Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні

Стаціонарні машини. Вимоги безпеки

На підприємствах харчової промисловості для переміщення різноманітних вантажів (постачання матеріалів, деталей. і вузлів, готової продукції), завантаження і розвантаження їх при використанні колісного транспорту широко застосовують різні вантажопідйомні транспортні засоби.

В більшості випадків, це електрифіковані машини і механізми - ручні і електричні лебідки і домкрати, електричні крани різноманітних типів, піднімачі.

Підвищена небезпека із боку вантажопідйомних машин полягає в можливості травмування людей в процесі переміщення вантажів, а для електрифікованих машин - також і в небезпеці ураження електричним струмом.

Талі. Талі - це підвісні вантажопідйомні пристрої з ручним або електричним приводом, Ручні талі призначені для піднімання вантажів масою до 10 т, головним чином при монтажі і демонтажі обладнання. Талі приводять в дію руками за допомогою перетягування нескінченного (замкнутого) ланцюга. В цьому пристрої спрацювання ведучої зірочки і витяжка ланок ланцюга можуть призвести до зриву, різких ривків і небезпечної перенапруги механізму, тачкових ланцюгів і канатів.

Для попередження зіскакування тачкового канату з гака або талі у тельферів чи кранів необхідно застосувати вантажозахоплювальний гак із запобіжною скобою. З метою запобігання спаданню каната чи ланцюга з блока (поліспаста) і можливому його заклинюванню через обійму блока встановлюють розпірні штифти.

Механізми з ручним приводом (талі, лебідки, домкрати) для утримування вантажу, що піднімається, повинні мати храпове колесо. У домкратів з гідравлічним приводом для цієї мети служить зворотний клапан. Для спуску піднятого вантажу у храповиків відводиться закриваюча собачка, а у гідравлічних домкратів відкривається зворотний клапан.

До початку роботи перевіряють справність вантажного ланцюга і захоплювальних органів, надійність кріплення талі до нерухомої опори: балки, козлів або до монорейки. Ручні вантажопідйомні талі повинні мати суцільнокові без тріщин та спрацювання ланки підвісного ланцюга і направляючих провушин для ведучого ланцюга, бути добре змащені та мати вільний хід.

Талі з електричним приводом або тельфери можуть бути встановлені стаціонарно або рухатися по підвісних шляхах (монорейкам). Вони обладнуються двома електродвигунами, з яких один приводить в дію вантажопіднімальну лебідку, а другий рухає катки, за допомогою яких візок переміщається в горизонтальному напрямку. Керування електродвигунами здійснюється з підлоги за допомогою кнопкової панелі, яка підвішена до візка талі.

Електричні талі виготовляються вантатажепідємністю 0 5,0 т, швидкістю піднімання 45 м/хв і швидкістю переміщення візка до 25 м/хв.

На тельферах встановлюють кінцеві аварійні вимикачі, які обмежують піднімання гака вгору, щоб запобігти обриванню троса у разі упору в механізм піднімання, 3 також вимикачі, які обмежують шлях переміщення талі по рейці. До управління тельферами можуть бути допущені робітники, що пройшли навчання, атестовані і з якими проведено інструктаж з техніки безпеки.

В приміщеннях з підвищеною електронебезпекою використовують тельфери з електродвигунами напругою до 42 В.

Лебідки. Лебідки призначені для піднімання і переміщення вантажу, також вони є складовою частиною ліфтів, кранів та інших піднімачів. При роботі з лебідками випадки травмування можуть виникнути внаслідок падіння вантажу, затягування руки в зубчасті передачі чи тросовий барабан від удару рукояткою при спусканні вантажу. Вантаж може впасти при поганому його кріпленні, обриві зношеного тросу, спрацюванні чи пошкодженні храповика тормозу лебідки, при поганому кріпленні самої лебідки. Тому перед підніманням вантажу необхідно впевнитися в справності лебідки і її надійному закріпленні.

Трос на піднімальних лебідках необхідно щорічно перевіряти на міцність і придатність до подальшої роботи.

Не допускається застосовувати сталевий трос, який має на будь-якій дільниці, що дорівнює 8 діаметрам троса, більше 10% пошкоджень дроту, а також ознаки надмірного спрацювання, іржавість чи інші механічні пошкодження.

При роботі лебідок працівники не повинні знаходитись під вантажем і поблизу натягнутого стального тросу.

Лебідки з ручним приводом повинні мати храпові останови, з електричним приводом - колодкові гальма, що автоматично діють при відключенні електродвигуна. Частини лебідки, що обертаються, ретельно огороджують, а корпус лебідки з електричним приводом заземлюють.

