Товар та його роль в маркетингу. Класифікація товарів та послуг.

Товар – усе, що може задовольнити нестаток або потребу й пропонується ринкові з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання (фізичні об'єкти, послуги, особи, організації, ідеї).Існує 3 рівні товару або факторів за якими споживач оцінює товар обираючийого серед подібних това­рів.1)Товар за задумом виробника (потреба заради якої він створюється) 2)Товар у реальному втіленні (певні власти­вості товару або послуги): якість, дизайн, упаковка, марочна назва, його імідж.3)Товар із підсиленням, тобто надання додаткових послуг споживачеві: монтаж устаткування, гарантія, сервіс.Товар- це сук-ть матеріальних та нематер-х хар-к і властивостей, які пропонуються споживачу для задово­лення потреб, вирішення його проблем. Продукт праці, властивості якого задовольняють потреби покупця., це засіб за допомогою якого можна задовольнити певну потребу. Товар класифікують:1) за часом викор-ня (короткот-ве, тривалого вик-ня, послуги) 2) Взалежності від типу споживача (спживчі, промислового призначення.) 3) За типом зростання ринкового попиту(впроваджені на ринок вперше, товари на які попит підвищується, високо­рентабельні товари, товари попит на які зменшується).

21. Особливості послуги та її маркетингу. Маркетинг товарів відрізняється від маркетингу послуг. Послуга, на відміну від товару, не завжди може бути виражена в матеріальній формі. Коли покупець набуває товару, його не цікавить процес праці, яка вже у минулому. Він може розглянути товар, приміряти, спробувати і на основі своїх відчуттів зробити вибір. Коли ж покупець вирішує придбати послугу, він ще не знає, що насправді отримає, оскільки у момент покупки продукт праці ще не існує. Звідси слідують виводи про особливості маркетингу послуг, які необхідно враховувати продавцеві.
Особливості послуги і її маркетінгами часто говоримо: «Маркетинг товарів або послуг», як би стверджуючи, що послуга - це той же товар, і це в основному справедливо. Проте маркетинг товарів відрізняється від маркетингу послуг унаслідок того, що послуга має певні специфічні особливості в порівнянні з товаром.
Послуга - це продукт праці, що виражається в матеріальній формі, корисному ефекті або задоволенні, які є об`єктом купівлі-продажу.
З визначення послуги видно, що послуга, так само як і товар, є продуктом праці, але на відміну від товару цей продукт не завжди може бути виражений в матеріальній формі. Досить порівняти послугу з будівництва будинку з відвідинами лікаря або театру.
Крім того, визначальною відмінністю послуги від товару є позиція покупця по відношенню до процесу праці і продукту праці, що завершує цей процес.
Коли покупець набуває товару, його не цікавить процес праці, яка вже у минулому. Він може розглянути товар, поторкати, приміряти, спробувати на смак і на основі своїх реальних відчуттів зробити вибір.
Інша справа - послуга. Коли покупець вирішує придбати послугу, він ще не знає, що насправді отримає, оскільки у момент покупки продукт праці ще не існує. Покупець відокремлений від продукту праці часом, що значно ускладнює завдання збуту послуги.
Звідси слідують виводи про особливості маркетингу послуг, які необхідно враховувати продавцеві.
1. Послуги невідчутні у момент покупки. Пацієнт, що прийшов на прийом до лікаря, не знає заздалегідь результатів відвідин. Покупець вимушений просто вірити продавцеві на слово, коли останній продає йому лише обіцянку зробити щось, що має цінність для нього. Ясно, що в цьому випадку продаж ускладнюється. Для того, щоб покупець повірив, продавець повинен придумати, як зробити послугу відчутнішої.Наприклад, показати можливі результати, отримані при здійсненні аналогічних послуг раніше, або дати адреси замовників послуг для того, щоб потенційний покупець міг би з ними зв`язатися, подивитися, що отримали ці замовники в результаті виконання послуг, запитати про їх думку і так далі Інакше кажучи, потрібно проявити увагу і терпіння до потенційного покупця і творчий підхід.
2. Непостійність якості. Якість послуг може змінюватися в широких межах залежно від багатьох чинників. Наприклад, на якість медичних послуг може вплинути: стан здоров`я і настрій лікаря, характер відвідувача, число відвідувачів, чекаючих прийому лікаря, і так далі Тому продавець послуги повинен зробити особливі заходи, що забезпечують гарантію якості послуги. Ці заходи можуть бути зовнішніми, направленими на клієнта, коли йому, так або інакше, гарантується якість послуги, що надається, і внутрішніми, коли за допомогою системи внутрішніх економічних і організаційних заходів співробітники фірми, що надають послуги, стають зацікавленими у високій якості послуг, що надаються. Наприклад, фірма, що ставить на автомобілі протиугонних пристрої, гарантує клієнтові, що у разі поломки пристрою представники фірми замінять цей пристрій в найкоротший час.
3. Прив`язка до часу. Послугу дуже часто неможливо перенести на інший час. Це також створює проблеми для організацій, що надають послуги. Наприклад, забезпечення транспортом в годни піку вимагає більшої кількості транспортних засобів, чим протягом дня. Надання туристичних послуг літом вимагає більшого числа співробітників туристичних агентств, чим взимку, і так далі В подібних випадках організації, що надають послуги, удаються до наступних заходів: привертають співробітників на тимчасову роботу, диференціюють ціни залежно від часу надання послуг, організовують прийом попередніх замовлень, привертають самого клієнта до виконання частини роботи і тому подібне
4. Прив`язка до людини, що надає послугу. Наприклад, тоді як до одного лікаря стоїть велика черга, до іншого йде мале число пацієнтів. Тут потрібно розібратися в причинах такого явища і, можливо, підвищити імідж іншого лікаря (якщо справа тільки в цьому), запропонувати йому підвищити кваліфікацію, поліпшити відношення до пацієнтів, диференціювати ціну послуг залежно від того, хто її надає, організувати систему запису на прийом і тому подібне
5. Можливість пристосування послуги до запитів конкретного клієнта. Ця особливість послуги дуже важлива, оскільки вигідно відрізняє послугу від товару. Коли споживач купує товар, він має справу з готовим продуктом, який, за рідкісним виключенням, змінити не можна. Коли споживач купує послугу, то весь процес її виробництва ще попереду і можна на нього вплинути так, щоб пристосувати послугу до індивідуальних запитів клієнта. Це важливу перевагу послуги необхідно завжди використовувати для отримання конкурентної переваги, враховуючи при цьому, що майбутнє маркетингу не в масовості, а в індивідуалізації. Тут необхідно зрозуміти, що хоче конкретний клієнт. Часто це буває не просто. Тому в процесі виробництва послуги необхідно налагодити хорошу взаємодію з клієнтом, показувати йому проміжні результати і враховувати його думку.
Розглянемо вимоги до товару і послуги, кожне з яких може представляти можливий напрям диференціації товару і послуги по відношенню до конкурентів.
Вимоги до товару:

