Методи та організація досліджень

 

Цей розділ займає 3-5 сторінок машинописного тексту, кількість підрозділів - не менше двох. У другому розділі описують послідовність виконання процедур дослідження.

Після визначення завдань та огляду літератури вказують використоні методи дослідження для їх вирішення та вказують їх структуру. Для опису методів дослідження необхідно:

· надати обґрунтування використання кожного методу;

· описати ті характеристики досліджуваного, які автор сподівається отримати у результаті роботи.

Наприклад: «Для вирішення поставлених завдань був проведений педагогічний експеримент, в процесі якого можуть використовуватися такі методи дослідження:

· аналіз та узагальнення літературних джерел;

· педагогічне спостереження за фізичним і емоційним станом пацієнтів під час занять лікувальною гімнастикою;

· визначення рівня фізичного розвитку (за даними маси, довжини тіла тощо) та функціонального стану організму пацієнта (за даними функціональної діагностики);

· опитування (бесіда, анкетування);

· педагогічний експеримент;

· методи контрольних іспитів (тестування);

· хронометраж занять лікувальної гімнастики та іншої форми ЛФК;

· педагогічний аналіз методики заняття лікувальної гімнастики;

· визначення фізичної та розумової працездатності;

· методи математичної статистики.»

Якщо застосовувалися відомі загальноприйняті методи, то їх детально не описують, а тільки вказують назву методу, його автора і рік публікації, з якої взято відомості.

Застосування нової оригінальної методики вимагає повного опису з малюнками, схемами, формулами тощо. Повністю описуються всі власні модифікації, зміни, доповнення до методики інших авторів.

Далі описуються всі об’єкти дослідження (кількість, вік, стать, стан фізичного розвитку, стан здоров’я, вид патології та ін.) і організація дослідження (школа, дитячий заклад, клініка, відділення, особливості експериментальних груп).

Педагогічні дослідження часто є порівняльними. Порівнюють результати експериментальної групи з результатами контрольної групи. У зв’язку з цим ставляться особливі вимоги до відбору досліджуваних: досліджувані особи експериментальної і контрольної групи повинні бути максимально ідентичними за своїми зовнішніми ознаками.

Важливим під час підбору досліджуваних є визначення їх кількості. У різних за спрямованістю дослідженнях кількість досліджуваних може буде неоднаковою. Під час масових обстежень кількість досліджуваних буде більшою. Кількість досліджуваних повинна бути достатньою для повної об’єктивізації досліджуваного явища, має носити статистичну значущість. Якщо вимагається багаторазова реєстрація показників у одного й того ж досліджуваного, то їх кількість може бути невеликою.

Наприклад: «У нашому дослідженні брали участь дівчата й хлопчики 3-6 років спеціалізованого дошкільного закладу № 460 Солом’янського району м. Києва в кількості 64 дитини.

Усі діти мають сколіоз 1 ступеня і приблизно однакового рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості. за даними лікарського огляду.

Дослідження проведені у вересні-жовтні 2005 року. Усі контрольні вправи (тести) проводилися на заняттях лікувальної гімнастики. Перед кожним тестом дітей попередню інструктували щодо змісту та умов виконання завдання, їм надавалася можливість зробити декілька спроб. Після цього кожна дитина виконувала три контрольні спроби на максимальний результат. Найкращий результат заносився у спеціальний протокол».

 

Результати досліджень та їх обговорення

Загальний обсяг цього розділу дипломної та магістерської роботи – до 20 сторінок, кількість підрозділів залежить від інтеграційних характеристик результатів дослідження, що обговорюються.

Це основна за обсягом частина роботи, в якій викладаються результати власного дослідження студента, що аналізуються порівняно з висновками інших авторів з цього питання, доводиться спроможність чи помилковість знайдених закономірностей, зв’язку, пояснень.

В експериментальних роботах порівнюються показники експериментальної та контрольної груп чи показники однієї й тієї ж групи до початку та після експерименту. Визначається соціальна, оздоровча та економічна значущість (цінність, ефективність) проведеного дослідження.

Виконавець повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень.

