В умовах перехідного періоду

Однією з найважливіших проблем розвитку культури України є спрямування її на утвердження національної самосвідомості й на-ціонального відродження як українців, так і представників понад 130 інших національностей. В Україні налічується 270 громадських об’єднань національних меншин; проживає 11,4 млн росіян, близько 400 тис. євреїв, понад 400 тис. білорусів, 325 тис. молдаван, 234 тис. болгар, 19 тис. поляків, 163 тис. грузинів, 135 тис. румунів та ін.

У сфері культури переплелися позитивні й негативні риси.

Основою будь-якої культури, втіленням духовності насамперед є мова. Незважаючи на прийняття закону про мови, яким закріплю-вався державний статус української мови, що потім знайшло також відображення в Конституції України 1996 p., вона повільно вводила-ся у сферу діловодства й освіти. У 1997/98 навчальному році україн ською мовою навчалося 70 % учнів денних середніх закладів освіти. У 1998 р. у Києві з 376 шкіл тільки 18 залишилися російськомовними, але й у них вже відкрито україномовні класи. В окремих областях, наприклад у Донецькій, українською мовою навчається дещо більше 5 % учнів, у Луганській - понад 8 %. У формуванні громадянина ве лику роль відіграє освіта. Концепція розвитку системи освіти грун-тується на демократизації всіх її ланок. Розширюється мережа шкіл з поглибленим вивченням окремих дисциплін, відкриваються ліцеї, гімназії, коледжі, авторські школи. Але часто зі зміною назви на-

вчального закладу його зміст не змінюється. У місцях компактного проживання відкриваються національні школи: румунські, угорські, молдавські, польські, кримськотатарські та ін. В 1997 р. в Україні на-лічувалося понад 2,5 тис. кількамовних шкіл. В Україні планується ввести 12-річну загальну середню освіту (нині діє 11-річна), що відпо відатиме європейським стандартам, які характеризуються, на думку медиків, зменшенням навантаження на школярів. На початок 1999 р. в Україні було 21,3 тис. загальноосвітніх шкіл, у яких працювало близько 500 тис. учителів і навчалось майже 6,8 млн школярів. Відпо відно до потреб життя було реорганізовано систему середньої й ви-щої освіти. Сформовано нормативно-правову базу підготовки фа-хівців на основі ступінчастої системи освіти (бакалавр, спеціаліст, магістр). Поряд з державними створюються навчальні заклади, зас-новані на інших формах власності. За рахунок цього збільшується кількість вищих навчальних закладів: у 1990/91 навчальному році їх налічувалося 149, у 1998/99 - 950. Якщо в 1990/91 навчальному році у вищих навчальних закладах навчалося 1,2 млн студентів, то в 1998/99 - 1,5 млн. Для здійснення контролю з боку держави за-проваджено систему державного ліцензування вузів, але й на цьому шляху спостерігаються негативні моменти: формалізм, низька профе сійність, корупція тощо. Великою проблемою залишається фінансу-вання середньої та вищої освіти. Законом України “Про освіту” вста-новлено, що на цю сферу щорічно повинно витрачатися щонай менше 10,5 % ВВП. У 1992 р. ці асигнування становили 12,6 %, у 1997 р. - лише 3,8 %. Мало того, загальноосвітні школи фінансува-лися з місцевих бюджетів; місцеві органи часто затримували своєчас-ну виплату заробітної плати педагогам, що призводило до масових страйків освітян.

Нині видатки на підготовку одного спеціаліста у вузах розвинених країн світу у 5-6 разів більші, ніж в Україні. Вищі навчальні заклади поряд з державним замовленням дедалі частіше вдаються до навчан-ня на платній основі (переважна більшість державних вузів мають комерційні відділення), що в умовах зниження життєвого рівня насе-лення сприяє загостренню соціального напруження.

