Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

 

З дисципліни	«Фізика»
Статус дисципліни	нормативна

 

Напрям підготовки	6.050202	Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології
Галузь знань		Автоматика та управління
Напрям підготовки	6.050201	Системна інженерія
Галузь знань		Автоматика та управління
Факультету	Кібернетики
Курс
Семестр	1, 2

 

 

Херсон – 2011 р.

 

Методичні рекомендації ті індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни «Фізика».

 

 

Укладач:

к. ф.-м.н., доцент кафедри загальної та прикладної фізики ХНТУ

Дворник О.В.

Кількість сторінок 34. Друк.арк. 2,34 (друк символів 93646)

 

 

Рецензент:

к.т.н., доцент кафедри загальної та прикладної фізики ХНТУ

Курак В.В.

 

Розглянуто на засіданні кафедри загальної та прикладної фізики

 

Протокол

№9

від

01 червня

2011 р.

 

 

Завідувач кафедри загальної та прикладної фізики, д.т.н., професор

Шарко О.В.

 

 

 

ЗМІСТ

 

	Вступ…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
1.	Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу…………………………………………………………………………………
	1.1. Питання для самоконтролю …………………………………………………………………………………………………………………
	Змістовий модуль №1 ……………………………………………………………………………………………………………………………
	Змістовий модуль №2 ……………………………………………………………………………………………………………………………
	Змістовий модуль №3 ……………………………………………………………………………………………………………………………
	Змістовий модуль №4 ……………………………………………………………………………………………………………………………
2.	Лабораторний практикум з дисципліни «Фізика» …………………………………………………………………………………
	2.1. Організація навчального процесу під час лабораторного практикуму…………
	2.2. Самостійна робота під час підготовки до виконання лабораторних робіт………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
3.	Практичні заняття з дисципліни «Фізика» ………………………………………………………………………………………………
	3.1. Організація навчального процесу під час практичних занять …………………………
	3.2. Семестрове завдання ………………………………………………………………………………………………………………………………
	3.3. Вимоги до оформлення семестрового завдання …………………………………………………………………
	І частина ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
	ІІ частина ……………………………………………………………………………………………………………………………………………………
4.	Вибіркові види самостійної та індивідуальної роботи………………………………………………………………
	4.1. Написання реферату …………………………………………………………………………………………………………………………………
	Вимоги до підготовки рефератів ………………………………………………………………………………………………
	Вимоги до оформлення рефератів ………………………………………………………………………………………………
	4.2. Участь у олімпіаді з фізики …………………………………………………………………………………………………………
	4.3. Участь у наукових дослідженнях …………………………………………………………………………………………………
5.	Критерії оцінювання самостійної роботи…………………………………………………………………………………………………
	5.1. Критерії оцінювання лабораторних робіт ……………………………………………………………………………
	5.2. Критерії оцінювання виконання та захисту семестрового завдання ……………
	5.3. Критерії оцінювання виконання та захисту реферату ………………………………………………
	5.4. Критерії оцінювання модульної контрольної роботи …………………………………………………
	5.5. Критерії оцінювання екзамену ………………………………………………………………………………………………………
	5.6. Критерії підсумкового оцінювання ……………………………………………………………………………………………
6.	Список рекомендованої літератури……………………………………………………………………………………………………………………

 

 

ВСТУП

 

Одним з видів самостійної роботи студентів є підготовка до поточних аудиторних занять. Аудиторне заняття є колективною формою організації навчальної діяльності студентів. Йому притаманні:

§ сталий склад студентів,

§ певні часові рамки занять (80-90 хвилин),

§ чітко визначений розклад та організація навчальної роботи над одним і тим самим матеріалом (темою).

У вищій школі розрізняють декілька різних форм аудиторних занять, кожна з яких переслідує дещо різні цілі:

§ практичне заняття,

§ семінарське заняття,

§ індивідуальне навчальне заняття,

§ консультація.

