Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Яйце – світовий космогонічний символ.↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Також — символ сонця. Майже в усіх куточках планети яйце вва жалося джерелом життя й початку світу. У міфах різних наро дів зі світового яйця виникає всесвіт, або якась світотворча сила, втілена в божество, або міфічні першопредки. А з верх ньої та нижньої половин яйця постають небо і земля. Зі світового яйця з'являється всесвіт у давньофінському епосі "Калевала". Культурний герой карело-фінської міфології Вяйня- мейнен — мудрий дід, чарівник і шаман, перебував колись у пер вісному океані. А потім на його коліні, що стирчало з води, птаха знесла яйце, з якого чарівник заклинаннями створив світ. Космос (світовий порядок), оспіваний Гомером, має форму яйця, трохи сплюснутого на полюсах і розділеного площиною зем лі на дві півкулі: верхню — небо, що межує з Олімпом, де живуть боги, й нижню — тартар, де скніють повалені олімпійцями старші боги-титани, на чолі з Кроносом. Один із варіантів космічного яйця бачимо в образі тибетсько го Дунгі Гонгма — джерела виникнення всесвіту, першолюдини, культурного героя та божеств. За версією міфу з місцевості Парі, від сирості й вітру виникли п'ять яєць: темно-червоне із сардонік су, червоне з міді, блакитне з бірюзи, жовте із золота, біле зі сріб ла. Із цих п'яти яєць постали п'ять елементів: вітер, вогонь, земля, вода, повітря. А із суті цих елементів постало одне велике яйце. Із його зовнішньої шкаралупи з'явилися лха (божества) — білі скелі, із внутрішніх вод — "біле первородне озеро", яке оточувало жов ток. Із жовтка вийшло вісімнадцять яєць, із яких з'явилося яйце, що породило першолюдину. Індуїсти вважають творцем світу Брахму. Він у золотому яйці, у вигляді золотого зародка, плавав упродовж року посеред первісного океану. Силою думки творець розсунув яйце на дві половинки, з од нієї створив землю, з іншої — небо. Між ними виник повітряний простір. Таким чином всесвіт був відділений від первісного океану — безкінечності "Асат". Згодом з'явилися п'ять елементів: вода, во гонь, земля, повітря, вітер. А вже потім — божества й люди. За одним із єгипетських міфів, бог сонця Ра з'явився з яйця, яке зніс на пагорбі птах, що мав назву "великий Гоготун". За міфами народу чинів (М'янма), священний ворон Ашун зніс і висидів яйце, з якого вийшли їхні предки. А ще чини віри- Яйце 29 ли, що сонце залишило на па горбі Вебула яйце. Одна там тешня жінка знайшла його й поклала до горщика, який по ставила біля вогнища в хаті. З того яйця вийшов хлопчик, який став предком племені яхао. У міфології мионгів (В'єтнам), прамати людського роду За Зен породила два яйця, з яких вийшло по синові. Сини поодружувалися з небесними феями, які породили демонів і двох птахів: Туша і Тота. Оті Тунг і Тот знесли велетенське яйце, яке з одного боку було круглим, а з іншого — квадрат ним. Вони довго його висиджу вали, і все марно. Тоді За Зен Моти в створеии я світ у птахами. прислала на підмогу птахів тао- Зображення на писанці чао, й незабаром із чудесного яйця вийшли предки мионгів та сусідніх із ними народів. Світ давно "мучить" загадка: що з'явилося на світ першим: курка чи яйце? Однак, згідно з міфами різних народів, перше яй це з'явилося взагалі без курки, адже воно вже існувало до створен ня світу, й саме з нього той світ постав. Проте один із міфів опо відає, що яйце все ж таки знесла курка. Казка про Курочку-Рябу — відгомін такого міфу. У пісенному обрядовому фольклорі зустрі чається мотив "висиджування" з яєць хлопців і дівчат, які потім паруються. Ось як у цій веснянці: Сиділа квочка коло кілочка, (Приспів: Ой то-то мати, коло кілочка). Висиділа вона п'ятеро дітей. Одно дитятко — то Семененько, Друге дитятко — то Свириденько, Третє дитятко — то Федоренько, Четверте дитятко — то Іваненько, П'яте дитятко — то Кириленько. Сиділа квочка коло кілочка, Висиділа вона п'ятеро дітей. ЗО 100 ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ Одно дитятко — то Настюненька, Друге дитятко — то Явдошенька, Третє дитятко — то Віруненька, Четверте дитятко — то Мартуненька, П'яте дитятко — то Даруненька. А Настуненька для Семенонька, А Явдошенька для Свириденька, А Вірунька для Федоренька, А Мартуненька для Іваненька, А Даруненька для Кириленька. У білоруській волочильній (весняній) пісні пава зносить три яєчка й виводить із них трьох синів. В українській весільній — лас тівка у гнізді на верхівці терема виводить "діток-одноліток" — мо лодого й молоду. Яйце в багатьох фольклорних текстах — дуже важливий і цін ний дарунок. У казці "Яйце-райце" орел на знак вдячності чолові кові, який його врятував, робить так, щоб перната рідня подарува ла тому чарівне яйце. Птах навчив казкового героя, аби він не брав нічого, що йому пропонуватимуть, — тільки яйце-райце. В іншій білоруській волочильній пісні курочка ряба нанесла бабусі повен кошик яєць. Бабуся наділила ними всіх онуків, а сироті замість яй ця пропонує які завгодно дарунки (щасливу долю, дорогу шубу, во ла, коні тощо), але сирота хоче тільки червоного яєчка. Повний рік є завершеним колом, що має початок і кінець, і несе в собі ідею цілісності й циклічності: рік народжується й по мирає, щоб відродитися. Отож у загадці його зображено як яйце: "Летів птах на дванадцяти ногах та одне яйце зніс". В іншій загадці — "Дуб-дуб довговік, на ньому дванадцять гіл- лів, на кожній по чотири гнізда, в кожному — по сім яєць, шість простих, а сьоме — червоненьке" у вигляді яєць показані дні тиж ня. Сьомий день тижня — неділя — це червоненьке яєчко, символ воскресіння, на честь якого шанується неділя. Особливе значення має яйце на Великдень. Червона крашан ка — ознака радості, символ воскресіння. У великодню суботу (або в четвер) фарбують крашанки. Основний колір крашанок — черво ний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя й радість життя. Темно-червоний колір готують із відвару цибулин ня. З кори дикої яблуні отримують жовту барву; з молодого бере зового листя — салатову; з шишечок вільхи — брунатну. У воду для фарбування крашанок додають потроху свяченої води — хрещен- Яйце 31 ської, сгрітенської і благовіщенської. Зазвичай крашанок готують тринадцять — на згадку про Христа і його дванадцятьох апостолів. Крашанками обмінюються зі знайомими, їх дають родичам, сусі дам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебра кам. Також передають померлим, кладучи на могили. Шкаралупки з крашанок пускають на воду, щоб пливли "до рахманів" і вказа ли їм, що час святкувати Рахманський Великдень. Із крашанками є багато ігор; навбитки, міньки навпомацки, скочування з горбоч ка, вгадування з шапками тощо. Писанки — символ весняного вос кресіння. Дівчата дарували писанку коханим, умивалися з посуди ни, куди занурювали писанки, — щоб бути гарними. Яйця використовували у хліборобських обрядах, адже вірили в їхню здатність викликати воскресіння землі, пробудження сил про ростання і зростання. Так, у день св. Юрія крашанки качали по по лю й закопували там. Як свідчать науковці, качання по засіяному по лю або закопування в землю крашанок (що, як відомо, символізують зародження нового життя) мало пробудити плодотворну силу землі. У скотарів символічні дії з яйцем забезпечували плодючість ху доби. Пам'ятаєте казку "Яйце-райце"? Там із розбитого яйця ви йшли на білий світ сотні корів. У яйці, згідно з повір'ями, міститься життєва сила змія або Ко щія (Костія) Безсмертного. Російські вчені реконструювали міф про світове яйце на основі казок свого народу. Яйце перебуває у володіннях змія, який символізує первісний хаос та підземне цар ство. Поки він живий, він не дає "вилупитися" й розгорнутися си лам майбутнього всесвіту, які ще в зародку містяться в яйці. З'яв ляється змієборець, він перемагає змія і визволяє всесвіт. Життєві сили космосу відновлюються. За багатьма легендами, яйце висиджує змій. Або ж змій сам ви ходить із яйця. Так, вважалося, що з яйця, знесеного півнем, може вилупитися крилатий змій. За віруваннями давніх литовців, летю чого вогненного духа-змія Айтвараса можна вивести з яйця семи літнього півня. Міфічний змій Василіск, який міг убивати не тіль ки отрутою, а й поглядом та диханням, від якого сохла трава і тріскалися скелі, з'являвся з яйця, яке зніс півень, а висиділа жаба. За повір'ями, із яйця-зноска можна вивести домовика. А про зв'язок яйця з богом потойбіччя свідчать уявлення, згідно з якими воно допомагало при гасінні пожеж і шуканні скарбів. Українські легенди й казки зберегли уявлення про зароджен ня в яйці будь-яких різновидів життя: обожнюваних природних стихій (сонця, вітру), надприродних істот (домовика, крилатого змія), людей. Казка розповідає: "Був чоловік такий, що не мав ді тей. Ішов він якось дуже вдосвіта й найшов яєчко в корчі. Узяв те яєчко, поклав у пазуху та й так втішався ним, як не знати чим... Поклав те яєчко на піч і все про нього думає. Прийшла ніч. Не спить він, аж дивиться, а те яєчко розкривається, а звідти вихо дить такий хлопчик маленький і такий гарний, що чудо, та й ка же: "Чоловіче, не бійся мене, а будь мені за тата. Я називаюсь Красносвітом". В іншій казці розповідається, як у нагороду за добре серце Бог дарує бездітному чоловікові синів: "Отже, зроби так, — загадує йому янгол. — Як вернешся сьогодні додому, не їж і не пий, і не говори нічого з жінкою, а бери решето та йди по селу яєць проси ти. В кожній хаті проси тільки одно яєчко". Пішов дід по селу... Не відповідав на запитання, ні на сміх, а як де, то й на лайку і, як вернувся додому, мав у решеті сто одне яйце... Поставив дід реше то з яйцями на печі, сам ліг коло нього. А як стало розвиднятись, дивляться, а з кожного яйця хлопчик вилупився". Ця казка нази вається "Зноско", бо сто перше яєчко хтось дав дідові малесеньке — яйце-зносок (тобто останнє, знесене куркою, яка вже перестає нестися). З нього і хлопчик вилупився маленький, щупленький. "А як хрестили хлопців, то всім імен вистачило; тільки найменшого не знали, як назвати, то так Зноском і охрестили". Насправді ж він, як це буває в казках, виявився найкмітливішим і найщасливішим.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-25; просмотров: 327; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.67.237 (0.012 с.) |