• функціональна відповідність (здатність правильно виконувати базову функцію);
• додаткові функції (діапазон можливостей товару, крім базової функції);
• відповідність нормам і стандартам;
• надійність (відсутність поломок або дефектів в роботі протягом заданого терміну);
• довговічність (корисний термін служби товару або частота його використання до виходу з ладу);
• сервіс (діапазон, швидкість і ефективність послуг, що надаються до, в час і після продажу);
• естетичність (суб`єктивна складова: дизайн, вигляд, колір, смак);
• сприймана якість (репутація, імідж товару або марки).
Вимоги до послуги:
• компетентність (фірма повинна володіти необхідними навиками і знаннями, щоб надати послугу);
• пристосування до запитів клієнта в процесі виробництва послуги;
• надійність (фірма повинна працювати стабільно; виконувати прийняті зобов`язання);
• забезпечення постійності якості усередині і поза фірмою;
• чуйність (швидка відповідь на питання клієнта, у тому числі і на незвичних);
• доступність (легкий і приємний контакт із співробітниками фірми);
• розуміння специфічних потреб клієнта і прагнення якнайкраще виконати їх, постійно інформуючи клієнта про виконану роботу;
• комунікація (фірма повинна інформувати клієнтів про пропоновані послуги на зрозумілій ним мові, уміти встановити контакт з клієнтом);
• довіра (визначається репутацією фірми, її чесністю);
• безпека (клієнти повинні бути захищені від ризику фізичного, фінансового і морального);
• ввічливість (ввічливість, шанобливість, уважність і дружелюбність персоналу, уміння слухати клієнта і цінувати його знання і досвід);
• відчутність (показ можливих результатів послуг, що надаються, знайомство з персоналом і т. д.);
• взаїмоувязка попиту і пропозиції за часом.

