Теми 9-10. українс ька козацька держава – гетьманщина

(друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.). Запорізька Січ у ХVІІІ ст.

Мета семінарського заняття – з’ясувати правові засади російсько-українських відносин, простежити процес інкорпорації українських земель у загальноросійську політичну і територіально-адміністративну системи, з’ясувати історичну долю українського козацтва.

План

1. Кордони, політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини.

2. Нівеляція царським урядом автономного статусу Гетьманщини. І і ІІ Малоросійські колегії.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської централізованої держави.

4. Політичний статус Запоріжжя після Андрусівського перемир’я 1667 р.

5. Історична доля Запорізької Січі у ХVІІІ ст.

 

Опорні поняття: автономія, полковий військово-адміністративно-територіальний устрій, генеральна військова канцелярія, козацька ієрархія, інкорпорація, малоросійські колегії.

 

Опрацьовуючи тему, студенти мають визначити кордони України-Гетьманщини, модель політичного устрою, що грунтувалася на елементах військової демократії. Щоправда, демократичні принципи поширювались лише на козацький стан: козаки звільнялися від різноманітних повинностей, мали своє судочинство, особисту свободу на відміну від селянства, яке дедалі більше потрапляло у залежність від козацької старшини, що поступово набирала дворянського статусу.

Варто звернути увагу на зміни характеру українсько-російських відносин на початку ХVІІІ ст. у зв’язку з посиленням централізаторських тенденцій у політичному управлінні Російської держави. На цьому тлі загострилися стосунки Петра І й гетьмана Івана Мазепи, який під час російсько-шведської війни (Північна війна 1700-1721 рр.) виступив на боці шведського короля Карла ХІІ. Це призвело до посилення контролю за діяльністю гетьманів, звуження автономних прав і зрештою ліквідації інституту гетьманства і Запорізької Січі.

Для усвідомлення суті тогочасних політичних і соціально-економічних процесів необхідно проаналізувати діяльність гетьманів: І.Мазепи, П.Орлика, К.Розумовського.

 

Питання для самоконтролю:

1. Основні автономні права і привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії.

2. Значення реформ Петра І для Гетьманщини.

3. Історична доля українського козацтва. Причини знищення інституту Гетьманства та Запорізької Січі.

 

Теми доповідей:

1. Гетьман Іван Мазепа – військово-політичний діяч і меценат.

2. Соціально-економічне становище українського селянства у ХVІІІ ст.

1. Козацькі літописи як історико-літературні пам’ятки.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10, 18, 41].

 

б) Тести для поточного контролю знань

(від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)

Завдання 1.

З’ясуйте історичне значення запровадження християнства у Київській Русі, заповнивши у зошиті таблицю:

 

№ №	Галузь	Зміст
1.	Внутрішньополітична
2.	Зовнішньополітична
3.	Духовна і матеріальна культура

 

Завдання 2.

Схарактеризуйте форми, методи і наслідки монголо-татарського панування на території України:

 

№	Форми і методи	Наслідки
		1. Соціально-економічні
		2. Політичні
		3. У культурній сфері

Завдання 3.

Схарактеризуйте у нижчеподаній таблиці основні етапи закріпачення українського селянства:

 

№№	Рік	Основні положення документа, яким обмежувались права селян

 

Завдання 4.

Заповнити таблицю, назвавши основні чинники зародження українського козацтва:

 

№№	Чинники
	1.
	2.

 

Завдання 5.

Використовуючи наведені терміни, скласти схему військово-адміністративного та правового устрою Запорізької Січі та України – Гетьманщини (середина ХVІІ ст. – 1764 рр.): козацька рада, курені, суддя, кіш, козацька старшина (полкова і сотенна), осавул, кошовий отаман, писар, генеральна старшина (генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний бунчужний, генеральний хорунжий), гетьман.

 

Завдання 6.

Заповнити таблицю, схарактеризувавши основний зміст “Статей Богдана Хмельницького” (“Березневих статей”) 1654 р.:

 

№ №	Зміст статей

Завдання 7.

Заповнити таблицю, схарактеризувавши основний зміст “Конституції П. Орлика” 1710 р.

 

№ №	Зміст статей

 

Завдання 8.

До складу яких держав увійшли українські землі під час трьох поділів Речі Посполитої?

 

Роки поділів	Назви держав	Які землі до них відійшли

 

в) Тематика рефератів (модуль І)

1. Зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зв’язки Київської Русі.

2. Порівняльна характеристика становища українських земель у складі Литви і Польщі (друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

3. Утворення козацтва, його роль в історії України.

4. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

5. Формування української народності.

 

Змістовий модуль ІІ (1800–1920 рр.)

а) Плани і методичні поради до семінарських занять

 

Теми 12-14. Розклад феодально-кріпосницької

Системи господарювання і утвердження

Капіталістичних виробничих відносин (ХІХ ст.)

