Тема 9. Проведення переговорів як метод подолання конфліктів

 

Сутність та значення переговорів. Визначення поняття інтерес, проблема та гранична позиція. Переговірний процес та його функції. Моделі поводження партнерів у переговірному процесі («Зникаючий», «Поступливий», «Заперечливий», «Наступаючий»). Технології спілкування в переговірному процесі. Технології керування емоціями в переговірному процесі. Д. Скотт і її технології управління емоціями («заземлення», «візуалізація», «проектування», «очищення аури»). Правила самоконтролю емоцій (емоційна витримка; раціоналізація емоцій і підтримка високої самооцінки) і їхнє застосування в переговірному процесі. Маніпулятивні технології в переговірному процесі. Технології стратегій і тактик у переговірному процесі. Типи стратегій: «виграш-виграш», «програш-виграш», «програш-програш», «виграш-виграш». Тактики переговорів: «видиме співробітництво», «дезорієнтація партнера», «провокація почуття жалості в партнера», «ультимативна тактика», «лавірування резервами поступок». Тактичні прийоми: «закриті двері», «візування», «зовнішня небезпека» та інші.

Посередництво – метод подолання й вирішення соціальних конфліктів. Моделі посередницької діяльності: фасилітація, консультаційне посередництво, посередництво з елементами арбітражу.

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Розвиток конфліктології як науки та навчальної дисципліни

Алгоритм вивчення теми

Дана тема визначає загальні поняття конфліктології як науки та навчальної дисципліни.

Для розгляду даної теми вам необхідно:

1. Прослухати лекцію № 1 на тему «Розвиток конфліктології як науки та навчальної дисципліни» і законспектувати основні питання лекції:

1. Предмет, роль, мета та завдання конфліктології в системі наукових знань

2. Зв’язок конфліктології з іншими науками

3. Методи наукових досліджень у конфліктології

4. Функції конфліктології в суспільстві

Прослухати лекцію № 2 на тему «Конфлікти в історії суспільної думки» і законспектувати основні питання лекції:

1. Давні уявлення про конфліктність буття

2. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ—початок ХХ ст.)

3. Теорії конфліктів (кінець ХХ — початок ХХІ ст.)

4. Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі

2. Підготуватись до практичного заняття № 1, для чого опрацювати основні літературні джерела і підготуватись до розгляду пи­тань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватись до тестування по темі і виконати завдання для самостійної роботи.

3. Під час роботи на практичному занятті вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань і звернути увагу на те, що ключовими аспектами теми є: розвиток конфліктології як науки та навчальної дисципліни, а також конфлікти в історії суспільної думки.

4. Контроль знань з теми буде проводитися відповідно до встановленого порядку і критеріїв оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вив­чення та за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи (як під час практичного заняття, так і за окремим графіком під час консультацій), так і за результатами заключного тестування з теми під час практичного заняття

5. За результатами вивчення теми студенти повинні

знати: що являє собою з наукової точки зору конфліктологія; предмет, роль, мета та завдання конфліктології в системі наукових знань; зв’язок конфліктології з іншими науками; методи наукових досліджень у конфліктології; функції конфліктології в суспільстві; давні та сучасні уявлення про конфліктність буття; теорії конфліктів; становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі.

вміти: розглядати конфліктологію як науку та навчальну дисципліну; застосовувати методи наукових досліджень у конфліктології.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття № 1

Тема 1. Розвиток конфліктології як науки та навчальної дисципліни

Мета: навчитися визначати з наукової точки зору предмет конфліктології; опанувати основні поняття конфліктології; сучасні підходи до визначення конфліктології, основну мету та завдання конфліктології; основні ключові терміни і поняття, які характеризують конфліктологію.

План (у тому числі основні опорні сигнали)

1. Актуальність, предмет та об’єкт конфліктології як науки.

2. Роль, мета та завдання конфліктології як навчальної дисципліни.

3. Методи досліджений конфліктології.

4. Функції конфліктології в суспільстві.

5. Конфлікти в історії суспільної думки.

