Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 1. Господарський контроль в Україні: стан,↑ Стр 1 из 11Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Контроль і ревізія Опорний конспект лекцій (частина І)
м. Івано-Франківськ
Підготувала:
Наталія Храбатин – викладач економічних дисциплін вищого професійного училища № 21 м. Івано-Франківська
Опорний конспект лекцій з дисципліни "Контроль і ревізія" складений, відповідно до навчальної програми, містить теоретичні основи контролю і ревізії, основи організації та методики контрольно-ревізійної діяльності з урахуванням досягнень сучасної науки та практики. Навчальний матеріал доповнюється таблицями і схемами та запитаннями для самоперевірки, що дозволяє використовувати їх в навчальному процесі для поточного і завершального контролю знань учнів. Даний опорний конспект складений із двох частин: І частина – опорний конспект лекцій для аудиторних занять, ІІ частина призначена для допомоги учням при самостійному вивченні програмного матеріалу. Розрахований насамперед для учнів спеціальності «Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних», які вивчають дисципліну «Контроль і ревізія», а також може бути корисним для викладачів, бухгалтерів-практиків та всіх інших читачів, які цікавляться літературою економічного напряму.
Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії викладачів та майстрів виробничого навчання
ПЕРЕДМОВА Даний конспект лекцій є спробою узагальнити багаторічний досвід роботи з викладання дисципліни «Контроль і ревізія». Головною метою даного посібника можна визначити сприяння поглибленому вивченню та засвоєнню теоретичних основ контролю і ревізії, організації та методики контрольно-ревізійної роботи із врахуванням досягнень сучасної науки і практики. Завданнями посібника є: - оволодіння теоретичною базою з питань контролю і ревізії; - практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо здійснення контролю і ревізії; - оволодіння знаннями з конкретних форм організації перевірок. Реалізація завдань забезпечує розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей учнів у вирішенні практичних завдань. Опорний конспект лекцій написано для учнів у доступній за змістом формі відповідно до навчальної програми і робочої навчальної програми дисципліни «Контроль і ревізія», затвердженої цикловою комісією викладачів бухгалтерсько-економічного напрямку. При підготовці матеріалів для написання даного конспекту лекцій використовувався як власний досвід, так і досвід інших авторів, зокрема: - Л.В. Дікань «Контроль і ревізія» - Б.Ф.Усач «Контроль і ревізія» - Ф.Ф.Бутинець «Контроль і ревізія» Тематичний план Тема 1. Господарський контроль в Україні: стан, Сутність, перспективи. 1.1. Поняття господарського контролю. 1.2. Методологія і методи господарського контролю.
Тема 2: Організація і планування контрольно- Ревізійної роботи 2.1. Організація контролю і проведення ревізії. 2.2. Права, обов’язки і відповідальність ревізора. 2.3. Документи як об’єкт дослідження ревізії. 2.4. Способи перевірки документів.
Тема 3. Ревізія операцій з грошовими коштами. 3.1. Завдання, предмет та об’єкти ревізії з грошовими коштами. 3.2. Джерела інформації для ревізії операцій з грошовими коштами. 3.3.Способи вивчення операцій з грошовими коштами.
Тема 4. Ревізія розрахункових операцій. 4.1. Завдання, предмет та об’єкти ревізії з розрахункових операцій. 4.2. Джерела інформації для ревізії стану розрахунків. 4.3. Способи вивчення розрахункових операцій.
Тема 5. Ревізія основних засобів і нематеріальних активів. 5.1. Завдання, предмет та об’єкти ревізії операцій з необоротними активами. 5.2. Джерела інформації для ревізії операцій з основних засобів та нематеріальних активів. 5.3. Способи вивчення операцій з необоротними активами.
Тема 6. Ревізія матеріальних запасів. 1. Завдання, предмет та об’єкти ревізії операцій з запасами. Тема 7. Ревізія використання трудових ресурсів На фонд оплати праці. 1. Завдання, джерела інформації ревізії праці та її оплати. 2. Контроль обліку особового складу. 3. Ревізія розрахунків з оплати праці. Тема 8. Ревізія собівартості продукції Та їх реалізація. 1. Завдання, джерела інформації та напрям ревізії. 2. Контроль і ревізія витрат виробництва за елементами витрат. 3. Ревізія собівартості продукції. Тема 9. Ревізія власного капіталу. 1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії власного капіталу. Тема 10. Ревізія зобов’язань. 1. Завдання, об’єкти і джерела інформації ревізії з обліку зобов’язань. Тема 11. Оцінювання стану обліку, звітності та внутрішнього господарського контролю. 1. Завдання, послідовність і джерела ревізії. 2. Перевірка стану обліку і звітності. 3. Форма підсумкового контролю: колоквіум. Тема 12. Ревізія матеріальних запасів. Тема 13. Ревізія використання трудових ресурсів на фонд Оплати праці. Тема 14. Ревізія собівартості продукції та їх реалізація. Тема 15. Ревізія власного капіталу. Тема 16. Ревізія зобов’язань. Завдання для самоконтролю 1. Завдання ревізії операцій з необоротними активами. 2. Предмет ревізії операцій з необоротними активами. 3. Об’єкти ревізії операцій з необоротними активами. Тема 7. Ревізія використання трудових ресурсів на фонд Оплати праці. 1. Завдання, джерела інформації ревізії праці та її оплати. 2. Контроль обліку особового складу. 3. Ревізія розрахунків з оплати праці. Завдання для самоконтролю 1. Назвіть основні завдання ревізії праці та її оплати. 2. Назвіть основні джерела інформації ревізії праці та її оплати. 3. Які напрями перевірки обліку особового складу? 4. Назвіть нормативно-законодавчі акти, якими керується ревізор під час перевірки оплати праці.
Тема 8. Ревізія собівартості продукції та їх реалізація. 1. Завдання, джерела інформації та напрям ревізії. 2. Контроль і ревізія витрат виробництва за елементами витрат. 3. Ревізія собівартості продукції. Таблиця 10.3. Документування операцій з руху запасів
Фактичний контроль Основна мета інвентаризації необоротних активів та полягає у виявленні фактичної наявності основних засобів, необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, МШП, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової продукції, товарів тощо, перевірці правил їх утримання та експлуатації, відповідності облікової і справедливої вартості таких активів.
Таблиця 10.4. Об'єкти інвентаризації необоротних активів та запасів Особливості проведення інвентаризації основних засобів. До початку інвентаризації слід перевірити: - наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.); - наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації; - наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті підприємством в оренду, на зберігання чи в тимчасове користування. При виявленні відхилень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення. Під час інвентаризації комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів і їхні інвентарні номери. Відсутність технічної документації фіксується в описах - у графі "Примітка". Машини, обладнання та інші об'єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із зазначенням інвентарного номера. Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно з основним призначенням об'єкта. Об'єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню. Таким чином, комісією перевіряються дані про наявність основних засобів, вивчаються записи про рух і технічний стан окремих об'єктів в інвентаризаційних картках або інших документах, а також перевіряється наявність документів, що характеризують окремі об'єкти основних засобів (технічні паспорти, плани по кожному поверху будівель тощо), наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них. При інвентаризації будинків, споруд та іншої нерухомості комісія перевіряє наявність документів, які підтверджують право власності підприємства на дані об'єкти. Перевірка наявності основних засобів проводиться в наступних розрізах: власні основні засоби, основні засоби на відповідальному зберіганні, основні засоби в ремонті, основні засоби, передані або прийняті в оренду (лізинг). Основні засоби, які в момент інвентаризації знаходяться за межами підприємства (морські та річні судна в далеких рейсах; залізничний рухомий склад; автомашини; відправлені на капітальний ремонт машини та обладнання тощо) інвентаризуються до моменту їх тимчасового вибуття. Окремі описи складаються при інвентаризації садів, виноградників, ягідників, лісопосадок, ставків, водоймищ, іригаційних і меліоративних споруд. Насадження записуються за культурами, ботанічними сортами із вказівкою року закладення, площею, кількістю дерев або кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються до опису за видом і родом споруд із зазначенням їхніх розмірів, року спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначення і стан. При проведенні інвентаризації основних засобів слід пам'ятати, що: - обов'язковій перевірці підлягає наявність не тільки самих об'єктів основних засобів, але й технічної документації на них (наприклад, технічного паспорту, технічних умов експлуатації тощо); - необхідно перевіряти власні основні засоби та ті, що прийняті або здані в оренду, на зберігання або у тимчасове користування; - відповідно до законодавства інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись раз на три роки, а бібліотечних фондів – раз на п'ять років. Після детального вивчення облікової інформації члени комісії проводять огляд об'єктів в натуральному виразі з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника місцях експлуатації та встановлення ступеню їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням. До опису заносять їх повну назву, призначення, інвентарний і заводський номери, рік випуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову вартість. Присвоєні об'єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об'єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації. На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об'єкти. Такі основні засоби до опису фактичних залишків не включаються. При виявленні підчас інвентаризації споруджених об'єктів, не відображених в обліку, встановлюється на який рахунок було віднесено витрати на їх спорудження, коли і ким видано відповідне розпорядження. Ці відомості відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У разі неможливості встановлення первісної вартості за фактичними витратами, об'єкти, не відображені в обліку, оцінюються за справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об'єкта. В інвентаризаційному описі містяться відомості про всі наявні об'єкти основних засобів: найменування та інвентарний номер об'єкту, його призначення, основні технічні та експлуатаційні характеристики. Дані інвентаризаційних описів порівнюються з інвентарними картками обліку об'єктів основних засобів (форма № ОЗ-6), а також технічною і первинною документацією, даними облікових регістрів на предмет тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку. Інвентаризація виробничих запасів передбачає виконання наступних дій: - переважування, обмір, підрахунок, які інвентаризаційна комісія проводить у порядку розміщення запасів у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу від одного виду запасів до іншого. При зберіганні запасів у різних ізольованих приміщеннях у однієї МВО, перевірка проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки запасів вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить до наступного приміщення; - інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають в дорозі, на неоплачені у строк покупцями відвантажені товари і на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці); - кількість виробничих запасів і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатись на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини таких запасів; - на видаткових документах про запаси, які відпущено зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера, у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка. Вони заносяться до окремого опису в тому порядку, що й для запасів, які надійшли під час інвентаризації. Виробничі запаси, які з тих чи інших причин зберігаються на складах інших підприємств, а також ті, що переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, що здійснює їх переробку, найменування запасів, кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати їх передачі в переробку, номеру і дати документу. При проведенні інвентаризації запасів одночасно перевіряється наявність тари за видами. Порожня тара (ящики, мішки, балони тощо) також повинна бути внесена до опису і оцінена. Залишки тари вносяться до окремого опису, де зазначається найменування тари, номенклатурний номер. шифр, одиниця виміру, ознаки, які визначають її призначення та якісний стан. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, в якому вказують причини псування і відповідальні особи. Інвентаризація МШП проводиться за місцями їх зберігання та особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. В процесі інвентаризації слід встановити правильність віднесення об'єктів до малоцінних і швидкозношуваних предметів. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. Малоцінні і швидкозношувані предмети вносяться до описів за найменуваннями відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у бухгалтерському обліку. В ході перевірки інвентаризаційна комісія повинна з'ясувати: - чи закріплені МШП, що знаходяться на складі і в експлуатації, за особами, відповідальними за їх зберігання і використання; - чи здійснюється маркування до передачі в експлуатацію спецодягу, спецвзуття, застережних пристроїв, виробничого і господарського інвентарю тощо. Маркування повинно містити найменування підприємства; - як організовано облік МШП в місцях їх експлуатації, чи ведуть матеріально відповідальні особи (коменданти, бригадири, комірники тощо) облік отриманого зі складу виробничого і господарського інвентарю на картках (в книгах) за окремими особами, яким цей інвентар виданий у користування. На МШП, видані в індивідуальне користування, наприклад, спецодяг, спецвзуття тощо, допускається складання групових інвентаризаційних описів (на куртки, черевики, халати тощо) із зазначенням прізвищ осіб, яким видано такі предмети. Обов'язковою умовою при цьому є ведення особистих карток на такі предмети і наявність в інвентаризаційному описі підписів осіб, які отримали ці предмети. Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за розмірами, якостями матеріалу і ціною, заносяться до опису сумарно, з зазначенням кількості цих предметів та їх інвентарних номерів. Інвентаризація незавершеного виробництва. Незавершене виробництво необхідно ретельно перевіряти не тільки на предмет фактичної наявності незавершених обробкою заготовок, деталей, вузлів, сумішей, маси, а й щодо визначення їх правильної оцінки (вартості). Перед початком інвентаризації необхідно здати на склад усі непотрібні для виробництва матеріали, деталі та напівфабрикати, а також усі деталі, вузли та агрегати, обробка яких на даному етапі закінчена. Перевірка залишків заготовок в незавершеному виробництві (деталей, вузлів та ін.) проводиться шляхом фактичного підрахунку, переважування, перемірювання. Описи складаються окремо по кожній майстерні із зазначенням найменування заготовок, стадії або ступеню їх готовності, кількості або обсягу. Документальний контроль в бюджетних установах Документальний контроль в бюджетних установах необхідно розпочати з перевірки правильності оформлення первинних документів з обліку необоротних активів, а також відображення в обліку операцій, які оформлені даними первинними документами. Під час ревізії необхідно вивчити наступні питання з обліку необоротних активів і запасів. Перевірка правильності оприбуткування запасів шляхом порівняння даних обліку з даними первинних документів. При перевірці операцій з надходження необоротних активів ревізору необхідно визначити: - за якою вартістю оприбутковані та відображені в обліку необоротні активи; - чи ведеться облік необоротних активів в повних гривнях, без копійок; - чи вказується при отриманні процент зносу необоротних активів, які були у користуванні; - чи отримувала установа необоротні активи як гуманітарну допомогу чи благодійний внесок тощо. При перевірці операцій з надходження запасів ревізор повинен пам'ятати що: - витрати, пов'язані з наймом транспорту для перевезення запасів не включаються до первісної вартості придбаних запасів, а відносяться на видатки установи за відповідним кодом економічної класифікації видатків, за якими вони передбачені в кошторисі; - первісною вартістю запасів, отриманих бюджетною установою безоплатно є їх справедлива вартість; - облік запасів отриманих безоплатно ведеться окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів; - на збільшення первісної вартості не відноситься сума ПДВ, сплаченого при придбанні запасів та ін. Перевірка правильності проведення та відображення в обліку результатів переоцінки запасів. Ревізор повинен перевірити чи проводилась переоцінка об'єктів на дату балансу, а також чи була створена постійно діюча комісія, яка проводить переоцінку. При переоцінці запасів ревізор повинен перевірити чи є наказ керівника установи про проведення переоцінки запасів і чи складений за результатами переоцінки акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи. Перевірка правильності відображення в обліку витрат на ремонт і модернізацію основних засобів. Ревізору необхідно з'ясувати, чи списано витрати на поточний ремонт на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків. При цьому необхідно пам'ятати якщо установа здійснює роботи з добудови, реконструкції та модернізації основних засобів, які призвели до додаткового укомплектування таких об'єктів, первісна вартість об'єкта може змінюватися. Перевірка правильності