Теми 16-17. Українська національно-демократична революція

1917–1920 рр. і змагання тенденцій державотворення в Україні:

Історія, уроки

 

Мета: з’ясувати стратегію і тактику різних політичних сил в революційній боротьбі, простежити державотворчий процес за Універсалами Центральної Ради, виявити її успіхи і прорахунки; усебічно проаналізувати дії більшовиків і процес встановлення Радянської влади в Україні.

План

1. Утворення українських політичних партій на початку ХХ ст.

2. Перша демократична революція в Росії та Україні (1905-1907 рр.): причини, основні події, історичні уроки.

3. Перша світова війна як каталізатор суспільно-політичних процесів в Російській імперії: посилення соціально-класових і національно-визвольних тенденцій у суспільному русі.

4. Центральна Рада – керівний орган боротьби за владу в Україні.

5. Українська народна республіка і Українська Республіка Рад – дві альтернативні форми державності: причини й уроки військового протистояння.

6. Гетьманський переворот і проголошення Української держави, її особливості як державного утворення і політична доля.

7. Директорія. Відновлення УНР, Акт злуки УНР і ЗУНР.

8. Отаманщина як суспільне явище у процесі становлення державності в Україні.

9. Російський “білий” рух як претендент на державну владу в Україні.

10. Утвердження більшовицько-радянської влади – кінець військового протистояння альтернативних політичних сил в Україні. Причини поразки й історичні уроки української національно-демократичної революції.

 

Опорні поняття: демократична революція, ради, профспілки, соціальний і національний рухи, Лютнева буржуазна революція, Центральна Рада, національно-визвольна боротьба, Жовтневий переворот у Петрограді, універсали Центральної Ради, УНР, ультиматум, Радянська влада, воєнне протистояння, конституція, Гетьманат, Директорія, Брестські мирні договори УНР і Радянської Росії, соціалістичний лад.

 

Вивчення теми вимагає історіософського аналізу змісту подій початку ХХ ст. Необхідно звернути увагу на загострення соціально-класових суперечностей всередині капіталістичних країн, зокрема Росії, посилення національно-визвольних прагнень українського народу, з’ясувати розстановку класових і національних сил у боротьбі за владу.

Студентам пропонується розібратися у складній політичній ситуації початку 1917 р. (воєнна розруха, лютнева буржуазна революція в Росії та її вплив на розгортання національно-визвольного руху в Україні). Заснування Центральної Ради, її суть на початковому етапі. Внутрішня політика Центральної Ради. Слід звернути увагу на причини загострення стосунків Центральної Ради з Тимчасовим урядом. Подальша дестабілізація економічного та політичного становища в Україні. Жовтневі події 1917 р. ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Порівняльний аналіз І та ІІІ Універсалів: якщо у І Універсалі стверджувалася національна ідея, що згуртовувала всіх українців, то ІІІ Універсал, проголошуючи соціально-економічні заходи, викликав неоднозначне ставлення до Центральної Ради різних верств населення.

Протистояння Центральної Ради і Раднаркому РСФРР. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад (4-6.12.1917 – Київ – 11–12.12.1917 р. – Харків) і проголошення України Республікою Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів.

Початок війни Радянської Росії проти УНР. ІV Універсал Центральної Ради, укладення сепаратного договору з Німеччиною (9.02.1918 р.). Окупація австро-німецькими військами України.

Гетьманський переворот П. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика гетьманської держави: успіхи і прорахунки.

Створення міжпартійного колективного органу – Директорії. Відновлення УНР. Акт "злуки" УНР і ЗУНР.

Наступ Радянських військ, евакуація Директорії. Прийняття Конституції УСРР (1919 р.). Звільнення України від білогвардійщини.

Висвітлюючи всі вищеназвані питання, необхідно враховувати неодноразові швидкі зміни політичних курсів керівників національного (Центральної Ради) і соціального (більшовиків) рухів, важке становище народних мас, які не завжди могли зорієнтуватися у політичній ситуації й підтримували гасла то однієї, то іншої протидіючих сторін. Потрібно дати оцінку масового селянського повстанського руху під проводом Н. Махна; схарактеризувати історичні постаті М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри, П. Скоропадського.

