Взаємодія туристських фірм і авіакомпаній

У рамках організації туристських подорожей існує кілька форм взаємодії туристських фірм і авіакомпаній:

- бронювання місць і викуп авіаквитків через агентства авіакомпанії або через системи бронювання;

- договір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіалініях;

- агентська угода і робота в якості агентства з продажу авіаквитків для власних туристів;

- організація чартерних авіарейсів під туристські перевезення.

Щоб правильно вибрати найбільш зручний і вигідний варіант туристських перевезень, грамотно укласти контракт на авіаперевезення туристів, необхідно знати особливості, переваги і недоліки того чи іншого виду взаємодії. Турагенту також необхідно знати правила бронювання авіаквитків, роботи зі стоками, тарифи і знижки, надані авіакомпаніями.

До недавнього часу для бронювання місць і викупу авіаквитків турагенту необхідно було особисто відвідувати агентства авіакомпаній. Зі створенням автоматизованих, а пізніше і комп'ютерних систем бронювання авіаквитків процедура значним чином спростилася і прискорилася. Зараз комп'ютерні мережі бронювання авіаквитків переросли в глобальні дистриб'юторські системи (GDS - Global Distribution System), де окрім авіаквитків можна забронювати номер в одному з готельних ланцюгів або каюту на круїзному лайнері, взяти автомобіль напрокат, замовити квитки на культурно-розважальні заходи. В Європі і в Україні, зокрема, на міжнародних і внутрішніх перевезеннях лідером є система Amadeus. Крім того туристичні агентства користуються системою Galileo або Serena.

Для бронювання і продажу авіаквитка агенту необхідно мати наступну інформацію:

- номер рейса;

- клас перельоту (обслуговування);

- дату відправлення;

- дату повернення (якщо передбачено тарифом);

- місце (аеропорт) відправлення;

- місце (аеропорт) призначення;

- необхідну кількість місць;

- прізвища, ініціали пасажирів та номери паспортів;

- номери телефонів для оперативного контакту;

- ім'я агента або назва турагентства, що формує маршрут;

- необхідність трансферу чи інших послуг наземних служб (замовлення автомобіля на прокат, подальшого перевезення тощо);

- наявність умов для знижок.

Щоб уникнути додаткових незручностей для авіаперевізників, а також для полегшення процесу бронювання і підвищення якості обслуговування пасажирів турагентам варто дотримуватися вимог професійної етики при бронюванні авіаквитків:

- керуйтеся стандартною процедурою бронювання квитків, визначеною в системі або конкретною авіакомпанією;не замовляйте подвійну броню і не виписуйте два чи більше квитки для. пасажира у випадку, якщо очевидно, що він зможе скористатися тільки одним з них;

- у випадку зміни маршруту або відмови пасажира від подорожі негайно скасуйте в авіакомпанії відповідну броню, а також відмовтеся від супутніх послуг;

- усі заброньовані в авіакомпаніях місця повинні бути акуратно зареєстровані і належним чином задокументовані. Документи, що оформляються, і копії, які залишаються в агента, обов'язково повинні містити вказівки на номер рейсу, дату і клас перельоту, статус (гарантоване, негарантоване місце) кожного окремого рейсу, прізвища і ініціали пасажирів, їхні контактні телефони, адреси. Негайно звітуйте за установленою формою про одержання всіх депозитів;

- незалежно від маршруту пасажира обов’язково з'ясуйте і повідомте в авіакомпанію телефонні номери для екстреного контакту з пасажиром;

- ретельно дотримуйтесь встановлених авіаперевізниками термінів і порядку оформлення квитків. Не виписуйте квитків з гарантованим місцем доти, поки ця гарантія не буде підтверджена відповідною авіакомпанією.

Технологія бронювання і продажу авіаквитків значно спрощує формування пакетів туристських послуг (турів) і сприяє зниженню їх собівартості.

Структура ціни продажу авіаперевезення формується з врахуванням:

- виду перевезення;

- типу транспортних засобів;

- дальності польоту;

- коефіцієнту заповнення салону літака;

- базових тарифів і пільг;

- собівартості туру;

- нормативного прибутку;

- рівня конкурентних цін;

- співвідношення попиту і пропозиції тощо.

Договір на квоту місць на регулярних авіарейсах може укладатися на умовах жорсткої чи м'якої квоти (блоку місць), що впливає на умови договору, спеціальні пільги і знижки. При жорсткій квоті уся відповідальність за нереалізацію місць блоку лягає на туристську фірму незалежно від причини дереалізації. Турфірма несе фінансові втрати. При м'якій квоті установлюються терміни можливої відмови туристської фірми від всієї квоти чи частини місць через нереалізацію турів.

Договір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіарейсах включає:

- графік функціонування турів у напрямку «туди.» і «назад» із вказанням місць призначення;

- кількість туристів у кожній групі (квота місць);

- терміни подачі заявок і викупу авіаквитків;

- терміни зняття замовлень на квитки без утримання штрафів (у випадку м'якого блоку);

- види тарифів на квитки, пільгові тарифи та умови їх надання;

- знижки і пільги на квоту місць;

- порядок і терміни повернення викуплених, але невикористаних квитків, матеріальна відповідальність, що випливає з термінів повернення (у випадку м'якого блоку).