 

До форм самостійної роботи студентів під час вивчення фізики відносяться наступні:

§ опрацювання теоретичного матеріалу;

§ опанування додаткових теоретичних питань, передбачених робочою програмою;

§ підготовка до модульних контрольних робіт та до сесійного контролю у вигляді або екзамену або заліку за відповідними питаннями;

§ опрацювання теоретичних відомостей лабораторних робіт;

§ опрацювання контрольних питань до лабораторних робіт;

§ обробка результатів експериментів у вигляді розрахунків, побудови графіків, оцінок похибок, висновків;

§ вирішення фізичних задач семестрового завдання із застосуванням стандартних методів та алгоритмів;

§ опанування додатковими методами та алгоритмами вирішення задач;

§ написання реферату;

§ участь у олімпіаді з фізики;

§ участь у науково-дослідній роботі кафедри (тільки за бажанням студента).

 

 

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу

 

Студенти мають регулярно опрацьовувати теоретичні питання, передбачені робочою програмою за конспектом лекцій. Для повного засвоєння матеріалу дисципліни необхідним елементом є його самостійне опанування студентами, зокрема, й додаткових теоретичних питань, які не розглядаються на лекціях (таблиця 1). Опрацювання теоретичних питань, зазначених у таблиці 1, є обов’язковим видом самостійної роботи студента. Утруднення, що виникають під час самостійного розгляду теоретичних питань, розв’язуються під час індивідуально-консультативних занять, які проводить лектор. Графік індивідуально-консультативних занять складається та доводиться до студентів на початку кожного семестру. Контроль за опрацюванням теоретичних питань, що виносяться на самостійний розгляд, здійснюється шляхом включення цих питань (поряд з теоретичними питаннями, що розглядаються під час лекцій) до завдань з модульних контрольних робіт, екзаменаційних білетів, тем рефератів.

Таблиця 1.

 

№		Теми для самостійного опанування		Джерело
		Курс 1, семестр 1
1.	Фізика – наука про природу: предмет фізики, завдання фізики. Розділи фізики – механіка, молекулярна фізика та термодинаміка, електромагнетизм, коливання і хвилі та оптика, квантова фізика. Методи фізики (методи фізичного дослідження). Модельні уявлення. Фізичні закони і системи одиниць (фізичні величини та їх вимірювання, фізичні поняття, закони і теорії). Системи відліку і системи координат (ортонормований базис). Елементи векторної алгебри. Похідна та інтеграл в застосуванні до фізичних задач.	[3]   [4] [9] [12] [28]	С. 4-6, С. 572-587 С. 3-14 С. 14-22 С. 7-63 С. 13-55
2.	Вимірювальні прилади. Вимірювання фізичних величин. Теорія оцінки похибок вимірювань: елементи теорії ймовірностей, закон розподілу Гауса. Коефіцієнти Ст’юдента, Фішера.	[1] [3] [38] [39]	С. 5-41 С. 572-587 С. 9-35
3.	Симетрія та однорідність простору та часу, як джерело законів збереження енергії, імпульсу, моменту імпульсу.	[3] [4] [9] [12] [28]	С. 60-61 С. 63-81 С. 89-101 С. 199-203 С. 149-177
4.	Абсолютно пружний удар, непружний удар.	[4] [9] [12] [28]	С. 81-85 С. 103-107 С. 143-159 С. 270-288
5.	Застосування гіроскопічного ефекту.	[4] [9] [12] [28]	С. 105-109 С. 168-173 С. 263-294 С. 317-331
