Термінові/менш важливі справи.

Тут існує небезпека потрапити під «тиранію» спішності і в результаті цілком віддатися вирішенню конкретного завдання, тому що воно термінове. Якщо ж воно, проте, є не надто важливим, то воно повинне бути делеговане, оскільки для його виконання не вимагається якихось особливих якостей.

Менш термінові/важливі задачі.

Їх не треба виконувати терміново, вони, як правило, можуть почекати. Складнощі тут виникають тоді, коли ці справи рано чи пізно перетворюються на термінові і повинні бути особисто вами вирішені в найкоротші терміни.

Тому ми вам рекомендуємо: перевірте ще раз ступінь важливості і спробуйте їх повністю або частково доручати іншим.

Менш термінові/менш важливі справи.

Дуже часто справи цієї категорії осідають на письмовому столі, і без того заваленому паперами. Якщо ви раптом починаєте займатися цими справами, забуваючи про завдання першої категорії, то вам не варто потім скаржитися на перевантаження роботою.

Від справ неістотних і нетермінових слід утримуватися!

Наберіться трохи мужності, щоб частіше відправляти їх до кошика на сміття.

Якщо ви послідовно розподілятимете свої справи по категоріях відповідно до принципу Ейзенхауера, ви значно підвищите свою продуктивність.

· Із самого початку встановлюйте в своїх планах, яку роботу ви повинні виконувати особисто, а яку можна передоручити (делегувати).

· Залишайте певний відсоток свого часу як резерв для несподіваних відвідувачів, телефонних розмов, криз або на випадок недооцінки тривалості окремих справ і прагніть скоротити кількість і об'єм «поглиначів» вашого часу.

· Резервуйте певну частину свого часу для планової, підготовчої і творчої роботи, а також для підвищення кваліфікації. Якщо цей час втрачається у повсякденних справах, поклопочіться про те, щоб надолужити втрати наступного тижня.

· Не забувайте про принцип Парето.

 

Принцип Парето (співвідношення 80:20)

Принцип Парето в загальному вигляді свідчить, що усередині певної групи або множини малі частини мають набагато більшу значущість, ніж це відповідає їх відносній питомій частці у цій групі.

Принцип, який був сформульований Італійським економістом Вільфредо Парето (1848-1923 рр.), неодноразово одержував підтвердження на практиці в найрізноманітніших сферах, наприклад:

· 20 % помилок обумовлюють 80 % втрат; решта 80 % помилок обумовлюють 20 % втрат;

· 20 % початкових продуктів визначають 80 % вартості виробу; решта 80 % початкових продуктів визначають 20 % вартості виробу.

Тому у зв'язку з принципом Парето говорять також про «співвідношення 80:20». Перенесення цієї закономірності на витрачання часу означає, що в процесі роботи за перші 20 % часу, що витрачається, досягається 80 %результатів. Інші 80% витраченого часу приносять лише 20% загального підсумку.

 

Завдання для робочої групи:

1. Підготуйте і проведіть мультимедійну презентацію наведеного вище матеріалу. На основі цих методичних рекомендацій підготуйте роздатковий матеріал для всіх учасників заняття.

2. Проведіть обговорення цього матеріалу в групі за допомогою кейс-методу. З цією метою:

Під час підготовки до заняття

· Підберіть відповідний кейс (це текст, що містить опис життєвої ситуації: стаття з газети, журналу, наукової праці, можливо, з літературного твору. У тексті повинна бути наявна проблема для обговорення з теми, яку ви бажаєте висвітлити і закріпити у ході заняття. У нашому випадку кейс має містити матеріал про те, які проблеми виникають у працівників вашого профілю щодо ефективного використання часу, або як ці проблеми розв’язуються). Підготуйте його у вигляді роздаткового матеріалу та мультимедійної презентації.

· Сформулюйте питання для обговорення. Наприклад:

- Які принципи планування часу застосував герой цієї оповіді?

- Яких помилок він припустився?

- Як би ви вчинили на його місці?

Питань треба підготувати стільки, щоб на одне питання відповідали не більше двох груп.

Під час проведення заняття

· Розділіть учасників заняття на малі групи (по 4-5 осіб), роз’ясніть їм умови кейс-методу – 5 хвилин.

· Роздайте роздруки кейсу. Проведіть презентацію навчального матеріалу. Поставте перед конкретними групами підготовлені вами питання до кейсу. Максимально візуалізуйте їх – 15 хвилин.

· Надайте малим групам час для обговорення поставлених вами питань всередині груп – у межах 10 хвилин.

· Почергово надаючи слово представникам малих груп, дайте можливість кожній групі висловити свою думку. Стимулюйте дискусію, обмін запитаннями та відповідями між групами – 40 хвилин.

