Тема. Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні.

Тема. Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні.

Мета:

— визначати основні напрямки суспільно-політичного життя тогочасної Наддніпрянщини;

— характеризувати соціалістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя;

— пояснювати, як відбувалося формування ліберально-демократичної течії в українському напрямку суспільно-політичного життя;

— характеризувати націоналістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя;

— пояснювати поняття й терміни: «пролетар», «соціалізація», «Бунд», «РУП», «УДП», «УНП»;

— розвивати вміння аналізувати особливості суспільно-політичних поглядів;

— сприяти вихованню в учнів толерантного ставлення до різних ідейних течій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Суспільно-політичне життя на українських землях на початку XX ст.», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: пролетар, соціалізація, Бунд, РУП, УДП, УНП.

Основні дати: 1900 р. — утворення Революційної української партії (РУП); 1902 р. —- утворення Української народної партії (УНП); 1904 р. —утворення Української демократичної партії (УДП).

Хід уроку

Організація навчальної діяльності.

II.Перевірка домашнього завдання.

Запитання і завдання.

1. Якими були характерні риси розвитку промисловості на українських землях?

2. Схарактеризуйте розвиток сільського господарства в тогочасній Україні.

3. Яку роль у розвитку українського економічного життя відігравав кооперативний рух?

4. Схарактеризуйте зміни в суспільному житті України, спричинені розгортанням індустріалізації.

5. Визначте, які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст. Якими шляхами їх було можливо розв'язати?

III.Актуалізація опорних знань.

Запитання та завдання.

1. Якими були основні напрямки суспільно-політичного життя Наддніпрянської України в XIX ст.?

2. Якими були основні форми та прояви українського суспільно-політичного руху Наддніпрянщини другої половини XIX ст.?

IV.Вивчення нового матеріалу.

Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку XX ст.

На початку XX ст. в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України існувало кілька основних напрямів. Російський напрямок складали консерватори, які виступали за збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, дотримувалися ідеї перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Власних політичних партій російські консерватори й ліберали до 1905 р. не мали. Російські радикали, що поділяли ідеали соціалізму та прагнули повалення самодержавства в Росії, діяли в краї досить активно. У середовищі переважно робітників пропагували свої ідеї представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), утвореної в 1898 р. Від 1903 р. вони поділялися на поміркованих меншовиків, які надавали перевагу мирним методам діяльності, та більшовиків, які виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.

Наприкінці 1901 — на початку 1902 р. в результаті об’єднання народницьких гуртків і груп утворилася Російська партія соціалістів-револю-ціонерів (есерів). Вони виступали за повалення самодержавства шляхом революції, здійсненої «працюючим народом». Ідею встановлення диктатури пролетаріату есери відкидали. Вимоги запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства та соціалізації землі забезпечували есерам досить значну підтримку в Наддніпрянщині.

Робота з термінами і поняттями.

Пролетар — позбавлений засобів виробництва найманий робітник.

Соціалізація — усуспільнення приватної власності.

На початку XX ст. вагоме місце в суспільно-політичному житті краю посідав єврейський напрямок. Активно діяв, особливо в межах «смуги осілості», «Бунд» (у перекладі «союз») —«Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії», створений у 1897 р. Це була політична партія, яка захищала інтереси єврейських робітників і вела серед них соціалістичну пропаганду. У 1898—1903 та 1906—1912 pp. «Бунд» на правах автономної організації входив до РСДРП. Польський напрямок у цей період активної ролі в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України не відігравав.

В українському напрямку Наддніпрянщини на основі громадівських рухів, що розвивалися раніше, розпочали формуватися нові течії: із гро-мадівського руху — ліберально-демократична, зі студентського — соціалістична і націоналістична течії.

Усі вони в цей період долали стадію організаційного та ідейного становлення. Особливістю їх розвитку було те, що соціальну базу цих течій становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського суспільства під владою Російської імперії.

Формування соціалістичної течії в українському напрямку.

Першу українську політичну партію в Наддніпрянській Україні створила студентська громада Харкова. 29 січня 1900 р. на зборах студентської молоді міста було ухвалено рішення створити Революційну українську партію (РУП). Першими її членами стали Д.Антонович, М.Русов, Д.Познанський (сини відомих українських громадських діячів), Л.Мацієвич, Ю.Коллард та ін. — загалом близько 10 осіб. Очолив партію Д.Антонович. Своїм гаслом РУП обрала вислів одного з провідних європейських соціал-демократів Є.Бернштейна: «Рух усе, мета ніщо».

Із проханням написати програму партії Д. Антонович звернувся до М. Міхновського. Через два місяці у Львові її було анонімно (без зазначення прізвища автора) видано окремою брошурою під назвою «Самостійна Україна».

Робота з документом.

Формування ліберально-демократичної течії в українському русі.