6.	Силові поля в фізиці. Скалярні та векторні поля, їх опис та характеристики.	[3] [4] [9] [12] [28]	С. 28-38 С. 32-35 С. 46-121 С. 83-91 С. 178-195
7.	Космічні швидкості. Проблема космічних польотів. Рух штучних супутників Землі. Проблема двох тіл. Припливи.	[3] [4] [9] [12] [28]	С. 57-60 С. 141-146 С. 190-192 С. 311-332 С. 195-223
8.	Будова речовини. Атоми, ізотопи, молекули. Періодичний закон Д.Менделєєва.	[4] [9] [13] [29]	С. 290-295 С. 302-304 С. 185-188 С. 7-14
9.	Механіка поверхневих явищ. Поверхневий натяг. Адсорбція. Капілярні сили. Механіка явищ переносу. В’язкість газів та рідин. Турбулентність. Надтекучість.	[4] [9] [13] [29]	С. 462-476 С. 473-489 С. 414-444 С. 262-271
10.	Середня довжина вільного пробігу молекул. Явища переносу в термодинамічних нерівноважних системах. Теплопровідність. В’язкість. Дифузія.	[3] [4] [9] [13] [29]	С. 114-120 С. 343-370 С. 375-398 С. 326-370 С. 355-388
11.	Критична точка. Критичні ізотерми Ван-дер-Ваальса. Фазові переходи другого роду.	[3] [4] [9] [13] [29]	С. 143-148 С. 425-518 С. 408-423 С. 383-484 С. 237-252
12.	Симетрія твердих тіл. Кристалічні решітки. Групи симетрії. Кристалічні класи. Кристалографічні системи координат. Дефекти кристалічних решіток. Рідкі кристали. Полімери.	[4] [9] [13] [29]	С. 444-461 С. 461-472 С. 509-541 С. 301-352
13.	Розчини. Закон Рауля. Правило фаз. Явища перегріву та переохолодження. Колоїдні розчини.	[4] [9] [13] [29]	С. 476-484 С. 490-498 С. 485-508 С. 343-345
14.	Конденсатори та їх застосування. Відносна діелектрична проникність речовини.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 186-189 С. 60-63 С. 89-95 С. 101-112 С. 64-76 С. 104-133
15.	Умови існування електричного струму у різних середовищах. Характеристики протікання електричного струму. Діелектрики. Сегнетоелектрики. П’єзоелектрики.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 210-225 С. 198-261 С. 48-80 С. 153-212 С. 329-411 С. 178-249
16.	Електричний струм у вакуумі (термоелектронна емісія), рідинах (електроліз, закон Фарадея, електрохімічні потенціали, хімічні джерела струму), газах (іонізація газів, несамостійний і самостійний розряд) і плазмі.	[3] [5] [10] [14] [22]   [30]	С. 210-225 С. 198-261 С. 292-337 С. 413-475 С. 363-411 С. 435-458 С. 234-249
17.	Термоконтактні явища. Явище Пельтє, явище Томсона. Ефект Зеєбека. Явище надпровідності.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 202-203 С. 190-197 С. 277-283 С. 476-497 С. 459-484 С. 226-233
18.	Напівпровідники. Електричні явища в контактах, контактна різниця потенціалів.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 514-231 С. 168-197 С. 254-276 С. 435-497 С. 459-484 С. 226-233
19.	Елементарна класична теорія провідності металів: обґрунтування законів Ома, Джоуля-Ленца.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 195-204 С. 135-167 С. 238-253 С. 450-458 С. 329-362 С. 198-212
20.	Хімічні реакції. Сильні та слабкі електроліти. Молекулярність реакцій. Ланцюгові реакції.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 210-225 С. 215-231 С. 292-303 С. 413-434 С. 435-458 С. 234-236