Провідним центром науки залишається Національна академія наук України. Українські вчені домоглися значних успіхів, зокрема в галузі математики, кібернетики, фізіології, матеріалознавства. Разом з розвитком фундаментальних напрямків виконуються дослідження у прикладній сфері. І все ж понад 90 % нових технологічних розробок

не впроваджується у виробництво, тобто віддача наукової роботи низька. Фінансування наукових досліджень за 1990-1998 pp. скоро тилося майже вчетверо. Низький рівень фінансування створює труд-нощі в матеріально-технічному й кадровому забезпеченні науки. Щороку в результаті еміграції Україна втрачає близько 10 тис. дип-ломованих спеціалістів. На Заході найбільше цінуються українські генетики, фізики, фізіологи та біохіміки. Не менш загрозливим для науки (через низький рівень заробітної плати і систематичне затри-мання її виплати) є також внутрішній “відплив умів” - понад 20 % науковців перейшли до комерційних структур.

Нині складними й суперечливими є також шляхи розвитку україн ської літератури і мистецтва. Тут утверджується плюралізм, що при-зводить до зречення традиції єдиного підходу в оцінках дійсності. Зрештою, відмовляються від застосування соцреалізму як єдино пра-вильного художнього методу. Дедалі ширше впроваджується аван гардний напрямок, що свідчить про розкріпачення творчості. У га-лузі літератури найбільших успіхів досягла публіцистика, що зумов лено високим рівнем політизації суспільства. Першими лауреатами Шевченківської премії незалежної України стали І. Багряний, автор широкомасштабного твору про злочини тоталітаризму “Сад Гетси-манський”, П. Мовчан, О. Апанович, Б. Ступка, В. Чорновіл.

Певні здобутки мало й українське мистецтво, зокрема кіно. Ре жисер Ю. Іллєнко зняв фільм “Лебедине озеро. Зона”, присвячений С. Параджанову. Страшні трагічні картини початку 30-х років від-творено у фільмі “Голод-33” режисера О. Янчука. За роки незалеж-ності з’явилася також кінострічка К. Муратової “Три історії”, В. Криштофовича “Приятель небіжчика”, Г. Кохана “Тупик”. Попу-лярними стають фільми кіностудії “Контакт”, її шість кінострічок з проекту “Вибраний часом” присвячені видатним митцям України.

Однак через брак державних асигнувань, наприклад, Київська сту-дія ім. О. Довженка випускає тепер два-три фільми щороку, хоча ра-ніше вона випускала 35 ігрових та 20-30 телевізійних фільмів. На-томість екрани України заполонила низькопробна відеопродукція Заходу.

Незважаючи на економічні негаразди розвивається національний театр. Український театр упевнено завойовує позиції на європейсь-кому культурному просторі, що засвідчують гастролі Театру україн-ської драми ім. І. Франка в Німеччині, Львівського драматичного те-атру ім. М. Заньковецької у Великобританії, а також участь наших театрів у фестивалях у Петербурзі, Каїрі, Лахорі, Торуні. Голоси

вітчизняних співаків А. Кочерги, В. Лук’янець лунають у стінах Мет-рополітен опера, Віденській та Женевській операх.

Традиційними стали пісенні фестивалі “Таврійські ігри”, “Сло в’янський базар”, “Мелодія”, “Оберіг”, “Пісня року”. У 1999 р. свят-кувався 10-річний ювілей фестивалю “Червона рута”; уперше пара-лельно з конкурсами серед музикантів проводився конкурс серед ве-дучих і режисерів. Україна перетворилася на загальновідомий центр хореографічного мистецтва та фортепіанної музики. З 1994 р. в Украї-ні проводиться Міжнародний фестиваль С. Лифаря (у жовтні 1999 р. у Києві відбувся III Міжнародний фестиваль С. Лифаря), з 1993 р. -Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті В. Горовиця. У квіт-ні - травні 1999 р. відбувся Третій конкурс цього фестивалю, в яко му взяло участь 79 молодих піаністів із 17 країн світу.

