Розгляд справ третейськими судами.

Розділ V

 

ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

 

Стаття 27. Компетенція третейського суду

 

Третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

 

Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

 

Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону.

 

У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, третейський суд повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції.

 

З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд у зазначених випадках виносить мотивовану ухвалу.

 

Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.

 

При прийнятті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.

 

У разі, якщо третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він повинен відмовити в розгляді справи.

 

Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

 

Стаття 28. Визначення правил третейського розгляду

 

Правила третейського розгляду у третейському суді для вирішення конкретного спору визначаються цим Законом та третейською угодою.

 

Правила третейського розгляду, визначені угодою сторін відповідно до частини першої цієї статті, не можуть суперечити обов'язковим положенням цього Закону, які не надають сторонам права домовлятися з окремих питань.

 

Правила третейського розгляду постійно діючим третейським судом визначаються регламентом третейського суду, який не повинен суперечити цьому Закону.

 

З питань, не врегульованих регламентом третейського суду або третейською угодою у третейському суді для вирішення конкретного спору щодо правил третейського розгляду, третейський суд застосовує норми цього Закону та може визначити власні правила третейського розгляду лише в тій частині, що не суперечить принципам організації та діяльності третейського суду, які визначені цим Законом.

 

Строки вчинення процесуальних дій, передбачені цим Законом, можуть бути продовжені лише за спільною згодою сторін та складу третейського суду, яким вирішується спір. Про продовження строку третейського розгляду постановляється відповідна ухвала.

 

Стаття 29. Гласність третейського розгляду

 

У разі, коли проти відкритого розгляду справи третейським судом висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.

 

Стаття 30. Місце проведення третейського розгляду

 

Місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.

{ Частина перша статті 30 в редакції Закону N 1076-VI (1076-17) від 05.03.2009 }

 

Місце проведення третейського розгляду справи у третейському суді для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою.

{ Частина друга статті 30 в редакції Закону N 1076-VI (1076-17) від 05.03.2009 }

 

 

{ Частину третю статті 30 виключено на підставі Закону N 1076-VI (1076-17) від 05.03.2009 }

 

 

Стаття 31. Мова третейського розгляду

 

Розгляд справ у третейському суді провадиться українською мовою, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду чи угодою сторін.

 

Сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад на мову чи мови третейського розгляду.

 

Стаття 32. Конфіденційність

 

Третейський суд, суддя третейського суду не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників. Забороняється вимагати від третейського судді надання документів, відомостей та інформації, якими він володіє у зв'язку з третейським розглядом справи, крім випадків, передбачених законами України.

 

Стаття 33. Розгляд справ третейським судом та мирова угода

 

Розгляд справи третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.

 

Розгляд справ третейським судом не обмежений будь-якими строками, якщо інше не встановлено регламентом третейського суду або третейською угодою.

 

При розгляді справи третейським судом можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій.

 

Третейський суд на початку розгляду повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

 

Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення.

 

За клопотанням сторін третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

 

Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні третейського суду.

 

До рішень третейського суду, прийнятих відповідно до цієї статті, застосовуються правила розділу VI цього Закону.

 

Стаття 34. Учасники третейського розгляду

 

Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

 

Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

 

 

{ Частину третю статті 34 виключено на підставі Закону N 1076-VI (1076-17) від 05.03.2009 }

 

 

Стаття 35. Форма та зміст позовної заяви

 

Позовна заява подається у письмовій формі.

 

У позовній заяві, що подається до третейського суду, повинні зазначатися:

 

назва постійно діючого третейського суду або склад третейського суду для вирішення конкретного спору;

 

дата подання позовної заяви;

 

найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;

 

найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою, або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником;

 

 

зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

 

обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;

 

посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;

 

перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;

 

підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника.

 

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

 

1) наявність третейської угоди;

 

2) обґрунтованість позовних вимог;

 

3) повноваження представника;

 

4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо).