Ревізія розрахунків за страхуванням.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни ма­ють право на соціальний захист. Це право гарантується загально­обов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок стра­хових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існу­вання, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожитко­вого мінімуму, встановленого законом.

Страхова діяльність регулюється Законом України "Про страху­вання" та іншими нормативно-правовими актами. Ревізія розрахунків за страхуванням покликана перевірити правильність утворення коштів соціального страхування та пенсійного забезпечення й за­конність їх використання.

На рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" ведеться облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхуван­ня, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, за індивідуальним страхуван­ням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими роз­рахунками за страхуванням.

За кредитом рахунка 65 відображаються нараховані зобов'я­зання за страхуванням і одержані від органів страхування кошти. За дебетом — погашення заборгованості та витрачання коштів стра­хування на підприємстві. Кредитове сальдо — залишок зобов'я­зань підприємства страховій організації, дебетове — нестача влас­них відрахувань.

Під час перевірки правильності нарахування і витрачання коштів соціального страхування ревізор керується чинним законодавством, зокрема: Кодексом Законів про працю України, Законами: "Про зай­нятість населення", "Про систему оподаткування", "Про пенсійне за­безпечення", "Про оплату праці", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" тощо.

Рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" має такі субрахунки:

1) 651 "За пенсійним забезпеченням";

2) 652 "За соціальним страхуванням";

3) 653 "За страхуванням на випадок безробіття";

4) 654 "За індивідуальним страхуванням";

5) 655 "За страхуванням майна".

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відраху­вань, за страхувальниками та окремими договорами страхування.

За дебетом з кредитом рахунків	За кредитом з дебетом рахунків
30 "Каса" 31 "Рахунки в банках" 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 37 "Розрахунки з різними дебіторами" 64 "Розрахунки за податками і платежами" 66 "Розрахунки з оплати праці" 68 "Розрахунки за іншими операціями"	15 "Капітальні інвестиції" 23 "Виробництво" 31 "Рахунки в банках" 64 "Розрахунки за податками і платежами" 66 "Розрахунки з оплати праці" 82 "Відрахування на соціальні заходи" 85 "Інші витрати" 99 "Надзвичайні витрати" тощо

Рахунок 65 кореспондує:

 

Розпочинаючи ревізію розрахунків за соціальним страхуванням насамперед слід з'ясувати, чи зареєстрована юридична особа (бюджетна організація або установа) як платник страхових внесків за місцем знаходження Пенсійного фонду, фонду соціального страхування чи комітету профспілки. Таку реєстрацію потрібно провести протягом 10 днів із дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридич­ної особи. Внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страху­вання належать до загальнодержавних обов'язкових платежів.

Суб'єкти підприємницької діяльності різних форм власності, зок­рема бюджетні, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяль­ності) сплачують до Пенсійного фонду 32 % фонду оплати праці одночасно з отриманням коштів в установах банку на оплату праці.

Відрахування на соціальне страхування здійснюється щомісяця за всіма видами оплати праці та премій, крім тих, що зазначені в Переліку видів заохочень, премій та інших виплат, на які не нараховуються стра­хові внески, що передбачено Правилами застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затвердженими постано­вою Верховної Ради України від 27.06.96 № 247/95-ВР.

Законом України "Про збір на обов'язкове соціальне страхуван­ня" від 26 червня 1997 р. № 402/97-ВР загальну суму збору на обов'язкове соціальне страхування встановлено в розмірі 5,5 % об'єк­та оподаткування, яка у свою чергу поділяється на дві частини: 4 % збору відноситься на обов'язкове соціальне страхування; 1,5% — на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Ревізору слід врахувати, що за рахунками 651, 652, 653 (за обо­в'язковим пенсійним страхуванням, обов'язковим соціальним стра­хуванням і обов'язковим соціальним страхуванням на випадок без­робіття) збір сплачується одночасно з отриманням коштів в устано­вах банків на оплату праці.

Під час перевірки розрахунків зі страховими організаціями щодо індивідуального страхування персоналу підприємства (рахунок 654) слід звернути увагу на те, що такі розрахунки здійснюються за їхніми письмовими дорученнями у разі добровільного страхування з нарахо­ваної їм заробітної плати шляхом страхових внесків за договорами та за обов'язковим страхуванням згідно із законодавством.

Страхові платежі за страхування майна підприємства чи майна його працівників (рахунок 655) мають бути перераховані страховим організаціям.

Ревізор перевіряє правильність зроблених записів на субрахун­ках рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням":

- дебет 65 "Розрахунки за страхуванням";

- кредит 31 "Рахунки в банках" — на суми, перераховані орга­нам профспілки;

- кредит 66 "Розрахунки з оплати праці" — нарахування пра­цівникам підприємства за лікарняними листками;

- кредит 30 "Каса" — на суми пенсій та одноразової допомоги. Слід також перевірити правильність використання Пенсійного фонду:

- на пенсії відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення";

- на санаторно-курортне лікування непрацюючим пенсіонерам;

- на щомісячну допомогу матерям у зв'язку з доглядом за дитиною до трирічного віку;

- на щомісячну допомогу на дітей віком від 3 до 6 років;

- на допомогу малозабезпеченим сім'ям на дітей віком до 12 років.

Крім того, перевірці підлягають витрати за рахунок відрахувань на соціальне страхування: допомога при вагітності і пологах; одно­разова допомога при народженні дитини; на санаторно-курортне ліку­вання та відпочинок працівників і членів їх сімей; на поховання; на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Під час перевірки правильності нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю слід встановити реальність визна­чення середньої заробітної плати й безперервного стажу роботи. Відтак зіставляють кількість оплачених днів і суму виплаченої допомоги за лікарняними листками з днями і сумами, показаними в бухгалтер­ському обліку (розрахункових відомостях із заробітної плати, табе­лях обліку робочого часу).