Протягом 1992-1993 pp. понад 109 українських творчих колекти вів побувало на гастролях за кордоном. Разом з успіхами в галузі культури простежуються й негативні тенденції. Як і раніше, культу-ра фінансується за залишковим принципом. Гостру кризу переживає національний друк. Так, у 1998 р. в Україні було видано втричі мен-ше книг порівняно з 1930 p., тобто за рік на душу населення друку-валася лише одна книга, тоді як у Росії - три, у Великобританії -двадцять, у Німеччині - тридцять.

Відсутність необхідних коштів часто стає причиною перепрофілю-вання або закриття культурно-освітніх установ, творчих колективів. Зокрема, така доля спіткала Київське об’єднання музичних колек-тивів, Київський театр естради, естрадно-симфонічний оркестр теле-бачення та радіо.

Небезпечним для культурного розвитку України є неконтрольо-ване поширення продукції іноземної культури на тлі зменшення вітчизняних робіт. Насамперед це стосується кіномистецтва й телеба-чення. Домінування плюралізму в духовному розвиткові суспільства дає змогу ознайомити широкий загал із цінностями та шедеврами світової культури, які раніше через ідеологічні бар’єри були недо ступними. Проте саме плюралізм створює умови для проникнення у духовну сферу антикультури. Загрозою для суспільства стає пропагу-вання насилля, розбещеності, антигуманності в умовах фактичної відсутності стійкого культурного імунітету.

Відродження духовності значною мірою пов’язане з відродженням релігії й церкви. Значною мірою цьому сприяли Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” та нова Конституція Украї-ни, яка гарантує свободу світогляду й віросповідань. Нині в Україні

діє 67 конфесій і 16,5 тис. громад різних напрямків, що вдвічі більше, ніж на момент проголошення незалежності України. Традиційно най-впливовішою релігією залишається православне християнство. Пра-вослав’я в Україні фактично розкололося на три конфесії. Перша— Українська Православна Церква (УПЦ), що підпорядковується Мос-ковському патріархату, на чолі з предстоятелем митрополитом Київ ським і всієї України Володимиром (Сабоданом) - налічує понад 6 тис. общин, 64 монастирі; друга - Українська Православна Церква, що підпорядковується Київському патріархату (створена в 1992 p.), на чолі з предстоятелем з 1995 р. патріархом Київським і всієї Русі-Украї-ни Філаретом - майже 2 тис. общин, 15 монастирів; третя - Укра-їнська автокефальна Православна Церква на чолі з предстоятелем патріархом Київським і всієї України Дмитрієм - до 600 парафій.

Ця конфесійна роз’єднаність не сприяла консолідації суспільства, викликала розкол і протистояння в українських землях. Так, 30 квіт-ня 1999 р. у Маріуполі члени УПЦ МП Донецької єпархії побили ві-руючих УПЦ КП на чолі з патріархом Філаретом. Іншою, не менш складною проблемою стала значна політизація релігійної сфери. З одного боку, релігія активно виходить на політичну арену, про що свідчить поява Української християнсько-демократичної партії (1990 p.), з іншого - політика проникає в релігійну сферу. Сучасно му розвиткові релігії в Україні притаманні також такі риси і особли-вості, як зростання релігійного фактора в суспільному житті, поси лення релігійності населення. Так, за результатами опитування, що було здійснене в жовтні 1998 р. Київським інститутом соціології і політичної психології, 36 % респондентів відповіли, що найбільшою довірою серед усіх органів влади і суспільних інститутів користуєть ся церква. Важливою подією у зростанні релігійного фактора в сус-пільному житті стала підготовка до святкування 2000-ліття Різдва Христового. У багатьох містах, селах зведено нові храми. У Києві відтворено національні святині - Михайлівський Золотоверхий мо настир та Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври.

Оновлення соціально-економічного, суспільно-політичного, куль турного і духовного життя в Україні відбувалося з великими трудно щами. І все ж морально-психологічна атмосфера в Україні помітно змінюється. Триває національне і духовне відродження. Підвищуєть-ся інтерес наших співвітчизників до історичного минулого українсь-кого народу, їхня відповідальність за майбутнє України - незалеж-ної соборної держави, яка поступово утверджує своє гідне місце у світі на межі XXI століття і III тисячоліття.