22.. Товарна політика фірми. Товарна політика - це складова частина плану розвитку підприємства (бізнес-плану). Цей розділ плану розвитку буде згодом визначати всі інші. Вірніше сказати, що всі інші розділи плану розвитку підприємства будуть обгрунтовувати реалізацію товарної політики з позицій необхідної кількості різних видів ресурсів (технічних, технологічних, виробничих, матеріальних, трудових, фінансових і ін.).Розробка товарної політики передбачає виконання наступного переліку робіт: " комплексний аналіз можливостей діючих ринків з позиції забезпечення успішної реалізації попередньої номенклатури продукції, тобто оцінка ринків збуту; " оцінка рівня конкурентноздатності власного товару й аналогічного товару, виробленого конкурентами; " вибір найбільш сприятливих ринків і встановлення для кожного з них відповідної номенклатури продукції, обсягу реалізації, ціни; " аналіз зміни виторгу, визначення її оптимальних обсягів і відповідних їм цін, а також розробка плану перспективної номенклатури продукції з урахуванням її конкурентноздатності.По кожній товарній одиниці, включеній в асортиментний портфель в рамках проведеної товарної політики, приймається рішення про марочне найменування: використовувати єдину марочну назву для всіх товарів, чи назва фірми в сполученні з індивідуальними марками товарів, чи застосувати багатомарочний підхід (дві і більш марки для однієї товарної категорії).Елементом товарної політики в рамках товарної одиниці є також ухвалення рішення про упакування товару, що сприймається як складова частина якості товару, що формує його образ, а також і образ підприємства; про маркірування товару; ухвалення рішення про сервісне обслуговування покупця.Під сервісним обслуговуванням розуміється надання безкоштовних послуг, зв'язаних із самим реалізованим товаром. Прикладами сервісного обслуговування можуть служити навантаження товару, доставка в межах визначеної відстані, оформлення кредиту, гарантії, консультації, інструктаж і ін. Характерною рисою сервісних послуг є те, що ціна товару не зміниться в залежності від того, скористається ними чи покупець відхилить їх.Вибір підприємством каналу поширення товару також є елементом товарної політики. Традиційний ланцюжок поширення товару: виробник - оптовик - роздрібний торговець - споживач. Але можуть бути й інші можливості поширення товару. Основою для вибору того чи іншого каналу є властивості самого товару, а також додаткові вимоги, пов'язані з порядком продажу, збереження й обслуговування даного товару.Таким чином, товарна політика - багатомірна, складна сфера діяльності, що вимагає прийняття рішень про конкретні особливості товарної номенклатури, товарного асортименту, використання марочних назв, упакування, сервісних послуг, каналах розподілу товару.

23. Цінова політика фірми. Маркетингова цінова політика – це комплекс заходів, до якого належать визначення ціни, знижок, умов оплати за товари чи послуги з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку фірми.

З погляду маркетингу ціна це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за право власності або користування товарами чи послугами. Політика цін традиційно є одним з основних елементів маркетингу з кількох причин:

· ціна – один із основних інструментів у конкурентній боротьбі;

· за низького рівня доходів відповідна ціна дає змогу виробникам продати, а покупцям придбати товари чи послуги;

· ціна – це чітко і просто вимірювана змінна, яка традиційно використовується в економічних розрахунках фірми;

· в ринковій економіці ціна є надійним зрівнювачем попиту та пропонування товарів та послуг.

Важливість цінової стратегії підвищується в наслідок:

· прискорення технологічного процесу і скорочення життєвого циклу товару;

· наявність слабо диференційованих марок (навіть невеликі зміни ціни можуть суттєво змінити сприйняття марки ринком)

· зростання цін на сировину, інформаційний тиск, обмеження з/п і контроль за цінами впливають більш жорсткою економікою менеджменту;

· посилення правового та соціального регулювання оцінки;

· зменшення купівельної спроможності у більшості країн.

 

24. Призначення цін в маркетингу. Класифікація цін. Фактори, що впливають на формування цін. Методи ціноутворення. З погляду маркетингу ціна це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за право власності або користування товарами чи послугами. Політика цін традиційно є одним з основних елементів маркетингу з кількох причин:

· ціна – один із основних інструментів у конкурентній боротьбі;

· за низького рівня доходів відповідна ціна дає змогу виробникам продати, а покупцям придбати товари чи послуги;

· ціна – це чітко і просто вимірювана змінна, яка традиційно використовується в економічних розрахунках фірми;

· в ринковій економіці ціна є надійним зрівнювачем попиту та пропонування товарів та послуг.