Агентська угода з авіакомпанією передбачає, що туристська фірма виступає в якості «каси з продажу квитків» авіакомпанії, тобто сама виписує квитки, має відповідне комп'ютерне устаткування і право доступу до мережі бронювання даної авіакомпанії. В принципі деякі авіакомпанії вважають своїми агентами всі туристські фірми, що мають з ними договір на квоту місць. Однак, насамперед, агентська угода - це робота зі стоком авіаквитків, тобто коли туристська фірма одержує можливість самостійно виступати як агентство авіакомпанії з продажу авіаквитків не тільки для своїх туристів, що спрощує і прискорює процедури бронювання й оформлення проїзних документів. Авіакомпанія ж в особі даної турфірми має додатковий пункт продажу (однією з умов агентської угоди зазвичай є домінуючий продаж під тури квитків саме цієї авіакомпанії).

Агентська угода з авіакомпанією передбачає рішення наступних питань:

- хто і на яких умовах забезпечує обладнання і бланки для оформлення авіаквитків;

- підготовка кадрів для обслуговування цього обладнання;

- обсяги продажу - найчастіше встановлюються індивідуально - за кількістю квитків на місяць (наприклад, 10/200 квитків на місяць) чи відповідно до виторгу від продажу, (від 10 до 200 тис. дол. США і більше у різних авіакомпаніях);

- межі можливого продажу (регіонально або за сегментами споживачів);

- за чиєю ціною продаються авіаквитки - за ціною авіакомпанії чи за ціною турагентства (найчастіше за ціною авіакомпанії);

- ціни і тарифи продажу авіаквитків;

- умови оплати авіаквитків – передоплата чи оплата в міру продажу (для сток-агентів у деяких авіакомпаніях передоплата встановлюється за групп туристів);

- розмір комісійної винагороди за продаж авіаквитків (до 9 % проданого тарифу);

- терміни і регулярність подачі звітів авіакомпанії, їхня форма і необхідна додаткова документація (зазвичай 1-2 рази на місяць);

- розмір банківських гарантій на користь авіакомпанії чи ІАТА (від 20 тис. дол. США);.

- членство в ІАТА.

Чартер (оренда літака). Чартер здійснюється звичайно на умовах замовлення й оплати літака в цілому. Ризик недобору пасажирів до розрахункової кількості несе замовник (фрахтувальник). Як правило при недоборі пасажирів і ваги багажу, а також на ненавантажених прогонах, авіакомпанія має право перевозити інших пасажирів, пошту чи вантаж без будь-якої компенсації замовнику чартеру.

При організації чартерних авіаперевезень замовник з авіакомпанією визначає маршрут, з ним обговорюються обов'язки сторін, з'ясовується відповідність орендного договору міжнародним правилам, визначається вартість рейсу. Укладається спеціальний чартерний договір, в якому обумовлюються:

- вид (марка) літака;

- число місць до продажу;

- вартість оренди літака;

- клас обслуговування;

- маршрут, із вказівкою аеропортів вильоту і прибуття;

- термін дії договору (сезон, рік, інше);

- регулярність здійснення авіарейсів;

- можливість і граничні терміни скасування авіарейсу і відповідні санкції.

Авіакомпанія виконує всю передпольотну підготовку маршруту, узгодження формальностей і дозволів, що відносяться до польоту, оформлення віз для екіпажа тощо. Авіакомпанія може переносити чи скасовувати рейс відповідно до метеоумов чи умов забезпечення безпеки польотів. Якщо того вимагає обстановка і забезпечення безпеки польотів, можуть бути здійснені проміжна посадка, зупинка, зміна маршруту чи припинення польоту. Проте, авіакомпанія несе відповідальність за запізнення вильоту і прибуття рейса в місце призначення. При затримці рейсу з вини авіакомпанії вона здійснює обслуговування пасажирів відповідно до Правил міжнародного повітряного перевезення. При затримці вильоту більш ніж на одну годину з вини авіакомпанії замовнику виплачується неустойка в розмірі до 20 % вартості однієї літної години. Однак, якщо затримка рейсу відбувається з вини замовника - то останній несе штрафні санкції і витрати по забезпеченню пасажирів, екіпажа, за простій судна й аеродромні витрати.

Для забезпечення туристських перевезень найбільш раціональним є організація не окремих чартерних рейсів, а сезонних авіачартерних програм.