ГОЛОВНІ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

1 млн років тому Поява першої людини на території сучасної України

1млн- 10 тис. Палеоліт років тому

IХ–VIтис.дон.е. Мезоліт

VI - Неоліт поч. IV тис. дон. є.

IV - III тис. до н. є. Енеоліт, або міднокам’яний вік. Трипільська культура

II- Епоха бронзи поч. І тис. дон. є.

IX ст., перша Розселення кіммерійців у Північне Причорномор’я половина-VII ст. дон. є.

VII ст. до н. є. Вторгнення скіфів у Північне Причорномор’я і витіснення кіммерійців у Передню Азію

VII - Скіфська держава - Велика Скіфія зі столицею Піст. дон. є. на нижньому Дніпрі

III ст. до н. є. Вторгнення сарматських племен

III -1 ст. до н. є. Розселення племен латенської культури

III ст. до н. є. - Зарубинецька культура Пст.н.е.

II - V ст. Розселення землеробських племен Черняхівської культури

II ст., кінець- Вторгнення готів Піст., сер.

375 Вторгнення гунів

V - VII ст. Антський період в історії слов’ян

558 Вторгнення аварів у Північне Причорномор’я

VIcT.,cep. - Аварський каганат

VII ст., сер.

602 Похід аварів на антів. Остання згадка про антів

VII ст., сер. Утворення Хозарського каганату

VII ст. Утворення Волзької Булгарії

860 “Аскольдове хрещення”

882-912 Князювання Олега в Києві

IX ст., кінець Утворення Київської Русі

907, 911 Походи Олега на Константинополь. Укладення

договорів між Руссю і Візантією 912-945 Князювання Ігоря

941, 944 Походи Ігоря на Візантію. Договори Русі з Візантією

945 Повстання древлян. Загибель Ігоря

945-969 Регентство княгині Ольги при Святославі

965 Розгром князем Святославом Хозарського каганату

964-972 Князювання Святослава Ігоревича

968, 965-972 Походи Святослава на Балкани 978-1015 Князювання Володимира Святославича

988 Офіційне запровадження християнства на Русі

1017-1018, Князювання Ярослава Володимировича (Мудрого)

1019-1054

1015 Статут Ярослава Мудрого “Руська правда”

1036 Розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом

1037 Побудова собору Святої Софії в Києві

1068 Перший напад половців на Русь. Поразка Ярославичів

у битві з половцями на р. Альті. Народне повстання в Києві 1072 Укладення нової редакції зводу давньоруських законів -

Правди Ярославичів 1097 З’їзд князів у Любечі

1113 Створення іноком Нестором “Повісті временних літ”

1113-1125 Князювання Володимира Мономаха в Києві

1125-1132 Князювання Мстислава Володимировича

1152-1187 Князювання Ярослава Володимировича (Осмомисла)

в Галицькій землі 1154-1157 Князювання в Києві Юрія Долгорукого

1169 Зруйнування Києва володимиро-суздальським князем

Андрієм Боголюбським 1185 Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича

на половців 1187 Перша згадка назви “Україна” у Київському літописі

1199 Утворення Галицько-Волинського князівства

1199-1205 Князювання Романа Мстиславича в Галичі

1223, 31 травня Битва на р. Калці

1234 Утвердження Данила Романовича на галицькому

престолі 1239-1241 Похід монголо-татар на Південну Русь

1240, грудень Зруйнування монголо-татарами Києва

1245 Ярославська битва: перемога Данила Романовича

(Галицького) над польсько-угорськими загарбниками

1264-1301 Князювання Льва Даниловича у Галицько-Волинській

державі

1303 Створення православної митрополії в Галичині

1301-1308 Князювання Юрія Львовича у Галичі

1308-1323 Князювання Андрія і Льва Юрійовичів

у Галицько-Волинській державі 1325-1340 Правління останнього галицько-волинського князя Юрія