Питання для самоконтролю:

1. Проаналізуйте основний зміст програм українських політичних партій початку ХХ ст.

2. Українці у Першій світовій війні.

3. З’ясуйте логіку внутрішньополітичної боротьби в Україні 1917–1920 рр.

4. Схарактеризуйте дії С. Петлюри і дайте їм історичну оцінку.

5. Назвіть причини поразки української національно-демократичної революції 1917–1920 рр. і приходу до влади більшовиків.

Теми доповідей:

1. Соціально-економічне становище України на початку ХХ ст.

2. «Українське питання» в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

3. Українська Центральна Рада і радянська влада – дві альтернативні форми державності: соціальна база, програми, державотворча діяльність.

4. Селянський рух в Україні 1918-1920 рр.

5. Видатні постаті українського національно-визвольного руху першої чверті ХХ ст.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 29, 36, 60, 63].

б) Тести для поточного контролю знань

(1800–1920 рр.)

 

Завдання 1.

Заповнити таблицю “Суспільно-політичний рух в Україні ХІХ ст.”

 

№№	Назви товариств, громадських об'єднань, рухів	Дата створення, місто	Засновники	Програмні документи. Практичні дії

 

Завдання 2.

Схарактеризувати причини і суть селянської реформи 1861 р.

 

№№	Причини	Суть положень реформи	Кріпосницькі пережитки

 

Завдання 3.

Заповнити таблицю “Основні соціально-економічні та політичні події на західноукраїнських землях у ХІХ ст.”

 

№№	Роки	Соціально-економічні події	Політичні події

Завдання 4.

Схарактеризувати економічний розвиток України у ХІХ ст.

 

№№	Причини й ознаки розкладу феодально-кріпосницької системи господарства (перша половина ХІХ ст.)	Зміст та особливості капіталістичної індустріалізації (60-і – 90-і рр. ХІХ ст.)

 

Завдання 5.

Заповнити таблицю “Українські та загальноросійські політичні партії на початку ХХ ст.”

 

№№	Назва партії, рік утворення	Засновники або провідні діячі	Програмні цілі

 

 

Завдання 6.

Скласти хронологічну таблицю основних подій української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.

 

№№	Роки	Зміст події	Наслідки	Історичне значення

в) Тематика рефератів (модуль ІІ)

1. Суспільно-політичне і духовне життя українців у складі Російської імперії (ХІХ ст.).

2. Селянська реформа 1861 р. в Росії (Україні): причини, суть і наслідки.

3. Політичний етап українського національного відродження (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

4. Національна і соціальна боротьба в Україні (1917–1920 рр.). Встановлення радянської влади.

5. Причини поразки Центральної Ради.

 

 

Змістовий модуль ІІІ (1921–2010 рр.)

а) Плани і методичні поради до семінарських занять

 

Теми 18–19. Україна у 20 – 30-х рр. ХХ ст.

Мета заняття полягає у з’ясуванні суперечливого характеру соціально-економічного та політичного розвитку радянського суспільства у 20 – 30-і роки.

Студентам пропонується прослідкувати хід і підсумки розвитку народного господарства України на засадах НЕПу; форсовану індустріалізацію, насильницьку колективізацію та їх наслідки, з¢ясувати стан національно-державного і культурного будівництва в Україні.

Семінарське заняття 1.

План

1. Кінець громадянської війни. Нова економічна політика (НЕП), її суть та історичне значення.

2. Утворення Союзу РСР. Політична оцінка договору від 30 грудня 1922 р.

3. Політика коренізації як спроба розв’язання національної проблеми в Радянському Союзі; її втілення в Україні.

4. Відхід сталінського керівництва від НЕПу. Становлення адміністративно-командної системи. Сталінізм та його сутність.

 

Семінарське заняття 2.

План

5. Соціально-економічні перетворення в роки перших п¢ятирічок: досягнення і прорахунки.

6. Політика центру щодо України. Причини голодомору (геноциду)1932–1933 рр., його трагічні наслідки.

7. Умови і результати національно-культурного розвитку в 20–30-х рр.

8. Соціально-економічний потенціал України напередодні Другої світової війни.

9. Розвиток культури і моральний стан суспільства.

