Співучасть у злочині:поняття і ознаки.

У статті 26 говориться, що співучастю у злочині визнається умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умис­ного злочину.Об'єктивні ознаки співучасті виражені в законі словами — злочин, вчинений декількома (двома або більше) суб'єктами злочину спільно. Суб'єктивні ознаки — вказівкою, що співучасть — це умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину.Таким чином, при окресленні об'єктивних і суб'єктивних ознак співучасті має місце вказівка на спільність. І дійсно, спільність ха­рактеризує й об'єктивну, і суб'єктивну сторону співучасті. Якщо об'єктивні ознаки співучасті — це спільність дій учасників, то су­б'єктивні ознаки — це спільність їх умислу.Об'єктивні ознаки співучасті виявляються в тому, що:1) співучасть є тільки там, де в злочині беруть участь кілька осіб (хоча б дві особи), законодавець називає мінімальну кількість учасників злочину, хоча їх може бути і більше. Причому кожна з цих осіб повинна мати ознаки суб'єкта злочину — тобто бути фізичною осо­бою осудною і досягти віку кримінальної відповідальності;2) співучасть — це діяльність спільна. Спільність як об'єктивна ознака співучасті містить такі три моменти: а)злочин вчиняється загальними зусиллями всіх співучасників. б) спільність також означає, що наслідок, який досягається в ре­зультаті вчинення злочину, є єдиним, неподільним, загальним для всіх співучасників. в) спільність при співучасті означає, що між діями співучасни­ків і тим злочином, що вчинив виконавець, має місце причинний зв'язок.Суб 'єктивні ознаки співучасті — умисна спільна участь у вчи­ненні умисного злочину. У законі суб'єктивна сторона співучасті у злочині (суб'єктивні ознаки співучасті) виражена словами — злочин вчиняється умисно і спільно. З цього формулювання закону випли­ває, що:1)співучасть можлива лише в умисних злочинах- спів­участь у злочинах, вчинених з необережності, неможлива. Все частіше доводиться стикатися з випадками спільного заподіяння декількома особами з необережності злочинно­го наслідку. Це так зване необережне співзаподіяння. Наприклад, два тесляри, що працюють на будівництві житлового будинку, скидають з висоти колоду, не переконавшись в тому, що внизу нікого немає, вна­слідок чого смертельно травмовано людину, яка там проходила. Однак такі спільні дії не можна визнати співучастю через те, що тут відсутнє об'єднан­ня злочинної волі діючих осіб. У таких випадках кожний із співзапо-діювачів несе відповідальність за свої дії самостійно.2)всі особи, що беруть участь у злочині (всі співучасники), ді­ють умисно- При співучасті не тільки дія повинна бути умисною, але і всі співучасники повинні діяти також умисно. Звідси випливає: якщо одна особа діє з необережності, а інша, використовуючи це, діє уми­сно, — співучасть відсутня (наприклад, працівник міліції залишає через недбайливість у неналежному місці пістолет, а хтось, викори­стовуючи це, заволодіває зброєю і вчиняє з його використанням уми­сне вбивство). Що ж означає діяти умисно при співучасті?Це означає, що всі співучасники мають спільний умисел. Таким чином, спільність характеризує не тільки об'єктивну, але й суб'єк­тивну сторону співучасті в злочині. Спільність умислу означає, що між співучасниками завжди має місце згода (змова) на вчинення кон­кретного злочину. Саме спільний умисел і знаходить своє об'єктив­не вираження в спільності дій співучасників. Причому змова (узго­дженість) — це обов'язкова ознака будь-якої співучасті.

 

Види співучасників злочину.

Виконавець- за ч. 2 ст. 27 вважається осо­ба, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчи­нила конкретний злочин. Тому, наприклад, при розбої виконавцем злочину є не лише той, хто вилучає майно в потер­пілого, але і той, хто в момент вилучення застосовує насильство до жертви.

