Режим праці та відпочинку при локальній вібрації

Види робіт чи відпочинку	Перевищення допустимих значень коливальної швидкості в октавних смугах частот відносно санітарних норм
0дБ	до 3дБ (в 1,41 рази)	до 6дБ (в 2,0 рази)	до 9дБ (в 2,8 рази)	до 12дБ (в 4 рази)	понад 12 дБ (більше ніж в 4 рази)
Праця, пов'язана з дією вібрації						Праця, пов’язана з дією вібрації. заборонена
Праця, не пов'язана з дією вібрації
Підготовчо-завершальні операції
Регламентовані перерви: у 1-й половині зміни
у 2-й половині зміни
Разом за зміну

Примітка. Відлік приведений у хвилинах.

Ультрафіолетове опромінення дає збільшення реактивності організму і проводиться у спеціально обладнаному приміщенні (фотарії). Для проведення групових опромінень рекомендують користуватися ртутно-кварцевими лампами ПРК-2 чи ПРК-7 (1000 Вт). До курсу входять 20 опромінень, які приймаються кожен день у робочі дні. Наступне опромінення проводиться через 6 місяців.

Тривалий контакт людини з поверхнями, що коливаються з ультразвуковою частотою, може викликати місцеві захворювання тканин, головний біль, швидку втому, роздратуванню та безсоння. Тому важливо знати засоби захисту від ультразвукового впливу.

Для захисту рук від дії ультразвуку в зоні контакту з твердим (рідким) середовищем необхідно використовувати спеціальні рукавиці чи захоплювачі-маніпулятори. Для захисту інших ділянок тіла - спеціальний одяг з багатошарової тканини, що поєднує хлопок та гуму.

До роботи з ультразвуковим обладнанням допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження.

Тривалий вплив інфразвуку на людину негативно впливає на самопочуття, викликає головний біль, відчуття вібрації внутрішніх органів (особливо на частотах 5.,.10 Гц), зниження працездатності, з'являється почуття страху, порушуються функції вестибулярного апарату.

Основні заходи до боротьби з інфразвуком - це знешкодження низькочастотної вібрації за рахунок підвищення жорсткості конструкцій і збільшення частоти обертання машин та механізмів.

Глава 12. Застосування високих та низьких

Температур на підприємствах харчової

Промисловості

Багато приміщень на харчових підприємствах характери характеризуються значними тепловиділеннями (котельні; приміщення печей, сушарок, випарних станцій; варильні відділення тощо). Джерелами теплоти (інфрачервоного випромінювання) є переважна більшість виробничих процесів, поверхні обладнання, паропроводи, газоходи, відкрите полум'я. Теплота виділяється при нагріванні матеріалів, переході електричної енергії у теплову, при терті рухомих частин машин тощо. В теплий період року додається ще й теплота сонячного випромінювання. Проте й саме інфрачервоне випромінювання застосовують в установках для обробки молока, сушіння цукру та сиру, виготовлення ковбасних виробів, стерилізації та обігрівання.

Існують також виробництва, де використовують знижені температури повітря (наприклад, на багатьох стадіях технологічного циклу в м'ясній і молочній галузях харчової промисловості повинна підтримуватися температура 277...285 К) та низькі температури (холодильні приміщення, камери з температурами нижче 273 К для зберігання продуктів, які швидко псуються). Холод використовують для цілорічного зберігання м'яса, м’ясо та рибопродуктів; охолодження та заморожування плодоовочевої сировини; приготування солоду і сусла, регулювання температури бродіння, витримки та фільтрації у пивоварстві; прискорення фізико-хімічних процесів застигання та кристалізації у кондитерській промисловості, тощо.