Під час перевірки правильності виплати одноразової й додатко­вої допомоги слід керуватися постановою КМУ від 26.07.96 № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян", згідно з якою сума одноразової допомоги при народженні дитини становить 35,80 грн, а сума додаткової допомоги матері при народженні дитини — 18 грн.

 

Тема 14. Ревізія собівартості продукції та їх реалізація.

Ревізія готової продукції.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умова­ми договорів із замовниками й відповідає технічним умовам і стандартам.

Рахунок 26 "Готова продукція" призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.

За дебетом рахунка 26 "Готова продукція" відображається над­ходження готової продукції власного виробництва за фактичною ви­робничою собівартістю. Аналітичний облік готової про­дукції ведеться за назвою, видами, типами, ґатунками, розмірами.

У ринкових умовах господарювання фінансова стійкість підпри­ємства залежить від випуску конкурентоспроможної продукції, попи­ту на неї й обсягу реалізації.

Обсяг фактично випущеної продукції перевіряють за даними син­тетичного й аналітичного обліку і звітності, а також за первинними документами, які підтверджують виробництво продукції та її прий­мання на склад. Достовірність даних про обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні перевіряють за даними квартальної й річної звітності, а також за даними приймально-здавальних накладних, кви­танцій, нагромаджувальних відомостей на здавання готової продукції з виробництва на склад, книги залишків готової продукції й на­півфабрикатів, карток або книг складського обліку готової продукції.

Перевіряючи правильність заповнення приймально-здавальних на­кладних, особливу увагу звертають на час здавання продукції, назву й номенклатурний номер, одиницю виміру, кількість продукції, фактичну виробничу собівартість. Разом із тим перевіряють наявність підписів, які підтверджують приймання й здавання продукції з виробництва на склад. Одночасно доцільно зіставити між собою копії приймально-зда­вальної накладної, які зберігаються на складі й у цеху з метою виявлен­ня перекручень і приписок обсягу виробництва. Відтак приймально-здавальна накладна зіставляється з карткою або книгою складського обліку готової продукції для встановлення тотожності даних.

Синтетичний облік готової продукції ведеться на рахунку 26 "Го­това продукція" за фактичною виробничою собівартістю. Однак в ана­літичному обліку можливе відображення готової продукції за об­ліковими цінами. Тому ревізору слід врахувати, що при списанні гото­вої продукції з рахунка 26 "Готова продукція" сума відхилень фак­тичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліко­вими цінами. Цей рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця разом із сумою відхилень з про­дукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з вироб­ництва на склад готової продукції за обліковими цінами.

Ревізор перевіряє при цьому правильність записів на рахунках бухгалтерського обліку.

Так, на суму відхилень фактичної виробничої собівартості гото­вої продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, робиться запис: кредит рахунка 26 "Готова продукція", дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" (36 "Розрахун­ки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіто­рами", 71 "Інший операційний дохід").

Якщо в бухгалтерії підприємства застосовуються оборотні відо­мості з обліку готової продукції за її видами, то необхідно дані склад­ського обліку зіставити з кількісно-сумовим обліком бухгалтерії за окремими складами і матеріально відповідальними особами.

На деяких підприємствах ревізори практикують раптові пере­вірки окремих партій готової продукції, підготовлених до відванта­ження або відпущених одногороднім покупцям, але не вивезених. Результати таких перевірок оформляються актами, які пред'явля­ються керівнику підприємства.

Ревізор ознайомлюється з постановкою операцій з обліку реалізації готової продукції. Правильна постановка обліку забезпечує система­тичний контроль за відвантаженням готової продукції, своєчасним надходженням коштів від покупців на рахунки в банках за реалізо­вані вироби та дає змогу відобразити ці операції на відповідних ра­хунках бухгалтерського обліку. Для забезпечення обліку реалізації готової продукції важливе значення має своєчасне укладення дого­ворів із покупцями й замовниками. Для встановлення більш стійких зв'язків рекомендується укладати перспективні договори на декілька років із щорічним уточненням асортименту й кількості продукції.

Ревізори повинні звертати увагу на протоколи розбіжностей поста­чальників і покупців та рішення арбітражного суду щодо спірних питань.

Ревізор перевіряє, чи здійснюють керівники підприємств система­тичний оперативний контроль і облік виконання укладених госпо­дарських договорів, враховуючи, що необхідно не тільки своєчасно застосовувати санкції за порушення договірних зобов'язань, а й по­переджувати їх. Штрафні санкції передбачаються за порушення термінів відвантаження, постачання неякісної продукції, за некомп­лектність, відсутність або неналежне маркірування продукції та в інших випадках.

На основі журналу реєстрації договорів з покупцями і замовни­ками й карток обліку виконання договорів на постачання готових виробів ревізори перевіряють ступінь виконання договорів і застосу­вання санкцій за порушення їхніх зобов'язань.

Якщо будуть встановлені факти повернення готової продукції покупцям через її невідповідність чинним стандартам або технічним умовам, з'ясовують причини, виявляють конкретних винуватців, обчислюють розміри завданих підприємству збитків. За виробами, які повернені покупцями після їх оплати, з'ясовують, чи були зроблені в бухгалтерському обліку сторнувальні записи обсягу реалізації й виробничої собівартості цих виробів на рахунку реалізації.

На самому підприємстві здійснюється оперативний контроль за рухом готової продукції.

Так, щомісяця зіставляють показники облікових регістрів із дани­ми книги залишків готової продукції, перевіряють стан запасів готової продукції на складі, своєчасність її оприбуткування й відвантаження.