· У вашому заключному слові підбийте підсумки дискусії, чітко сформулюйте висновки, акцентуйте вузлові моменти теми – 10 хвилин.

 

Тема 2.7.1. Шляхи запобігання конфліктним ситуаціям

План

1. У чому, на Вашу думку, зміст конфлікту?

2. Позиції та інтереси учасників конфлікту. Відносини між учасниками конфлікту та їх емоційне ставлення одне до одного.

3. Шляхи виходу з конфліктної ситуації.

4. Чи впливає (і яким чином) конфліктна ситуація на подальший розвиток особистості?

 

Рекомендації

1. Поясніть, як ви розумієте наступне визначення конфлікту: «Конфлікт – це протиріччя; зіткнення позицій, за якими знаходяться різні інтереси, ціннісні орієнтації».

Як ви сприймаєте людину, яка вам не подобається ззовні або ви не згідні з нею по цілому ряду принципових питань? Ваші емоції, думки, дії по відношенню до такої людини (сформулюйте письмово). Можна проаналізувати конкретну ситуацію.

2. На основі знайомства з колективом бази практики опишіть можливу ситуацію «Конфлікт на роботі».

При моделюванні конфліктної ситуації врахуйте наступні пропозиції:

Ситуація: Ви – молодий спеціаліст, тому більш досвідчені працівники несерйозно ставляться до вас: не доручають вирішення складних ділових питань, «відпускають» різні жарти; використовують не за призначенням (віднести інформацію, зварити каву і т. п.).

· Ваші емоції, думки, дії?

· План виходу з даної ситуації?

· До кого ви звернетесь за допомогою або будете діяти самостійно?

· Стратегія і тактика вашої поведінки.

· Спробуйте скласти план дій у подібній ситуації.

Не виключайте можливість маніпулювання Вами та Вашими почуттями з боку так званого «доброго друга».

- Опишіть особливості виникнення, розвитку та закінчення конфлікту, в тому числі у ваших емоціях, думках та поведінці? Чи задоволені ви результатами власної участі в конфліктній ситуації?

- Дайте характеристику людини, котра була протилежною стороною в конфліктній ситуації (її позитивні і негативні сторони). Знайдіть кілька спільних рис між вами і цією людиною. Про що це свідчить?

- Як в процесі конфлікту складались відносини між вами і представником протилежної сторони?

- Заповніть таблицю з двох питань:

а) Слабкі сторони особистості / Ваші / Опонента /

б) Сильні сторони особистості / Ваші / Опонента /

- Тепер Ви зрозуміли, що є вашою слабкістю і з чим потрібно працювати?

- Запишіть висновки у вигляді плану корекції слабких сторін власної особистості та переведення їх в сильні сторони. А як можна підсилити ваші можливості? Сформулюйте пропозиції.

Зробіть висновок:

1. Чи впливає конфліктна ситуація на розвиток вашої особистості? Які етапи ви можете прослідкувати у вашому випадку? 2. Чи спостерігаєте Ви відкриті або приховані конфліктні ситуації в банківській установі? (Наведіть приклади).

3. Запропонуйте шляхи виходу з поміченої вами конфліктної ситуації або щодо встановлення комфортного мікроклімату в банківській установі.

Наведіть конкретний план дій.

Рекомендована література

1. Бородкин С.М., Корак Н.М. Внимание, конфликт. – М., 1989.

2. Зигерт В., Лаш Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

3. Скотт Дж. Г. Конфликты. Пути их преодоления. – К., 1991.

 

 

Тема 2.7.2. Міжособистісні стосунки спілкування в колективі

План

1. Трансакційний аналіз Е.Берна – допомога у формуванні ефективного і безконфліктного ділового спілкування.

2. Моделі поведінки людини. Правила у спілкуванні – основа конкурентоспроможності.

3. Можливість особистості впливати на формування комфортного мікроклімату у професійному колективі.

 

Рекомендації

1. Сформулюйте відповіді на питання:

- Який его-стан-Я притаманний вашій особистості?

- Проаналізуйте, як ваш вибір (его-стану-Я) може вплинути на відносини з іншими колегами?

- Чи бачите Ви сильні та слабкі сторони обраного Вами его-стану-Я та відповідних ролей (жертва – переслідувач – рятівник)? Аргументуйте відповідь.

- Чи помічаєте Ви людей, які маніпулюють іншими. Яку мету вони переслідують? Чи вмієте Ви помічати і нейтралізувати такі прояви (маніпулятивні) по відношенню до Вас?

