Розділ 1. Загальні основи принципів трудового права України

План

Вступ............................................................................................................... 2

Розділ 1. Загальні основи принципів трудового права України............ 6

1.1. Поняття основних принципів трудового права України................. 6

1.2. Класифікація принципів трудового права України.......................... 7

Розділ 2..Принципи трудового права, закріплені в Конституції та Кодексі Законів про працю України (КЗпП)........................................................................ 13

2.1. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин та їх подальша деталізація.................................................................................................... 13

2.2. Принципи трудового права, закріплені в КЗпП України та інших законодавчих актах про працю.......................................................................................... 15

Розділ3. Загальна характеристика та сучасне втілення принципів трудового права........................................................................................................................ 17

3.1. Загальна характеристика принципів трудового права України.. 17

3.2. Сучасне втілення принципів трудового права................................. 23

Висновки....................................................................................................... 27

Список використаних джерел.................................................................... 30

Вступ

Актуальність вивчення даного питання пояснюється тим, що трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються. У цей час трудове право в промислове розвинених краї­нах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де ство­рюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона пере­плетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому зале­жить суспільний спокій і відчуття обопільного порозуміння між суб'єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства. А тому вона за­слуговує на особливо пильну увагу держави.

Визначення Конституцією України побудови демократичної, соціальної, правової держави як базового завдання поставило перед українським суспільством та його політичною елітою нові вимоги і проблеми. Сутність ідеї правової держави – послідовний демократизм, утвердження суверенітету народу як джерела влади, підпорядкування держави суспільству. Така держава характеризується насамперед тим, що обмежує себе чинними правовими нормами, яким зобов’язані підпорядковуватися всі без винятку державні органи, їх посадовці, юридичні й фізичні особи. Однією з її найважливіших ознак є верховенство права. Через нього в суспільному житті, у всіх його сферах та інститутах втілюються високі правові засади, дух права, чим забезпечуються реальність і непорушність прав та свобод громадян, їх стабільне правове становище і правова захищеність.

На сьогодні однією з тих галузей вітчизняного права, що найбільш динамічно розвиваються, є трудове право. Як одне з провідних, воно відіграє визначальну роль у житті суспільства, в соціальних перетвореннях, які відбуваються в Україні. Формування правової держави вимагає завершення розробки нового Трудового кодексу, інших законів, які мають важливе значення для розвитку демократичних засад у країні, удосконалення чинного трудового законодавства з урахуванням тієї практики, що склалася у процесі цих перетворень. Настав час усунення колізій і прогалин у чинному законодавстві про працю, потребує істотної зміни і практика локальної нормотворчості.

Демократичні зрушення, що відбулися в Україні, прийняття Основного Закону, курс на проведення правової реформи зумовили перегляд традиційних уявлень юридичної науки радянського й сучасного періодів про право та його джерела, у тому числі й джерела трудового права. Згідно зі ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі й повинні відповідати їй. Це та інші основні її положення не усувають необхідності розкриття правотворчого й системоутворюючого потенціалу Основного Закону у сфері трудового права, виявлення його місця й ролі в системі джерел останнього.

Реформування трудового законодавства спрямовано на приведення його у відповідність з Конституцією України з урахуванням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також нових соціально-економічних реалій, за яких функціонує сучасний ринок праці. При цьому метою кодифікації трудового законодавства є створення й подальший розвиток стрункої внутрішньо погодженої системи нормативних правових актів, що регулюють трудові й пов’язані з ними відносини.

Правильно сформульовані принципи дозволяють усувати прогалини в законодавстві при застосуванні правових норм.

Сучасне законодавство про працю України в багатьох питаннях є незавершеним. Ринкові засади, які впроваджуються в економіку України, породили нові відносини, що не знайшли ще свого адекватного регулювання. І в цій справі значення принципів трудового права важко переоцінити.

Принципи повинні створювати певну систему, бути узгодженими між собою, а також і з загальними принципами права, з принципами державної політики, а також із принципами міжнародно-правового регулювання праці.

Усі ці обставини визначають актуальність даного питання у наш час та зумовлюють необхідність ґрунтовного тлумачення принципів трудового права.