Організатор- це особа, яка організувала вчинен­ня злочину або керувала його вчиненням. Організатор посідає осо­бливе місце в співучасті, він ніби стоїть над всіма співучасниками, регулюючи і направляючи всю їх діяльність. Він не тільки передбачає, що в результаті його організаторських дій будуть вчинені або вчиняють­ся відповідні злочини, але й бажає цього.

Підбурювач- це особа, яка викликала у виконавця або в інших спів­учасників рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчи­нення злочину. Які ж способи підбурювання? Це можуть бути умовлення, підкуп, погрози, примус або інші подібні дії — наприклад, вка­зівки, наказ тощо.

Пособник- Пособником визнається особа, яка по­радами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням пе­решкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. а)пособництво фізичне, описане в законі словами: наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод або іншим чином вира­жене сприяти приховуваннюзлочину;б)пособництво інтелектуальне полягає у наданні порад, вка­зівок, а також у заздалегідь обіцяному приховуванні злочинця, за­собів чи знарядь вчинення злочину, слідів злочину або предметів,
здобутих злочинним шляхом, або у придбані чи збуті таких пред­метів.

 

Відповідальність співучасників.

1) Відповідальність співучасників, які діють в організованій групі або злочинній організації, визначається в такий спосіб:

а)організатор злочину підлягає відповідальності за всі злочини,
вчинені будь-яким співучасником цієї групи, за умови, якщо вони (ці
злочини) охоплювалися умислом організатора (ч. 1 ст. ЗО);б) інші співучасники (учасники групи) підлягають відповідаль­ності за злочини, у підготовці чи вчиненні яких вони брали участь,незалежно від тієї ролі, що виконував у злочині кожний з них (ч. 2 ст. ЗО);в) дії всіх цих співучасників кваліфікуються за тією статтею Особ­ливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинення даного злочину злочинною організацією чи організованою групою (наприклад, всі учасники банди, незалежно від тієї ролі, яку вони виконували в зло­чині, несуть відповідальність безпосередньо за ст. 257; всі учасники організованої групи, що вчинила вимагання, — за ч. 4 ст. 189).

2)При простій співучасті, тобто співвиконавстві, всі співучасни­ки несуть відповідальність за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29).

3)При співучасті з розподілом ролей питання про відповідаль­ність вирішується так:а)виконавець (співвиконавці) відповідають за тією статтею Осо­бливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29);б)всі інші співучасники (організатори, підбурювачі, пособники) відповідають за той злочин, що вчинив виконавець (співвиконавці);в)дії всіх співучасників у зв'язку з цим, за винятком виконавця(виконавців), кваліфікуються за тією статтею Особливої частини КК, за якою кваліфіковані дії виконавця, але з обов'язковим посиланням на відповідну частину ст. 27. Так, пособник вбивства відповідає за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 115.

 

Форми співучасті.

Форми співучасті — це об'єднання співучасників, які розріз­няються між собою за характером виконуваних ролей і за стійкіс­тю суб'єктивних зв'язків між ними. 1)проста співучасть (співвиконавство, співвинність) має місце там, де всі співучасники є виконавцями злочину і, отже, всі вони
виконують однорідну роль. Звичайно, їх дії можуть мати різний ха­
рактер. 2)складна співучасть (співучасть з розподілом ролей) виявляєть­
ся в тому, що співучасники виконують різнорідні ролі, тут має міс­
це розподіл ролей — один або кілька з них — виконавці, інші підбурювачі, пособники і т.п. Інакше кажучи, при цій формі спів­участі не всі співучасники є виконавцями злочину.

За суб'єктивними ознаками, за стійкістю суб'єктивних зв'яз­ків, стійкістю умислу ст. 28 розрізняє вчинення злочину різними злочинними групами:а) вчинення злочину групою осіб;б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;в) вчинення злочину організованою групою;г)вчинення злочину злочинною організацією.