Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії власного капіталу.

Суб’єкти господарювання починають свою підприємницьку діяльність з формування власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

Власний капітал – це загальна вартість активів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємницької діяльності.

Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно-правового статусу суб’єкта господарювання.

Основним завданням ревізії власного капіталу є перевірка:

правильності формування і використання власного капіталу;

дотримання встановленого установчими документами розміру статутного капіталу;

правильність ведення обліку внесків до статутного капіталу і розрахунків за дивідендами тощо.

Оскільки в бюджетних установах під власним капіталом розуміють сукупність фондів необоротних активів і МШП бюджетної установи та результатів її діяльності, основним завданням ревізії власного капіталу в бюджетних установах є встановлення правильності та достовірності відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з використанням необоротних активів і МШП, а також результатів діяльності.

Об’єктами ревізії власного капіталу є операції з обліку:

формування і зміни фондів у необоротних активах і МШП;

розрахунок результатів виконання кошторисів за загальним та спеціальним фондами;

відображення переоцінки матеріальних активів.

Джерелами ревізії є:

- первинні документи;

- регістри синтетичного і аналітичного обліку з рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49;

- Головна книга;

- звітність.

Основним компонентом власного капіталу є статутний капітал. Тому ревізію цього розділу слід починати з перевірки правильності формування й вилучення статутного капіталу.

Ревізор перевіряє, чи дотримуються на підприємстві статутних положень, чи правильно формується майно підприємства за рахунок інвестування його діяльності, як здійснюється розподіл цього майна, виробленої продукції й одержаного прибутку, чи раціонально використовуються додаткові грошові внески або майно учасників на розвиток підприємства, сума статутного капіталу обов’язково реєструється в державному реєстрі.

Ревізор з’ясовує, чи відповідає сума статутного капіталу розміру, зафіксованому в реєстрі, чи дотримуються правил, за якими статутний капітал довірчого товариства має бути не меншим встановленого ліміту.

Заявлені під час інвентаризації нестачу або надлишок матеріальних цінностей або підтверджену документами дооцінку слід віднести на фінансові результати звітного періоду.

Слід зазначити, що в разі анулювання акцій на їх суму зменшується статутний капітал, а у разі їх перепродажу зменшується вилучений капітал та збільшуються відповідні активи.

Ревізор з’ясовує також, чи вносить учасник до моменту реєстрації ТОВ не менше 30% внеску, передбаченого установчими документами.

В окремих випадках додатковий капітал спрямовується на збільшення статутного, пайового та резервного капіталу, а іноді – на покриття збитків.

Списання збитків відбувається за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового або додаткового капіталу.

П(с)БО 5 «Звіт про власний капітал» визначаються зміст і форма звіту про власний капітал, який відображає зміни у складі цього капіталу протягом звітного періоду.

У звіті про власний капітал відображають дані про збільшення або зменшення власного капіталу внаслідок переоцінки основних засобів відповідно до чинних П(с)БО.

Ревізор перевіряє правильність оформлення звіту про власний капітал. Причому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства зобов’язані додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Особливу увагу ревізору слід звернути на заповнення розділу «Вилучення капіталу», де наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу його учасника, викупу чи анулювання акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій тощо.

У підсумковій статті «Разом змін у капіталі» ревізор з’ясовує, чи правильно підводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума скоригованого залишку власного капіталу на початок року та всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, вилучення капіталу та інших змін.

Запитання для самоконтролю

1. Основні завдання ревізії власного капіталу.

2. Джерела ревізії власного капіталу.

3. Об’єкти ревізії власного капіталу.

4. За рахунок чого здійснюється списання збитків?

5. Як встановити підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період?

 

Тема 10. Ревізія зобов’язань.

1. Завдання, об’єкти і джерела інформації ревізії з обліку зобов’язань.

 

Завданнями ревізії операцій з довгостроковими та поточними зобов’язаннями є:

- оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

- встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг), а також дотримання умов, зазначених в даних документах;

- оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку та перевірка правильності даних відображених у звітності;

- оцінка системи розрахунків з персоналом, що діє на підприємстві, та її ефективності;

- оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати праці та розрахунків з персоналом підприємства за період, що перевіряється;

- встановлення правильності організації обліку робочого часу та виробітку (виконаного обсягу робіт) на підприємстві;

- перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов’язаних із розрахунками з оплати праці, з бюджетом, за соціальним страхуванням і забезпеченням;

- встановлення обґрунтованості нарахування заробітної плати, проведення утримань з неї;

- перевірка дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;

- розробка заходів щодо реалізації результатів контролю з метою попередження відхилень від норм чинного законодавства.

Предметом ревізії операцій із зобов’язаннями є господарські процеси та операції, пов’язані з розрахунками з постачальниками та підрядниками, з персоналом, бюджетом, іншими кредиторами, а також відносини, що виникають при цьому між сторонами.

Об’єкти ревізії операцій з довгостроковими та поточними зобов’язаннями:

Операції з обліку

позик; розрахунків за виконані роботи; розрахунків за податками і платежами; розрахунків зі страхування; розрахунків з оплати праці; із внутрішніх розрахунків.

Записи в регістрах обліку та звітності

Інформація про порушення у веденні обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів.

 

Об’єкти ревізії операцій з довгостроковими та поточними зобов’язаннями в госпрозрахункових та недержавних підприємствах

Елементи облікової політики	Операції з обліку
порядок проведення інвентаризації зобов’язань підприємства; форми кадрової документації; форми, системи, розміри зарплати та інших виплат; встановлення режиму роботи; нормування та оплата праці; порядок створення резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років, винагород за підсумками роботи за рік; порядок обробки та зберігання первинних документів і регістрів обліку з оплати праці; строк подання первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії підприємства; зміни в організації праці; форми кадрової документації.	вексельних розрахунків; розрахунків з постачальниками та підрядниками; розрахунків з бюджетом за податками й платежами; розрахунків з фондами за страхуванням; розрахунків з персоналом з оплати праці та за іншими операціями; розрахунків одержаних позик; розрахунків з різними кредиторами за іншими операціями; розрахунків із засновниками та учасниками.
Записи в регістрах обліку та звітності
Інформація про порушення у веденні обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів.

Джерелами інформації для ревізії операцій з довгостроковими та поточними зобов’язаннями є наступні документи:

- Наказ про облікову політику підприємства в госпрозрахункових та недержавних підприємствах.

- Первинні документи з обліку довгострокових і поточних зобов’язань.

- Облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов’язань.

- Акти та довідки попередніх ревізій, інша документація, що узагальнює результати контролю.

- Звітність.

Основними джерелами інформації для здійснення ревізії операцій із довгостроковими і поточними зобов’язаннями є первинні документи.

Зазначені об’єкти підлягають ревізії, під час якої слід враховувати також нормативну базу, що регламентує облік операцій з довгостроковими і поточними зобов’язаннями.

Запитання для самоконтролю:

1. Завдання ревізії операцій з довгостроковими та поточними зобов’язаннями.

2. Об’єкти ревізії.

3. Джерела інформації для ревізії.

 

Тема 11. Оцінювання стану обліку, звітності та внутрішнього господарського контролю.

1. Завдання, послідовність і джерела ревізії.

2. Перевірка стану обліку і звітності.

3. Форма підсумкового контролю: колоквіум.