Тема 2. Найдавніші племена і держави на території України

Мета: на основі викладу конкретних подій з використанням наочності створити уявлення про життя і заняття первісних людей, їх еволюцію, розвиток суспільних відносин, у т.ч. виробничих, що призвели, врешті, до поступового розкладу первіснообщинного ладу.

План

1. Первісна людина на території сучасної України.

2. Трипільська культура.

3. Кочові племена і перші державні утворення на території північного Причорномор’я.

 

Опорні поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, архантроп, неандерталець, кроманьйонець, анімізм, магія, тотемізм, фетишизм, плем’я, матріархат, патріархат, соціально-економічна формація, первіснообщинний лад, археологічна культура, Трипільська культура, кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 3. Східні слов’яни

Мета: показати складність проблеми слов’янського етногенезу та визначення племен, що були пращурами українців, виявити ознаки зародження державності у східних слов’ян.

План

1. Проблема етногенезу східних слов’ян.

2. Велике розселення слов’ян.

3. Суспільний лад, заняття, вірування східних слов’ян.

 

Опорні поняття: етнос, етнонім, етногенез, версія, концепція, гіпотеза, міграція, протослов’яни, слов’яни, анти, склавини, венеди, дружина, “військова демократія”, вождизм, консолідація, автохтонність.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 4. Київська Русь

Мета: простежити, як внаслідок розвитку феодалізму відбувалася трансформація східнослов’янських племен у могутню державу, з’ясувати полісемантику терміна “Русь”, визначити історичне значення Київської Русі у подальшій долі українського, російського, білоруського народів.

План

1. Історичні джерела та історіографія Давньоруської держави “Київська Русь”.

2. Становлення і розвиток Давньоруської держави, формування феодальних виробничих відносин.

3. Піднесення і розквіт Київської Русі.

4. Зовнішньополітичні орієнтири Давньоруської держави.

5. Розвиток культури.

6. Історичне значення Київської Русі.

 

Опорні поняття: протодержава, норманська й слов’янська теорії походження Давньоруської держави, “Русь”, “Україна”, поліетнічний, полюддя, рента, відробітки, соціальні конфлікти, смерди, челядь, закупи, рядовичі, вотчина, уділ, ранньофеодальна держава.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17, 28, 54].

Тема 5. Роздроблення Русі. Південно-Західні руські князівства
(ХІІ– перша половина ХІV ст.). Українські землі під владою
Литви і Польщі (середина ХІV – середина ХVІ ст.)

Мета: показати, що феодальне роздроблення послабило Русь, а з Південно-Західних руських князівств Галицько-Волинське продовжувало державницьку традицію до середини ХІV ст., сформувати переконання у тому, що могутність держави – в єдності.

План

1. Міжусобна боротьба на Русі та її політичні наслідки.

2. Причини роздроблення Давньоруської держави.

3. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державотворчої традиції Київської Русі.

4. Литовська експансія. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського.

5. “Московський” і “татарський” фактори в історії українських земель.

6. Демографічні процеси. Формування української народності.

 

Опорні поняття: сюзерен, дуумвірат, кондомініум, фортифікаційні споруди, демографія, народність, менталітет, експансія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 6. Політичне та соціально-економічне становище
українських земель у складі Речі Посполитої
(друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Мета: з’ясувати шляхи і методи поширення польського панування на українських землях, показати збройний і духовний опір асиміляторській політиці Речі Посполитої.

План

1. Люблінська унія 1569 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Речі Посполитої.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель.

3. Соціальна стратифікація. Литовські статути. Закріпачення селян.

4. Берестейська церковна унія та її наслідки для українського народу.

5. Роль братств у тогочасному суспільно-політичному житті.

6. Розвиток української культури.

 

Опорні поняття: унія, Литовські статути, “Устава на волоки”, кріпосне право, кріпосний селянин, фільварки, оренда, Магдебурзьке право, полонізація, асиміляція, стратифікація, братства, бароко, гравюра, гуманізм, дидактика, єзуїти, ренесанс, реформація, ставропігія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12].

 

Тема 7. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух

Кінця XVI – першої половини XVII ст.

 

Мета: з’ясувати причини виникнення козацтва, наголосивши на тому, що воно стало формою протесту українського народу проти посилення феодально-кріпосницького і національного-релігійного гноблення з боку польської шляхти, показати його лицарський характер та місце у національно-визвольній боротьбі.

План

1. Історіографія проблеми.

2. Причини утворення козацтва.

3. Запорізька Січ – християнська козацька республіка.

