Структура та зміст курсової, дипломної та магістерської робіт

Титульний аркуш курсової, дипломної та магістерської роботи (Додаток Б, В, Г) містить найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де вона виконана. Назву кожного структурного підрозділу друкують з нового рядка називному відмінку:

· відомості про виконавця (прізвище, ім’я та по батькові, курс, група, підпис);

· повна назва роботи;

· вид роботи, найменування спеціальності для студента спеціалізації «фізична реабілітація»;

· відомості про наукового керівника (прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання);

· місто і рік.

На титульному аркуші крапок не ставлять (за винятком ініціалів).

Робота будується за планом і містить такі розділи: вступ; огляд літератури; методи й організація дослідження; результати дослідження та їх обговорення; висновки; перелік посилань; додатки. Усі розділи роботи починаються з нової сторінки.

 

Зразок змісту дипломної чи магістерської роботи:

Вступ

1 Огляд літератури…………………………………………………………………

1.1 Вікові анатомо-фізіологічні особливості хребта у дітей……………..

1.2 Основні теорії виникнення та формування сколіозу.………………..

1.3 Функціональні порушення в організмі дітей дошкільного віку, які хворіють на сколіоз………………………………………………………………

1.4. Методи фізичної реабілітації.................................................................

2 Методи та організація дослідження…………………………………………….

2.1 Методи дослідження……………………………………………………

2.2 Організація дослідження……………………………………………….

3 Результати дослідження та їх обговорення……………………………………

3.1 Програма фізичної реабілітації дітей зі сколіозом………………….

3.2 Вплив фізичної реабілітації на морфо-функціональні показники дітей зі сколіозом………………………………………………………………….

Висновки…………………………………………………………………………...

Практичні рекомендації………………………………………………………….. Перелік посилань…………………………………………………………………..

Додатки…………………………………………………………………………….

Методика написання окремих розділів дипломної та магістерської робіт

Написання дипломної (магістерської) роботи починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найбільше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. Перевага надається темі, під час розробки якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.

 

Вступ

«Вступ» починається з третьої сторінки. У вступі визначають коло тих питань, які розглядаються у роботі. Вступ надається у такій послідовності:

- актуальність теми;

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- гіпотеза роботи;

- мета роботи;

- завдання роботи;

- теоретична значущість;

- практична значущість.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-3 сторінки.

Нижче наводимо зразки написання деяких частин «Вступу».

Тема дипломної чи магістерської роботи «Фізична реабілітація дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах».

«Актуальність. Одним із важливих шляхів збереження і зміцнення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень опорно-рухового апарата, зокрема захворювання на сколіоз у дітей дошкільного віку.

У зв’язку з екологічною та економічною ситуацією в Україні значно зросла кількість дітей із цією патологією. Починаючи з часу формування плоду, далі з моменту народження і потім у дошкільному віці ця патологія призводить до порушень систем життєдіяльності організму, а надалі – до повної інвалідності в зрілому віці.

Реабілітаційні заходи в системі консервативного лікування мають низку істотних переваг і те, що вони є профілактичними, дозволяє уникати оперативного втручання.

Добре відомо, що різними засобами реабілітації з урахуванням етіології та патогенезу захворювання вдається стабілізувати патологічні зміни хребта і навіть зменшити їх.

В Україні створені спеціалізовані дошкільні заклади, які здійснюють планомірний навчально-оздоровчий процес, де навчання та виховання поєднуються з кваліфікованим лікуванням сколіозу. Вони є найкращою та раціональною формою організації дітей хворих на сколіоз. Але ще не створено науково обґрунтованих програм з фізичної реабілітації дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах.

Під час вивчення літературних даних про застосування фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом ми помітили, що запропоновані засоби є недостатньо систематизовані. Комплекси лікувальної та коригуючої гімнастики переважно розроблені для дітей старшого дошкільного віку (5-6 років) та побудовані без урахування морфо-функціональних особливостей дітей та є спрощеною формою лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку.

У доступній літературі нам не зустрічались наукові дані про створення програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом, з де є засоби та методи, які відповідали б віку та ступеню скривлення хребта в умовах спеціалізованих дошкільних закладах.

Пошук шляхів розробки та оптимізації комплексної програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку у спеціалізованих закладах, які хворі на ранню форму сколіозу, визначає актуальність і необхідність цієї роботи».

Під час з’ясування об’єкту, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою дипломної (магістерської) роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження у загальнонауковому сенсі - це те, що протистоїть суб’єкту (у цьому випадку студенту-досліднику) у його предметно-практичній та пізнавальній діяльності під час написання наукової роботи з конкретної теми. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістовна наукова праця, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Формулювання об’єкта дослідження повинно містити пояснення, у якій галузі знань та діяльності воно здійснюється. Це вся сукупність діяльності людей, що мають певне соціальне становище та умови, в яких ця діяльність здійснюється. Наприклад, об’єктом дослідження може бути комплекс фізичної реабілітації дітей-дошкільнят, які хворіють на сколіоз.

Предмет дослідження це те, на що спрямована думка, що складає зміст, чи те на що спрямована яка-небудь дія. Предметом дослідження вважають ту із сторін об’єкта, яка безпосередньо належить вивченню. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт. Наприклад, предмет дослідження – комплекс морфо-функціональних показників дітей дошкільного віку зі сколіозом.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

Мета роботи це визначення основного питання, на вирішення якого спрямована робота. Назва роботи повинна відбображатися у формулюванні мети. Мета роботи пов’язана з остаточним результатом і шляхом його досягнення. Остаточний результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективнішого функціонування. Наприклад, мета роботи – розробити та апробувати програму комплексної фізичної реабілітації дітей зі сколіозом в умовах спеціалізованого дошкільного закладу.