Чартерна програма «ланцюжок» припускає мінімальну за часом стоянку літака в аеропорту прибуття з метою чекання пасажирів для зворотного польоту за тим же маршрутом і використовується в сезон для здійснення великих туристських програм. Перший чартер летить туди повний і назад порожній, другий: і усі наступні з частотою, що відповідає часу перебування туристських груп (напр., 7 днів), з повним завантаженням туди і назад, останній - туди порожній, назад повний. Отже, один повний рейс (другий і передостанній. перельоти - перший зворотній після першого заїзду й останній туди перед останнім вивозом) виконується без туристів: на останньому рейсі літак забирає останніх туристів, але не привозить нових (тобто на 10 туристських заїздів приходиться 11 авіарейсів). Тут діє формула N+1. Витрати на «пустий» рейс розподіляються між усіма рейсами програми. Таким чином, найбільше число польотів за період дії авіачартерної програми знижує перевізний тариф.

При щотижневих польотах реально організувати 20 заїздів за сезон. Можна пускати чартер і з частотою 2 рази в тиждень - тоді кількість польотів за сезон зростає до 40. Це значно знижує тариф, але по завантаженості недоступно більшості турфірм. Отже, часто в ролі ініціатора чартерної програми виступає не один, а кілька туроператорів. При цьому вони заздалегідь обумовлюють між собою умови організації польотів.

Але авіакомпанії воліють вести переговори і фінансові розрахунки з одним замовником. Договір про організацію чартеру ставить туроператора в досить жорсткі умови. Він повинний закупити літак цілком і несе ризик продажу квитків, тобто завантаження літака. Перевізнику чартер вигідний, оскільки він одержує плату наперед за чартер незалежно від завантаження. Авіакомпанія завжди наполягає, щоб заздалегідь були оплачені перший і останній рейси чартерної програми. У такий спосіб вона страхує себе і раніше завезених туристів від можливих неплатежів. Оплата рейсів визначається заздалегідь і здійснюється, як правило, за 7-10 днів до польоту.

Отже, один з туроператорів виступає в ролі консолідатора, і від імені групи туроператорів веде справи з авіакомпанією щодо організації спільного чартеру. Так, на ринку туристських перевезень з'явилися фірми-оптовики, що консолідують у своїх руках великі чартери і розподіляють їх серед більш дрібних фірм у виді блок-чартерів (по 10-30 місць). Продаж блоків місць на свій чартер туроператор-оптовик, як правило, проводить за трьома стандартними варіантами: жорсткий, м'який і комбінований блоки місць. Замовник вносить передоплату, розмір якої звичайно включає суму вартості двох парних рейсів. Тарифи при реалізації твердого блоку при цьому бувають приблизно на 5-10 % нижче, ніж при реалізації м'якого. До того ж при договорі на твердий блок оператор і агент фіксують ціну на весь період дії чартеру, що дає гарну можливість реалізаторам варіювати ціни в «високий» період сезону і наприкінці його.

Авіакомпанія разом з консолідатором розробляє сезонну чартерну програму й оперативно стежить за її реалізацією, оскільки не зацікавлена у втраті партнера. Якщо з об'єктивних причин попит падає, то на чартерний рейс призначають літак меншої пасажиромісткості чи чартер скасовують зовсім, якщо попит підвищений, то використовують аеробус.

 

Контрольні запитання

1. Визначте зміст повітряного перевезення.

2. В чому полягає відмінність міжнародного і внутрішнього повітряного перевезення?

3. Які основні документи щодо міжнародного регулювання повітряних перевезень ви знаєте? Яких саме питань вони стосуються?

4. Назвіть міжнародні авіаційні організації? Які основні завдання їх діяльності?

5. Визначте основні складові послуг повітряного перевезення.

6. Що саме входить до наземного обслуговування па повітряних перевезеннях?

7. Визначте склад послуг на борту літака під час польоту. Від чого вони залежать?

8. Які класи обслуговування при здійсненні повітряних перевезень існують? В чому їх відмінність?

9. Охарактеризуйте складові авіаквитка і інформацію що вказується в ньому.

10. Які види авіарейсів використовуються в туристських перевезеннях?

11. У яких випадках більш доцільно використовувати денні або нічні рейси?

12. Чим відрізняються прямі і стиковані (погоджені) рейси? Охарактеризуйте особливості стикованих рейсів.

13. Назвіть основні форми взаємодії туристських фірм і авіакомпаній.

14. Яка інформація необхідна для здійснення бронювання і продажу авіаквитка?

15. Назвіть основні правила професійної етики щодо бронювання авіаквитків.

16. В чому суть договору па квоту місць на регулярних авіарейсах?

17. Що таке агентська угода з авіакомпанією?

18. Назвіть основні складові чартерної угоди.

19. В чому полягають особливості формування і реалізації авіачартерної програми?

 

Завдання для самостійної роботи

1. Складіть перелік авіакомпаній, що здійснюють міжнародні комерційні рейси в Україну. Охарактеризуйте одну з авіакомпаній (на вибір). Зверніть увагу па географію повітряних маршрутів які обслуговує дана авіакомпанія та її повітряний парк.

2. Охарактеризуйте типи літаків що використовуються для середньо і далекомагістральних перельотів, а також на малих і місцевих лініях.

3. Охарактеризуйте етап авіаподорожей в Україні.

4. Проаналізуйте пропозиції українських туроператорів. До яких регіонів і для яких саме турів пропонуються авіаперевезення?