 

Опорні поняття: НЕП, індустріалізація, адміністративно-командна система, колгоспи, МТС, кооперативи, радгоспи, голод, коренізація, тоталітаризм, сталінізм, культурна революція.

 

Характеризуючи соціально-економічний та політичний розвиток України 20–30-х рр., варто почати з рішення Х з’їзду РКП(б) про перехід країни до нової економічної політики. Рекомендуємо звернути увагу на питання: чим була зумовлена необхідність переходу до НЕПу? У чому полягає економічна і політична суть НЕПу? Чи забезпечувала нова економічна політика втілення в життя економічних методів господарювання? Закінчуючи розглядати аспекти цієї проблеми, варто проілюструвати перші досягнення НЕПу у відбудові народного господарства.

Аналізуючи проблему національно-державного будівництва, слід звернути увагу на пошуки форм державного об¢єднання радянських республік. Студенти мають усвідомити, що шлях до створення єдиної союзної держави почався ще у ході громадянської війни і був обумовлений дією об’єктивних факторів. Території усіх республік, що увійшли до складу СРСР, свого часу були об¢єднані в Російській імперії. Між ними існували тісні економічні зв’язки, спеціалізація економічних районів, своєрідний розподіл праці. Інтеграційним процесам сприяли утворення у роки громадянської війни воєнно-політичного союзу радянських республік, а під час підготовки до Генуезької конференції – союзу дипломатичного. Необхідно схарактеризувати союзний договір 30.12.1922 р., дати йому політичну оцінку, пам’ятаючи, що остаточна ліквідація державного суверенітету України відбувалася не в момент утворення СРСР, а дещо пізніше і пов’язана, головним чином, з прийняттям нового тексту Конституції УСРР (1925 рр.). Однак це не означало цілковитої ліквідації завоювань українського народу, руйнації української державності.

Продовжуючи розгляд соціально-економічного і політичного розвитку на межі 1928–1929 рр., коли відбувався демонтаж НЕПу і утвердилася сталінська політика "надзвичайних заходів", слід розуміти, що це був по суті відхід від ленінської концепції соціалізму. Важливо проаналізувати процес згортання демократичного потенціалу радянського суспільства, створення адміністративно-командної системи управління країною, встановлення тоталітарного режиму.

Необхідно на конкретних фактах розкрити суперечливий характер соціально-економічних перетворень, зокрема індустріалізації, з¢ясувати досягнення і прорахунки у цій галузі, показати політику диктату центру щодо всіх аспектів розвитку України: економічного, соціального, політичного, культурного. хоча суперечливість мала місце в галузі національно-культурного будівництва, як і в інших сферах суспільного життя, все ж були досягнуті чималі успіхи, проте ціною небачених втрат, у т.ч. людських.

Опрацьовуючи тему, студенти мають виробити власну оцінку цього складного і трагічного (у багатьох вимірах) періоду, але не випускати з поля зору таких фактів: у 20-і роки партія більшовиків проводила гнучку економічну політику (НЕП), що сприяла швидкому відродженню економіки республіки, дала змогу Україні стати чітко окресленим національним і територіальним цілим, чого український народ не мав з часів козацької Гетьманщини. Але з кінця 20-х рр. Сталін і його оточення відійшли від основних принципів НЕПу, заклали підвалини жорсткої командно-адміністративної системи.

 

Питання для самоконтролю:

1. У чому різниця капіталістичної і соціалістичної соціально-економічних формацій?

2. Схарактеризуйте здобутки Радянської влади у соціальній, економічній, політичній і культурній сферах.

3. Які негативні явища притаманні тоталітарній системі?

4. Схарактеризуйте наслідки форсованої колективізації і причини голодомору 1932–1933 рр.

 

Теми доповідей:

1. Політична і соціально-економічна суть нової економічної політики (НЕП) більшовиків.

2. Етапи утворення Союзу РСР. Юридичний і фактичний статус Української СРР у складі Радянського Союзу.

3. Коренізація (українізація): зміст, форми проведення і суспільно-політичні наслідки.

4. Особливості індустріалізації в УСРР.

5. Аграрна політика більшовиків в Україні, її соціально-економічні, політичні й демографічні наслідки.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 32-33, 46].