II Болеслава 1340 Розпад Галицько-Волинського князівства

1340-1385 Князювання Любарта Гедиміновича на Волині

1349 Загарбання польськими феодалами Галичини

1363 Битва при Синіх Водах

1362-1363 Приєднання Київщини, Переяславщини і Поділля

до Великого князівства Литовського 1370-1385 Перебування Галичини у складі Угорщини

1377 Загарбання польськими феодалами частини Волині

1385, 14 серпня Кревськаунія

1387 Перехід Галичини під владу Польщі

1410, 15 липня Грюнвальдська битва 1413 Городельськаунія

1430 Включення Західного Поділля до королівства

Польського 1452 Остаточна ліквідація Волинського князівства

1471 Остаточна ліквідація Київського князівства

1475 Початок васальної залежності Кримського ханства

від Османської імперії

1490-1492 Селянське повстання на Буковині й у Галичині на чолі

з Мухою

1492 Перша писемна згадка про українських козаків

1503 Приєднання Чернігово-Сіверської землі до Великого

князівства Московського

1508 Виступ української й білоруської знаті на чолі з князем

Михайлом Глинським

1529, 1566, 1588 Перший, Другий і Третій Литовські статути. Третій статут і остаточне закріпачення селян

1556 Заснування Запорозької Січі на о. Мала Хортиця

1557 Здійснення у Великому князівстві Литовському аграрної реформи - “Устава на волоки”

1569, 1 липня Люблінська унія

1572 Утворення козацького реєстрового війська

1573 Заснування І. Федоровим у Львові першої друкарні в Україні

1574 Видання І. Федоровим перших книг в Україні “Апостола” і “Букваря”

1578 Заснування в Острозі школи (колегії) та друкарні

1581 Вихід друком Острозької біблії

1591-1593 Козацько-селянське повстання під проводом Криштофа

Косинського 1594-1596 Козацько-селянське повстання під проводом Северина

Наливайка 1591, 26 грудня - Роки життя Богдана Хмельницького 1657, 27 липня

1596 Брестська церковна унія

1614-1622 Гетьманство Петра Сагайдачного

1615 Заснування Київського братства й школи при ньому

1620 Відновлення православної ієрархії в Україні 1620, вересень Битва під Цецорою

1621 Хотинська війна

1625 Козацько-селянське повстання під проводом Марка

Жмайла. Куруківська угода

1630 Козацько-селянське повстання під проводом Тараса

Федоровича (Трясила)

1632 Заснування Києво-Могилянської колегії

1635 Спорудження польським урядом фортеці Кодак.

Захоплення і зруйнування її козаками на чолі з Іваном Сулимою

1637 Козацько-селянське повстання під проводом Павла Бута (Павлюка)

1638 Козацько-селянське повстання під проводом Я. Острянина, Д. Гуні та К. Скидана