У 1903 р. представники поміркованого табору українських громадських діячів висунули проект програми Загальноукраїнської безпартійної організації ЗУБО (політичну платформу). Це був фактично план організації нової партії, яка виступала за проголошення автономії України та впровадження української мови в усіх сферах її життя. Соціально-економічні питання в проекті ігнорувалися. Після тривалої й запальної дискусії на з'їзді ЗУБО восени 1904 р. програму ухвалили та затвердили назву партії — Українська демократична партія (УДП). Серед її лідерів були С Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський та ін.

Робота з документом.

Формування націоналістичної течії в українському русі.

Виразником прагнень прибічників українського націоналізму на початку XX ст. в Наддніпрянській Україні був М. Міхновський. За своїм змістом ці погляди, що панували серед невеликої частини молодої інтелігенції, можна визначити як самостійницькі. Зокрема, автор брошури «Самостійна Україна» заявив, що є «одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі», а головними гнобителями українців проголосив росіян. Одним із висновків М. Міхновського було: «Усі, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя».

У 1902 p., як уже зазначалося, М. Міхновський та його однодумці (брати С. та В.Шемети, О.Макаренко, І.Бойко, М.Базькевич та ін.) утворили Українську народну партію, започаткувавши існування націоналістичної течії в українському русі. Проголосивши гасло «Україна для українців», основним засобом здобуття незалежності вони вважали збройне повстання. При цьому майбутню самостійну Україну члени УРП бачили лише соціалістичною.

Робота з документом.

Цікаво знати.

Замах на пам'ятник О. Пушкіну в Харкові УНП присвятила річниці Переяслівської угоди 1654 р. Під пам'ятник, що стояв в університетському сквері, було закладено вибухівку та партійні листівки, які після вибуху мали розлетітися на всі боки. Текст листівок пояснював мету акції: Пушкін ображав гідність України у своїх творах, особливо в поемі «Полтава». Крім цього, пам'ятник російському поету на українській землі проголошувався зайвим, доки не буде дозволено безперешкодно встановлювати тут пам'ятники українським письменникам.

Завдання.

Бесіда за запитаннями.

/. Коли утворилася Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)?

2. Які три течії існували в українському напрямку суспільно-пол­ітичного життя? 3. Хто був автором брошури «Самостійна Україна»? 4. Коли утворилася РУП? 5. Яким убачала майбутнє України УДП? 6. Коли утворилася УНП?

VI. Підсумки уроку.

У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України, в умовах загострення соціальних суперечностей початку XX ст., співіснували три основні напрямки — російський, єврейський та український.

Український напрямок представляли соціалістична, ліберально-демократична та націоналістична течії. Розв'язання тогочасних гострих соціальних проблем переважна більшість представників партій українського напрямку пов'язували з реалізацією соціалістичної ідеї.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

Р

 

 

1896 р.- «новоерівцями» з ініціативи М.Грушевського проведено установчий з’їзд Української національно демократичної партії (УНДП). 1899 р. – почала діяти, коли до її складу влилася частина РУРП Ставила питання зміцнення єдності галичан, буковинців та закарпатців з «російськими українцями» + незалежність України. Найчисельніша. В.Франко, брати Левицькі, М.Грушевський Керівний орган – Народний комітет

В кін ХІХ ст.. в Європі поширюється соціалістична ідея   Утворюється Австрійська соціал – демократична партія – 1888 р.   Польська соціал – демократична партія (галицькі українці не ввійшли)

Р.

М.Ганкевич, В.Охримович

Працювали у підпіллі

Р.

УСДРП – (перейменовано РУП)

Керівники РУП

Р

Ліберальні партії

Українська Демократична партія Є.Чикаленко, О. Лотоцький Установлення в Росії конституційної монархії, надання Україні автономії, проведення соціальних реформ

Українська радикальна партія Б.Грінченко, Сергій Єфремов

 

Р.

Р.

План

Тема. Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні.

Мета:

— визначати основні напрямки суспільно-політичного життя тогочасної Наддніпрянщини;

— характеризувати соціалістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя;

— пояснювати, як відбувалося формування ліберально-демократичної течії в українському напрямку суспільно-політичного життя;

— характеризувати націоналістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя;

— пояснювати поняття й терміни: «пролетар», «соціалізація», «Бунд», «РУП», «УДП», «УНП»;

— розвивати вміння аналізувати особливості суспільно-політичних поглядів;

— сприяти вихованню в учнів толерантного ставлення до різних ідейних течій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Суспільно-політичне життя на українських землях на початку XX ст.», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: пролетар, соціалізація, Бунд, РУП, УДП, УНП.

Основні дати: 1900 р. — утворення Революційної української партії (РУП); 1902 р. —- утворення Української народної партії (УНП); 1904 р. —утворення Української демократичної партії (УДП).

Хід уроку