Загальні принципи пошуку та усунення неполадок тза

1. Загальні принципи пошуку та усунення неполадок ТЗА

Перевірка засобів вимірів проводиться для установлення їхньої придатності до застосування. Засоби вимірювання повинні піддаватися первинній, періодичній, позачерговій та інспекційній перевірці. Первинна перевірка повинна проводитися при випуску засобів вимірів в обіг з виробництва і ремонту. Періодична перевірка повинна проводитися при експлуатації і зберіганні засобів вимірів через певні міжповірочні інтервали, установлені з розрахунком забезпечення справності засобів вимірів на період між перевірками. Позачергова перевірка повинна проводитися при експлуатації (зберіганні) засобів вимірів поза залежністю від строків періодичної перевірки: коли необхідно впевнитися в справності засобів вимірів; при уведенні в експлуатацію засобів вимірів, що надходять по імпорті; при проведенні робіт з коректування межповерочннх інтервалів; при контролі результатів періодичної перевірки; коли засобу вимірів установлюються як комплектуючі вироби після витікання половини гарантійного строку на них, зазначеного постачальником у супровідній документації; при ушкодженні поверительного клейма, пломби і втраті документів, що підтверджують проходження засобами вимірів періодичної перевірки; при уведенні в експлуатацію після зберігання, протягом якого не могла бути проведена періодична перевірка у зв'язку з вимогами до консервації засобів вимірів.

Метрологічна ревізія проводиться для визначення відповідності засобів вимірів і застосовуваних методик вимірів сучасним вимогам народного господарства і рівня метрологічного забезпечення виробництва, а також перевірки готовності засобів вимірів до виконання вимірів з нормованою точністю з метою вдосконалювання парку засобів вимірів і підвищення ефективності метрологічного забезпечення виробництва. Метрологічної ревізії повинні піддаватися засобу вимірів підприємств, що здійснюють виготовлення, ремонт, експлуатацію, зберігання і продаж засобів вимірів.

Метрологічна експертиза проводиться для експертної оцінки стану засобів вимірів і правильність їхньої перевірки і застосування. Метрологічна експертиза проводиться при виникненні спірних питань по метрологічних властивостях, методам і засобам перевірки, справності засобів вимірів і придатності їх до застосування.

Засоби вимірів не допускаються до застосування, якщо при перевірці, метрологічній ревізії або метрологічній експертизі встановлено, що вони несправні, у тому числі мають зовнішні ушкодження або вчасно не повірені. Всі засоби вимірів підлягають обов'язковій державній або відомчій перевірці. До проведення перевірки засобів вимірів допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання та іспити, що здали, у навчальних закладах Держстандарту. Дозволу на виконання перевірочних робіт органам відомчих метрологічних служб повинні видаватися органами державної метрологічної служби і оформлятися реєстраційними посвідченнями.

При направленні засобів вимірів на перевірку в органи державної метрологічної служби на їх вимогу повинні представлятися випускні атестати (паспорта) або останні свідчення про перевірку і опису засобів вимірів.

Первинна перевірка засобів вимірів, що підлягають обов'язковій державній перевірці, повинна проводитися органами державної метрологічної служби контрольно-перевірочних пунктах, организуємих цими органами на приладобудівні і приладоремонтних підприємствах, які для цієї цілі повинні надавати окремі приміщення.

Первинна перевірка засобів вимірів, предметів репетуй випуску в обіг відомчій перевірці, повинна вироблятися: при випуску з виробництва - підприємством-виготовлювачем; при випуску з ремонту - метрологічною службою- підприємства, зареєстрованою державною метрологічною службою.

Періодична перевірка засобів вимірів, що перебувають в експлуатації і на зберіганні, повинна проводитися в календарний термін, установлені річними календарними графіками перевірки або розкладом, обумовленим органами державної метрологічної служби.

Річні календарні графіка перевірки складаються підприємствами у вигляді переліків засобів вимірів із вказівкою періодичності і календарних строків їхньої перевірки. Органи державної метрологічної служби повинні безвідмовно приймати засоби вимірів, що представляються на перевірку підприємствами.

Метрологічна служба підприємства повинна мати обмінний і прокатний фонд засобів вимірів для потреб підрозділів підприємства, вести їхній облік і організовувати роботи з обміну і зберігання.

 

Тема 2.6 Методика пошуку проблем і виконання	Лекція	2-41	2-40
ремонту первинних перетворювачів. Типові вади			СРС
та методи їх усунення. Методика аналізу
працездатності електричних, гідравлічних,
пневматичних та механічних вузлів.
	[3]c. 172 -174
	[3]c. 177 -184

 

ПЛАН

 

Прилади та обладнання, загальні відомості

Методика перевірки

1. Прилади та обладнання, загальні відомості

Для перевірки і налагодження регулюючого приладу викорис­товують такі прилади та апаратура (рисунок 5.1): два магазини опорів типу МСР-60, або їм подібні; прилад регулюючий Р 25.2.2, вольтметр універсаль­ний В7-26; секундомір електричний типу ПВ-53Щ.