Теоретичним підґрунтям послужили наукові праці учених-трудовиків – М.Г. Александрова, М.Й. Бару, Б.К. Бегічева, В.С. Венедиктова, Л.Я. Гінцбурга, Г.С. Гончарової, В.В. Жернакова, П.І. Жигалкіна, М.І. Іншина, І.Я. Кисельова, Р.І. Кондратьєва, В.Л. Костюка, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, А.Р. Мацюка, О.С. Пашкова, П.Д. Пилипенка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, О.В. Смирнова, Л.О. Сироватської, В.М. Толкунової, Є.Б. Хохлова, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, Н.Ф. Чобухи та ін., а також науковців у галузі загальної теорії держави і права – С.С. Алексєєва, С.Л. Зівса, С.Ф. Кечек’яна, І.І. Лукашука, М.М. Марченко, О.В. Міцкевича, П.М. Рабіновича, Ю.О. Тихомирова, М.В. Цвіка, Л.С. Явича та ін.

Нормативна база роботи – Конституція України, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти: міжнародні, іноземних держав, відомчі, соціального партнерства, локальні та ін.

Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є комплексне дослідження теоретичних та практичних проблем удосконалення поняття та системи принципів трудового права.

Завдання дослідження полягають у тому, щоб:

- з'ясувати поняття та правову природу принципів трудового права;

- дослідити систему принципів трудового права;

- проаналізувати співвідношення загальноправових, міжгалузевих та галузевих принципів трудового права;

- дослідити юридичну природу загальноправових принципів трудового права;

- дослідити юридичну природу галузевих принципів трудового права.

Об'єктом дослідження є законодавче закріплення та наукове обґрунтування сутності, видів і значення принципів трудового права України та закономірності їх розвитку в сучасних умовах.

Предметом дослідження є теоретичні проблеми поняття та системи принципів трудового права України в сучасних умовах.

Методи дослідження становлять базові науково-теоретичні положення, загальноприйняті юридичною наукою. У роботі використані

історико-правовий - у процесі дослідження розвитку теорії з питань принципів трудового права та розвитку чинного законодавства;

формально-логічний - для формулювання поняття принципів права;

системно-структурний метод - при дослідженні об'єктивної необхідності існування принципів права як керівних положень системи права, визначення їх специфічних рис і загальних ознак та виділення основних принципів трудового права;

порівняльно-правовий - для аналізу внутрішнього трудового законодавства України та міжнародно-правових норм, що регулюють питання основних принципів трудового права.

Ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у їхньому взаємозв'язку.

 

Розділ 1. Загальні основи принципів трудового права України

Розділ 2..Принципи трудового права, закріплені в Конституції та Кодексі Законів про працю України (КЗпП)

Висновки

За результатами дослідження поняття та системи принципів трудового права можна зробити наступні висновки:

Отримані результати дослідження дають підстави констатувати, що питання принципів трудового права є одним із складних та актуальних у теорії трудового права. Принципи як керівні положення мають надзвичайно важливе значення для ефективного функціонування всієї системи норм цієї галузі права. Правильно сформульовані принципи дозволяють усунути прогалини в законодавстві при застосуванні правових норм.

Принципи права виражають суть тієї чи іншої системи права. Вони проявляються лише у системі права. Як правило, принципи права можуть бути прямо закріплені у законодавчих актах або ж виводитись зі змісту правових норм.

Під принципами трудового права України слід розуміти закріплені у нормах або такі, що виводяться з них, основні і керівні положення, які відображають найбільш істотні риси змісту і застосування норм трудового права та напрями його подальшого розвитку.

Чітка та продумана система принципів трудового права України сприятиме ефективному регулюванню трудових та тісно пов'язаних із ними відносин. При дослідженні системи принципів трудового права необхідно враховувати прогресивний досвід міжнародно-правового, зокрема європейського, регулювання праці, в тому числі й досвід щодо правової регламентації основних принципів у сфері праці.

Система принципів трудового права - це науково обґрунтована класифікація керівних положень - принципів права, що передбачає розподіл їх за визначеними критеріями на загальноправові, галузеві та міжгалузеві, які в сукупності є взаємообумовленими, узгодженими між собою і визначають зміст та спрямовують розвиток правових норм в межах всієї галузі трудового права.