Всі лебідки повинні надійно закріплюватись на місці з допомогою балансного вантажу, що дорівнює подвійному робочому навантаженню лебідки.

При експлуатації вантажопідйомних механізмів повинні виконуватися такі умови безпеки: вантажозахоплювальний пристрій встановлюється над вантажем, що підлягає переміщенню; забороняється поправляти вантаж руками в підвішеному стані і залишати його в такому вигляді по закінченні роботи; переміщення вантажу по горизонталі здійснюється не вище 0,5 м над всіма предметами, що зустрічаються на шляху. Категорично забороняється переміщати вантаж над людьми.

Спуски, похилі площини. Для переміщення вантажів під дією сили тяжіння з більш високого рівня на нижчий застосовуються спуски. Вони розташовуються похило або відвісно (вертикально).

Приймальні люки похилих спусків і завантажувальні отвори, що розташовані на рівні підлоги, закривають щільними кришками і огороджують з трьох боків перилами заввишки 1,0 м з суцільною обшивкою знизу на висоту не менше 0,2 м. Розвантажувальні отвори обладнують засувками, що регулюють вихід вантажу і запобігають його виштовхуванню при подачі нової порції вантажу.

Роликові спіралі для запобігання падінню вантажу за борт повинні бути обладнані бортами з обох боків по всій довжині спіралі. Висота борту повинна відповідати розмірам вантажу і бути не менше 0,25 м. Гвинтові ковзні спуски повинні мати таку ширину, щоб не відбувалось затискування більших за габаритом вантажів. Висота запобіжних бортів теж повинна бути не менше 0,25 м.

Похилі площини для пересування вантажу мають бути міцної конструкції, до того ж кут нахилу ковзної поверхні повинен забезпечувати плавне без ударів пересування вантажу. Нахил роблять до 30^о, якщо висота бортів складає 0,1 м; якщо висота їх 0,4 м і більше, нахил може бути понад 30'. Для пом'якшення удару вантажу похилі площини в кінці спуску обладнують упорами з пружинними амортизаторами.

Приймальні люки похилих спусків, розташовані на рівні підлоги, огороджуються з трьох боків перилами заввишки 1,0 м з суцільною обшивкою знизу висотою не менше 0,2 м.

Автонавантажувачі; електрокари

Та електронавантажувачі. Техніка безпеки

При їх застосуванні

Автонавантажувачі. Автонавантажувачі застосовуються для розвантажування вантажних автомобілів і причепів, штабелювання тарно-штучних вантажів на відкритих ділянках, для міжцехового і міжскладського транспортування вантажів. В залежності від характеру вантажу автонавантажувачі можуть бути обладнані гаком, ковшем, безблочною стрілою, вилковими захоплювачами. Автонавантажувачі можуть працювати тільки на площадці, що має тверде покриття.

Основною вимогою безпечних умов праці при транспортуванні вантажів на складських ділянках з застосуванням автонавантажувачів є перевірка до початку роботи налагодженості, гальм (при необхідності відрегулювати), надійності дії механізмів шарнірів вантажопідйомника, важелів і тяг рульового управління і налагодженості бокових з'єднань основних вузлів механізму, стану шин і тиску в них (працювати на спущених шинах не дозволяється, тому що це призводить до втрати стійкості навантажувача), чи не підтікає пальне із бака, насоса або кранів, чи не пошкоджені гнучкі шланги. Основною умовою безпечної роботи автонавантажувача є відповідність маси вантажу, який піднімають, допустимим навантаженням. Вантажопід'ємність механізму змінюється залежно від положення центру тяжіння вантажу відносно опорної рами. Тому піднімати вантаж, центр тяжіння якого розміщений на відстані від рами, яка перевищує встановлену відстань, забороняється. Порушення цієї вимоги може призвести до перевернення навантажувача і травмування робочих. Для стійкості вантажу вилочні захоплювачі встановлюють по ширині механізмів симетрично відносно вертикальної рами і в одній з нею горизонтальній площині.

Вантажі захоплюються і укладаються на вилочні захоплювачі для переміщення в положенні, що виключає можливість їх падіння під час підйому, транспортування, опускання і розвантажування. Забороняється укладати вантаж вище захисного пристрою, яке захищає робоче місце водія.

Вводити вилочний захоплювач під вантаж і виводити з-під нього необхідно тільки на першій передачі, а піднімати вантаж - лише при повній зупинці автонавантажувача.

