Попередній розгляд справи в касаційному провадженні.

1. У статті 332 регламентовано порядок проведення попереднього розгляду справи. Він відбувається протягом п’яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем. Фактично після доповіді суддями вирішується питання про час та місце проведення попереднього розгляду, проте визначення часу та місця попереднього розгляду справи має значення лише для організації роботи, оскільки закон не передбачає повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час та місце попереднього засідання. Вони ані повідомляються про попереднє засідання, ані викликаються до суду. Попередній

розгляд відбувається у нарадчій кімнаті колегією у складі трьох суддів.

2. Починається попередній розгляд з доповіді судді-доповідача, у якій він обов’язково доводить до відома колегії про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Проте доповідь може включати і інші обставини, зокрема хід розгляду справи у попередніх інстанціях, коло досліджених доказів, мотиви та висновки оскаржуваних судових рішень та касаційних скарг, власну правову позицію в справі. Після доповіді можливе обговорення суттєвих та, можливо, спірних питань, обмін думками з приводу подальшої долі справи.

3. За частиною третьою цієї статті суд відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Прийняття рішення про відхилення касаційної скарги можливо лише у випадку, коли колегія у складі трьох суддів дійде одностайного висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення. Наявність незгоди хоча б одного з суддів унеможливлює відхилення касаційної скарги у попередньому судовому засіданні.

4. У разі наявності безумовних підстав для скасування судового рішення, колегія суддів може у попередньому засіданні скасувати оскаржуване рішення. Такі підстави передбачені ст. 338 цього Кодексу, за якою підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. За тією ж статтею підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. За наявності таких підстав подальший розгляд справи судовою колегією у складі більшої кількості суддів не потрібен.

5. У разі відсутності як безумовних підстав для відхилення касаційної скарги, так і підстав для обов’язкового скасування судового рішення, в результаті обговорення вирішується питання про наявність інших підстав або для відхилення касаційної скарги, або для скасування оскаржуваних рішень. Воно вирішується шляхом голосування. За відсутності одностайності, якщо хоча б один з суддів вважає, що справа має бути призначена до розгляду, колегія своєю ухвалою призначає справу до судового розгляду. Така ухвала підписується всім складом колегії, яка брала участь у попередньому засіданні, незалежно від того, що деякі з суддів не підтримали пропозицію інших. Таким чином, попередній розгляд є своєрідним етапом, який при одностайності трьох суддів може стати кінцевим у прийнятті рішення касаційною інстанцією. При наявності сумнівів хоча б у жодного судді щодо подальшої долі спра-ви, вона розглядається вже складом колегії з п’ятьох суддів у порядку передбаченому ст. 333 цього Кодексу.

 

Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.333).

1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі 5 суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

Судових дебатів в касаційному провадженні не передбачено.

7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

У цій статті передбачений порядок безпосереднього розгляду справи у касаційному порядку, якщо до цього етапу вона не була остаточно вирішена при відкритті касаційного провадження або при попередньому касаційному розгляді. На цій стадії справа розглядається колегією у складі п’ятьох суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Такі особи можуть бути викликані у разі необхідності, для надання пояснень у справі. Питання про наявність такої необхідності вирішується при попередньому розгляді.

2—3. Наступні частини цієї статті регламентують порядок про-ведення засідання касаційного суду. Засідання розпочинається тим, що головуючий відкриває його і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається. Після цього суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги. Необхідний обсяг визначається суддею-доповідачем з урахуванням складності справи, обсягу та ґрунтовності судових рішень та касаційної скарги з акцентуванням уваги на найголовніших аспектах скарги. Під час доповіді суддя-доповідач не може висловити свою власну правову позицію в справі або розголосити хід обговорення справи у попередньому розгляді.

4-5. Якщо на розгляд справи викликані сторони та інші особи, які беруть участь у справі, вони дають свої пояснення після доповіді судді-доповідача. Першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. Встановлення таких обмежень правомірно. Так, якщо у заслуховуванні пояснень сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, виникає необхідність, то суд визначає, чим викликана ця необхідність, які обставини справи слід з’ясувати шляхом заслуховування пояснень. Тому, хоча в статті про це і не зазначено, проте за її змістом суд може задати запитання особам, які були викликані на касаційний розгляд. Якщо особи, які беруть участь у справі, у своїх поясненнях виходять за межі підстав касаційного оскар-ження, суд може зупинити їх та роз’яснити, що у своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. У нарадчій кімнаті суд продовжує засідання, під час якого відбувається обговорення всіх суттєвих питань, які виникли при розгляді справи, відбувається голосування та прийняття рішення.

Інші етапи судового розгляду (оголошення матеріалів справи, судові дебати тощо), які є обов’язковими для суду першої інстанції та апеляційного суду, для касаційної інстанції законом не передбачені