Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Червоний, красний, рудий, рижийСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Червоний (красний, рудий, рижий) — так само давно відзначений в архаїці: міфі, ритуалі, замовлянні, загадці, магічній казці. Очевидно, найперший кольоровий символ у людській культурі. (Червона вохра простежується від палеоліту: нею фарбують тіло, посипають поховання, вкривають кам’яні знаряддя праці). Зрозуміла також символічна генеалогія червоного кольору — кольору крові (вохра в первісних ритуалах, найімовірніше, заступила кров). З кров’ю червоний колір пов’язаний і в замовляннях від кровотечі (22, 27, 81 та ін.), він є постійним, хоч і не єдиним епітетом крові (31 та ін.). Ставши одним з чотирьох найбільш священних кольорів, червоний поділив з ними їхнє головне значення: верховності (центральності) та магічної сили. Тому він нерідко прикладається до тих самих об’єктів, що й золотий або білий: камінь (22, 60), море (22, 27), хорт (81). Проте існують і відмінності. Перша: колір плинної крові, тобто життя і водночас загрози для життя не є таким безумовно «позитивним» кольором, як, наприклад, білий. Зустрічається він і в тривожному, зловісному контексті, чим зближується з чорним («червоні» і «чорні» антисвіти). Друга відмінність: як похідне від символіки крові, червоний лишається кольором більш «спеціалізованим». Коло його лікувальних: застосувань переважно кров’ю й замикається. Навпаки, білий і золотий кольори магічно універсальні. Третя відмінність: як і золотий (але не білий і не чорний), червоний — це колір влади, «царський» колір. У червоні чоботи (87) взутий святий Михаїл — архістратиг («головнокомандувач») небесного війська. Це, звичайно, відсилання до ікон, на них саме Бог та Божа Мати взуті в червоні чобітки — взуття візантійських імператорів (порівняйте Оранту, запрестольний образ Божої Матері в Софії Київській). Але «візантійська» символіка червоного кольору, як і кольору золотого, — лише пізня спадщина дуже давньої, всесвітньо поширеної традиції кольорів. Четверта, і, мабуть, найпомітніша відмінність: якщо в лікувальному контексті застосування червоного кольору порівняно вузьке — інше, ширше, значення він дістав у плані етичному та естетичному. (Точніше було б сказати: «передестетичному» і «передетичному», оскільки «чистої» естетики та етики в світі замовлянь ще не існує — дивіться передмову). Червоний («красний») колір невипадково зблизився з поняттям красивого (аж до того, що значення кольору витіснило в слові «красний» вихідне значення краси — «красне личко» в замовляннях, «красна дівонька» в колядках). Так само невипадково пов’язаний він із поняттям «ласки», прихильності, тобто любові до навколишнього світу. І «першоестетика», і «першоетика» архаїчного всесвіту початково виростає саме з переживання ладу як найвищої гармонії світу: його форм (краса) і його відносин (добро). Паронімічні пари «красний — ясний», «красний — прекрасний» (3, 99 та ін.) розкривають цю символіку доброго, прекрасного, світлого, узгодженого і прихильного до людини всесвіту. Показово, що «красне» в замовляннях сонце, сонячний світ, сонячний схід, місяць — лише «золотий». Місяць — володар нічного світу, не менш могутнього (а часом і більш могутнього), аніж денний світ сонця, — але світу, де добро і зло ще не розрізняються. При зміні релігій християнство змогло прийняти у свій символічний фонд «красне сонце», яке стало популярним у християнській образності (наприклад: «і паки із гроба красноє правди нам возсія Солнце» — у співах великодньої заутрені). Але християнство не могло використати «позаетичний» місяць: він так і не ввійшов у християнське коло небесних символів і був повністю відданий середньовічній демонології. Саме слово «красний» початково означало «кольоровий», і ширше: «позначений кольором», «прикрашений». Проте перенесення значення «червоний» на це слово не було випадковим. Червоний колір посідає верхнє місце спектральної шкали, за ним ідуть оранжевий і жовтий. «Попереду» від червоного може бути лише білий — як злиття всіх кольорів. Оранжево-жовта символіка (максимально священна, скажімо, для буддизму) в слов’янському язичництві була поглинута символікою золотою (той самий колір плюс блиск, яскравість, насиченість, тобто гранична інтенсивність). «Потойбічний», всеохопний білий колір (власне, вже не колір, а світло, світлова «матерія») увібрав у себе відповідну «потойбічну» символіку. Навпаки, червоний колір, віддавши царственість переважно золотому, а цілокупність — білому, лишаючись невіддільним від теплої, тілесної символіки крові, взяв на себе значення священності земної: «втіленої», явленої у теплі й красі. Водночас давніші позначення червоного кольору (рудий, рижий) відійшли в більш прагматичну сферу, позначаючи колір м’яса або масть тварин (102, 103). Втім, якась пам’ять про священні кольори збереглася й тут: замовляння, призначені для худоби будь-якої масті, в більшості текстів згадують саме «рижу» («руду»). Чорний Чорний — його значення вимальовується через зіставлення та протиставлення трьом іншим найвищою мірою символічним кольорам. З ними чорний поділяє символіку особливої відзначеності та сакральної сили. Знов-таки це підтверджують спільні