 

		Курс 1, семестр 2
21.	Магнітна проникність речовини. Парамагнетики, діамагнетики, феромагнетики та їх застосування.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 262-272 С. 311-338 С. 169-189 С. 248-322 С. 222-270 С. 288-305
22.	Вихрові електричні струми. Трансформатори, застосування явища електромагнітної індукції.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 275-281 С. 351-358 С. 200-215 С. 648-654 С. 271-295 С. 346-355
23.	Аналіз Фур’є, розкладання коливань, складання коливань. Амплітудно-частотні характеристики. Акустичні хвилі. Основні поняття акустики. Ефект Доплера в акустиці.	[3] [4] [12] [28] [34]	С. 326-332 С. 241-289 С. 415-428 С. 348-390 С. 269-327
24.	Випромінювання електричного диполя.	[3] [5] [10] [14] [22] [30]	С. 337-339 С. 421-425 С. 412-416 С. 627-636 С. 571-574 С. 405-417
25.	Сферична аберація. Астигматизм. Кома. Хроматична аберація. Атмосферна рефракція. Оптичні прилади: око, як оптична система, фотоапарат, мікроскоп, зорова труба, проекційні пристрої.	[6] [15] [25] [31] [36]	С. 53-71 С. 96-144 С. 447-464 С. 134-147 С. 50-66
26.	Хвильова та корпускулярна теорія світла. Історичний огляд.	[6] [15] [36]	С. 3-10 С. 9-31 С. 7-19
27.	Багатопроменева інтерференція.	[6] [15] [31]	С. 97-101 С. 244-252 С. 171-179
28.	Синхронне детектування. Отримання голограми та відновлення зображення довільного об’єкта. Кольорове об’ємне зображення. Особливості голограм, як носіїв інформації. Застосування голографії.	[6] [15] [31]	С. 146-151 С. 343-354 С. 249-261
29.	Поляроїди. Поляризаційні плівки та їх застосування. Поляриметри.	[6] [15] [25] [31] [36]	С. 161-163 С. 464-472 С. 364-375 С. 272-275 С. 126-132
30.	Пірометрія та її фізичні основи. Безконтактний вимір температур. Пірометри.	[3] [6] [36]	С. 408-409 С. 269-271 С. 215-220
31.	Досліди Девісона і Джермера по дифракції мікрочастинок на кристалах, експериментальні підтвердження гіпотези де Бройля.	[3] [6] [16] [32] [36]	С. 422-428 С. 272-277 С. 101-121 С. 56-65 С. 274-291
32.	Ядерна енергетика, її фізичні основи.	[3] [6] [17] [36]	С. 542-546 С. 452-479 С. 203-317 С. 429-454
33.	Засоби реєстрації радіоактивного випромінювання. Поняття дози, потужності дози. Активність радіоактивних речовин та її вимірювання.	[3] [6] [17] [36]	С. 535-540 С. 421-446 С. 63-117 С. 368-398
34.	Спектри поглинання та випромінювання водню та воднеподобних іонів.	[3] [6] [17] [32] [36]	С. 444-456 С. 294-330 С. 61-93 С. 195-207 С. 307-340
35.	Головні ідеї квантової механіки та її формальна схема.	[3] [6] [16] [26] [32] [36]	С. 422-426 С. 272-277 С. 179-205 С. 15-38 С. 98-104 С. 280-297

 

Питання для самоконтролю

 

Питання для самоконтролю з тем:

§ «Класична механіка»,	§ «Магнетизм. Електромагнітні коливання і хвилі»,
§ «Фізична оптика»,	§ «Статистична фізика і термодинаміка»,

- є водночас питаннями до модульних контрольних робіт (МКР), і питаннями сесійного контролю: екзамену або заліку. Питання для самоконтролю з тем:

§ «Електрика»,

§ Квантова фізика»,

- на модульний контроль не виносяться, однак є обов’язковою складовою теоретичних завдань екзаменаційного білету.

 

Тема: «Електрика».

1. Поняття точкового заряду. Закон Кулона. Закон збереження електричних зарядів. Поняття електричного поля. Напруженість електричного поля як силова характеристика. Принцип суперпозиції електричних полів.

2. Напруженість електричного поля як силова характеристика. Принцип суперпозиції електричних полів. Об’ємна, поверхнева, лінійна густина заряду. Потік вектора напруженості електричного поля . Теорема Остроградського-Гаусса для електростатичного поля у вакуумі.

3. Напруженість електричного поля як силова характеристика. Принцип суперпозиції електричних полів. Диполь в ЕП. Електричний момент диполя. Енергія диполя.

4. Робота ЕП. Потенціал як енергетична характеристика. Зв’язок між потенціалом і напруженістю ЕП. Теорема про циркуляцію вектора напруженості .

5. Електричне поле у речовині. Поняття діелектриків. Поляризація діелектриків. Види поляризації. Поняття поляризаційних зарядів. Неполярні та полярні діелектрики. Поняття вільних та зв’язаних зарядів. Поляризованість як векторна характеристика поляризованого стану діелектрика. Формула зв’язку між об’ємною густиною поляризаційних зарядів та вектором поляризованості за допомогою оператора дивергенції. Формула зв’язку між вектором поляризації та напруженістю електричного поля у діелектрику. Поняття діелектричної сприйнятливості неполярного діелектрика .

6. Формула для напруженості електростатичного поля у діелектричному середовищі. Поняття відносної діелектричної проникливості. Зв’язок між та . Поняття вектора електричної індукції (електричного зміщення), його зв’язок із напруженістю ЕП. Потік вектора електричної індукції .

7. Поняття вектора електричної індукції (електричного зміщення), його зв’язок із напруженістю . Потік вектора електричної індукції . Теорема Остроградського-Гауса для електростатичного поля у середовищі у різних формах. Піроелектрики. Сегнетоелектрики. П’єзоелектрики. Петля електричного гістерезісу.