Загальноправові принципи характерні для права в цілому, визначають якісні особливості всіх правових норм національної правової системи незалежно від специфіки регульованих ними суспільних відносин. Вони діють у всіх галузях права, через що їх називають загальними або основними.

Конституційний принцип пріоритету прав і свобод людини повинен стати основою трудового законодавства і знаходити свій прояв у всіх інститутах трудового права. Принцип рівності всіх перед законом і судом знаходить подальший розвиток у галузевому принципі забезпечення рівності всіх працездатних громадян у трудових правах і особливий державно-правовий захист трудових прав жінок, молоді, інвалідів. Принцип недопущення дискримінації у сфері праці доповнює принцип рівноправності у праці.

Галузеві принципи трудового права закладають основу для
розвитку всіх інститутів трудового права і конкретизуються у принципах цих
інститутів. Вони відображають значення, зміст і застосування норм трудового права та напрями його подальшого розвитку.

Основними галузевими принципами трудового права є: принцип обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці; принцип оптимального поєднання централізованого і локального правового регулювання; принцип соціального партнерства та договірного встановлення умов праці; принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників у трудових правовідносинах.

Принцип обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці є визначальним для всієї галузі трудового права, оскільки цей принцип визначив потребу виникнення трудового права як галузі, спрямованої захист прав та законних інтересів найманих працівників.

13. Принцип оптимального поєднання централізованого і локального правового регулювання в умовах переходу до ринкових відносин характеризується розширенням сфери локальної нормотворчості, при цьому держава залишається основним гарантом забезпечення трудових прав працівників. Локальні норми спрямовані на регулювання суспільних відносин у сфері праці, які є специфічними для конкретного підприємства і не врегульовані або ж недостатньо врегульовані у централізованому порядку.

Принцип соціального партнерства та договірного встановлення
умов праці визначає зміст норм, що регулюють не лише колективні відносини з приводу застосування найманої праці, а й відносини, що знаходяться поза їх межами.

. Принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників у трудових правовідносинах порівняно з умовами, встановленими в нормативно-правових актах тісно пов'язаний з попередніми принципами і полягає у тому, що ті норми — гарантії, державні стандарти в галузі регулювання трудових відносин, визначених на рівні держави, за жодних обставин не повинні погіршуватись при встановленні умов праці на галузевому, регіональному і локальному рівнях.

Необхідно зазначити що проблема принципів трудового права не лише важлива, але й вимагає багатьох зусиль від дослідників, адже необхідно звести воєдино і права людини, і досягнення загальної теорії права, і проаналізувати весь масив трудового законодавства і, нарешті, реальні економічні можливості держави.

Питання поняття та системи принципів трудового права є актуальною проблемою, особливо під час підготовки нового Трудового кодексу України. Поки що відкритим залишаються питання як про перелік принципів, так і про їхній зміст, природу. Усі зазначені питання повинні знайти своє чітке законодавче вирішення, з обов’язковим урахуванням сучасної галузевої наукової доктрини.

Список використаних джерел

 

1. Конституція України. Офіційний сайт Верховної Ради України. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Кодекс законів про працю України Офіційний сайт Верховної Ради України. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Трудовий кодекс України (проект) Офіційний сайт Верховної Ради України. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

4. Бабаскін А.Ю., Баранюк Ю.В., Дріжчана С.В. та ін. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. / А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана та ін. За заг. ред. Н.М. Хуторян. ∕ Київ: Видання А.С.К., 2004 - 608 с.

5. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. — 4-те вид., стер. — К.: Вікар, 2006. — 725 с

6. Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2009. -564 с.

7. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. / А.Ю.Бабаскін, Ю.В.Баранюк, С.В.Дріжчана та ін.К.2007..510 с.

8. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права: [монографія] / Пилипенко П. Д. — Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. — 2006,-С. 29.

9. Проект Трудового кодексу України Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / В. Г. Ротань, І. В. Зуб, Б. С. Стичинський, - 6-те вид., доп. і переробл. - К.: А.С.К., 2009. - С. 91.

10. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах; отв. ред. проф. М. Н. Марченко. - Т. 2 М. ИКД „Зерцало-М", 2007. - С. 252-254;

11. Алексеев С. С. Общая теория права: [учеб.] / Алексеев С. С. - М., ТК Велби, Изд. Проспект, 2008. -С. 458-Ф67.

12. Великий тлумачний словник сучасної української мови; укладач і голови, ред. В. Т. Бусел. - К.: Ірпінь, ВТФ „Перун", 2004. - С. 1220.

13. Толкунова В. Н. Трудовое право. Курс лекций / Толкунова В. Н. - М. ООО „ТК Велби", 2008.-С. 18.

14. Трудовое право Украины: Учебно-справочное пособие / Ответственный редактор Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Х., 2007. c310

15. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Фірма “Консум”, 1998. – 480 с.

16. Трудовое право: Учебник / Н.А.Бриллиантова, И.Я.Киселев, М.И.Кучма и др. / Под.ред. О.В. Смирнова - М.: Изд. группа «Проспект», 1997. – 384 с.

17. Трудовое право Украины / Под ред. Чанышевой Г.И., Болотиной Н.Б. – Х.: Одиссей, 2001. – 512 с.

18. Трудове право України. Навч. посібник для студ. юрид. спеціальностей вищ. навч. закладів / Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак З.Я. та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 536 с.

19. Пилипенко П. Деякі термінологічні аспекти понятійного апарату сучасного трудового права України // Підприємництво, господарство і право. – 2000. - № 7. – С. 64 – 67.

 

План

Вступ............................................................................................................... 2

Розділ 1. Загальні основи принципів трудового права України............ 6

1.1. Поняття основних принципів трудового права України................. 6

1.2. Класифікація принципів трудового права України.......................... 7

Розділ 2..Принципи трудового права, закріплені в Конституції та Кодексі Законів про працю України (КЗпП)........................................................................ 13

2.1. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин та їх подальша деталізація.................................................................................................... 13

2.2. Принципи трудового права, закріплені в КЗпП України та інших законодавчих актах про працю.......................................................................................... 15

Розділ3. Загальна характеристика та сучасне втілення принципів трудового права........................................................................................................................ 17

3.1. Загальна характеристика принципів трудового права України.. 17

3.2. Сучасне втілення принципів трудового права................................. 23

Висновки....................................................................................................... 27

Список використаних джерел.................................................................... 30

Вступ

Актуальність вивчення даного питання пояснюється тим, що трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються. У цей час трудове право в промислове розвинених краї­нах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де ство­рюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона пере­плетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому зале­жить суспільний спокій і відчуття обопільного порозуміння між суб'єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства. А тому вона за­слуговує на особливо пильну увагу держави.

Визначення Конституцією України побудови демократичної, соціальної, правової держави як базового завдання поставило перед українським суспільством та його політичною елітою нові вимоги і проблеми. Сутність ідеї правової держави – послідовний демократизм, утвердження суверенітету народу як джерела влади, підпорядкування держави суспільству. Така держава характеризується насамперед тим, що обмежує себе чинними правовими нормами, яким зобов’язані підпорядковуватися всі без винятку державні органи, їх посадовці, юридичні й фізичні особи. Однією з її найважливіших ознак є верховенство права. Через нього в суспільному житті, у всіх його сферах та інститутах втілюються високі правові засади, дух права, чим забезпечуються реальність і непорушність прав та свобод громадян, їх стабільне правове становище і правова захищеність.

На сьогодні однією з тих галузей вітчизняного права, що найбільш динамічно розвиваються, є трудове право. Як одне з провідних, воно відіграє визначальну роль у житті суспільства, в соціальних перетвореннях, які відбуваються в Україні. Формування правової держави вимагає завершення розробки нового Трудового кодексу, інших законів, які мають важливе значення для розвитку демократичних засад у країні, удосконалення чинного трудового законодавства з урахуванням тієї практики, що склалася у процесі цих перетворень. Настав час усунення колізій і прогалин у чинному законодавстві про працю, потребує істотної зміни і практика локальної нормотворчості.