Прилади регулюючі Р25 призначені для застосування в сис­темах автоматичного регулювання та керування технологічними про­цесами і виконують такі функції:

- алгебраїчне додавання сигналів, що надходять від датчи­ків з уніфікованими (природними) електричними вихідними сиг­налами, а також коригуючих сигналів постійного струму або напруги;

- ввід інформації про задане значення регульованого параметра;

- фор­мування та підсилення сигналу непогодження;

- формування на виході електричних імпульсів постійного або змінного струму для керування виконавчим механізмом (ВМ) з по­стійною швидкістю переміщення;

- формування спільно з ВМ постійної швидкості ПІД - закону ре­гулювання;

- демпферування сигналу непогодження;

- ручне керування ВМ;

- індикацію положення ВМ та непогодження (для деяких вико­нань приладу).

Залежно від виду приєднуваних до приладу датчиків (виду та номінального діапазону зміни вхідних сигналів) існують такі модифі­кації приладів (таблиця 5.1).

Примітки:

1. У приладів всіх модифікацій є додатковий вхід 0...1В змінного струму (частотою 50 Гц) — від датчиків положення ВМ.

2. Прилади мають додаткові входи для підключення уніфікованих електричних сигналів 0-5 мА, 0-20 мА, 0-10В, приз­начених для вводу коригуючих сигналів.

 

Модифікації регулюючих приладів Р 25

 

Модифікація приладу	Вид та номінальний діапазон зміни вхідних сигналів	Вид та кількість приєднуваних датчиків
	Сигнал змінного струму частотою 50 Гц від 0 до 0,5 В (зміна взаємо-індуктивності від 0 до 10 мГн)   Зміна активного опору на 46 Ом.     Зміна ЕРС від 0 до 60 мВ.	Від одного до трьох диференційно-трансформатор-них датчиків   Один або два термоперетво-рювачі опору градуювань 50П та 50М; 100П та 100М Один термоелек-тричний перетворювач градуювань ХК68, ХА68, ПП68, ПР-30/668

Залежно від наявності вмонтованих індикаторів непогодження та положення ВМ прилади всіх модифікацій випускаються в таких виконаннях:

1 — без індикаторів;

2 — з індикаторами непогодження та положення ВМ;

3 — з індикатором непогодження;

4 — з індикато­ром положення.

Основні характеристики приладів Р25:

1. живлення приладів - від однофазної мережі змінного струму

220 В, вихідні сигнали:

а) імпульси напруги постійного пульсуючого струму середнього значення 24В;

б) зміна стану безконтактних ключів, які допускають комута­цію змінного стуму частотою 50 та 60 Гц або пульсуючого постійного струму з амплітудним значенням до 1А за діючого значення струму 0,1 — 0,5 А та діючого значення зовнішнього джерела живлення ви­хідних мереж до 250 В.

2. Діапазони зміни:

- коефіцієнта пропорційності Кп₆₃ (призначеного для встановлення часу пов­ного ходу ВМ Т_вм= 63 с) від 0,6 ± 0,2 до 20 ± 8;

- постійної часу інтегрування Т_и від 5 ± 2 до 500 + 200 с;

- постійної часу демпферування Т_дф від 0 до 10_-4⁺¹² с;

- тривалості інтегральних імпульсів вихідного сигналу від 0,1_-0,02^+0,15 до 1 с;

- зони нечутливості ∆ у відсотках від номінального діапазону змі­ни вхідного сигналу для приладу Р25.2 від 0,5 ± 0,3 до 5 ± 2;

- сигналу коректора у відсотках від номінального діапазону змі­ни вхідного сигналу для приладу Р25.2 від - 50 ± 25 до + 50 ± 25;

- сигналу завдання у відсотках від номінального діапазону зміни вхідного сигналу для приладу Р25.2 від -7,5±2,5 до +7,5+2,5.

3. Конструктивно прилад (див. стенд) складається із зварного ме­талевого каркаса з передньою панеллю. Каркас об'єднує два субблоки Р011 та Р012, кожний з яких включає в себе електронну схему, змонтовану на друкованій платі, рамку та штепсельний роз’єм для комутації. На передній панелі каркаса розміщені органи керування: задатчик, перемикач роду керування „А”-„Р” (автоматичне - ручне) та пере­микач „Р” для керування в ручному режимі (▲ - більше, ▼ - менше).

