Завдання 4. За вмістом ретикулоцитів дати оцінку регенераторної здатності кісткового мозку.

В мазку крові ( суправітальний метод фарбування - на предметному склі із заздалегідь нанесеною фарбою діаматиткрезилблау готують мазок крові, поміщають одразу на 8-10 хв у вологу камеру. Висушений на повітрі мазок вивчають під імерсійним об'єктивом мікроскопа, проводять підрахунок ретикулоцитів на 1 000 еритроцитів у звуженому полі зору). Кількість ретикулоцитів – 25%.

Провести аналіз отриманих даних і зробити висновки, відповідаючи на наступні питання:

1. Яку кількість крові втратила дослідна тварина?

2. Які кількісні зміни гемоглобіну та еритроцитів знайдені при дослідженні периферичної крові?

3. Розрахувати колірний показник, як можна класифікувати анемію за цим показником?

4. За вмістом ретикулоцитів дати оцінку регенераторної здатності кісткового мозку.

5. Заключення:

 

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. - К.:Вища шк., 1995.-С. 364-373.

2. Патофізіологія: підручник /М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – C.388-398.

3. Атаман А.В. Патологічна фізіологія в питаннях і відповідях. - Вінниця: Нова Книга, 2007. - C. 232-245.

Додаткова:

1. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. В.Ю.Биця, Л.Я.Данилової.-К.: Здоров'я, 2001 - C. 201-210.

2. Патологічна фізіологія /За ред. Проф. М.С.Регеди, проф. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011. – 490 с.

 

 

Зав. кафедрою патофізіології, професор Л.М.Заяць

 

 

Методичні вказівки для студентів

До практичного заняття № 26

 

Тема: Гемолітичні та мегалобластні анемії.

Актуальність теми: Анемія є досить частим гематологічним симптомом при різнома­нітних захворюваннях (хвороби шлунково-кишкового тракту, нирок, колагенози, інфекційні та паразитарні захворювання, злоякісні новоутвори, ряд вроджених і набутих захворювань дітей раннього віку, різні інтоксикації). Окрім того, анемія може носити первинний характер, виступаючи як самостійне гематологічне захворювання. Таким чином, патофізіологічні механізми розвитку анемічних станів досить складні і різноманітні. Знання основних гематологічних проявів анемій, причин і механізмів їх розвитку у кожному конкретному ви­падку дає можливість лікарю не тільки своєчасно поставити діагноз, але й намітити заходи профілактики та раціональної патогенетичної терапії цього виду патології.

Знати:

- класифікацію, основні причини виникнення, патогенез гемолітичних та мегалобластичних анемій, картину крові при цих анеміях;

- компенсаторно- пристосувальні реакції при анеміях, їх механізми та значення;

- клінічні прояви залізодефіцитної та фолієводефіцитної анемії, головні ланки патогенезу.

Вміти:

- приготувати та фарбувати мазки крові;

- під час мікроскопії визначити кількість фізіологічної та патологічної регенерації, дегенеративні зміни еритроцитів

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

Питання для поаторення:

1. Основні шляхи метаболізму в еритроциті, ферменти, які беруть участь у цих процесах.

2. Обмін заліза та вітаміну В₁₂ в організмі, їх роль в еритропоезі.

3. Структура молекули різних видів гемоглобіну (фетального, дорослих).

 

Питання для самоконтролю знань:

1. У хворого 20 років періодично з’являється жовтушність склер та шкіри, слабкість. Діагностована хвороба Мінковського-Шоффара. Що найбільш характено для картини крові при цьому захворювані?

A. Тромбоцитоз.

B. Анулоцитоз

C. Агранулоцитоз.

D. Макроцитоз.

E. Мікросфероцитоз.

 

2. У хворої, яка траждає розладами менструального циклу, тривалими кровотечами, виявлена гіпохромія, зниження числа ретикулоцитів, мікроцитоз, гіпосидеремія. До якої групи по патогенезу відноситься описана анемія?

A. Метапластичної

B. В12- фолієводефіцитної

C. Гіпопластичної

D. Гемолітичної

E. Залізодефіцитної

 

3. У хворого на анемію при дослідженні крові виявлено переважання нормобластів, мегалобластів. Такі ж клітини знайдено в червоному кістковому мозку. Для якого виду анемії характерна така картина крові?

A. Залізодефіцитна

B. Гемолітична

С. Фолієводефіцитна

D. Постгеморагічна

Е. Апластична

 

4. У хворого, що переніс 5 років тому резекцію шлунка, розвинулась В12-фолієводефіцитна анемія. Який механізм є провідним у розвитку такої анемії?

A. Відсутність внутрішнього фактора Касла

B. Відсутність зовнішнього фактора Касла

C. Порушення всмоктування вітамінуВ₁₂ в тонкій кишці

D. Дефіцит фолієвої кислоти

E. Дефіцит транскобаламіну

5. Чоловік 56 років потрапив до клініки зі скаргами на загальну слабкість, біль і печіння в області язика, відчуття оніміння в кінцівках. У минулому переніс резекцію кардіального відділу шлунка. В аналізі крові: Hb – 80 г/л; еритроцити – 2,0х10¹²/л; колірний показник – 1,2 лейкоцити – 3,5х10⁹/л;. Який вид анемії в даного хворого?

A. Постгеморагічна

B. Гемолітична

C. В₁₂-фолієводефіцитна

D. Апластична

E. Залізодефіцитна

 

6. Хвора 25 років, палестинка, скаржиться на слабкість, запаморочення, задишку. В анамнезі анемія, яка періодично загострюється. В крові: Hb – 60 г/л, еритроцитів – 2,5х10¹²/л, ретикулоцитів – 35 ‰, анізо- та пойкілоцитоз еритроцитів, багато мішенеподібних еритроцитів, багато поліхроматофілів. Назвіть вид анемії у хворої.