8. Поняття електроємності. Ємність плоского конденсатору. Види конденсаторів. З’єднання конденсаторів та ємність батареї конденсаторів. Енергія ЕП. Густина енергії ЕП.

9. Поняття електричного струму. Напрямок струму. Струм як інтегральна характеристика, та густина струму як векторна диференціальна характеристика струму. Зв’язок між силою струму та густиною струму . Рівняння нерозривності. Умови виникнення струму у провіднику.

10. Дія електричного струму. Поняття провідності , опору , зв’язок між ними. Питомий опір. Питома провідність. Залежність опору від температури. Закон Ома для однорідної ділянки кола в диференціальній та інтегральній формах.

11. Дія електричного струму. Поняття провідності , опору , зв’язок між ними. Питомий опір. Питома провідність. Залежність опору від температури. Робота і потужність електричного струму на ділянці кола. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціально-векторній формі.

12. Поняття сторонніх сил. Електрорушійна сила (ЕРС). Закон Ома для неоднорідної ділянки кола та для повного кола у диференціальній та інтегральній формах.

13. Робота і потужність електричного струму для повного кола. Коефіцієнт корисної дії джерела. З’єднання провідників та джерел струму у колі. Правила Кірхгофа для розрахунку розгалужених кіл (показати на прикладі).

14. Електричний струм у вакуумі. Термоелектронна емісія. Дослід Ейхенвальда та струм зміщення. Електричний струм в газах та електролітах.

15. Класична теорія електропровідності металів.

 

Тема: «Квантова фізика».

1. Об’єкт та предмет вивчення квантової механіки. Головні ідеї квантової механіки. Властивості хвиль де Бройля: довжина хвилі, імпульс, фазова та групова швидкості.

2. Імовірнісний зміст хвиль де Бройля. Поняття та властивості хвильової функції. Умова нормування хвильової функції.

3. Проблема вимірювань в квантовій механіці. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга і Бора та їх властивості. Принцип причинності та механічного детермінізму, умови їх застосування в класичній та квантовій механіці. Межі застосування класичної механіки.

4. Хвильове рівняння – рівняння Шредінгера та його властивості. Додаткові умови до рівняння Шредінгера.

5. Стаціонарне рівняння Шредінгера. Власні функції та власні значення.

6. Рух вільної частинки.

7. Електрон у прямокутній нескінченій потенційній ямі. Відповідне рівняння Шредінгера. Крайові умови. Рішення рівняння Шредінгера.

8. Обґрунтування дискретності власних значень енергії електрона у потенціальному «ящику». Поняття квантованих фізичних величин, енергетичних рівнів. Квантове число. Умова квазінеперервності енергетичного спектру. Принцип відповідності Бора.

9. Квантова частинка у сферично симетричному полі. Квантові інтеграли руху. Спіни мікрочастинок.

10. Проходження частинки скрізь потенціальний бар’єр. Тунельний ефект.

11. Лінійний гармонічний осцилятор. Рівняння Шредінгера для лінійного гармонічного осцилятора. Поняття нульової енергії та нульових коливань осцилятора. Вираз для можливих енергії осцилятора. Енергетичні рівні лінійного гармонічного осцилятора.

12. Досліди Резерфорда по розсіянню альфа частинок: схема, зміст. Ідеї та висновки Резерфорда з дослідів. Фізичний зміст порядкового номеру елемента в таблиці Менделєєва. Розміри ядра та атома.

13. Ядерна модель атома Резерфорда та її підтвердження. Поняття орбіти електрона. Спектр електрона в атомі, як осцилятора. Недоліки моделі Резерфорда.

14. Спектри поглинання та випромінювання. Лінійчатий спектр водню. Формула Бальмера. Поняття серії Бальмера. Формула Ридберга. Поняття спектральних термів. Комбінаційний принцип розсіяння Рітца. Спектральні серії атома водню.

15. Теорія Бора для воднеподібних систем. Поняття елементів ізоелектронних водню. Постулати Бора та відповідні їм правила (квантування орбіт, частот).