На субблоці Р011 містяться такі органи керування, налагодження та контролю:

- два світлодіоди, які показують напрямок дії приладу (▲ — біль­ше, ▼ — менше);

- перемикач режиму роботи приладу (ПІ — пропорційно-інтегра­льний; трипозиційний);

- потенціометр ЗОНА - для зміни зони нечутливості приладу;

- потенціометр ІМПУЛЬС - для зміни тривалості включень у пульсуючому режимі;

- потенціометр К_п63 - для зміни коефіцієнта пропорційності;

- потенціометр та перемикач Т_и - для зміни часу інтегрування;

- потенціометр ДЕМПФЕР - для зміни постійної часу демпферування;

- гніздо „ε” - для контролю сигналу непогодження;

- гніздо „ОС” - для контролю сигналу зворотного зв'язку;

- гніздо „ОТ” - загальна точка субблока.

На субблоці Р012 розміщені:

- три потенціометри «К1», «К2» та «КЗ» - для зміни масштабно­го коефіцієнта передачі по відповідному каналу (в приладі Р25.2 використовуються тільки потенціометри «К2» та «КЗ»);

- потенціометр КОРЕКТОР (внутрішній широкодіапазонний задатчик), який дає можливість збалансовувати субблок за будь-якого заданого значення сигналу (регульованого параметра);

- два субблоки (Р011 та Р012) та трансформатор живлення (Т_р), крім того, на схемі показані всі елементи, що встановлюються на кар­касі та спеціальній додатковій платі.

У прямокутниках на схемі вказані номери комутаційних затис­качів на задній стінці приладу відповідно до їх нумерації на рисунку 5.1.

Вимірювальний субблок Р012 виконує функції додавання сигналів від датчиків, введення сигналу завдання, перетворення сиг­налу датчика положення ВМ у сигнал постійного струму та форму­вання стабілізованої постійної напруги живлення.

Обидва термоперетворювачі опору (ТО) вмикаються в мостові схеми субблока Р012 за трипровідною схемою. Мости живляться від стабілізатора напруги 8В постійного струму. Вихідний сигнал моста ТС1 подається на вузол масштабування «К2». Вихід моста ТС2 під­ключений на зовнішній клемник приладу і може бути поданий на ву­зол масштабування «КЗ» за допомогою перемички між клемами 15-19 приладу (див. рисунок 5.1). На вузол «КЗ» можуть бути подані також коригуючі сигнали постійного струму.

Сигнали, що знімаються з вузлів «К2» «КЗ», сумується один з одним та вихідним сигналом моста задатчика і коректора. Сиг­нал непогодження підсилюється підсилювачем постійного струму і надходить на вхід субблока Р011.

Статична характеристика субблока Р012 у приладі Р25.2 має вигляд, В:

 

E= (K2 X₂ + K3 Х₃ + Х_кор + X_зд)10, (5.1)

 

де, Е - вихідний сигнал субблока;

Х₂ - сигнал термоперетворювача ТС1;

Х₃ - сигнал, що подається на вузол «КЗ» (сигнал ТС2 або один з сигналів 0-5 мА, 0-20 мА, 0-10 В постійного струму);

Х_кор - сигнал коректора;

Х_зд - сигнал задатчика; К2, КЗ — масштабні коефіцієнти, що змінюються в діапазоні від 0 до 1.

При цьому всі сигнали в правій частині рівняння (5.1) виражені в частках номінального діапазону відповідного вхідного сигналу та вважаються додатними (від'ємними); якщо їх дія викликає збільшен­ня (зменшення) вихідного сигналу Е субблоку, приймається напруга 10 В постійного струму.

Субблок Р011 застосовується у всіх модифікаціях приладів Р25 і виконує функції демпферування вхідного сигналу, формування зако­ну регулювання та комутації вихідних каналів.

 

2. Методика перевірки

Основою його схеми (рисунок 5.2) є релейний елемент у прямо­му каналі та аперіодична ланка в ланцюзі від'ємного зворотнього зв'язку (33).

Прямий канал субблока міс­тить:

- пристрій демпферування;

- сума­тор прямого каналу ∑;

- трипозиційний релейний підсилювач з регульо­ваною зоною нечутливості І.

 

Рисунок 5.2 – Схема субблоку Р011

 

Ланцюг від'ємного 33 містить:

- інвертор вихідного сигналу трипозиційного реле У;

- пристрій зворотного зв'язку (аперіодична ланка) ПЗЗ;

- пристрій «Імпульс» для зміни три­валості вмикань ВМ;

- орган вимкнен­ня сигналу від'ємного 33, який дає змогу перевести субблок у режим трипозиційного релейного елемента.

