Професійно-важливі риси характеру особистості

Характер людини − це індивідуально-своєрідне поєднання суттєвих властивостей і особливостей особистості, що проявляються в поведінці, вчинках, діяльності.

Характер людини складається із співвідношення багатьох якостей або рис, які, як правило, утворюють протилежні пари (позитив/негатив) і поділяються на чотири групи:

1. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до діяльності, до праці, навчання: працелюбність − лінь, ініціативність − консервативність, добросовісність − безвідповідальність, наполегливість − безвілля.

2. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до інших людей, до суспільства: товариськість − замкнутість, тактовність − безтактність, правдивість − брехливість, ввічливість − грубість, чуйність − жорстокість, щирість − лицемірство, доброзичливість − заздрість, турботливість − байдужість.

3. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до себе: самокритичність − некритичність, вимогливість − невимогливість, скромність − хвалькуватість, почуття гідності − самолюбство, егоїзм − альтруїзм (безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших).

4. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до речей: акуратність − неохайність, економність − марнотратство, щедрість − скупість.

За визначеністю характери людей бувають з яскраво вираженими рисами (однією або декількома) (наприклад, горда людина або ввічлива і т. ін. означає, що зазначена риса домінує над всіма іншими) і без визначеності, коли жодна з рис особливо не виділяється (у цьому випадку кажуть „невизначений характер”).

За цілісністю характери людей поділяються на цілісний, в якому відсутні протилежні риси, і суперечливий, в якому наявні несумісні риси. Люди з цілісним характером відрізняються єдністю думок та почуттів, цілей та способів діяльності, переконань, поглядів та вчинків. Навпаки, для людей із суперечливим характером властивий розлад між думками та почуттями, між переконаннями та вчинками і т. ін.

За силою розвитку вольових якостей розділяють сильні і слабкі характери. Якщо рисами сильного характеру є цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, витримка, мужність, сміливість, то рисами людей безхарактерних є нерішучість, боягузтво, невпевненість і т. ін.

Характер багато в чому визначає життя, долю людини. Недаремно народна мудрість твердить: „Посієш вчинок − пожнеш звичку, посієш звичку − пожнеш характер, посієш характер − пожнеш долю”. Таким чином, характер проявляється у ставленні до власної діяльності − активному, цілеспрямованому, нерішучому і т. ін. Разом з тим, якщо говорять про характер, то називають його сильним, твердим, м’яким, тяжким, поганим, настирливим… Однак характер нічого не говорить про соціальну цінність людини: холерик, який має складний характер, може наслідувати величні цілі, а м’який і поступливий сангвінік виявитися негідником.

Вважається, що здатність особистості до вибору професії пов’язана зі здатністю до прийняття рішення, з усвідомленням професійної мети та способів її досягнення через професійне самовизначення, тому вибір професії – це вольовий акт. Пропонуємо Тобі самостійно дослідити вольову організацію Твоєї особистості і порівняти свої вольові якості з тими, які висуває обрана Тобою професія. Ті вольові якості, які недостатньо у Тебе розвинуті, потрібно систематично виховувати в себе.

Тип мислення

Психологам вдалося виділити основні риси, властиві мисленню талановитих людей. Це продуктивність, оригінальність, допитливість, мужність.

Продуктивність - це кількість нових ідей, що виникають у людини, здатність швидко переключатися з однієї думки на іншу і використовувати отриману інформацію в різних контекстах.

Оригінальність - це здатність до генерації нестандартних ідей, що виявляється в парадоксальних, несподіваних рішеннях, а також у вираженні отриманих результатів в неординарною формі.

Допитливість - це інтерес до всього нового і здатність дивуватися. Мислення починається з питань. Всі відкриття зроблені завдяки питанням "Як?" і "Чому?"

Мужність - здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не боятися власних висновків і довести їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. Відомий фізик П. Л. Капіца зазначав, що в науці не ерудиція є основною рисою, головне - уява і сміливість.

У кожної людини переважає певний тип мислення. Тип мислення - це індивідуальний спосіб перетворення інформації.

Скориставшись методикою «Тип мислення» Ти дізнаєшся про власні особливості і зможеш прогнозувати успішність у певних видах професійної діяльності.

1. Предметно-дієве мислення (П-Д) властиво людям справи. Про них зазвичай говорять: «Золоті руки!» Вони краще засвоюють інформацію через рухи. Вони володіють хорошою координацією рухів. Їх руками створений весь навколишній предметний світ. Вони водять машини, стоять біля верстатів, збирають комп'ютери. Без них неможливо реалізувати найблискучішу ідею. Цим мисленням володіють і багато видатних спортсменів, танцюристів.

2. Абстрактно-символічним мисленням (А-С) володіють багато людей науки - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Люди з таким типом мислення можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій, які не можна ні помацати, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення на основі гіпотез зроблено багато винаходів у всіх областях науки.

3. Словесно-логічне мислення (С-Л) відрізняє людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (від лат. Verbalis - словесний). Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей. Це вміння необхідно керівникам, політикам і громадським діячам.

4. Наочно-образне мислення (Н-О) мають люди з художнім складом розуму, які можуть представити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, художник, режисер повинні володіти розвиненим наочно-образним мисленням.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. У більшості людей переважає один або два типи мислення. Для багатьох професій необхідне поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.