Види ціни:Ціна виробника:-прейскурантна;-контрактна;-розрахункова; Ринкова:-світова;-монопольна;-картельна;-пропозиції;-попиту; Статична:-середньостатична;-експортна;-імпортна;-поточна; Для покупців:-споживча;-оптова;-роздрібна;-довідкова. Ціни класифікують за різними принципами: За характером обслуговування обігу:• оптові ціни покупки й продажу;• біржові роздрібні ціни. Залежно від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції:• вільні ціни (ціна попиту, ціна пропозиції);• регульовані ціни (граничні, фіксовані). За способом фіксації:• тверді;• рухомі (ціни, зафіксовані на дату підписання контракту);• ковзаючі (ціна може бути переглянута з урахуванням змін у витратах виробництва). Залежності від виду ринку:• ціна товарних аукціонів;• біржові котирування;• ціна торгів. Розглядати ж цінову політику фірми слід лише у взаємозв'язку з тими завданнями, які загалом ставить перед собою фірма. Перш за все необхідно вирішити, які саме цілі фірма намагається досягти за допомогою конкретного товару й чим чіткіше уявлення про них, тим легше встановити ціну. Отже, можна назвати такі варіанти поведінки фірми на ринку й політики у сфері ціноутворення:• Забезпечення процесу виживання;• Максимізація поточного прибутку;• Завоювання лідерства за показниками якості;• Завоювання лідерства за показниками частки ринку. Забезпечення процесу виживання є основним завданням фірми в тих випадках, коли на ринку функціонує дуже багато виробників і панує гостра конкуренція. Для того щоб забезпечити роботу підприємств і збут своїх товарів, зберегти відносини з каналами збуту, фірми змушені встановлювати низькі ціни в надії на сприятливу реакцію споживачів. Виживання важливіше за прибуток. Встановлювані ціни мають покривати витрати, гарантувати хоча б просте відтворення. До тих пір, доки знижені ціни покриватимуть витрати, ці фірми можуть ще деякий час продовжувати комерційну діяльність. Максимізація поточного прибутку. Багато фірм намагаються максимізувати поточний прибуток. Вони здійснюють оцінку попиту й витрат відносно різних рівнів цін і вибирають ціну, яка забезпечить максимум надходжень поточного прибутку та максимум покриття витрат. Поточні фінансові показники для фірми мають вагоміше значення, аніж довгострокові. Завоювання лідерства за показниками якості. У цьому випадку підходи фірми до роботи на ринку набувають ґрунтовної значущості. А для цього потрібна серйозна підготовка до проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, створення сучасного парку устаткування, упровадження нових технологій, залучення висококваліфікованих фахівців. Найвища якість створеного продукту дає підставу встановлювати високу ціну. І це виправдано. Фірма орієнтується на споживача серйозно й на тривалу перспективу. Завоювання лідерства за показниками частки ринку. Деякі компанії вважають, якщо їм належить значна частка ринку, то вони можуть мати незначні витрати й найбільш високі прибутки. Намагаючись досягти лідерства за показниками максимальної частки ринку, вони йдуть на максимально можливе зниження цін. Скажімо, протягом одного року фірма хоче затвердити свою частку ринку з 10 до 15 %. З урахуванням цього завдання вона і буде формувати свою ціну. Фактори, які впливають на ціноутворення Перш ніж розробити стратегію формування ціни, фірма має проаналізувати всі зовнішні фактори, які впливають на рішення. До внутрішніх факторів, які впливають на ціноутворення, можна віднести витрати фірми (при чому не всі їх складові підлягають контролю з боку компанії – ціни на сировину, транспортні витрати, вартість реклами). За умови підвищення витрат фірмі можуть допомогти інші складові комплексу маркетингу: звуження асортименту за рахунок неприбуткових товарів та їх окремих модифікацій; модернізація товарів, перепозиціювання їх, скорочення ступеня диференціації.Зниження витрат не завжди позитивно відбивається на ціновій політиці. Так, за умови падіння цін на цукор продуцентам кондитерських виробів не вигідно позиціювати їх як дешеві товари. Тут також може бути здійснена підтримка з боку товарної політики (збільшення ваги коробки цукерок без зміни ціни). Внутрішніми факторами також можуть бути цілі маркетингу, стратегії комплексу маркетингу.