Демократичні зрушення, що відбулися в Україні, прийняття Основного Закону, курс на проведення правової реформи зумовили перегляд традиційних уявлень юридичної науки радянського й сучасного періодів про право та його джерела, у тому числі й джерела трудового права. Згідно зі ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі й повинні відповідати їй. Це та інші основні її положення не усувають необхідності розкриття правотворчого й системоутворюючого потенціалу Основного Закону у сфері трудового права, виявлення його місця й ролі в системі джерел останнього.

Реформування трудового законодавства спрямовано на приведення його у відповідність з Конституцією України з урахуванням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також нових соціально-економічних реалій, за яких функціонує сучасний ринок праці. При цьому метою кодифікації трудового законодавства є створення й подальший розвиток стрункої внутрішньо погодженої системи нормативних правових актів, що регулюють трудові й пов’язані з ними відносини.

Правильно сформульовані принципи дозволяють усувати прогалини в законодавстві при застосуванні правових норм.

Сучасне законодавство про працю України в багатьох питаннях є незавершеним. Ринкові засади, які впроваджуються в економіку України, породили нові відносини, що не знайшли ще свого адекватного регулювання. І в цій справі значення принципів трудового права важко переоцінити.

Принципи повинні створювати певну систему, бути узгодженими між собою, а також і з загальними принципами права, з принципами державної політики, а також із принципами міжнародно-правового регулювання праці.

Усі ці обставини визначають актуальність даного питання у наш час та зумовлюють необхідність ґрунтовного тлумачення принципів трудового права.

Теоретичним підґрунтям послужили наукові праці учених-трудовиків – М.Г. Александрова, М.Й. Бару, Б.К. Бегічева, В.С. Венедиктова, Л.Я. Гінцбурга, Г.С. Гончарової, В.В. Жернакова, П.І. Жигалкіна, М.І. Іншина, І.Я. Кисельова, Р.І. Кондратьєва, В.Л. Костюка, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, А.Р. Мацюка, О.С. Пашкова, П.Д. Пилипенка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, О.В. Смирнова, Л.О. Сироватської, В.М. Толкунової, Є.Б. Хохлова, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, Н.Ф. Чобухи та ін., а також науковців у галузі загальної теорії держави і права – С.С. Алексєєва, С.Л. Зівса, С.Ф. Кечек’яна, І.І. Лукашука, М.М. Марченко, О.В. Міцкевича, П.М. Рабіновича, Ю.О. Тихомирова, М.В. Цвіка, Л.С. Явича та ін.

Нормативна база роботи – Конституція України, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти: міжнародні, іноземних держав, відомчі, соціального партнерства, локальні та ін.

Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є комплексне дослідження теоретичних та практичних проблем удосконалення поняття та системи принципів трудового права.

Завдання дослідження полягають у тому, щоб:

- з'ясувати поняття та правову природу принципів трудового права;

- дослідити систему принципів трудового права;

- проаналізувати співвідношення загальноправових, міжгалузевих та галузевих принципів трудового права;

- дослідити юридичну природу загальноправових принципів трудового права;

- дослідити юридичну природу галузевих принципів трудового права.

Об'єктом дослідження є законодавче закріплення та наукове обґрунтування сутності, видів і значення принципів трудового права України та закономірності їх розвитку в сучасних умовах.

Предметом дослідження є теоретичні проблеми поняття та системи принципів трудового права України в сучасних умовах.

Методи дослідження становлять базові науково-теоретичні положення, загальноприйняті юридичною наукою. У роботі використані

історико-правовий - у процесі дослідження розвитку теорії з питань принципів трудового права та розвитку чинного законодавства;

формально-логічний - для формулювання поняття принципів права;

системно-структурний метод - при дослідженні об'єктивної необхідності існування принципів права як керівних положень системи права, визначення їх специфічних рис і загальних ознак та виділення основних принципів трудового права;

порівняльно-правовий - для аналізу внутрішнього трудового законодавства України та міжнародно-правових норм, що регулюють питання основних принципів трудового права.

Ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у їхньому взаємозв'язку.

 

Розділ 1. Загальні основи принципів трудового права України