A. Хвороба Мінковського-Шоффара

B. Серпоподібноклітинна анемія

C. Таласемія

D. Хвороба Аддісон-Бірмера

E. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназдефіцитна анемія

 

7. У хворих на В12 –дефіцитну анемію розвиваються дегенеративні процеси в задніх і бокових стовпах спинного мозку (фунікулярний мієлоз), пов’язані з нагромадженням метилмалонової кислоти.Вона порушує синтез:

A. Норадреналіну

B. Ацетилхоліну

C. Мієліну

D. Дофаміну

E. Сиротоніну

 

8. Хворий переніс з приводу виразкової хвороби резекцію пілоричного відділу шлунку|. Через рік після операції скаржиться| на слабкість, періодичну появу| темних| кіл під очима|, задишку|. В крові: Hb - 70 г/л, ер|. - 3,0х10¹²/л. Які зміни еритроцитів в мазках периферичної крові характерні для даного| захворювання|?

A. Гіпохромні еритроцити|

B. Еритроцити з кільцями Кебо

C. Еритроцити з тільцями Жоллі

D. Гіперхромні еритроцити|

E. Макроцити

 

9. У хворої на системний червоний вовчак в крові визначаються антиеритроцитарні антитіла, зменшення кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну. Що є механізмом розвитку анемії у хворої?

A. Внутрішньосудинний гемоліз

B. Позасудинний гемоліз

C. Крововтрата

Д. -

 

10. У хворого має місце мутація гена, що відповідає за синтез гемоглобіну. Це призвело до розвитку захворювання -серповидно-клітинної анемії. Як називається патологічний гемоглобін, що виявляється при цьому захворюванні?

A. HbS

B. HbA

C. HbF

D. HbA1

E. Bart-Hb

Контрольні питання теми:

1. Гемолітичні анемії.

1.1. Класифікація.

1.2. Етіологія, патогенез, картина периферичної крові при набутих гемолітичних анеміях.

1.3. Спадкові гемолітичні анемії: види, причини, патогенез.

2. Анемії, зумовлені порушенням еритропоезу: класифікація.

3. Залізодефіцитна анемія: етіологія, патогенез, картина крові.

4. Мегалобластичні анемії: види, коротка характеристика.

5. Анемія Аддісона - Бірмера

5.1. Етіологія та патогенез.

5.2. Клінічні прояви.

5.3. Картина периферичної крові

6. Експериментальне моделювання гемолітичних та мегалобластичних анемій.

Самостійна аудиторна робота студента

 

ПРОТОКОЛ № 26

Завдання 1. Вивчити картину периферичної крові при експериментальній гемолітичній анемії.

За даними гематологічного атласу та таблиць вивчають картину периферичної крові при набутій гемолітичній анемії.

Моделювання набутої гемолітичної анемії. Гемолітичну анемію моделюють двохразовим внутрішньом'язевим введенням кролику 1% розчину фенілгідрозину по 0,5-1 мл/кг маси. Краплю крові з краєвої вени кролика наносять на край предметного скла, розтягують по всій його поверхні за допомогою скельця зі шліфованими гранями під кутом 45. Після висушування на мазок наносять фарбу Романовського на 3 хв, потім, не змиваючи фарбу, наносять аналогічну кількість води на 6-8 хв. Змивають водою та висушують. Мазок крові вивчають під імерсійним об'єктивом.

При виконанні завдання звертають увагу на:

1) розмір і форму еритроцитів;

2) насиченість еритроцитів гемоглобіном;

3) наявність незрілих клітин еритроцитарного ряду;

4) наявність специфічних включень у цитоплазмі еритроцитів.

Мазок крові замалювати.

Роблять заключения і висновки, відповідаючи на наступні питання:

- які гематологічні характеристики характерні для гемолітичних анемій;

- який патогенетичний механізм цих анемій?

 

Завдання 2. Вивчити картину периферичної крові у кролика з мегалобластичною анемією.

За даними гематологічного атласу та таблиць вивчають картину периферичної крові при мегалобластичних анеміях.

Моделювання мегалобластичної анемії. Мегалобластичну анемію модельюють одноразовим введенням кролику внутрівенно розчину сапоніну в зростаючій дозі з розрахунку 1-5 мг/кг маси тіла. Мазок крові фарбують за Романовським і розглядають під імерсійним збільшенням.

При виконанні завдання звертають увагу на:

1) розмір та форму еритроцитів, насиченість їх гемоглобіном;

2) наявність клітин мегалобластичного ряду: мегалоцитів, мегалобластів;

3) наявність патологічних включень.

Мазок крові замалювати.

Роблять заключення та висновки, відповідаючи на наступні питання:

- які гематологічні характеристики характерні для мегалобластичних анемій;

- який патогенетичний механізм цих анемій?

 

 

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка і Ю.В.Биця. -К.Вища шк., 1995.- C. 373-383.

2. Патофізіологія: підручник /М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – C. 398-408.

3. Атаман А.В. Патологічна фізіологія в питаннях і відповідях. - Вінниця: Нова Книга, 2007. – C. 245-264.

Додаткова:

1. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. В.Ю.Биця,

Л.Я.Данилової.-К.: Здоров'я, 2001 -C. 210-218.

2. Патологічна фізіологія /За ред. Проф. М.С.Регеди, проф. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011. – 490 с.

 

 

Зав. кафедрою патофізіології, професор Л.М.Заяць

 

Методичні вказівки для студентів

До практичного заняття № 27