16. Поняття основного та збудженого станів. Енергія зв’язку електрона в атомі. Енергія іонізації. Поняття та формула для першого борівського радіуса. Висновки та недоліки теорії Бора.

17. Експериментальне підтвердження постулатів Бора: досліди Франка і Герца. Поняття резонансних частот.

18. Воднеподібна система в квантовій механіці. Момент імпульсу електрона. Поняття орбітального квантового числа. Основний стан атома водню.

19. Поняття просторового квантування. Магнітне квантове число. Досліди Штерна і Герлаха. Поняття магнетону Бора.

20. Поняття спіну електрона. Спінове квантове число. Спінове гіромагнітне відношення. Магнітне спінове число.

21. Принцип заборони Паулі: формулювання, співвідношення.

22. Періодична система елементів Д.І.Менделеєва. Періоди. Групи. Поняття валентності. Основні положення періодичного закону.

23. Поняття електронного шару. Порядок заповнення електронних станів в шарах та оболонках.

24. Нормальний та аномальний ефекти Зеємана. Поняття про явище магнітного резонансу.

25. Поняття люмінесценції. Види люмінесценції. Надпровідність.

26. Енергетична схема та принцип дії оптичних квантових генераторів. Поняття інверсного стану. Властивості лазерного випромінювання.

27. Поняття про квантові статистики. Принцип заборони Паулі для ферміонів. Функція розподілу Фермі-Дірака.

28. Поняття про квантові статистики. Системи тотожних квантових частинок: бозони та ферміони.Функція розподілу Бозе-Ейнштейна. Ефект бозе-конденсації.

29. Зона теорія твердих тіл. Поняття про заборонені та дозволені стани. Зонна діаграма. Метали, діелектрики, напівпровідники.

30. Напівпровідники та їх властивості. Енергетична зонна діаграма напівпровідників. Поняття власної та домішкової провідності.

31. Властивості та будова ядер. Заряд, радіус, спін ядра. Масове число. Поняття ізотопів та ізобар. Енергія зв’язку ядер. Дефект мас. Ядерні сили та їх характеристики.

32. Поняття про радіоактивність. Види та властивості. Альфа-распад, бета-распад. Гама-випромінювання. Закони радіоактивного випромінювання.

33. Ядерні реакції та їх властивості. Поняття ланцюгової реакції поділу. Принцип роботи реакторів. Поняття термоядерної реакції.

34. Поняття про елементарні частинки. Взаємне перетворення елементарних частинок. Фундаментальні взаємодії.

 

Таблиця 2.

Таблиця 3.

 

 

Таблиця 4.

 

Семестрове завдання

 

Виконання семестрового домашнього завдання є обов’язковим видом самостійної роботи студента. На кожний семестр заплановано самостійне виконання семестрового завдання з практикуму по вирішенню задач, яке складається з 18 (вісімнадцяти) типових задач по варіантам (таблиці 6, 7). Розподіл годин на виконання семестрового завдання враховано в таблиці 5.

 

Таблиця 5.

Таблиця 6.

Таблиця 7.

 

Написання реферату

 

В кожному семестрі студент має право написати один реферат на тему, яка вказується викладачем, що проводить лекційні заняття. Тема реферату вказується з огляду на необхідність поглиблення знань студента в конкретному розділі загальної фізики. Студент разом з викладачем формують перелік питань, що мають бути висвітлені у рефераті. Оформлений реферат має бути захищеним після перевірки його змісту викладачем. Захист реферату відбувається під час практичного заняття у формі доповіді на тему, що висвітлюється.

 

Вимоги до підготовки реферату:

1. Підготовка та захист реферату є однією з форм самостійної роботи студентів.
2. Тема реферату повинна відповідати програмі курсу фізики і бути узгоджена із викладачем.
3. При підготовці реферату варто користуватися в першу чергу рекомендованою основною, а також додатковою літературою.
4. Виклад матеріалу в рефераті треба супроводжувати необхідними формулами та малюнками (схемами).
5. Обов’язково навести список використаної літератури (5 джерел, або більше).