1647, грудень Похід козацького загону на чолі з Б. Хмельницьким на Запоріжжя

1648-1657 Гетьманство Б. Хмельницького

1648-1676	Визвольна війна українського народу
1648, 19 квітня -6 травня	Битва під Жовтими Водами
1648, 15-16 травня Битва під Корсунем
1648, 11-13 вересня Битва під Пилявцями
1648, 23 грудня	Урочистий в’їзд Б. Хмельницького у Київ
1649, 5-6 серпня	Битва від Зборовом
1649, 8 серпня	Зборівський мирний договір
1651, 18-30 червня Битва під Берестечком
1651, 18 вересня	Білоцерківський договір
1652, 22-23 травня Битва під Батогом
1653, вересень–грудень	БоїпідЖванцем
1654, 8 січня	Переяславська рада
1657-1659	Гетьманування І. Виговського
1658, 16 вересня	Гадяцький трактат
	Переяславські статті - договірні умови між московським урядом і Ю. Хмельницьким
1660, 17 жовтня	Слободищенський трактат
	Заснування університету у Львові
	“Чорна рада” у Ніжині. Початок політичного поділу України
1663-1668	Гетьманство І. Брюховецького на Лівобережній Україні
1665-1676	Гетьманство П. Дорошенка на Правобережній Україні
1667, 30 січня	Андрусівське перемир’я між Росією та Польщею
1672-1687	Гетьманство І. Самойловича на Лівобережній Україні
1681, 17 жовтня	Бахчисарайський мирний договір Росії з Туреччиною та Кримським ханством
	“Трактат про вічний мир” між Росією та Польщею
1687, 25 липня	Коломацькі статті - договірні умови між московським урядом та І. Мазепою
1687-1709	Гетьманство І. Мазепи
1700-1704	Визвольне повстання на Правобережній Україні на чолі зС. Палієм
1700-1721	Північна війна між Росією і Швецією
	Перетворення Києво-Могилянської колегії на академію
1708, жовтень	Перехід І. Мазепи на бік Карла XII
1709, 14 травня	Зруйнування Чортомлицької Запорозької Січі

1709, 27 червня	Полтавська битва
1709, 22 серпня	Смерть І. Мазепи в Бендерах
1710-1742	Гетьманство П. Орлика (в еміграції)
	Заснування Олешківської Січі
1712, 5 квітня	Константинопольський мирний договір між Росією і Туреччиною
1722-1727	Перша Малоросійська колегія
1722-1794	Роки життя Г. Сковороди
1727-1734	Гетьманство Д. Апостола
	Заснування Нової Січі на р. Підпільній
1734-1750	“Правління гетьманського уряду”
1738-1745	Рух опришків на чолі з О. Довбушем
1739, 18 вересня	Белградський мирний договір між Росією й Туреччиною
1750-1764	Гетьманство К. Розумовського
	Скасування гетьманства
1764-1786	Друга Малоросійська колегія
1768, травень-червень	Коліївщина
	Перший поділ Польщі: приєднання Галичини до Австрії
	Кючук-Кайнарджийський мирний договір
1775, 7 травня	Константинопольська конвенція між Австрією й Туреччиною і захоплення Австрією Буковини
1775, 4 червня	Зруйнування Запорозької Січі царським військом
1775, 3 серпня	Маніфест Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі
1775-1828	Задунайська Січ
1783, 8 квітня	Приєднання Криму до Росії
1783, 3 травня	Указ Катерини II про закріпачення селян на Лівобережжі
1786, 10 квітня	Царський указ про секуляризацію церковних і монастирських маєтків на Лівобережній Україні
1788, 22 січня	Утворення Чорноморського козацького війська
	Переселення Чорноморського війська на Кубань
	Другий поділ Польщі: включення Правобережної України до складу Росії
	Третій поділ Польщі: включення Західної Волині до складу Росії
	Відкриття Харківського університету

1814-1861 Роки життя Т. Шевченка

1821 Створення в Тульчині таємного Південного

товариства декабристів

1823-1825 Діяльність таємного “Товариства з’єднаних слов’ян”

у Новограді-Волинському

1825, грудень - Повстання Чернігівського полку 1826, січень 1830-1831 Польське визвольне повстання на Правобережній

Україні 1833-1837 Діяльність у Львові просвітницького гуртка “Руська

трійця” 1834 Відкриття університету в Києві

1846-1847 Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

1848, 16 квітня Скасування кріпацтва у Східній Галичині 1848, 2 травня Утворення у Львові української політичної організації —

Головної руської ради 1848, серпня Скасування кріпацтва на Буковині 1848, 15 жовтня Створення культурно-освітнього товариства “Галицько-руська матиця” 1853 Скасування кріпацтва в Закарпатті

1853-1856 Кримська війна

1861-1862 Видання в Петербурзі українського журналу “Основа”

1861, 19 лютого Скасування кріпацтва в Росії

1861 Створення Галицького й Буковинського крайових сеймів

1863 Валуєвський циркуляр (указ)

