад не можна назвати надійним.

Будь-який виріб завжди перебуває в одному із двох станів – працездатному, або непрацездатному. Перехід з одного стану в інший, може відбуватися поступово, або стрибком (раптово). Якість зображення телевізора може поступово погіршуватися доти, поки воно не стане неприйнятним для сприйняття. Той же телевізор може вийти з ладу миттєво, у момент нормального прийому зображення без видимих на перший погляд причин.

Поступовий вихід з ладу виробів обумовлюється, як правило, двома основними факторами - зношуванням і старінням. Зношування пов'язане з виконанням механічної або електричної роботи, і властиве всім виробам у будь-яких умовах. Як би точно не були виконані кінематичні ланки стрічкопротягувального механізму, у процесі роботи неминучі стирання, порушення первісної форми зубчастих пар і скручування валів. Механічне зношування проявляється в зміні форми й поверхні виробу. Електричне зношування пов'язане із фізико-хімічним впливом електричного струму на деталі. Кількісно зношування може бути визначено заздалегідь, тому що обумовлене обсягом роботи, виконаним деталлю або виробом (наприклад, пробіг автопокришки 50 тис. км).

Старіння виробу проявляється в часі, незалежно від виконуваної виробом роботи, і обумовлене впливом часу. Старіння викликає у виробах необоротні фізико-хімічні зміни. Так, незалежно від того, працювали або перебували на складі гальванічні елементи, через певний срок вони втрачають працездатність. Втрата працездатності приладу в результаті впливу зношування або старіння, неочевидна і, як правило, може бути встановлена при періодичній або позачерговій перевірках апаратури.

Перехід у неробочий стан стрибком очевидний. Причинами такого переходу є концентрація навантажень (механічних або електричних) вище припустимих для елемента або всієї системи, наявність схованих виробничих дефектів і механічні ушкодження елементів систем (пробій живильного кабелю, руйнування ізоляції проводки). Як правило, у цих випадках прилад руйнується або повністю втрачає свої основні властивості.

Причини стрибкоподібних переходів у непрацездатний стан, на відміну від поступових, часто не можуть бути заздалегідь визначені експериментально. Подібні переходи носять випадковий характер. Однак глибоке вивчення фізичних причин втрати надійності дозволяє науці все більше число причин, що вважалися раніше випадковими, прогнозувати й усувати шляхом застосування нових технологій, зміни умов роботи механізмів і приладів, удосконалювання їхніх конструкцій.

Очевидно, що надійність виробу, приладу, системи залежить від надійності окремих деталей, елементів, допоміжних вузлів, з яких зібраний виріб. При розгляді надійності систем автоматизації вважають, що всі деталі, з яких складається перетворювач, лінія, вторинний прилад, регулятор, включені послідовно, тобто вихід з ладу будь-якої деталі або елемента призводить до виходу з ладу всієї системи. Чим більше число окремих елементів використано для створення системи (складна система), тим нижче буде її надійність.

Особливість надійнісної якісної і кількісної оцінки виробів полягає в тому, що надійність не можна виміряти. Випадковий характер багатьох факторів, що впливають на надійність виробів і приладів, і визначає основу математичного апарата теорії надійності - теорію ймовірностей.

Для систем автоматизації важливе значення надійність здобуває по наступних об'єктивних причинах:

Скорочення числа обслуговуючого персоналу технологічних процесів і апаратів за рахунок створення автоматизованих і автоматичних систем керування;

Розробка і впровадження нових інтенсифікованих і складних комплексів технологічних процесів, для яких фізіологічні якості людини - швидкість ухвалення рішення - стають гальмом до впровадження;

Розробка і впровадження ускладнених систем керування на базі інформаційних і керуючих обчислювальних машин.

 

 

Тема 2.9 Методи підвищення надійності засобів	Лекція	2-47	4-48
автоматизації в процесі їх експлуатації.			СРС
Резервування.
	[3]c. 192 -199

 

ПЛАН