Пристрій демпферування призна­чений для фільтрації високочастотних перешкод і в динамічному розумінні є аперіодичною ланкою. Постійна часу ланки змінюється потенціометром «Демпфер» на лицьовій панелі.

На підсумовуючому підсилювачі відбувається алгебраїчне додавання вхідного сигналу (після демпферування) з сигналами головного від'ємного 33, що надходять від ПЗЗ, і додаткового 33 від пристрою «Імпульс».

Залежно від знака вихідної напруги підсумовуючого підсилю­вача вмикається один з тригерів підсилювача І. Зона нечутливості тригерів змінюється зміною замикаючої напруги, яка знімається з потенціометра «Зона» (виведений на лицьову панель).

Поява сигналу на виході релейного підсилювача спричиняє до спрацювання відповідного транзистора в блокінг-генераторі (блокінг-генератор на схемі не показано). При цьому на виході блокінг-генера­тора з'являються імпульси прямокутної напруги, що надходять на від­повідну обмотку трансформатора. Імпульси напруги на вторинній об­мотці трансформатора спричиняють ввімкненню тиристорного безкон­тактного ключа «Більше» або «Менше». Трансформатори служать для гальванічного розділення вхідних та вихідних ланцюгів приладу.

Сигнал з виходу релейного підсилювача І надходить також на підсилювач У, який інвертує даний сигнал. Частина напруги з виходу цього підсилювача, що визначається положенням потенціометра «К_п63» (на лицьовій панелі), який змінює коефіцієнт пропорційності регуля­тора, надходить на вхід ПЗЗ. Напруга на виході ПЗЗ повільно зростає, і заряджає конденсатор у ланцюгу 33 даного підсилювача. Резистори в ланцюзі 33 підсилювача, зображені на схемі поряд з перемикачем «КЗ», при цьому вимкнені (пристрій для їх вимкнення на схемі не показано).

Сигнал, що наростає на виході ПЗЗ, надходить на вхід підсумову­ючого підсилювача, компенсуючи вхідний сигнал. Таким чином, вво­диться від'ємний 33 для формування П-складової закону регулювання.

Якщо сигнал на виході підсумовуючого підсилювача не переви­щує зони нечутливості релейного підсилювача, сигнал на виході остан­нього дорівнює нулю. При цьому вимикаються тиристорні ключі на виході приладу і починає розряджатися конденсатор ПЗЗ.

Розряд конденсатора здійснюється через опори R або R1, що підключилися. Таким чином, ланцюги заряду та розряду конденсатора незалежні, що дає можливість здійснювати незалежне регулювання коефіцієнта пропорційності К_п і часу інтегрування Т_и.

Під час розряду конденсатора ПЗЗ являє собою аперіодичну лан­ку, постійна часу якої може змінюватись плавно з допомогою потен­ціометра Т_и або ступінчасто перемикачем «КЗ», що міститься на ли­цьовій панелі. Розрядний струм конденсатора, що протікає через від­повідні опори, утворює на вході підсумовуючого підсилювача сигнал додатного зворотного зв'язку 33, що спричиняє новому спрацюванню релейного підсилювача, включення того самого ключа «Більше» або «Менше», появу сигналу в колі 33. Подібні цикли повторюються до тих пір, поки сигнал непогодження не стане меншим за зону нечутли­вості релейного елемента.

Зміна положення рукоятки потенціометра «Імпульс» на лицьо­вій панелі субблока призводить до зміни сигналу додаткового додат­нього зворотного зв'язку 33, а за рахунок цього - до зміни тривалос­ті вмикань регулятора в пульсуючому режимі. Зменшення тривалос­ті імпульсів підвищує точність роботи регулятора, оскільки в пульсу­ючому режимі його рівняння найбільш близьке до рівняння ідеально­го ПІ-регулятора. Але при цьому збільшується кількість вмикань. Збільшення тривалості імпульсів може призвести до зниження стій­кості системи регулювання за рахунок вибігів у ВМ.

Передавальна функція субблока разом з ВМ постійної швидко­сті з достатньою точністю визначається таким виразом:

 

W (p) = = (1+ ), (5.2)

 

де Y_вм - переміщення вала ВМ;

Т_дф - стала часу демпфування.

 

Коефіцієнт передачі при цьому визначається із відношення

 

К_п = ,

 

де Т_вм - дійсний час повного переміщення вала ВМ, с.

 

Докладні принципові електричні схеми субблоків Р012 та Р011 наведені в довіднику

 

Тема 2.7 Ремонт виконавчих механізмів,	Лекція	2-43	2-42
регуляторів прямої дії. Ревізія системи живлення.			СРС
Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт.
	[3]c. 174 -177

 

ПЛАН