Питання для самостійної роботи

1. Предмет вивчення конфліктології.
2. У чому полягає актуальність науки конфліктології?
3. Структура конфліктології.
4. Методи дослідження конфліктології.
5. Суть взаємозв’язку конфліктології з іншими науками.
6. Функціональна роль конфліктів у суспільстві.
7. Методологічні основи конфліктології.
8. Погляди Геракліта щодо конфліктів.
9. Польсько-австрійський юрист Людвіг Гумплович про конфлікти.
10. Марксистська теорія конфліктів.
11. Г. Зіммель та його теорія конфліктів.
12. Найвидатніші особистості західної науки першої половини ХХ століття про конфлікти.
13. Погляди на конфлікти К. Юнга, Е. Берна, З. Фрейда.
14. Німецький соціолог Р. Дарендорф та його теорія “конфліктної моделі суспільства”.
15. Становлення конфліктології як науки в Україні.

Тести для перевірки знань студентів

1. Конфлікт - це:

а) боротьба думок;

б) суперечка, дискусія з гострої проблеми;

в) протиборство на основі зіткнення протилежно спрямованих мотивів або суджень;

г) суперництво, спрямоване на досягнення перемоги в суперечці;

д) зіткнення протилежних позицій.

2. Протиборство - це:

а) відкрите висловлення незгоди з якогось питання;

б) зіткнення інтересів;

в) нанесення взаємного збитку;

г) боротьба думок;

д) суперництво з приводу якого-небудь предмету.

3. Необхідними і достатніми умовами виникнення конфлікту між суб'єктами соціальної взаємодії є:

а) наявність у них протилежних суджень чи мотивів і бажання хоча б одного з них здобути перемогу над іншим;

б) наявність у них протилежно спрямованих мотивів або суджень, а також стан протиборства між ними;

в) наявність у них протилежних позицій і активні дії обох сторін по досягненню своїх позицій;

г) наявність у них протилежно спрямованих мотивів і відкриті заяви про свої вимоги;

д) наявність протилежних інтересів у кожного з них і відсутність можливостей щодо їх реалізації.

4. Конфліктна ситуація - це:

а) випадкові зіткнення інтересів суб'єктів соціальної взаємодії;

б) накопичені протиріччя, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії, які створюють підґрунтя для протиборства між ними;

в) процес протиборства між суб'єктами соціальної взаємодії, спрямований на з'ясування відносин;

г) причина конфлікту;

д) етап розвитку конфлікту.

5. Причина конфлікту - це:

а) протилежні мотиви суб'єктів соціальної взаємодії;

б) збіг обставин, які проявляють конфлікт;

в) явища, події, факти, ситуації, що передують конфлікту і за певних умов діяльності суб'єктів соціальної взаємодії викликають його;

г) накопичені протиріччя, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії, які створюють підґрунтя для реального протиборства між ними;

д) те, через що виникає конфлікт.

6. Те, через що виникає конфлікт - це:

а) мотиви конфлікту;

б) позиції конфліктуючих сторін;

в) предмет конфлікту;

г) сторони конфлікту;

д) образ конфліктної ситуації.

7. Образ конфліктної ситуації - це:

а) те, через що виникає конфлікт;

б) суб'єктивне відображення у свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії предмета конфлікту;

в) дійсні внутрішні спонукальні сили, підштовхують суб'єкт соціальної взаємодії до конфлікту;

г) то, про що заявляють один одному конфліктуючі сторони;

д) суб'єктивне відображення у свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії цілей конфлікту.

8. Інцидент - це:

а) збіг обставин, що є приводом для конфлікту;

б) справжня причина конфлікту;

в) накопичені протиріччя, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії, які створюють підґрунтя для реального протиборства між ними;

г) те, через що виникає конфлікт;

д) необхідна умова конфлікту.

9. Сторони конфлікту – це:

а) суб'єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту або підтримуючі (явно або неявно) конфліктуючих;

б) тільки суб'єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту;

в) конкретні особистості, що перебувають у стані конфлікту;

г) суб'єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту, і посередник (медіатор);

д) конфліктуючі сторони в переговорному процесі щодо вирішення конфлікту.