1865 Відкриття в Одесі Новоросійського університету

1868 Заснування у Львові українського культурно-освітнього

товариства “Просвіта” 1873 Заснування у Львові літературного товариства

ім. Т. Шевченка (1892 - перетворене на Наукове товариство ім. Т. Шевченка)

1875 Заснування університету в Чернівцях

1876 Емський указ про заборону видання та ввезення

з-за кордону літератури українською мовою, заборону театральних вистав українською мовою

1877 Чигиринська змова

1890 Створення у Львові Русько-української радикальної партії — першої української політичної партії

1891 Створення студентської таємної організації “Братство тарасівців”

1892 Створення Галицької соціал-демократичної партії

1899 Створення в Галичині Української націонал-демократичної партії

1900 Створення в Харкові Революційної української партії — першої на східноукраїнських землях української політичної організації

1902 Створення Української народної партії

1904 Заснування Української радикальної партії

1906 Початок діяльності культурно-просвітницьких товариств

“Просвіта” на Наддніпрянській Україні

1906-1909 Столипінська аграрна реформа

1908 Заснування Товариства українських поступовців

1914-1918 Перша світова війна

1914, 1 серпня Створення у Львові Головної української ради

1914, 4 серпня Створення у складі австро-угорські армії українського

добровольчого легіону (Українські січові стрільці) Створення у Львові Союзу визволення України

1915, 1 травня Реорганізація Головної української ради в Загальну

українську раду

1916, 6 листопада Указ імператора Австро-Угорщини про автономію

Галичини

1917, 23-27 лютого Лютнева буржуазна революція в Росії 1917, 7 березня Утворення Української Центральної Ради 1917, 6-8 квітня Всеукраїнський національний конгрес 1917, 10 червня І Універсал Центральної Ради

1917, 3 липня II Універсал Центральної Ради

1917, 25 жовтня Більшовицький переворот у Петербурзі

1917, 7 листопада III Універсал Центральної Ради 1917, 4-6 грудня І Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві

1917, 12 грудня З’їзд Рад у Харкові. Проголошення радянської влади

в Україні

1918, 9 січня IV Універсал Центральної ради

1918, 27 січня Підписання мирного договору між УНР і державами Четверного союзу

1918, 29 квітня Ухвалення проекту Конституції УНР, обрання

Президентом УНР М. Грушевського. Всеукраїнський хліборобський з’їзд і проголошення П. Скоропадського гетьманом України

1918, 1 листопада Українське національне повстання у Львові

1918, Проголошення Західноукраїнської Народної

Республіки 13-14 листопада (ЗУНР)

1918, 13 листопада Утворення Директорії УНР на чолі з В. Винниченком 1918, 27 листопада Відкриття Української Академії наук (УАН), з 1921 р. - Всеукраїнська Академія наук, з 1936 р. - Академія наук УРСР, з 1994 р. - Національна академія наук України

1918, 19 грудня Вступ Директорії до Києва

1919, 22 січня Проголошення в Києві акта злуки УНР і ЗУНР

1919, лютий Виникнення Комуністичної партії Східної Галичини

(КПСГ, згодом - Комуністична партія Західної України (КПЗУ))

1919, березень Прийняття Конституції УСРР

1920, квітень Перший “Зимовий похід” військ УНР

1920, серпень Заснування Української військової організації (УВО) 1920, квітень Варшавська угода УНР і Польщі

1921, березень Ризький мир

1921, жовтень Виникнення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) 1921-1923 Голод в Україні

1922, 30 грудня Утворення СРСР

1924, січень Конституція СРСР

1925 Заснування Українського національно-демократичного

об’єднання (УНДО)

1925, травень Конституція УСРР

1928, Розгляд судом сфальсифікованої “шахтинської справи” травень-липень

1929, 3 лютого Заснування Організації українських націоналістів (ОУН)

1930, Судовий процес у справі “СВУ” березень-квітень

1931, березень Судовий процес у справі “УНЦ”