Наукова новизна – це опис того нового у теорії і практиці фізичної реабілітації, яке було привнесене автором у процесі та результаті вивчення теми.

Завдання роботи. У роботі може бути 2-3 завдання і кожне з них своїм чітким сформульованням, відображає загальну ідею роботи, розкриває певну її частину. Треба враховувати взаємозв’язок завдань, їх логічну послідовність. Кожне завдання повинне знайти своє вирішення та відображення в одному чи двох висновках. Мета дослідження дозволяє визначити завдання роботи, які можуть мати такі складові:

· вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення суті понять, явищ, процесів, подальше їх вивчення, розробка ознак, рівні функціонування, критерії ефективності, принципи та умови застосування);

· всебічне (якщо необхідно, то й експериментальне) вивчення практики вирішення цієї проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, особливостей передового досвіду: таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані у спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

· обґрунтування необхідності заходів щодо вирішення цієї проблеми;

· експериментальну перевірку запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

· розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (клінік, лікарень, поліклінік, реабілітаційних центрів та ін.).

Наприклад, завданнями роботимають бути такі:

1. Вивчити клінічний та морфо-функціональний стан організму дітей 3-6 років зі сколіозом за даними архівних та особистих досліджень.

2. Розробити та обґрунтувати комплексну програму фізичної реабілітації дітей зі сколіозом у спеціалізованому дошкільному закладі.

3. Вивчити вплив та оцінити ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації на організм дітей дошкільного віку.

Теоретична значущість дослідження передбачає одержання відповідей на питання про те, що зроблено на основі попередніх знань.

Наприклад: «В результаті аналізу одержаних даних була розроблена методика диференційованого підходу в лікувальній гімнастиці дітей різного віку зі сколіозом та визначена її ефективність, яка дає більш високий педагогічний і лікувальній ефект».

Практична значущість – це короткий опис значення отриманих автором результатів для практики з констатацією способів, методів і шляхів їх впровадження у галузі фізичного виховання, фізичної реабілітації. Наприклад, практична значущість дослідження полягає у внесенні змін і доповнень до програми фізичного виховання дітей дошкільного віку спеціалізованих дошкільних закладів. Розроблена автором програма фізичної реабілітації дає можливість провадити ефективну корекцію скривлень хребта у ранній період дошкільного віку та використовувати запропоновані методи і засоби для профілактики сколіозу у дітей дошкільного віку. Це дозволить не тільки запобігти сколіотичній хворобі, але й зміцнити здоров’я дітей, збільшити їх рухову активність, створивши тим самим передумови для загального оздоровлення.

У кінці цього розділу подається структура та обсяг роботи, кількість розділів, літературних джерел, сторінок комп’ютерного набору, рисунків і таблиць.

 

Літературний огляд

Літературний огляд як самостійний розділ займає більшу частину роботи. На цей розділ відводиться приблизно 35-40% загального обсягу тексту (15-25 сторінок машинописного тексту).

У цьому розділі розглядається, порівнюється та аналізується погляд авторів-дослідніків з основних питань теми (проблеми), відбитий у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглянутих робіт, які доцільно згрупувати таким чином:

· роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми;

· теоретичні роботи, які повністю присвячені темі;

· теоретичні роботи, що розкривають тему частково.

В огляді не слід надавати повний бібліографічний опис публікації, що аналізується, достатньо назвати автора й назву або номер відповідної публікації у загальному списку літератури.

Викладення матеріалу можна вести або в хронологічній послідовності, або, розділяючи його на проблемні питання. Вибір того чи іншого варіанту залежить від характеру теми та зібраних матеріалів, ступеня висвітлювання окремих питань в літературі. Якщо в розділі виділені пункти, то їх слід назвати.

Літературний огляд рекомендується проводити в 3 етапи:

1) підбір і складання списку спеціальної літератури (допомагає здійснити опрацювання бібліографічних матеріалів бібліотечний каталог);

2) аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора);

3) запис основного тексту.

З метою більш повного аналізу літератури необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедри та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках тощо, огляд змісту різних комплексів спеціальних періодичних видань. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше, точніше визначити напрям та основні розділи свого дослідження.

Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними книги (в якому місті та видавництві вона надрукована, в якому році, яким тиражем, хто редактор), що дозволить визначити сучасність та характер видання (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури з обраної теми й звернути увагу на обсяг джерел.

Починаючи вивчення основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова й терміни у спеціальний словник, вказавши, що вони означають. Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис його основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів.

Бібліографічні нататки щодо джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової, дипломної та магістерської роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь якому порядку, залежно від мети або періоду роботи над дослідженням. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні записи на картках мають бути повними, відповідати вимогам державного стандарту.

Всі літературні джерела, на які є посилання в літературному огляді, повинні бути включені в перелік посилань і пронумеровані.

У роботі треба робити посилання, яке містить тільки номер публікації за списком. Воно береться у квадратні дужки. Наприклад: [12], [15], [1-5], [5, 12,15]. Як правило, посилання розмішують у найзручнішому для цього місці.

Закінчити огляд треба коротким аналітичним висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.