Поняття географічного зазначення та його ознаки

Місце виготовлення товарів може вказувати на їх особливі уні­кальні якості, на особливу майстерність людей певної місцевості. У цілому все це впливає на позитивну репутацію товару на ринку, попит серед споживачів та ціну. Наприклад, загальновідомі назви, такі як Champagne, Cognac, Tokaj, Paleh, що є географічними на­звами місцевостей, де виготовлено певний продукт, перетворилися у родову назву товару й асоціюються у споживача з його певними якостями.

Право на географічне зазначення — це новий цивільно-право­вий інститут для нашої країни, хоча як об'єкт прав інтелектуаль­ної власності географічне зазначення розглядалося ще Паризь­кою конвенцією про охорону промислової власності 1883 р. В Україні правове регулювання відносин, пов'язаних з географіч­ним зазначенням місця походження товарів, передбачено ЦК України (статті 501-504) та Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»¹. Коло питань щодо даної сфери відносин регулюється також законами України «Про за­хист від недобросовісної конкуренції», «Про охорону прав на зна­ки для товарів і послуг», «Про захист прав споживачів», «Про ре­кламу» тощо.

Незважаючи на певні термінологічні розбіжності, у ЦК України використовується термін «географічне зазначення» (ст. 501), а в за­коні — «зазначення походження товару» (ст. 6). Під географічним зазначенням походження товару розуміють назву країни, населено­го пункту, місцевості чи іншого географічного об'єкта, що викорис­товується для позначення товару, особливі властивості якого винят­ково чи головним чином визначаються характерними для даного географічного об'єкта природними чи людськими чинниками або тими й іншими чинниками одночасно.

Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. // ВВР. — 1999. — № 32. — Ст. 267.

Термінологічні проблеми характерні також і для законодавства інших країн¹. Це зумовило введення Світовою організацією торгівлі (СОТ) терміна — «indication of geographical origin» (позначення гео­графічного походження) з метою використання його в документах організації².

Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару або послугами і межами географічного місця їх походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Неодмінними умовами правової охорони географічного зазначення є:

1) наявність у товарі особливих властивостей, цінних з погля­ду споживача, що підвищують конкурентоздатність товару на ринку однорідних товарів;

2) обумовленість цих властивостей виключно або головним чи­ном властивими даному, а не іншому географічному об'єкту при­родними (кліматичними, водяними, ґрунтовими і т. п.) фак­торами;

3) людськими (навичками майстрів, уміннями виготовлювачів) факторами чи тими й іншими факторами одночасно.

Закон визначає термін «зазначення походження товару» через просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару. До першого належить будь-яке словесне чи зо­бражувальне позначення, що прямо вказує на географічне місце по­ходження товару. Просте зазначення походження товару не підля­гає реєстрації. Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є не­правдивими і вводять в оману споживачів щодо дійсного географіч­ного місця походження товару. Кваліфіковане зазначення похо­дження товару охоплює терміни «назва місця походження товару» та «географічне зазначення походження товару». Обидва ці терміни визначаються як назва географічного місця, яка вживається як по­значення у назві товару, що походить з цієї території та має певні якості, зумовлені природними умовами, людським фактором або їх поєднанням.

Суб'єкти та об'єкти права на географічне зазначення Законом визначено, що суб'єктами права на географічне зазна­чення є виробники товарів, особливі властивості, певні якості, репу­тація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним

¹ Csecsi Gyorgy. Vedjegyjog es piacgazdasag. Miskolc. — 2001. — C. 51.

² Csecsi Gyorgy — Hatalyos vedjegyjogunk a fogyasztovedelem tukreben. — Budapest.
— Magyar Jog. — 2003. — № 9. — С 523.

 

Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони

 

місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє від­ношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виро­бів, технологічних процесів або географічних місць.

Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

2) право на використання географічного зазначення;

3) право перешкоджати неправомірному використанню гео­
графічного зазначення, в тому числі забороняти таке викорис­
тання.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороня­ється безстроково за умови збереження характеристик товару (по­слуги), позначених цим зазначенням. Реєстрація найменування місця походження товару здійснюється за заявкою одного чи кіль­кох юридичних або фізичних осіб до Установи. Якщо найменування вже зареєстроване, будь-яка особа, яка перебуває в тому самому гео­графічному місці, що і перший заявник, і виробляє товар з тими самими властивостями, може подати до Установи заявку на надан­ня йому права користування зареєстрованим найменуванням. Реєс­трація в установленому порядку є підставою для видачі відповідно­го свідоцтва.

Правова охорона надається географічному зазначенню походжен­ня товару, щодо якого виконуються такі умови:

1) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

2) воно вживається як назва даного товару чи як складова час­тина цієї назви;

 

3) у вказаному цією назвою географічному місці наявні харак­терні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

4) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людсь­ким фактором;

5) хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару вироблялася та/або перероблялася в межах зазначеного географіч­ного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням по­ходження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при ви­користанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Правова охорона надається також омонімічним зазначенням похо­дження товару за умови забезпечення запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж.

Правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню по­ходження товару, що:

1) не відповідає вищезазначеним умовам;

2) суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;

3) є видовою назвою товару;

4) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар ви­готовлено в іншому географічному місці;

5) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне вве­сти в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

Крім того, національне законодавство не надає правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо:

1) Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару;

2) це зазначення не охороняється у відповідній іноземній дер­жаві.

Українське географічне зазначення походження товару може бу­ти також зареєстроване в інших країнах, законодавство яких пе­редбачає таку реєстрацію. Однак обов'язковою умовою іноземної ре­єстрації є попередня реєстрація і одержання права користування за­значенням місця походження товару в Україні.

Користуючись своїм правом, власник свідоцтва може розміщува­ти географічне зазначення на товарі, упаковці, рекламі, проспек­тах, рахунках, бланках та іншій документації, пов'язаній із введен­ням товару в господарський обіг. Власник свідоцтва має право та­кож проставляти поруч з охоронюваним найменуванням попереджу­вальне маркування, що свідчить про наявність його державної ре­єстрації. Однак право на використання зазначення походження то­вару не передається за ліцензійним договором. Усі бажаючі скорис­татися зареєстрованим найменуванням місця походження товару зобов'язані звернутися безпосередньо до Установи, підтвердити особливі властивості їхніх товарів та одержати на своє ім'я свідоцт­во на право користування цим найменуванням.

Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