 

Вимоги до оформлення реферату:

1. Реферат повинен бути написаний державною мовою – УКРАЇНСЬКОЮ.
2. Формат паперу А4.
3. Поля в.2 см, н.2 см., зліва 2 см, справа 1,5 см. Від краю до верхнього (нижнього) колонтитулу по 0,5 см.
4. Реферат скріпляється у файловій папці (див. зразок на кафедрі – а. 307).
5. Титульний лист покласти у файл (див. зразок на кафедрі – а. 307).
6. Загальний обсяг типового реферату складає 10-15 сторінок.
7. Текст реферату повинен бути набраний у будь-якій версії текстового редактора Microsoft Word.
8. Параметри тексту:

§ шрифт Times New Roman, 14 кегль,

§ між строковий інтервал – 1,5 (полуторний),

§ відступ першої строки 1,25 см.

1. Малюнки та графіки не повинні перевищувати розмірів 7х8 см.
2. Формули повинні бути набрані у редакторі формул Microsoft Equation 3.0. Параметри елементів:

1. Формули у тексті обов’язково нумерувати (див. приклад). Від початку і до кінця реферату наскрізна нумерація.
2. Нумерацію сторінок починати з 2 (другої) сторінки внизу справа (див. приклад).
3. У полі верхнього колонтитулу бажано додати відомості щодо виконавця та дату виконання (див. приклад).
4. Список літератури оформляти за зразком (див. приклад).

 

Приклад оформлення титульної сторінки реферату:

 

 

ПРИКЛАД стор. 2.

ПЛАН

1.	Вступ.
2.	Коливальний рух та його характеристики.
3.	Маятники.
4.	Затухаючі коливання.
5.	Вимушені коливання.
6.	Резонанс.

 

ПРИКЛАД стор. 3 і далі.

ВИМУШЕНІ КОЛИВАННЯ

 

Гармонічні коливання зображуються графічно методом обертового вектора амплітуди, або методом векторних діаграм. Гармонійне коливання можна представити проекцією на деяку довільно обрану вісь вектора амплітуди , відкладеного з довільної точки осі під кутом j, рівним початковій фазі, і обертового з кутовою швидкістю w_про навколо цієї точки.

Тіло, яке коливається, може брати участь у декількох коливальних процесах, тоді необхідно знайти результуюче коливання, іншими словами, коливання потрібно скласти. Складемо гармонійні коливання одного напрямку й однакової частоти.

(1).

Або ставиться кома – (1), – якщо речення продовжується.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. КиттельЧ. Введение в физику твердого тела. - М.:Наука,1978.

2. ВолковВ.Е., КовалевЮ.Г., ФокинаН.П., ДаниловИ.Ю.//Сверхпроводимость,т. 7 №5, 1994. – с.876.

3. Бидман Т.А., Волков В.Е., Данилов И.Ю., Иванова Н.Б., Овчинников С.Г., Чернов В.К.–В кн. Тез. докл. IIIВсесоюзн. конф. по высокотемпер. сверхпроводимости. –Киев, 1989, т III, с.43.

4. Бидман Т. А., Волков В. Е., Вершинина и др.//СФХТ, 1990, т.3. №1, с.73-74.

5. Долгополова М. В., Жарова Л. А., Волков В. Е.//ЖНХ, 1991, т.36,с.2661.

6. Ishida T.,Mazaki H.//Appl.Phys.,1981, v. 52, N11, p.6798

7. Mazaki H.,Nakano M., Kanno R., Takeda Y.//Jap. J. Appl. Phes. Lett., 1987, v. 26, №5, p.780.

8. Фуралева К. И., Прутченко С. Г., Политова Е. Д.//Сверхпроводимость,1995, т. 8, №5 - 6, с.702.

9. Vysotsky V. S., Krooshoop H. J. G., Mulder G. B. J. - Ibid., p. 743.

 

Участь у олімпіаді з фізики

 

Студенти мають право приймати участь у олімпіадах з фізики, що проводяться у ХНТУ та інших вищих навчальних закладах України. У разі, якщо студент приймає участь у відбірковому турі олімпіади, він отримує додаткову кількість балів лише за умов здобуття призового місця. У випадку участі у турах олімпіади, вищих за відбірковий, студент обов’язково отримує додаткову кількість балів на підставі документу, що підтверджує його участь у олімпіаді(диплому учасника олімпіади, диплому за отримання призового місця, подяки оргкомітету за участь у олімпіаді тощо).

 

Таблиця 8.