оформлення вибуття запасів. При вибутті необоротних активів в бюджетних установах шляхом продажу, ревізору необхідно перевірити чи отримано дозвіл центрального чи місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління майном, а також за погодженням із Фондом державного майна України. Продаж усіх необоротних активів відбувається за справедливою вартістю, а початкова ціна продажу майна визначається підприємством на підставі висновків звіту про оцінку майна. Окремо виділяється вибуття необоротних активів у разі ліквідації або безоплатної передачі. Завданням ревізора є визначення суми втрат підприємства, які виникли у зв'язку з вибуттям необоротних активів. При вибутті запасів ревізору необхідно перевірити застосування методів списання запасів, оцінку запасів при вибутті (за балансовою або за середньозваженою вартостями), оцінку запасів при продажу. В таблиці10.6, наведено можливі порушення норм, передбачених Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ № 125. Таблиця 10.6. Порушення норм Інструкції № 125, які виявляються ревізорами при дослідженні документів, операцій і записів
Документальний контроль в госпрозрахункових та недержавних підприємствах Після вивчення фактичної наявності запасів ревізор розпочинає документальну перевірку. Перевірка правильності оприбуткування запасів шляхом порівняння даних обліку з даними первинних документів. Особливу увагу ревізор приділяє шляхам надходження необоротних активів на підприємство, адже саме від них залежить вартість, за якою об'єкти зараховуються на баланс. Так, для об'єктів, безоплатно одержаних, внесених до статутного капіталу учасниками, це буде справедлива вартість. При придбанні та створенні необоротних активів - первісна вартість. При проведенні ревізії необхідно звернути увагу на повноту формування фактичних витрат з придбання окремих об'єктів основних засобів. Ревізор має перевірити, чи правильно виділено ПДВ при придбанні основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та запасів. При перевірці повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання ревізору слід перевірити: - чи дотримується на підприємстві порядок приймання та оформлення документації з приймання запасів; - чи повністю оприбутковані запаси, зазначені в документах постачальника (за конкретними назвами і за визначений період); - чи відповідає якість запасів, що зазначена в прибуткових документах, якості, що зазначена в рахунках-фактурах, сертифікатах постачальника або аналізі лабораторії підприємства. При перевірці обліку запасів особливу увагу приділяють перевірці первинної документації. При цьому необхідно оцінити правомірність використання тих чи інших форм документів (чи використовуються уніфіковані форми; чи передбачено всі обов'язкові реквізити), перевірити дотримання порядку їх заповнення (чи всі обов'язкові реквізитизаповнюються, чи ставляться підписи, чи робиться застереження про виправлені помилки тощо) та складання (чи складаються вони в момент здійснення операції, чи дотримується графік документообігу тощо). При перевірці документів здійснюється взаємна звірка господарських договорів, накладних, рахунків-фактур та прибуткових ордерів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо. Найбільш поширеною помилкою, що при цьому зустрічається в обліку, є оприбуткування невідфактурованих поставок та відпуск таких матеріалів у виробництво. Перевірка відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку запасів. Під час перевірки відповідності даних аналітичного обліку необоротних активів і запасів даним синтетичного обліку на певну дату, підраховується вартість необоротних активів і запасів всередині класифікаційних груп та встановлюється правильність обліку залишків, виведених у документах, які підтверджують рух необоротних та запасів за окремими групами. Перевірка правильності оформлення вибуття запасів здійснюється шляхом порівняння даних з первинними документами. З цією метою ревізор з'ясовує причини вибуття запасів, звіряє з первинними документами факт вибуття, а також перевіряє за накладними оприбуткування матеріалів, придатних до використання, що з'явилися внаслідок списання (ліквідації) об'єктів. При перевірці вибуття запасів ревізор повинен перевірити правильність встановлення лімітів з відпуску запасів та дотримання їх виконання. Правильність встановлення лімітів з відпуску конкретних видів запасів здійснюється виходячи з обсягу випуску продукції, норм витрачання матеріалів на одиницю виробів або робіт і залишку матеріалів на початок запланованого період
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 309; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.220.85.96 (0.011 с.) |