До зовнішніх факторів, які впливають на процес ціноутворення, можна віднести дії уряду, учасників каналів збуту, реакцію споживачів, політику конкурентів. Уряд може здійснювати вплив у рамках антидемпінгових та антитрастових законів, установлювати штрафи або інші види стягнень за фіксування цін (як горизонтальне, так і вертикальне), за обман у ціновій рекламі. Торговий посередник може продавати товар під приватною маркою, відмовитись від реалізації невигідних товарів, встановлювати високу ціну на ту чи іншу марку товару, а інші реалізовувати дешевше ("продаж проти марки"). За умови високого ступеня конкуренції ціни регулює ринок, цінові війни витісняють слабкі фірми з ринку. Якщо конкуренція обмежена, то ступінь контролю фірми над цінами зростає, і вплив ринку зменшується. Споживачі здійснюють вплив як у плані еластичності попиту за цінами, так і поведінковими особливостями, що дуже важливо для цільового маркетингу (економні покупці, персоніфіковані, етичні, апатичні).У практиці маркетингу застосовуються такі методи ціноутворення:1. Витратний метод. Ціна розраховується, виходячи із суми постійних і змінних витрат на одиницю продукції й запланованого прибутку з урахуванням нижнього порогу ціни. При опосередкованому збуті ціна продажу кінцевому споживачу збільшується на розмір націнки, яка залежить від особливостей товару (сезонність, мода, новизна), а також еластичності попиту за цінами. Витратний метод не враховує ринкових факторів (характер попиту, рівень платоспроможності попиту, політику конкурентів), а ціна, визначена за таким методом, практично завжди завищена і в конкурентній ситуації чревата негативними наслідками для продавця. Однак є й позитивні оцінки цієї моделі: якщо в рамках однієї галузі всі виробники використовують витратний метод ціноутворення, цінова конкуренція мінімальна, а ціни більш реальні й виключають наживу за рахунок покупців. Але подібна ситуація в будь-якому разі нереальна.2. Метод на основі цільової норми прибутку. Ціна встановлюється таким чином, щоб можна було досягти бажаної норми прибутку на вкладений капітал. Необхідно взяти до уваги, що розрахунки ціни в цьому випадку залежать від обсягу виробництва та реалізації, у зв'язку з чим необхідно визначити критичну точку обсягу виробництва: Критичний обсяг виробництва = постійні витрати / ціна – змінні витрати. Критичний обсяг виробництва зменшується внаслідок зниження постійних і змінних витрат, які необхідно враховувати у виробничій фірмі. Крім того, на розраховані ціни впливатимуть ще й ринкові фактори (характер попиту й конкуренція).3. Метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару обумовлений специфічними підходами до роботи на ринку. Розрахунок робиться на певну категорію покупців, які погоджуються платити гроші не тільки за вартість товару, а й за комплекс інших послуг: доплати, пов'язані з доставкою, обслуговування тощо. Рівень послуг, що надаються, визначити безумовно важко. Тут доречно вести мову про престижні товари, про особливі послуги, за які за різних обставин і різних умов покупець погоджується платити будь-які гроші. Ось чому для фірми важливо бути надзвичайно чутливою до змін попиту на товар.4. Вибір ціни на основі рівня поточних цін орієнтує діяльність фірм щодо ціноутворення передусім не на власні витрати, а на ситуацію на ринку, на цінову політику фірм-конкурентів. Поведінка фірм адекватна їхньому становищу на ринку. Фірма-лідер, як правило, диктує свої умови. Дрібніші фірми можуть собі дозволити орієнтуватися на лідера, змінювати ціну після того, як це зробив він. Метод ціноутворення, що орієнтується на рівень поточних цін, досить поширений. Він створює атмосферу справедливого підходу до встановлення ціни в цілому по галузі. А це дає змогу підприємствам отримувати певну норму в прибутку.5. Установлення ціни на основі торгів. У процесі торгів кожна фірма конкурсант призначає ціну пропозиції, стежачи за тим, щоб вона була дещо нижчою, ніж у конкурентів, але й не опускалася нижче рівня собівартості. Остаточна ціна на товар встановлюється з урахуванням таких факторів: цінова політика фірми, психологія ціносприйняття, вплив ціни на інших учасників ринкової діяльності.