Нормативно-довідкова інформація та її формування в інформаційній базі.

Нормативно-довідкова інформація являє собою сукупність норм, кошторисів, нормативів, цін, розцінок, тарифів, процентних ставок та значень інших величин, обчислених до початку формування бухгалтерської інформації в процесі технічної підготовки виробництва, ціноутворення тощо. Нормативно-довідкова інформація об’єднує законодавчі акти, нормативи урядових і виконавчих структур; норми, нормативи, ліміти та інші регламенти господарських операцій. У процесі аналізу варто враховувати постійні зміни та поправки у діючій нормативній базі. Специфіка інформації об’єктів обліку зумовлює потребу групування НДІ за цими об’єктами (НДІ для обліку основних засобів, обліку виробничих запасів тощо).

Формування нормативно-довідкової інформації – це зосередження інфо у вигляді довідників: номенклатура-цінник готової продукції; зовнішніх організацій; текстових постійних; договорів на постачання готової продукції; користувачів; торгових націнок. Під час вибору конкретного довідника система показує його структуру.

Пакетний і діалоговий режими роботи.

Режими роботи ЕОМ визначають залежно від можливостей доступу користувача до машинних ресурсів й особливостей організації програмного та технічного забезпечення.

Пакетний режим — це режим, при якому користувач не має доступу до машинних ресурсів, а обробка інформації виконується у спеціальному підрозділі. Такий режим роботи ЕОМ використовується при централізованій обробці інформації. Для організації роботи ЕОМ у такому режимі створюється підрозділ, основною функцією якого є обробка інформації. Працівниками такого підрозділу здебільшого є спеціалісти з обчислювальної техніки. Вони не зацікавлені в результатах обробки за змістом, їх цікавлять результати роботи за формою. Наприклад, в обчислювальному центрі обробляється інформація про наявність і рух матеріалів на складі. У результаті обробки інформації на ЕОМ друкується оборотна відомість наявності та руху матеріалів на складі. Оператори обчислювального центру не аналізують змісту такої відомості, вони не користуються нею у своїй професійній діяльності. Операторів цікавить лише процес створення відомості за допомогою ЕОМ та вчасність і коректність її друкування.

Через те, що в пакетному режимі працівники, які обробляють інформацію, не виконують жодних інших професійних обов’язків, вони можуть під час обробки інформації використовувати штучні методи контролю на окремих операціях технологічного процесу (наприклад, метод верифікації для контролю набору на клавіатурі) та за рахунок суто організаційних засобів забезпечити коректність і своєчасність обробки інформації.

У пакетному режимі через відсутність у користувача змоги мати безпосередній доступ до машинних ресурсів існують затримки у видачі результатів користувачеві.

Діалоговий режим роботи ЕОМ — це режим, в якому людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною.

діалоговому режиму притаманна робота у вигляді діалогу. діалоговий режим може застосовуватися як при централізованій, так і при розподіленій обробці інформації. Для централізованої обробки інформації користувачем, який має доступ до ресурсів ЕОМ, може бути оператор обчислювального центру, або іншого спеціального підрозділу, де інформація обробляється.

В діалоговому режимі, який використовується у спеціалізованому підрозділі з обробки інформації, можуть застосовуватися штучні методи контролю, як це відбувається в пакетному режимі.

Поняття автоматизованих інформаційних технологій (АІТ) та їх класифікація.

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для розв’язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Виділяють забезпечувальні ІТ і функціональні ІТ.

Забезпечувальні ІТ — технології оброблення інформації, які використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв’язання різних задач.

Функціональні ІТ — це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізується, будь-яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть перебувати як забезпечувальні технології (наприклад, текстові й табличні процесори), так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, реалізуючі предметні технології).

Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:

1. за способом реалізації в АІС

1.традиційні 2.новітні 3.високі

2. за ступенем охоплення задач управління

1.електронна обробка даних

2.автоматизація функцій управління

3.підтримка прийняття рішень

4.електронний офіс

5.електронна підтримка

3. за класом реалізуючих технологічних операцій

1.робота з текстовим редактором (Microsoft Word), робота з табличним процесором (Microsoft Excel)

2.робота із СУБД (ACCESS)

3.робота з графічними об’єктами 4.мультимедійні системи,

5.гіпертекстові системи

4. за типом користувацького інтерфейсу

1. пакетні (не дають можливості користувачу впливати на

обробку даних. Результати видаються після виконання пакетів завдань.)

2 .діалогові (забезпечують

обмін інформацією між користувачем і системою в інтерактивному режимі.)

3. мережеві (надають користувачу телекомунікаційні засоби доступу до територіально віддалених інформаційних та обчислювальних ресурсів)

5. за способом побудови мережі

Локальні, багатоярусні, розподілені

6. за обслуговуючими предметними сферами

1.б.о, аналіз і аудит

2.фінансові і кредитні установи

3.статистика

4.податкова система

5.маркетинг

6.менеджмент

Принципи створення та функціонування ІС обліку.

під час створення автоматизованих інформаційних систем (АІС) потрібно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

Принцип системності. Потрібно встановити такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечували б її сумісність і взаємодію з іншими системами. Тобто всі зв’язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності системи оподаткування мають розглядатися як єдине ціле.

Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована інформаційна система повинна створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АІС.

Принцип стандартизації. Під час створення систем має бути раціонально застосовано типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації для того, щоб можна було уніфікувати прийоми, методи, інструкції, що керують роботою персоналу.

Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АІС та кінцевим результатом.

У процесі створення АІС виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; принцип надійності системи; принцип продуктивності; принцип пристосування.

Принцип безпеки даних. Інформація має бути захищеною від несанкціонованого доступу, будь-яке порушення в системі має бути виявленим.

Принцип надійності. Програмне та апаратне забезпечення має бути високо надійним. Інформація має бути точною, доступною та надаватися без затримок.

Принцип продуктивності. Жорсткі вимоги до термінів оброблення інформації, оперативне надання інформації.

Принцип пристосування. Наявні інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та розширення, навіть за умови повної модифікації системи інформація має бути збереженою.