Результати досліджень рекомендується викладати у формі критично-аналітичного тексту. Пишучи тексту, необхідно супроводжувати його таблицями, малюнками, схемами, фотографіями, графіками або виділяти їх у вигляді окремого додатку.

Наприклад:

1. «Для оцінки стану опорно-рухового апарату дітей зі сколіозом після фізичної реабілітації застосувалися ті ж методи визначення силової витривалості м’язів спини і черевного преса, динамометрії правої та лівої кисті рук, рівноваги на правій і лівої нозі, рухливість хребта, як і на початку досліджень. Отримані дані вірогідно свідчать про збільшення показників сили кисті рук, силової витривалості м’язів спини і черевного пресу у дітей зі сколіозом порівняно зі здоровими дітьми.

Так, згідно з віковими анатомо-фізіологічними особливостями про перевагу м’язів згиначів над розгиначами значний приріст спостерігається в показниках сили та силової витривалості м’язів черевного преса та кисті у дітей обох досліджуваних груп. У початкових дослідження показники сили м’язів черевного преса у здорових дітей були вірогідно вищими, а після застосування реабілітаційних заходів достовірне збільшення цього показника з’явилося у дітей, хворих на сколіоз.

В кожній віковій експериментальній групі спостерігається збільшення силової витривалості м’язів спини в середньому на 52 сек більше, ніж у здорових. У дітей зі сколіозом порівняно з початковими даними силова витривалість м’язів спини збільшилась у 3-х річних дітей у 10 разів, у 4-х річних – у 7,5 разів, у 5-ти і 6-ти річних – у 5 разів. У здорових дітей відповідно – у 1,5 рази, у 2,5 рази, у 2 рази, у 1,5 рази.

Таким чином, на відміну від м’язів згиначів (черевний прес і кисть), м’язи розгиначі спини є слабкою ланкою опарно-рухового апарату дітей дошкільного віку, особливо сповільнюється приріст сили у дітей від 5 до 6 років. Тому отримані результати показників силової витривалості, без сумніву, свідчать про велику ефективність застосованих нами реабілітаційних засобів для зміцнення м’язів спини, що створює умови для усунення «вікової асиметрії» розвитку м’язів згиначів і розгиначів і сприяє формуванню правильної постави та стабілізації сколіотичного процесу».

2. «Аналіз динаміки стабілограм показав, що з’явилися достовірні розходження між дітьми контрольної та експериментальної груп після 9 місяців реабілітації. Зокрема, такий показник, як амплітуда коливань, значно зменшився у дітей зі сколіозом у фронтальній (у) від 8,77±0,88 мм до 2,36±0,05 мм, і у сагітальній (х) від 8,08±1,37 мм до 2,59±0,06 мм площинах, тоді як у здорових дітей цей показник змінився не суттєво. Цей факт дозволяє стверджувати про поліпшення функції рівноваги у дітей експериментальної групи, що доводить необхідність спеціального тренування органів і систем організму дитини, які забезпечують навички сталості тіла у статичній і динамічній рівновазі. Це положення висвітлюється багатьма авторами [18,32,49]».

Для того, щоб зробити аналіз експериментального матеріалу, треба провести його математичну обробку.

 

Висновки

Логічним завершенням дипломної та магістерської роботи є висновки. Головна їх мета – підведення підсумків проведеної роботи. Ця заключна частина її повинна містити не тільки кінцеві положення досягнення автора, але і вказувати на подальшу перспективу розвитку досліджень названого питання. У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, які повинні містити формулювання розв’язаних проблем (завдань), їх значення для науки і практики.

Висновки подаються у вигляді окремих конкретних і лаконічних положень. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі подають висновки, які містять основні результати аналітичної та практичної роботи.

Загальна вимога до висновків полягає у тому, що вони повинні бути стислими, чітко сформульованими, відповідати завданням дослідження, мати кінцевий характер та подаватися так, щоб сутність роботи була зрозуміла без читання основного тексту.