Перед початком робіт водій зобов'язаний провести контрольну перевірку автонавантажувача. Заборонено перевозити вантаж масою, яка перевищує вантажопідйомність автонавантажувача. Довгомірні вантажі дозволяється транспортувати тільки на відкритих ділянках, території, причому спосіб утримання вантажу повинен виключати можливість його руйнування або падіння. Вантажі великих розмірів, які закривають водію видимість, переміщують при русі автонавантажувача заднім ходом. При цьому відповідальна за навантаження особа вказує дорогу і подає сигнали. Вантаж попередньо повинен бути надійно зв'язаний в паке^т: піднімають його обережно, без ривків, поступово збільшуючи число обертів двигуна, і плавно переміщують важіль управління механізмом підйому. Вантажі піднімають тільки при вертикальному або похилому (назад) положенні рами вантажопідйомника. При нахилі рами вантажопідйомника з підня^тим вантажем слід дотримуватись особливої обережності. Не можна допускати різкого переміщення важеля управління механізмом нахилу. Різке гальмування призводить до перевернення навантажувача або випадіння вантажу із піднятої тари. Вантаж і рама вантажопідйомника повинні бути відхилені назад, а вантаж трохи піднятий над землею на 0,3...0,4 м.

Дрібні штучні вантажі транспортують тільки в спеціальній тарі, яку заповнюють не вище її бортів. У випадку втрати автонавантажувачем стійкого положення негайно опускають вантаж.

Особливу обережність потребує транспортування у вузьких проїздах. В нічний час передбачають достатнє електричне освітлення складських або робочих ділянок.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт автонавантажувачем забороняється піднімати і перевозити людей; залишати навантажувач з вантажем на вилах або з піднятими вилами; продовжувати роботу при нестійкому положенні автонавантажувача, при виникненні шуму або тріску в гідросистемах або інших вузлах. Закінчивши роботу, водій повинен розімкнути ланцюг управління, вийнявши ключ із замка запалення. Про всі пошкодження треба сповістити особу, яка відповідає за робочий стан навантажувача, і подбати про їх усунення.

Швидкість руху навантажувача не повинна перевищувати 6 км/год на головних проїздах і 5 км/год - на проїздах складів і рамп.

Не можна користуватися відкритим вогнем і курити при перевірці рівня пального в баку, залишати навантажувач біля легкоспалахуючих матеріалів без нагляду з працюючим двигуном, залишати пост управління при піднятому вантажі. В випадку загоряння топлива (бензину) не слід гасити вогонь водою, необхідно застосувати пінний вогнегасник, засипати вогонь землею, піском, накрити брезентом або кошмою.

По закінченні роботи водій навантажувача повинен оглянути і очистити всі його частини, перевірити, чи не підтікає масло із гідросистеми, підтягти сальники циліндрів підйому і нахилу. Прибрати пальне, легкоспалахуючі речовини і обтиральні матеріали в металевий ящик. Попередити змінного водія про помічені неполадки в роботі автонавантажувача, зробити відповідний запис в змінному журналі.

Електрокари та електронавантажувачі. Основною умовою охорони праці вантажно-розвантажувальних робіт, виконуваних електрокарами та електронавантажувачами, є їх повна справність. Водій не має права починати роботу на електрокарі і електронавантажувачі, не переконавшись в їх справності. Перед початком роботи водій повинен перевірити: напругу акумуляторної батареї навантажувальною вилкою (напруга має бути не більше 27 В при підйомі вантажу, маса якого дорівнює номінальній вантажопідйомності навантажувача»: надійність контактів акумуляторної батареї, клем на запобіжному щитку; наявність пробок на всіх банках; всі зовнішні кріплення; рівень масла в бачку; герметичність з'єднань гідропроводу і роботу механізму підйому і нахилу без навантаження: справність ножного і ручного гальмів (при необхідності відрегулювали) і ін.

Не менше одного разу на рік навантажувач випробовують на надійність і піднімають вантаж, який перевищує номінальну вантажопід'ємність на 20..25%. Дані випробувань оформляють актом. Забороняється працювати при несправному електронавантажувачі. Неполадки в електричній системі електрокари і навантажувача ліквідовує слюсар або електрик.

Для попередження пожежі внаслідок іскри в акумуляторній батареї на електрокарі або навантажувані не дозволяється залишати на батареї інструмент або металеві деталі; допускати послаблення контактів в батареї; курити і користуватися відкритим полум'ям біля батареї.