для всіх трьох кольорів предмети-символи: чорні в замовляннях дуб (63), ліс (80, 102), море (87), камінь (84), гора (84), кінь (вороний, 82), віл (139), ворон (94), з речовин — кров (102). При цьому чорний відрізняється від інших священних кольорів своєю особливою хтонічністю. Це колір «нічний», «потойбічний» — але в протилежний від білого бік, колір «неможливих» антисвітів (79, 80, 87). Чорний колір згущується в замовляннях від нечисті, уроків, наслання, в замовляннях із зміїними, хтонічними персонажами. Самі символи, з якими він ділить своє значення, нерідко особливо архаїчні (як і весь «нічний» або «нижній» світ у цілому) — такими є чорний ворон і чорний дуб. У зв’язку з чорним кольором (дуб, кінь, ворон, три пани та ін.) послідовно з’являються чоловічі рослинні й тваринні символи: це допомагає вловити в ньому чоловічу семантику — порівняйте чорну барву чоловічих символів (бізон) у палеолітичних зображеннях. Чи можна сказати, що чорний колір у замовляннях — колір уже «поганий», «демонічний»? Ні, не можна. З чорним справа стоїть так само, як з усіма «догармонійними», хтонічними символами, персонажами, стихіями. Світ замовлянь трактує їх як особливо потужні, але й особливо амбівалентні: вони вже бентежать своєю «докосмічною», первісною і позапоцінувальною природою (порівняйте аналогічне тривожне сприйняття червоного кольору як символу крові). Тому чорний у замовляннях — ще не колір зла, але вже на півдорозі до саме такої символізації. Сірий, сивий, сизий, буланий Сірий (сивий, сизий, буланий) — у замовляннях — це колір «недобілий», «напівчорний-напівбілий». Супутник білого (червоного) і чорного в символіці добового круговороту: колір світання й сутінків (81, 147 та ін.). Відповідно сірий (сивий, буланий) кінь (30, 58, 94, 147), хорт (81), орел (95), три пани в «царстві навпаки» (142), що свідчить про магічну відзначеність, але меншою мірою, аніж колір чорний білий, червоний. Синій Синій — майже завжди — колір моря (22, 23, 33, 71 та ін.). У Давній Русі — це колір темно-червоний, колір «синіх жил», венозної крові й печінки (76, 82, 86). В кумулятивному переліку — також колір очей (56), «три кроваті синіх» (142) на острові — так само у зв’язку з «синім морем» і опущеними в море ключами. В цілому ж бідність і «реалістичність» синього кольору в замовляннях свідчить про те, що він символізувався відносно пізно. Відсутнє в замовляннях і «синє небо» — найпоширеніший, у наступні епохи об’єкт при даному кольорі. Імовірно, небо (як символ верхньої зони) повинне було спочатку замінити море (як символ зони нижньої) у значенні космічного першопочатку та безмежності. (В одній карпатській колядці космогонічного змісту два птахи, спустившись на дно «синього моря», виносять звідти, зокрема, синій камінець: «з синього камінця — синєє небо»). Синій епітет моря перейшов до неба, що було підтримане (але тільки підтримане, а не задане) «реальною» барвою неба. І лише від неба синій колір став запозичати значення «неземного», «горнього» (порівняйте «блакитну квітку» Новаліса, «небесний колір» Бараташвілі та інші романтичні й неоромантичні символи). Зелений Зелений — виключно колір рослинності: жита (127), лози (111), гаю (142) та ін. В замовляннях зустрічається вкрай рідко — і це При величезній ролі символіки примноження, зросту і розцвітання. Схоже на те, що в замовляннях зелений (буквально «такий, що призвів зело», дав пагін) сприймається передусім не як колір, а як стан рослинного царства, і в такому вигляді поглинається іншими символами зростання. Жовтий Жовтий — застосовується лише до трьох предметів: кості (40 та ін.), змії, жовтопузої, жовтобрюхої гадини (104) і воску (118). Колір цілком «реалістичний», отже, не архаїчний. Всю священну силу жовтий колір у замовляннях віддав золотому, а сам перетворився на другорядний «описовий» атрибут. Рябий Рябий —власне, не колір, а тип забарвлення. Подібно до всякої фізичної відзнаки (родимки, незвичний колір, надмір чи брак частин тіла і тому подібне), переживається архаїчною свідомістю як знак обраності, священності. «Ряба курка» (64) так само священна, як і «білий півень» (порівняйте курочку рябу: персонаж магічної казки з космогонічний мотивом світового яйця).
Отже, в системі кольорів у замовляннях: · колір не просто визначає свій об’єкт, а й здатний надавати йому тієї або іншої символіки, тієї чи іншої оцінки, аж до протилежних; · чим колір «архаїчніший», чим раніше засвоєний він людською культурою, тим менше він «фізичний» і тим більш символічний — і навпаки; · кольори-символи виразно поділяються на групу «перших», «старших» кольорів — і всіх інших; · у «старшій» групі символіка кольору вкрай багатозначна, амбівалентна за своїм поцінувальним значенням і стійка в часі; · інші, «молодші» символічні кольори за значенням своїм більш «реалістичні», за функцією — більш описові, в історії культури — більш мінливі; · можна припустити, що символіка кольорів за суттю своєю не первинна, а склалася на основі іншої символізації (наприклад, світлової — дивіться символіку чорного, білого, сірого і червоного як барви світання).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-25; просмотров: 286; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.114.73 (0.008 с.) |