1932-1933 Масовий голод в Україні

1937, січень Конституція УРСР

1939, 15 березня Проголошення незалежності Карпатської України

1939, 1 вересня Напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни

1939, 17 вересня Червона Армія перейшла польські кордони

1940, 10 лютого Розкол ОУН. Створення ОУН(Б) та ОУН(М)

1940, червень Північна Буковина та Бессарабія ввійшли до складу

Радянського Союзу

1941, 22 червня Напад Німеччини на Радянський Союз

1941, 30 червня Проголошення ОУН(Б), відновлення Української держави

1941, червень Початок окупації України німецькими загарбниками 1942, осінь Створення Української повстанської армії (УПА)

1944, жовтень Визволення України від німецьких загарбників

1945, 26 квітня На конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла

доООНякчлен-засновник

1945, 8 травня Капітуляція Німеччини

1945, 29 червня Радянсько-чехословацький договір про кордони.

Закарпаття увійшло до складу УРСР

1946, березень Львівський церковний собор і ліквідація Української

греко-католицької (уніатської) церкви

1947, Операція “Вісла”

квітень-серпень

1954, лютий Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу

Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР

1959, жовтень Вбивство у Мюнхені С. Бандери агентом КДБ Б. Сташинським

1976, 9 листопада Утворення Української Гельсінської групи

1978, 20 квітня Конституція УРСР

1986, 26 квітня Катастрофа на Чорнобильській АЕС

1989, вересень Установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову

1989, жовтень Закон про мови в Українській РСР

1990, 18 березня Вибори до Верховної Ради України та місцевих рад

1990, 16 липня Декларація про державний суверенітет України

1991, 24 серпня Акт проголошення незалежності України

1991, 1 грудня Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта про державну незалежність України. Президентом України обрано Л. Кравчука

1991, 8 грудня Створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Припинення існування СРСР 1992, січень І Конгрес українців

1994, березень Позачергові вибори до Верховної Ради України

1994, травень Головою Верховної Ради України обрано О. Мороза

1994, 10 липня Президентом України обрано Л. Кучму

1995, листопад Вступ України до Ради Європи

1996, 28 червня Прийняття Конституції України

1996, вересень Введення національної грошової одиниці - гривні

1997, 31 травня У Києві підписано Договір про дружбу,

співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією

1997, 9 липня Підписання у Мадриді Хартії про особливе

партнерство між Україною і НАТО

1998, 28 січня Верховна Рада України ратифікувала Договір

про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією

1998, 29 березня Вибори до Верховної Ради України

1998, 12 травня Початок роботи Верховної Ради України 3-го скликання

1998, 8 липня Головою Верховної Ради України обрано О. Ткаченка

1998, 25 грудня Державна дума Російської Федерації ратифікувала

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією

1999, 17 лютого Верховна Рада України прийняла рішення про

позбавлення депутатської недоторканності екс-прем’єра, лідера партії “Громада” П. Лазаренка 1999, 3 березня Верховна Рада України прийняла рішення

про приєднання до Міжпарламентської асамблеї (МПА) країн СНД 1999, 24 березня Верховна Рада України ратифікувала пакет угод з Росією щодо розподілу Чорноморського флоту

1999, 1 квітня У Москві відбувся обмін ратифікаційними грамотами

і набрав чинності Договір про дружбу, співробітництво

і товариство між Україною і Російською Федерацією 1999, 7 квітня Верховна Рада України прийняла постанову

про проведення виборів Президента України

31 жовтня 1999 р. 1999, 30 травня Вибори голови Київської міської ради 1999, 14 жовтня 54 сесія Генеральної Асамблеї ООН обрала Україну

непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2000-

2001 pp. 1999, 14 листопада Президентом України вдруге обрано Л. Кучму 1999, 30 листопада Вступ на пост Президента України - інавгурація -

Л. Кучми 1999, 22 грудня Прем’єр-міністром України став В. Ющенко 1999, 30 грудня Конституційний Суд України прийняв рішення

про скасування смертної кари на території країни