Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці

Велике значення для підвищення якості й ефективності навчання з безпеки праці на підприємстві має його методичне і науково-технічне забезпечення. До нього входять, в першу чергу, підбір та підготовка кваліфікованих кадрів, що проводять навчання, наявність сучасної навчальної виробничої бази, а також методичне забезпечення, створене на науковій основі.

Навчально-виробничою базою повинні бути кабінети охорони праці, які обладнані технічними засобами навчання, наочними навчальними матеріалами, підручниками, нормативною документацією, тощо. В кабінетах охорони праці проводять інструктажі, які супроводжуються відеофільмами, діафільмами та іншими наочними видами інформації. Найефективнішім видом навчання та контролю знань, після персонального спілкування викладач - учень, є комп'ютерне забезпечення. Наявність персональних комп'ютерів дає змогу подавати знання в різній методичній формі (динаміці та а статичному режимі), викладати матеріали у вигляді текстів, мультфільмів або фільмів, знятих за реальними виробничими ситуаціями, здійснювати машинний контроль знань в діалоговому режимі.

Одним із важливих напрямків діяльності кабінетів охорони праці і керівних працівників підприємства є пропаганда передового досвіду, сучасних досягнень науки і техніки по створенню нешкідливих і безпечних умов праці. Основними методами і формами цієї пропаганди є бесіди, лекції, консультації, виставки, а також конкурси на створення нешкідливих і безпечних методів праці із матеріальним і мо­ральним заохоченням працюючих.

Цікавий метод підвищення ефективності безпеки і навчання з питань охорони праці, при бригадній організації праці, діє на деяких підприємствах хлібопекарської промисловості. Він полягає в тому, що за станом безпеки і умовами праці як на кожному робочому місці, так і на всій, дільниці наглядають всі члени бригади та несуть колективну матеріальну відповідальність за порушення. Це дозволяє досягти такого стану, коли всі члени бригади ставляться до навчання і виконання вимог інструкцій з охорони праці з відповідальністю. Особливо ефективно діє метод, якщо обов'язки відповідального за стан охорони праці в бригаді доручаються почергово кожному члену бригади. Перед початком зміни відповідальний за безпеку праці разом із бригадиром і громадським інспектором з охорони праці оцінює стан всіх робочих місць бригади, їх підготовленість до виконання робіт. Результати реєструють в журналі триступеневого контролю з конкретним описом виявлених недоліків і заходів до їх усунення. Упродовж робочої зміни відповідальний періодично контролює стан охорони праці в бригаді.

Цей метод дає змогу кожному члену бригади на практиці опанувати вимоги охорони праці до різних робочих місць, що обслуговує бригада. За успішне виконання трудових показників і успіхи у виконанні вимог охорони праці бригада заохочується матеріально і морально.

Оцінка стану охорони праці

Оцінка стану охорони праці на підприємстві в цілому і у його структурних підрозділах ґрунтується на вивченні даних атестації робочих місць, паспортизації санітарно-технічного стану цехів та відділів, результатах виконання комплексних планів покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, а також на динаміці показників виробничого травматизму та професійних захворювань.

Поточна оцінка стану охорони праці у виробничих цехах та дільницях може бути оцінена узагальненим коефіцієнтом

рівня охорони праці К_ОП^Ц є середнім арифметичним суми трьох коефіцієнтів:

(2.1)

де К_Д = - коефіцієнт рівня дотримання правил охорони праці;

С_Д -кількість працюючих, що дотримуються правил охорони праці;

С -загальна кількість працюючих;

К_Б = - коефіцієнт технічної безпеки обладнання

(п_вб -кількість одиниць обладнання, що відповідає вимогам техніки безпеки і санітарним вимогам; n - загальна кількість обладнання);

К_впр = - коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (т_ср - кількість фактично виконаних запланованих робіт з охорони праці; т - загальна кількість запланованих робіт за певний відрізок часу).

При підрахунках К _Д кількість працюючих, що дотримуються правил охорони праці, встановлюється на основі обстеження кожного робочого місця, а також аналізу записів в журналі триступеневого контролю охорони праці. Порушеннями правил вважається робота без інструктажу або якщо інструктаж прострочений; праця без засобів захисту, передбачених інструкцією з техніки безпеки; праця на обладнанні, що не пройшло технічного огляду, або якщо термін профілактичного огляду прострочений; невідповідність методів праці вимогам інструкції з техніки безпеки та ін.

В результаті підрахунків К_Б встановлюється перелік основних вимог безпеки, що подані в державних та галузевих стандартах, до виробничого обладнання. Порушенням вимоги безпеки вважається відсутність або зіпсованість блокування, огородження, сигналізації, засобів електрозахисту, засобів автоматичного або ручного управління, зміни в конструкції, не передбачені технічною документацією, тощо.