5. Креативність (К) - це здатність мислити творчо, знаходити нестандартні рішення, задачі. Креативністю може володіти людина з будь-яким типом мислення. Це рідкісна і нічим не замінна якість, що відрізняє талановитих і успішних людей в будь-якій сфері діяльності.

На думку американського дослідника Коена, «ми ніколи навіть близько не підходимо до кордонів наших можливостей, а мозок зазвичай використовує лише незначну частину своєї потужності». Психологи висловлюють думку, що можливості людей, яких ми називаємо геніями, - не аномалія, а норма. Завдання полягає в тому, щоб розкріпачити мислення кожного і використовувати величезний потенціал, відпущений нам природою.

Мислення - важка робота. Для її виконання необхідні організованість, добре розвинені увага і пам'ять, спостережливість, працездатність. При масі в 2% від нашого тіла мозок споживає 15% усієї вироблюваної енергії. На успішність виконання інтелектуальних завдань впливає емоційний стан, стан здоров'я, умови роботи. Тому інтелектуальні тести необхідно виконувати в спокійній обстановці і хорошому настрої.

Як розвивати мислення

* Інформація для мислення - все одно, що їжа для тіла. Джерела інформації - спілкування з людьми і книгами, екскурсії, подорожі, інтернет. Як і їжа, інформація повинна бути якісною.

* Мислення активізується, коли стандартні рішення не дають результатів. Тому так важливо розвивати у себе вміння бачити предмет чи явище з різних сторін, помічати незвичайне у звичайному.

* Мислення і мова - нерозривні. Мислення розвивається, коли ви розповідаєте про прочитане або побачене, берете участь в дискусіях, викладаєте свої або чужі думки в письмовій формі.

Увага. Пам’ять

Увага - це спрямованість нашої свідомості на певний об'єкт. Увага має ряд властивостей: стійкість, обсяг, переключення, розподіл, концентрація. Багато професій пред'являють особливі вимоги до уваги. Наприклад, водій повинен вміти розподіляти увагу, щоб помічати все: сигнали світлофора, ситуацію на дорозі, роботу самого автомобіля. Учитель повинен контролювати ситуацію у класі і стежити за логікою викладу навчального матеріалу. Бухгалтер чи вчений повинні концентруватися на своїй роботі так, щоб не помічати можливі перешкоди.

Увага дитини мимовільна, тобто вона не докладає ніяких зусиль, щоб зупинити свій погляд на яскравій іграшці, новій людині. Мимовільна увага включається, коли ми побачили щось цікаве, незвичайне, що приваблює нас всупереч нашій волі. Порушення довільної уваги у дитини може бути наслідком мозкових порушень, емоційних і психічних проблем, порочного стилю виховання. У дорослих людей недолік довільності може спостерігатися в стані сильного стресу (дистресу), при хронічній втомі, ряді захворювань і нерідко призводить до помилок в роботі. Тому льотчики, авіадиспетчери, водії, оператори виробництв, пов'язаних з підвищеною відповідальністю, перед виходом на робоче місце повинні проходити медичну експертизу.

Пам'ять - це здатність запам'ятовувати те, що ми бачимо, чуємо, говоримо і робимо, зберігати все це, і в потрібний момент відтворювати. Запам'ятовування, збереження, впізнавання, відтворення - основні функції пам'яті.

Продуктивність пам'яті характеризується обсягом і швидкістю запам'ятовування інформації, тривалістю її збереження і точністю відтворення. Відмінності в пам'яті людей виявляються не тільки в її продуктивності, тобто в кількісних характеристиках, але і в якісних.

За характером засвоюваної інформації розрізняють слухову, зорову, моторну, емоційну, логічну пам'ять.

Слухова пам'ять важлива для людей, що мають справу із звуковою інформацією - акустиків і операторів зв'язку, звукорежисерів і звукооператорів, музикантів і композиторів.

Зорова пам'ять повинна бути добре розвинена у співробітників правоохоронних органів та митників, художників і дизайнерів, вчителів та вихователів.

Спортсмени, каскадери, танцюристи повинні мати гарну моторну пам’ять, тобто пам'ять на рухи.

Емоційна пам'ять дозволяє акторові увійти в стан душі свого персонажа і передавати цей стан глядачам.

Вчених відрізняє розвинена логічна пам'ять, завдяки якій вони оперують поняттями, формулами, схемами, гіпотезами, ідеями і концепціями.

Як тренувати пам'ять

* Погана пам'ять нерідко є наслідком поганої уваги. Щоб сконцентруватися на завданні, недостатньо просто думати про нього. Необхідно візуально представити або програти ситуацію, виявити нові деталі, розглянути завдання з різних сторін, поставивши себе на місце інших людей.

* Тренуйте зорову пам'ять, намагаючись перед сном як можна яскравіше уявити денні події. Подумки вдивіться в обличчя і предмети, намагаючись побачити деталі.

* Тренуйте слухову пам'ять. Спробуйте повторити сказане диктором з інтервалом у кілька секунд, як це робить перекладач-синхроніст. Випишіть цікаві афоризми та цитати. Щодня запам'ятовуючи хоча б одну з них, ви не тільки поліпшите пам'ять, а й збагатите свою промову.

 

 

ЦІКАВИЙ СВІТ ПРОФЕСІЙ