 

Мета заняття – здійснити історичний аналіз політичних і соціально-економічних процесів історії України, коли її територія продовжувала бути роз'єднаною між двома монархічними імперіями – Австрійською (з 1867 р. Австро-Угорська) і Російською, що гальмувало процес консолідації української нації, формування єдиного внутрішнього ринку та створення соборної держави.

Семінарське заняття 1.

План

1. Соціально-економічне і політичне становище українського населення під владою австрійської монархії (перша половина ХІХ ст.).

2. Соціальні конфлікти на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.

3. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії та її наслідки для населення західноукраїнських земель.

4. Соціальний і національно-визвольний рух на українських землях у складі Австро-Угорської монархії (друга половина ХІХ ст.).

 

Семінарське заняття 2.

План

5. Криза феодально-кріпосницької системи господарювання в Російській імперії. Загострення соціально-економічних і політичних суперечностей в Україні наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. ХІХ ст.

6. Селянська реформа 1861 р. – провісник капіталізму. Буржуазні реформи 60-70-х рр.

7. Особливості промислового перевороту в Україні.

8. Становлення капіталістичних виробничих відносин. Формування класу буржуазії та класу робітників.

9. Соціальний і культурно-національний рух у підросійській Україні в другій половині ХІХ ст.

 

Опорні поняття: асиміляція, ментальність, соборність, рента, рентабельність, урочна система, місячина, кріпосні і державні селяни, вільнонаймана праця, капітал, підприємництво, розклад феодально-кріпосницької системи, вотчинні, посесійні та капіталістичні підприємства, товарно-грошові відносини, натуральне і товарне господарство, селянська реформа 1861 р., викупні платежі, оренда, конкуренція, феодальні пережитки, меценати, прусський і американський шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві, первісне нагромадження капіталу, колонія, основний закон розвитку суспільства, еволюційний шлях переходу від феодалізму до капіталізму, мито, місткість внутрішнього ринку, протекціонізм, охоронні тарифи, кредитування, монополія, акціонерні товариства, синдикати, акції, індустріалізація, буржуазія, пролетаріат, класова боротьба, національні самосвідомість, сепаратизм, політичні партії.

 

Входження українських земель до складу різних держав зумовило відмінності їхнього економічного, політичного і культурного розвитку. Студенти повинні зрозуміти, що незважаючи на однакову соціальну природу монархічної влади в Росії та Австрії, становище західних українців, порівняно з підлеглими Росії, було набагато гіршим. Безземелля, неосвіченість, політичне безправ’я селян – основної маси населення західноукраїнських земель (Східної Галичини, Буковини і Закарпаття) – прирікало їх на злиденне існування.

Радимо звернути увагу на спробу реформування соціально-економічних процесів у Габсбурзькій монархії імператором Йосифом ІІ та її наслідки. Важливо усвідомити підступну роль греко-католицького духовенства у формуванні національної свідомості закарпатоукраїнців. Дії греко-католиків щодо насадження у свідомості селян рутенських настроїв стримували їхню соціально-політичну і культурну активність.

Студентам пропонується розібратися в суті аграрної реформи, проведеної у 1848 р. в Австрійській імперії, яка відкрила шлях до ринкових перетворень в економіці.

9/10 території України (Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південь) входило до складу Російської імперії. Цей період в історії України має особливе значення. Він характеризується епохальними змінами – переходом від феодально-кріпосницької системи господарювання до капіталістичної. Цим і зумовлена складність і своєрідність та динамізм процесів, що відбувалися у той період як у соціально-економічній, так і в політичній та духовній сферах.

Слід звернути увагу на становлення чиновницько-бюрократичного апарату в Україні, здійснення русифікаторської політики. У соціально-економічних питаннях необхідно проаналізувати процес розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання.

Особливого опрацювання потребують сюжети, пов’язані з проведенням селянської реформи 1861 р., її змістом і наслідками. Потрібно зрозуміти, що скасування кріпацтва не оправдало сподівань більш ніж 5 млн. селянства, адже здійснювалося воно в інтересах поміщиків. Внаслідок розкріпачення селян були усунуті основні перешкоди на шляху розвитку капіталізму. Новий суспільний лад прийшов на зміну старому шляхом еволюції. Слід також з’ясувати, які пережитки феодалізму гальмували вільний розвиток села фермерським шляхом.

Студентам якнайглибше слід розібратися у проблемах утвердження капіталізму в Україні, схарактеризувати буржуазні реформи 60–70-х рр., знати особливості промислового перевороту, звернути увагу і спробувати оцінити роль іноземного капіталу в процесі капіталістичної індустріалізації.

Паралельно зі змінами у процесі виробництва відбувалися зміни і в соціальній сфері, зокрема прискорено формувалися класи буржуазії і робітників.

