ТОП 10:

Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики (ст. 194-1)



Ця стаття передбачає окремий випадок умисного пошкодження чи знищення майна, тобто місить спеціальну норму щодо той, що передбачена ст. 194. Предметом ст. 194 -1 є не будь-яке майно, а об’єкти електроенергетики.

Особливості наслідків основного складу полягає у тому, що ними є потенційна шкода у двох варіантах, а крім того ще і шкода реальна. Підкреслимо, що усі ці наслідки передбачені саме у ч. 1. Наслідки викладені наступним чином: «…якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об’єктів, або спричинили небезпеку для життя людей. Така конструкція основного складу є нетиповою. Насамперед слово «могло» є дуже невизначеним, оскільки передбачає будь-яку ступень ймовірності події, навіть надзвичайно малу, тобто абстрактну можливість. Використовувати таку ознаку у статті КК рівнозначно тому, що б взагалі не включати до диспозиції вказівку на наслідок. Зрозуміло, що ситуація абстрактної можливості порушення нормальної роботи об’єктів електроенергетики значно відрізняється за ступенем суспільної небезпеки від той, коли ця робота дійсно порушена, проте обидва «наслідки» передбачені однією частиною статті. До того ж, ця ж частина містить і вказівку на створення небезпеки для життя людей (слово «спричинило», яке використовує законодавець важко визнати адекватним). Висновок щодо частини 1 статті 194-1 наступний: фактично її можна використовувати у випадках будь-яких пошкоджень об’єктів електроенергетики, тому, що абстрактна можливість порушення їхній нормальної роботи (саме такий зміст слова «могло») існує завжди. Зрозуміло, що наслідки у виді порушення нормальної роботи об’єкту чи створення небезпеки для життя людей мають вплинути на вид та розмір покарання у межах санкції, тому вони мають бути чітко визначені у процесуальних документах.

Наслідки ч. 3 ст. 194 аналогічні тим, що передбачені у ст. 194. Вони вже обговорювалися, або не зайвим буде нагадати, що ця частина передбачає необережне ставлення до наслідків. У разі хоча б непрямого умислу до загибелі людей застосовувати слід і ст. 115. Умисне ставлення до інших тяжких наслідків також вимагає сукупності ст. 194-1 із відповідним злочином.

 

Ст. 197 КК Порушення обов’язків щодо охорони майна.

Особливість статті полягає у тому, що вона передбачає злочин зі спеціальним суб’єктом (нагадаємо, що у розділі, що аналізується, таких статей лише дві: перша – ст. 191). Відповідно до диспозиції ст. 197 суб’єктом є особа якій доручено або зберігання майна, або його охорона. Ним може бути сторож, гардеробник, експедитор, кур’єр та ін. Це стосується лише суб’єкта, що не є службовою особою. Якщо ж службова особа не організувала належним чином відповідну діяльність (зрозуміло, що така особа не повинна особисто охороняти та зберігати майно) – за умовою наявності істотної шкоди вона відповідає за ст. 367 «Службова недбалість».

Склад злочину, що передбачений ст. 197 – матеріальний, тобто стаття містить вказівку на наслідки. Вони сформульовані у якості оціночного поняття – «тяжкі наслідки для власника майна». Питання про їх наявність вирішується з урахуванням усіх обставин справи. Ними визнають викрадення майна, що обумовлене неналежною охороною, псування майна у значних розмірах та ін.

Вина при вченні цього злочину може безперечно бути умисною чи необережною щодо діяння, тобто порушення обов’язків. Переважає думка, що вина щодо наслідків може бути тільки у формі необережності.

 

Ст. 196. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.

Питання про співвідношення необережного знищення або пошкодження майна з необережним вбивством обумовлено незвичайною конструкцією цього складу злочину. Стаття складається з однієї частини, диспозиція якої містить вказівку не тільки на необережне знищення чи пошкодження майна, а й на похідний наслідок – «що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей». Як бачимо, в диспозицію статті про необережне пошкодження чи знищення майна «вмонтовано» необережне вбивство. Зрозуміло, що за відсутності наслідків у виді тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей кримінальна відповідальність особи, яка з необережності пошкодила чи знищила чуже майно виключається. Можливо, це й справедливо. Проте дуже дивує санкція цієї статті. Само по собі вбивство через необережність (ст. 119 КК) навіть однієї людини передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той же строк. А стаття, що передбачає загибель людей (не однієї людини, а саме людей!) у якості наслідку необережного пошкодження чи знищення майна (тобто очевидно значно більш небезпечної події) – містить суттєво більш м’яку санкцію: виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк також до трьох років. Як що ж говорити про ч. 2 ст. 119, де йдеться про необережне вбивство двох або більше осіб, то санкція за такий злочин – тільки позбавлення волі, причому на строк від п’яти до восьмі років. Співставлення цих санкцій дозволяє дійти парадоксального, якщо не казати жахливого, висновку: особа, що не тільки спричинила іншої людині смерть з необережності, а й при цьому знищила чуже майно (наприклад, з необережності спалила чужій дім разом зі усіма його мешканцями) опиняється у кращому правовому стані, ніж та, що з необережності позбавила життя одну людину (наприклад, вронила на неї тяжій предмет), якщо майно при цьому не постраждало Останній суб’єкт може бути наказаній більш суворе. Розумного пояснення такого стану речей знайти не вдається. Це можна розцінювати лише як грубу, неприпустиму помилку законодавця, що має бути якомога скоріше ним виправлена.

 

Ст. 195 Погроза знищення майна

Особливість цієї статті полягає у тому, що незважаючи на те, що вона міститься у розділі „Злочини проти власності”, насправді передбачає злочин, при вчиненні якого відносини власності зовсім не страждають. Як і погроза вбивством, стаття „Погроза знищенням майна” застосовується у випадках, коли той, хто погрожує, не виконує дій, безпосередньо спрямованих на знищення майна. Інакше, якщо знищити майно не вдалося з причин, що не залежалі від волі особи, вона відповідає по статтям 15 і 194 КК, тобто за замах на знищення майна. Якщо людина створювала умови для знищення майна у майбутньому – до неї застосовуються ст. 14 та 194 КК – готування до знищення майна. Стаття 195 „Погроза знищення майна” ставиться у провину за умовою лише висловлення відповідної погрози (воно може бути усним, письмовим, по телефону, комп’ютеру та іншим засобам зв’язку). Відповідно до диспозиції, стаття застосовується якщо потерпілий мав „реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози”. Зрозуміло, що не має значення, чи збирався злочинець цю погрозу реалізовувати, чи просто „лякав” потерпілого.

Слід звернути увагу, що у статті йдеться не про будь-яку погрозу знищенням майна, а лише здійсненням цього шляхом підпалу, вибуху або іншим загально- небезпечним способом.

 

Питання для самоконтролю

1. Поняття та система злочинів проти власності.

2. Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.

3. Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.

4. Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.

5. Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності).

6. Грабіж і суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання).

7. Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм).

8. Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій).

9. Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей).

10. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.

11. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.

12. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.

13. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.

14. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.

15. Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.

16. Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями.

17. Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.

18. Порушення обов’язків щодо охорони майна.

19. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.

20. Погроза знищення майна.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.005 с.)