Підраховуючи К_впр, кількість запланованих заходів визначають оперативним планом, в який включають поточні заходи, передбачені адміністрацією підприємства; роботи, передбачені угодою з охорони праці; приписи органів Держнаглядохоронпраці, вищих керівних органів управління і відділів охорони праці; актів розслідування нещасних випадків (форма Н-1) та смертельних випадків.

Для визначення коефіцієнтів рівня охорони праці всього підприємства К^п_о.п розраховують коефіцієнт К^ц_о.п. Для структурних підрозділів, потім підраховують узагальнюючий коефіцієнт як середнє арифметичне значення з усіх підрахованих по структурних підрозділах, тобто:

К^п_о.п = 1, (2.2)

де: - К^ц1_о.п, К^ц2_о.п, К^ці_о.п - узагальнені коефіцієнти рівня охорони праці

структурних підрозділів (цехів, дільниць);

і^ц - кількість структурних підрозділів.

Для забезпечення подальшого покращення стану охорони праці в підрозділах підприємства, при плануванні робіт в цій галузі на наступні роки, орієнтуються на базовий коефіцієнт стану охорони праці, який приймають рівним середньомісячному значенню К^ц_о.п,минулого року, збільшеному на 5%. Якщо не був досягнутий базовий рівень, то він зберігається на наступний рік. При перевищенні базового рівня на 5% наступного року планується зберегти його фактично досягнуте значення. При К^ц_о.п = 1 виробничий підрозділ преміюється за гарну роботу.

Планування та фінансування робіт

З охорони праці

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці є однією з провідних функцій управління охороною праці. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.

Планування робіт з охорони праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (річним) і оперативним (на квартал, місяць, декаду).

До перспективних планів відноситься комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення відповідних до нормативних актів про охорону праці умов праці, які пов'язані з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін 2 - 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які включаються до угоди, що є невід'ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів до покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть відбиватися в інших поточних планах, які підприємства та організації складають на вимоги своїх трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого поліпшення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

Для фінансування робіт з охорони праці в Україні, згідно з постановами КМ від 7 жовтня 1993 року № 838 та від 9 березня 1999 р. № 335, створено такі фонди: державний при Держнаглядсхоронпраці; галузевий - при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, об'єднаннях державних підприємств, що здійснюють функції управління майном цих підприємств; регіональні - в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (крім районів у містах); підприємств - на госпрозрахункових підприємствах незалежне від форми власності.

Державний, галузеві, регіональні і фонди підприємств формулюються за рахунок добровільних відрахувань підприємств з прибутку, що залишається у їх розпорядженні; за рахунок коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на становлення і розвиток спеціалізованих виробництв, науково-технічних центрів, творчих колективів та експертних груп, якщо це передбачено умовами угоди про їх надання; коштів інших доходів, громадських організацій, що надійшли у порядку надання допомоги тощо.

Крім того, до державного, галузевих і регіональних фондів спрямовуються кошти, одержані від застосування до підприємств штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці, за невиконання розпоряджень посадових осіб органів Держнаглядохоронпраці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, за нещасні випадки на виробництві та випадки професійних захворювань, що сталися з вини підприємств, а також штрафів, накладених на посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Розподіл коштів, що отримані від застосування штрафних санкцій, здійснюється так: 50% загальної суми штрафу перераховується до державного фонду охорони праці, по 25% до галузевого та регіонального фондів (дія цієї норми в 1999 і 2000 рр. не поширюється на підприємства вугільної та гірничодобувної промисловості з підземним веденням робіт).

У разі створення районного (міського) фонду підприємства, що знаходяться на території району (міста), сплачують до нього частину коштів, визначену Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією, в межах загальних розмірів, установлених для регіональних фондів.

У разі застосування штрафів до філіалів, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства, що їх утворили, перераховують зазначені штрафи до відповідних фондів (за місцезнаходженням цих підрозділів.

Підприємства, що не належать до сфери управління галузевого органу або не входять до складу об'єднання, де створено галузевий фонд, перераховують штрафи у відповідні фонди за визначенням територіальних органів Держнаглядохоррнпраці.

Якщо немає галузевого або регіонального фонду, відповідна частина штрафу перераховується до державного фонду.

Перерахування коштів підприємств до фонду охорони праці здійснюється у визначені інструкцією строки. У разі затримки перерахувань стягується пеня. Контроль за сумами і строками перерахувань покладено на територіальні органи Держнаглядохоронпраці, а також органи та об'єднання, що є розпорядниками коштів галузевих і регіональних фондів.

Кошти фондів охорони праці в кінці календарного року не підлягають списанню або перерахуванню і переходять повністю на наступний календарний рік.

Кошти фондів витрачаються виключно на заходи щодо створення безпечних і здорових умов праці згідно з кошторисами витрат, які затверджуються і контролюються власниками коштів, а також відповідними службами Держнаглядохоронпраці і відділами охорони праці регіональних держадміністрацій.