Під час опрацювання теми необхідно акцентувати увагу на тому, що різні соціально-економічні та політичні умови в Австрійській (з 1867 р. – Австро-Угорській) та Російській імперіях накладали відбиток на життя українців. Слід пам’ятати, що обидві імперії здійснювали політику денаціоналізації, гальмуючи процес формування української нації. Але із розвитком капіталістичних виробничих відносин, деяким послабленням тиску з боку правлячих кіл Австро-Угорщини помітно активізувався національно-визвольний рух у Східній Галичині й національно-культурницький рух у підросійській Україні, що призвів до утворення перших українських політичних партій.

Питання для самоконтролю:

1. Зробити порівняльний аналіз аграрної реформи в Австрійській імперії (1848 р.) та Російській імперії (1861 р.).

2. Що Ви розумієте під буржуазними перетвореннями в другій половині ХІХ ст. в Україні?

3. Особливості промислового перевороту в Україні.

4. Чи можна було по-іншому провести селянську реформу 1861 р. в Росії?

 

Теми доповідей:

1. Повстання в с. Турбаях.

2. Устим Кармалюк.

3. Участь студентів в українському національно-визвольному русі.

4. Розвиток підприємництва в Україні у другій половині ХІХ ст.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58].

 

Тема 15. Українські землі у міжнародній торгівлі
до початку ХХ ст.

Мета: розглянути зовнішньоторговельні зв’язки українських земель у загальному контексті соціально-економічного і політичного розвитку тогочасного суспільства.

План

1. Географія зовнішньої торгівлі Київської Русі. Склад товарної маси.

2. Вплив зовнішньої торгівлі на соціально-економічний розвиток Давньоруської держави. Право складу. Основні платіжні засоби.

3. Вплив політичних факторів на розвиток міжнародної торгівлі.

4. Розвиток зовнішньоторговельних зв’язків українських земель, що перебували під владою Речі Посполитої.

5. Зовнішньоторговельні зв’язки Лівобережжя і Слобожанщини у другій половині ХVІІ – першій половині ХІХ ст.

6. Нові явища у розвитку зовнішньої торгівлі у другій половині ХІХ ст. Склад експорту – імпорту.

 

Опорні поняття: експорт, імпорт, транзит, право складу, мито, товарна маса, платіжні засоби, ярмарки, Всеросійський ринок, національний ринок, біржова торгівля, протекціонізм, реекспорт, купецтво.

 

Аналізуючи міжнародну торгівлю, слід схарактеризувати загально історичний фон. Так, міжнародна ситуація періоду становлення і розвитку Київської Русі зумовлювала візантійський напрям зовнішньої торгівлі через Крим, а також з країнами арабського халіфату. На її перешкоді були степові кочовики, з якими східні слов’яни вели постійну виснажливу боротьбу. у періоди замирення торгівля відновлювалася і мала важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку тогочасного суспільства. Зміни в зовнішньоторговельній діяльності відбулися внаслідок роздроблення Давньоруської держави і подальшого її захоплення монголо-татарами. Слід наголосити на негативному впливі роздробленості держави на розвиток міжнародної торгівлі українських земель. Варто також пам’ятати, що монголо-татарська навала не зупинила цілком зовнішньоторговельну діяльність.

Ретельно слід проаналізувати західноєвропейський напрям торгівлі, міжрегіональні, а також торговельно-економічні зв’язки українських, литовських, польських земель у межах Речі Посполитої. Негативний вплив на розвиток торгівлі справляли турецько-татарські набіги. Зміни у характері торгівлі Лівобережжя і Слобожанщини стали помітними після їх включення до складу Російської держави за Переяславським актом 1654 р. Розвиток українсько-російської, російсько-білоруської та українсько-білоруської торгівлі сприяв формуванню Всеросійського ринку. Готуючи це питання, доцільно звернути увагу на посилення процесу спеціалізації окремих регіонів Російської імперії, зокрема, українських земель на сільськогосподарському виробництві. У межах Російської держави з 1654 р. до революції 1917 р. українсько-російсько-білоруська торгівля вважалася внутрішньою. А в даному випадку, з точки зору сьогодення, ми розглядаємо українсько-російську і українсько-білоруську торгівлю як зовнішню.

Питання для самоконтролю:

1. Схарактеризуйте вплив зовнішньо- і внутрішньополітичних подій на розвиток зовнішньої торгівлі Давньоруської держави.

2. Назвіть основні платіжні засоби, що використовувались у зовнішньоторговельних операціях у Х–ХІХ ст.

3. Доведіть взаємозв’язок розвитку економіки та зовнішньої торгівлі.

4. Обґрунтуйте значення людського фактора у розвитку торгівлі.

 

Теми доповідей:

1. Фільваркові господарства та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв’язків українських земель (ХVІ-ХVІІ ст.).

2. Господарська спеціалізація українських земель та їх участь у міжнародній торгівлі (ХVІІІ-ХІХ ст.).

3. Інтеграція української економіки в загальноросійський ринок (ХІХ ст.).

4. Формування купецького стану та торговельно-промислової буржуазії (ХVІІ-ХІХ ст.).

 

Література за списком: [38, 44-45, 61, 75].