Під час роботи електронавантажувача вилки, які захопили вантаж, повинні бути закріплені на вантажній каретці симетрично вертикальній рамі, а вантаж при захопленні - розміщений з рівними виступами по обидва боки вилок. Перед рухом електронавантажувача рама має бути нахилена в бік водія.

Захоплення вантажу і звільнення вилок від нього виконується тільки на першій швидкості, а підйом і опускання вантажу по вертикалі допускається здійснювати при нерухомому електронавантажувачі. Забороняється перевозити вантаж при підйомі вилок над рівнем підлоги складу більше ніж на 0,2,.,0,3 м.

Перед транспортуванням вантажу водій зобов'язаний впевнитися в тому, що вантаж відповідає вантажопідйомності електронавантажувача, а його ширина - ширині проїзду

При відмові приладів електрообладнання (коротке замикання та ін.) акумуляторну батарею негайно виключають ключами запалювання.

Очистити батареї можна тільки після відключення їх від зарядного приладу. Перед зарядженням акумуляторної батареї відкривають кришки, а потім приєднують провідники зарядного приладу до батареї, суворо дотримуючись полярності.

Зарядження акумуляторних батарей проводиться в спеціальних підзарядних пунктах, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує 5 – 10 - кратний повітрообмін за годину при лужних і 10 – 15 - кратний - при кислотних акумуляторах. Зарядні установки розташовуються в окремих приміщеннях пунктів. Корпуси електричних машин і апаратів заземлюють.

При зарядженні акумуляторних батарей необхідно дотримуватись таких заходів безпеки: зарядження проводять з використанням індивідуальних засобів захисту (ІЗЗ); підготовляють робоче місце і перевіряють справність інструменту, обладнання зарядних місць, стелажів, шлангів, вилки і електрошнура переносної електролампи.

Наконечники проводів вольтметрів для вимірювання напруги в батареях ізолюються. Спочатку вилку переносної електролампи потужністю 12 В включають в штепсельну розетку, а потім включають рубильник. При виключенні електролампи спочатку виключають рубильник, а потім виймають вилку.

У разі запобігання короткому замиканню та іскренню не дозволяється торкатися металевими предметами одночасно двох клем акумуляторів. Акумуляторні батареї з'єднують _свинцевими клемами, які створюють щільний контакт і виключають іскрення.

Забороняється заряджати в одному приміщенні кислотні і лужні батареї, торкатися руками без гумових рукавичок до струмоведучих частин (клем), контактів електропроводів, запалювати вогонь, бурити в приміщенні для зарядження акумуляторів, промивати акумулятори перед зберіганням; переносити стартерні акумуляторні батареї вручну незалежно від їх кількості (можна тільки переставляти); виконувати інші роботи в приміщенні для зарядження акумуляторів, а також зберігати продукти і питну воду.

Клеми акумуляторів підключають до зарядного приладу і відключають після зарядження, попередньо відключивши зарядний прилад. Під час зарядження електроліт не повинен вихлюпуватись із батареї.

Електроліт готують поза зарядним приладом. Для його приготування користуються дистильованою водою. Не можна користуватися оцинкованим, алюмінієвим, мідним, свинцевим і керамічним посудом. Гумові чохли, кришки горловин, перемички слід періодично очищати від бруду із солей, яківиділяються, клеми і перемички з'єднань покривають шаром технічного вазеліну.

Акумуляторну кислоту, кислотний або лужний електроліт перевозять в бутлях, закритих притертими пробками і встан_овлених в обрешітках з шарнірними пристосуваннями, які забезпечують безпечність розливу. Обрешітки з бутлями в приміщеннях перевозять на візках або переносять на носилках. Розлиту сірчану кислоту засипають тирсою, содою, попередньо надівши рукавички.

Акумуляторні батареї перевозять на спеціальних візках з гніздами за розміром батарей. Зберігають їх у сухому вентильованому приміщенні при температурі від0 до 30 ^оС. Гулові чохли рекомендується охороняти від прямої дії сонячних променів.

По закінченні зарядження виключають рубильник навантаження, джерело струму, відокремлюють від батарей кінці живильного кабелю, залишають батарею для охолодження на 23 год. і закривають кришки.

Під час роботи електронавантажувача слідкують також за рівнем масло в бачку. Забороняється працювати на електрокарі і навантажувачі, якщо "зняті панелі електродвигуна і кришка акумуляторної батареї

Необхідно суворо дотримуватись правил експлуатації електрокари і електронавантажувача викладених у заводській інструкції.

До управління електрокарами і електронавантажувачами допускаються навчені робочі не молодші 18 років, які пройшли атестацію заводської кваліфікаційної комісії і мають посвідчення водія.