- Які трансакції (его-стани) Ви використовуєте в спілкуванні з оточуючими (паралельні, перехресні, приховані)? (Опишіть наслідки).

- Вам більше подобаються люди з наступними характерними рисами:

а) Самовпевнено-агресивні, які навчають, скеровують, засуджують, оцінюють, опікуються?

б) Раціональний, коректний, стриманий тип, який володіє собою, має логічне мислення, оцінює адекватно ситуації?

в) Емоційний, невпевнений, готовий підкоритись комусь, щоб позбутись відповідальності, негативістський, впертий, вередливий?

- Опишіть, які его-стани-Я (та способи спілкування) ви помітили у працівників банківської установи.

- Проаналізуйте взаємозв’язок між обраним его-станом-Я працівника та його посадою. Яким чином це можна прокоментувати?

2.1. Оберіть кількох (двох) працівників банку, які вам сподобаються, і сформулюйте відповіді на питання (після інтерв’ю з цим працівником):

- Яка в цієї людини самооцінка?

- Має ця людина сильний чи слабкий психологічний потенціал?

- Яким є її психічний стан: чи є комплекс неповноцінності, чи схильна вона до депресії (хоча ззовні вона грає роль веселої людини)?

- Чи має вона лідерський потенціал?

- Який вона має склад мислення?

- Чи притаманне їй почуття гумору?

- Зробіть Ваш висновок щодо оцінки цієї людини.

2.2. Проаналізуйте, який тип житєвого сценарію притаманний саме Вам:

2.2.1. Основна позиція – депресія: я вважаю себе нічого не вартим, тому дію дуже обережно.

2.2.2. Основна позиція – зверхність: я бачу помилки, зроблені іншими людьми (свої – не бачу), я знаю, де шукати винних.

2.2.3. Основна позиція – розпачу: я постійно шукаю допомоги у близьких, чужих людей, можливо, і медичної, але я цього нікому не показую.

2.2.4. Основна позиція – в мене все добре і в тебе теж: я ніколи (навіть в разі критичного відношення до результатів праці іншої людини) не принижую нічию людську гідність.

(Оберіть позицію, яка притаманна Вам. Обґрунтуйте, чому ви обрали саме цю позицію. Спробуйте визначити свою життєву роль: Ви – жертва, Ви – переслідувач, Ви – рятівник).

Як, на Вашу думку, відповідно до обраної Вами життєвої позиції та ролі, будуть складатись Ваші відносини у колективі.

2.2.5. Проаналізуйте, які життєві позиції і ролі обрали собі представники банківської установи, з якими ви познайомилися під час проходження практики? Яким чином їх позиції і ролі впливають на їх особистісні відносини в колективі? Ваші висновки.

2.2.6. Проаналізуйте, як формуються Ваші враження про інших людей.

а) Ви сприймаєте людину згідно стереотипів та існуючих правил гри для відповідної професійної (або соціальної) групи людей?

б) Чи схильні Ви пов’язувати одну з рис характеру з іншими? Наприклад: науковий інтелект – із високим почуттям громадської відповідальності.

в) Чи проектуєте Ви власну поведінку та особисті риси характеру на інших?

г) Чи вважаєте Ви інформацію, яка надійшла до Вас на початку бесіди більш правдивою за решту? Чи має ця інформація домінуючий вплив на цілісне сприйняття людини?

2.2.7. Чи вважаєте Ви, що інші люди такі самі висновки (див. п. 2.2.6) формують про Вашу особистість? Чи цей метод здається Вам досконалим і насправді може охопити всі сторони вашої неповторності та індивідуальності?

3. Проаналізуйте, які емоційні психологічні стани заважають краще ставитися до себе.

Наприклад, спробуйте дати визначення такому психічному стану як «заздрість» по відношенню до інших людей (особливо до фахівців). Спробуйте відповісти на питання: «Чи може людина, котра періодично переживає психічний стан «заздрість», ефективно вдосконалювати власну особистість та успішно розвивати індивідуальні здібності?»

- Спробуйте аргументувати, яким чином впливають на руйнування міжособистісних відносин переживання людиною таких психічних станів, як «страх», «тривожність», «невпевненість», «депресія» і т.п.? (Ваші пропозиції щодо покращення міжособистісних відносин).

- Оцініть роль позитивного мислення у формуванні комфортного мікроклімату в робочому колективі.

- Запропонуйте форми і методи спільного проведення вільного часу з метою формування доброзичливих відносин у колективі.

 

Рекомендована література

1. Берн Е. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – М., 1988.

2. Буруких М.М. Я и другие. Правила поведения для всех. – М., 1991.

3. Жариков С. Уроки психолога для руководителей. – М., 1990.