Дія високих та низьких температур

На організм людини. Види теплового

Випромінювання

Фізіологічні процеси в організмі проходять нормально при тепловому балансі людини з навколишнім середовищем. Здатність людини переносити зміни температури, як і її тепловідчуття значною мірою залежить від параметрів мікроклімату навколишнього середовища. Значні відхилення цих параметрів приводять до зміни теплового балансу організму та таких його фізіологічних функцій, як терморегуляція, обмін речовин, робота серцево-судинної та нервової систем Тривала дія на організм людини несприятливих метеорологічних умов (високих або низьких температур повітря, значних теплових випромінювань) порушує терморегуляцію, різко погіршує самопочуття внаслідок перегріву чи переохолодження організму, знижує продуктивність праці, призводить до захворювань та втрати працездатності.

Особливо несприятливо впливає на самопочуття людини надлишкова теплота навколишнього середовища. Тривала дія високої температури повітря посилює діяльність серцево-судинної та дихальної систем, спричиняє втрату значної кількості вологи та мінеральних солей, а в окремих випадках - і тепловий удар. Тепловий удар супроводжується втратою свідомості, частішанням пульсу та дихання, підвищеною температурою тіла (до 39 ^оС).

При низьких температурах повітря поверхня тіла людини віддає теплоту навколишньому середовищу і тим інтенсивніше, чим більше між ними різниця температур. Виробничі процеси, що відбуваються при знижених та низьких температурах, можуть бути причинами охолодження і навіть переохолодження організму. При низьких температурах відбувається звуження кровоносних судин шкіри, зменшення припливу крові до неї, зниження температури шкіряного покриву та внутрішніх органів, виникає м'язове тремтіння, дихання стає неритмічним, частота і об'єм вдиху збільшуються, змінюється вуглеводний обмін. Результатом дії низьких температур є травми (відмороження), захворювання м'язових та суглобних органів тощо,

У виробничих приміщеннях передача теплоти здійснюється в основному конвекцією та випромінюванням. Передача теплоти конвекцією залежить від форми і температури поверхні нагрітого тіла та від температури і швидкості руху навколишнього повітря. Передача теплоти випромінюванням залежить від температури поверхні та ступеня чорноти тіла (темні шорсткі поверхні випромінюють теплоти більше, ніж гладкі, блискучі). Дослідження показують, що не менше 60% усієї витрачуваної теплоти поширюється у навколишнє середовище шляхом інфрачервоного випромінювання.

Потоки теплових випромінювань складаються, головним чином, з інфрачервоних променів, які охоплюють область спектра з довжиною хвилі в межах 0,76...740 мкм. Інфрачервоне випромінювання поділяється на короткохвильове з довжиною хвилі 0,76...1,4 мкм великої проникності через довгохвильове - з довжиною хвилі понад 1,4 мкм, які більшою частиною поглинаються в епідермісі.

Інтенсивність випромінювання теплоти матеріалами Е описується рівнянням, Вт/м²:

, (12.1)

де ε - ступінь чорноти матеріалу (табл. 12.1); С_о = 5,67 Вт/(м²·°К⁴) - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла; Т - температура матеріалу, К.

Таблиця 12.1

Ступінь чорноти ε повного випромінювання різних матеріалів

Матеріал	Температура матеріалу, К	ε
Алюміній окислений	473...873	0,11...0,19
Сталь:
листова шорстка	1213...1373	0,52...0,61
оцинкована окислена		0,276
Чавун шорсткий	313...523	0,95
Мідь полірована		0,023
Азбестовий картон		0,96
Цегла:
шамотна		0.75
магнезитова		0,39
червона		0,93
Штукатурка вапняна		0,91

Довгохвильові інфрачервоні випромінювання впливають на функціональний стан центральної нервової та серцево-судинної системі (стає частішим пульс та дихання, змінюється артеріальний тиск, підвищується температура тіла, посилюється потовиділення), що призводить до серцево-судинних захворювань та захворювань органів травлення. Крім того, вони можуть спричиняти опіки шкіри та патологічні зміни в органах зору (кон'юнктивіти, помутніння рогівки та кришталика).

Інтенсивна дія короткохвильових інфрачервоних випромінювань може спричинити сонячний удар (запаморочення, частішання пульсу та дихання, порушення координації рухів, важке ураження мозку, втрата свідомості) та привести до катаракти очей.