4. Боротьба запорожців з турецько-татарськими нападниками.

5. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.

 

Опорні поняття: козак, козацький реєстр, Дике поле, колонізація, уходництво, соціальне, національне, релігійне гноблення, Запорізька Січ, кіш, повстання, лицар, отаман, козацька старшина, універсал, ординація.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 28, 40].

Тема 8. Визвольна війна українського народу

Середини ХVII ст.

Мета: на основі з’ясування причин і визначення рушійних сил Визвольної війни довести, що події 1648–1654 рр. були переломним етапом у житті українського етносу й, незважаючи на великі втрати, забезпечили внаслідок Переяславської ради та підписання “Березневих статей” 1654 р. існування упродовж століття автономної козацької держави – Гетьманщини.

План

1. Наукові дискусії з проблеми Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

2. Причини, привід, початок повстання 1648 р. Б. Хмельницький.

3. Переростання повстання у національно-визвольну війну.

4. Зборівська (1649 р.) і Білоцерківська (1651 р.) угоди. Формування української держави – Гетьманщини. Соціальна політика гетьманського уряду.

5. Переяславська рада. “Березневі статті” 1654 р.

6. Історичне значення боротьби українського народу за соціальне й національне визволення.

 

Опорні поняття: Зборівська й Білоцерківська угоди, дипломатія, альтернатива, Переяславська рада, “Березневі статті”, автономія, конфедерація, протекторат.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 26, 28, 62].

Тема 9. Українська козацька держава – Гетьманщина
(друга половина ХVII–XVIII ст.)

Мета: показати суперечливість суспільно-політичної ситуації в Україні після смерті Б.Хмельницького, хитання козацької верхівки у виборі союзників, негативний вплив їхньої міжусобної боротьби на становище народних мас; відтворити процес поступового нівелювання царизмом “Березневих статей” аж до цілковитого скасування автономії Гетьманщини; дати неупереджену морально-правову оцінку діяльності гетьманів, їхньої соціальної політики.

План

1. Основні засади української державницької ідеї.

2. Військово-адміністративно-територіальна структура української козацької держави.

3. Боротьба козацько-старшинських угруповань за гетьманську булаву.

4. Поділ Гетьманщини на Лівобережжя і Правобережжя. Руїна. Становище Запорізької Січі.

5. Поступове звуження царським урядом автономії козацької держави – Гетьманщини та її остаточна ліквідація.

6. Культурне життя на українських землях у складі Російської імперії.

 

Опорні поняття: автономія, гетьман, атрибути гетьманської влади, козацька ієрархія, І та ІІ Малоросійські колегії, уніфікація, поліваріантність культури, Київська (Києво-Могилянська) академія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10, 18, 41].

 

Тема 10. Запорізька Січ у ХVІІІ ст.

Мета: усебічно проаналізувати політику і ставлення царського уряду до запорожців, з’ясувати справжні причини зруйнування Січі; показати велич козацького стану, його історичну роль у розвитку національної самосвідомості, становленні національного характеру й менталітету українців, формуванні та втіленні у життя ідеї державності.

План

1. Україна й Північна війна. І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко.

2. Зруйнування Січі (1709 р.)

3. Заснування Нової Січі (1734 р.)

4. Ліквідація Запорізької Січі (1775 р.). Приєднання Криму до Російської імперії. Політична доля запорожців.

5. Історичне значення козацтва.

 

Опорні поняття: І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко, “Бендерська конституція”, Нова Січ, Задунайська Січ, Чорноморське козацьке військо, національна самосвідомість, менталітет, державницька ідея, Російська імперія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 35, 40].

 

Тема 11. Правобережні та західноукраїнські землі під владою
Польщі та Австрійської монархії (друга половина XVII–XVIII ст.)

Мета: схарактеризувати соціально-економічні, політичні, демографічні наслідки розчленування українських земель між різними державами, їх гальмуючу роль у формуванні національної самосвідомості українців та державотворчому процесі.

План

1. Соціально-економічний розвиток Правобережжя і західноукраїнських земель. Етнічний склад населення.

2. Соціальна структура суспільства.

3. Посилення кріпосницького гніту. Виникнення мануфактур.

4. Антифеодальні рухи на Правобережжі та західноукраїнських землях.

5. Три поділи Речі Посполитої.

 

Опорні поняття: фільварок, мануфактура, гайдамаки, Коліївщина, опришки, ментальність, посполиті, шляхта, магнат, кріпосний селянин, демографія, національна самосвідомість.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 52].