Слово «ВИСНОВКИ» на аркуши розташовують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Висновки, як правило, формулюються за пунктами, які нумеруються арабськими цифрами. Кількість пунктів не обмежується, але звичайно їх буває від 2 до 10, для дипломної та магістерської роботи – до 3-4 сторінок друкованого тексту.

Наприклад:

1. Аналізуючи літературні дані, можна зробити висновок про те, що нові комплексні дослідження визначили етіопатогенез сколіозів, підґрунтям якого є природжені порушення обміну сполучуваної тканини із ослабленням сполучно-тканинних утворень, що доводить необхідність раннього виявлення і корекцію сколіозів у дітей ще у дошкільному віці. У той же час програми з фізичної реабілітації для дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах ще практично не розроблені, що й визначає актуальність цієї роботи.

2. Проведені антропометричні дослідження підтвердили, що в ході онтогенетичного розвитку у людини змінюються не тільки росто-вагові показники, але й геометрія мас тіла. У період з 3 до 4 років відбувається значне збільшення довжини тіла (12,4%), головним чином, за рахунок росту довжини стегна (14,8%) і його маси тіла (26,5%). Вік 4-5 років характеризується найбільшими змінами всіх охоплюючих розмірів тіла: обхват тулуба (8,3%), плеча (11,24%), передпліччя (8%), стегна (20,7%), гомілки (7,4%). З 5 до 6 років збільшення охоплюючих розмірів помітно сповільнюється, а довжина тіла збільшується за рахунок росту довжини ланок нижніх кінцівок: приріст довжини стегна складає 13 %, а гомілки – 15%. Аналіз змін положення центру мас ланок кінцівок та тулуба показав, що формування центру мас відбувається у різному темпі та у віддаленні від проксимальних кінців.

3. Дослідження функціональних показників м’язової, серцево-суддиної і дихальної систем у дітей дошкільного віку свідчать про якісні розходження у дітей зі сколіозом і здорових дітей контрольній групі. Так, силова витривалість м’язів спини у дітей експериментальної групи складає в середньому 19±0,02 сек, а дітей контрольної - 30±0,02 сек; показники ЖЄЛ відповідно – в експериментальній групі - 820±0,03 мл, у контрольній - 955±0,02 мл; індекс Руф'є вірогідно вищий у дітей контрольної групи, р<0,05.

4. Запропонована програма фізичної реабілітації ґрунтується на морфо-функціональних та клінічних показниках, спрямована на корекцію скривлення хребта; тренування сили, витривалості, гармонійної роботи м’язів спини, черевного преса і всього тіла; виховання умовних рефлексів нормальної пози в ортоградному положенні, рухових навичок, природних прикладних рухів, тренування серцево-судинної і дихальної систем.

5. Встановлено, що запропонована програма фізичної реабілітації із залученням традиційних засобів лікувальної гімнастики, лікувального плавання, класичного масажу з впровадженням нетрадиційних форм занять (корегуюча гімнастика після сну, вправи на великих надувних м’ячах, лікувальна хореографія, точковий масаж) відповідає лікувальним і гігієнічним вимогам, відображає послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів і методів фізичної реабілітації для дітей зі сколіозом різних вікових груп (3-6 років).

6. Виявлена позитивна динаміка функціонального стану дітей після 9 місяців реабілітації, що підтверджує ефективність розробленої програми фізичної реабілітації. Наприклад, у дітей зі сколіозом порівняно з початковими даними показники силової витривалості м’язів спини збільшились у 3-х річних дітей у 10 разів, у 4-х річних – у 7,5 разів, у 5-ти і 6-ти річних – у 5 разів.

7. Використання фізичної реабілітації протягом 9 місяців показало: нормалізацію стану хребта у 20,2±2,9% дітей, поліпшення – у 29,3±1,9%, стабілізацію – у 42,2±1,5%. Використання запропонованої програми фізичної реабілітації у спеціалізованих дошкільних закладах для дітей 3-6 років зі сколіозом дозволить не тільки запобігти сколіотичній деформації, але і зміцнити здоров’я дітей, збільшити їхню рухову активність, прищепити гігієнічні навички, створивши тим самим передумови для загального оздоровлення.