Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Обмеження виключних авторських правСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Закон України «Про авторське право і суміжні права» (статті 21-25 цього Закону) допускає досить широкий перелік способів використання творів без згоди автора, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення. Як найбільш поширені, можна розглядати такі випадки вільного використання твору: • використання цитат з опублікованих творів, цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, але в обсязі, виправданому поставленою метою; • використання літературних і художніх творів, таких як ілюстрації у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеоза Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
писах навчального характеру в обсязі, виправданому поставленою метою; • відтворення творів для судового й адміністративного про • відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях; • передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, виправданому поставленою метою; • відтворення бібліотеками та архівами примірників твору ре-прографічним способом у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних); • відтворення примірників твору для навчання; • відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті; • репрографічне відтворення навчальними закладами для ауди-торних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли: а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті; б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру; в) немає обмежень зі сторони організацій колективного управління щодо умов такого відтворення. Крім того, цей Закон передбачає окремі випадки обмеження виключних майнових прав для деяких видів творів, наприклад, вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм правомірними власниками примірників цих програм, а також право доступу автора до твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, в якому втілено цей твір. Також допускається вільне відтворення творів виключно в особистих цілях без дозволу автора і без виплати авторської винагороди. Строк дії авторського права Важливою особливістю авторських прав є обмеженість їх дії у часі. Водночас особисті немайнові права є безстроковими. Строк чинності майнових прав автора на твір визначено в ЦК України (ст. 446) та Законі України «Про авторське право та суміжні права» (ст. 28). Відповідно до цих законодавчих актів авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, що відлікову-ються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, строк дії авторського права закінчується через 70 років після смерті автора. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом ЗО років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права щодо неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був оприлюднений вперше. Закінчення строку дії авторських прав означає їх перехід у суспільне надбання. Суміжні права Інтереси артистів-виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення отримали правову охорону у багатьох країнах світу в рамках нового правового інституту так званих суміжних прав, що тісно пов'язані з авторськими правами. По-перше, вони поширюються на відтворення, сповіщення творів, що охороняються також авторським правом. По-друге, вони мають особливості, аналогічні з авторським правом, тобто є особистими правами, забезпечують права на винагороду, отримують правову охорону як у національних законодавствах, так і на рівні міжнародних авторсько-правових конвенцій, містять правила, за якими іноземцям надається аналогічний рівень правової охорони, як і громадянам даної країни тощо.
Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
Водночас результатам діяльності суб'єктів суміжних прав властиві певні специфічні риси, і вони не можуть кваліфікуватися як твори науки, літератури та мистецтва. Суміжні права — це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та інших правоволодільців, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників, які охороняються авторським правом. Види об'єктів суміжних прав ЦК України визначає, що об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є: а) виконання; б) фонограми; в) відеограми; г) програми (передачі) організацій мовлення. Об'єкти суміжних прав виражаються у будь-яких способах виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; у запису будь-якого виконання на фонограмі та відеограмі; у сповіщенні програм через трансляції в ефір і по проводах. Суб'єкти суміжних прав .Відповідно до ЦК України первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення. Суб'єктами суміжних прав можуть бути також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону (ст. 450 ЦК України), зокрема спадкоємці (чи правонаступники) виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій мовлення. Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм та відеограм мають дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення мають дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм). На відміну від виконавців, виробники фонограм, відеограм та організації мовлення не створюють самостійних творів. Правова охорона в основному стосується захисту їхніх прав від недобросовісної конкуренції. Виникнення і здійснення суміжних прав Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм (відеограм) або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери Р у колі — ®, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми). За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на упаковці. Права виконавців. Виконавцям належать особисті (немайнові) і майнові права. Виконавцеві твору належать такі немайнові права: 1) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору; 2) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо); 3) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації. Виключне майнове право виконавця полягає у можливості дозволяти чи забороняти іншим особам здійснювати досить широке коло дій, визначених у ст. 37 Закону України «Про авторське право і суміжні права»: а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше не зафік в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи
Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
зволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення; д) комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом; є) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження. У цій самій статті Закону зазначено, що майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором. Крім того, виконавець може передати своє виключне право на використання цих фонограм і відеограм їх виробникам під час першої фіксації виконання. Права виробників фонограм, та відеограм. У ст. 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено особисте немайнове право виробника фонограм чи відеограм: виробник фонограми, відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми). Стаття 40 цього Закону передбачає виключні права виробників фонограм та відеограм, а саме: а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примір в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, на г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм; є) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки. Свої права виробники фонограми та відеограми можуть передавати іншим особам на підставі договору, в якому має бути визначено спосіб використання фонограм (відеограм), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою, можуть бути також передані (відчужені) іншій особі в установленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи — суб'єкта суміжних прав. У разі введення фонограми або відеограми їх виробником чи за його згоди у цивільний оборот шляхом їх першого продажу в Україні допускається їх подальше розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми). Права організації мовлення. Закон України «Про авторське право та суміжні права» надав організаціям мовлення немайнове право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення. До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ре б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтво в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника,
27 3-285 Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
що несе їхні програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався. Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Майнові права організації мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі в установленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи — суб'єкта суміжних прав. Щодо майнових прав суб'єктів суміжних прав допускаються такі самі обмеження, як і щодо прав авторів літературних, художніх, наукових творів, за умови збереження особистих немайнових прав усіх суб'єктів, а також за умов, коли: а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з б) право на відтворення не поширюється на експорт відтворе в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справед При цьому виплата винагороди здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною осо Розмір цих відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначається Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (уповноваженим організаціям). Зібрані кошти поділяються між організаціями колективного управління, що є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники — у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв. Зібрані кошти поділяються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти поділяються у таких пропорціях: авторам — 50 відсотків, виконавцям — 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) — 25 відсотків.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-18; просмотров: 439; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.2.6 (0.013 с.) |