Дослід. Вивчення змін загального білка сироватки крові у щурів при голодуванні.

Моделювання голодування. Щура утримують протягом двох діб на повному голодуванні без обмеження води.

У щурів / дослідного і контрольного / беруть кров із стегнової вени, ценгрифугують. Відбирають сироватку, в якій і визначають рівень білка.

Принцип визначення білка за допомогою біуретового реактива. Білки реагують у лужному середовищі з сірчаною кислотою з утворенням сполук фіолетового кольору. Готують три пробірки. Перша пробірка - сироватка контрольної тварини, друга - дослідної. В ці пробірки наливають 0,1 мл сироватки і додають по 5 мл робочого реактиву; змішують, уникаючи утворення піни. Третя пробірка - контроль: до 5 мл біуретового реактиву додають 0.1 мл фізіологічного розчину.

Через 30 хв. вимірюють оптичну густину розчинів на фото-електрокалориметрі. За готовим калібровочним графіком визначають вміст білка в сироватці контрольного та дослідного щурів.

Білок дослідної тварини – 45 г/л; норма – 60-80 г/л.

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні запитання:

1) Які порушення кількості білка в крові щура відбуваються внаслідок відносного голодування?

2) Про що свідчить зміна кількості білка крові?

3) Які наслідки можуть розвиватися в організмі внаслідок зміни кількості білків крові?

 

Література:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. - К.: Вища шк. 1995 - С. 266-270, 325-337.

2. Патофізіологія: підручник /За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця, Г.М.Бутенка та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 302-314, 327-329.

3. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я.Данилової. - К.: Здоров′я, 2001.- С.128-133.

4. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях.-Вінниця: Нова книга. 2007. – С. 157-165.

5. Патологічна фізіологія /За ред. Проф. М.С.Регеди, проф. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011. – 490 с.

 

 

Зав. кафедрою патофізіології, професор Л.М.Заяць

 

Методичні вказівки для студентів

До практичного заняття № 18

Тема: Порушення вуглеводного обміну. Цукровий діабет.

Актуальність теми: Порушення вуглеводного обміну є ведучою ланкою в патогенезі багатьох захворювань, веде за собою порушення і інших видів об­міну (ліпідного, білкового, водно-електролітного). При цьому особ­ливо страждає нервова і серцево-судинна система, печінка. Найбільш частою і важкою формою патології вуглеводного обміну є цукровий діабет. Знання основних механізмів порушення вуглевод­ного обміну, етіології, патогенезу цукрового діабету є необхід­ною умовою для його діагностики та патогенетичного лікування. Важким ускладненням цілого ряду захворювань різної етіології є гіпоглікемічні стани, що зумовлено перш за все, високою чутли­вістю ЦНС до нестачі глюкози. Гострі гіпоглікемічні стани потре­бують надання невідкладної медичної допомоги, тому знання меха­нізмів їх розвитку, а також діагностики і терапії гіпоглікемій необхідно лікареві будь-якого профілю.

Знати:

- причини та механізми порушення нейро-гуморальної регуляції вуглеводного обміну;

- роль генетичних чинників у виникненні цукрового діабет;

Вміти:

- сформулювати сучасне уявлення про етіологію та патогенез цукрового діабету на прикладі різних експериментальних моделей цього захворювання;

- пояснити взаємозв'язок метаболічних розладів та основних функціональних порушень при ЦД;

- охарактеризувати прояви гіпер- та гіпоглікемічних ком, пояснити їх механізми;

- аналізувати роль спадковості та набутих факторів у походжені ЦД.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Питання для повторення:

1. Нейро-гуморальна регуляція вуглеводного обміну

2. Взаємозв'язок вуглеводного, жирового та білкового обмінів.

3. Механізм дії інсуліну на жировий і вуглеводний обмін.

 

Питання для самоконтролю знань:

1. Хворого доставлено у медичний заклад в коматозному стані. Зі слів супроводжуючих вдалося з'ясувати, шо він знепритомнів на завершальному етапі марафонської дистанції. Яка кома найбільш імовірна для даного пацієнта?

A. Гіпотиреоїдна

B. Ацидотична

C. Гіперглікемічна

D. Печінкова

E. Гіпоглікемічна

2. В крові пацієнта вміст глюкози натще серце був 4,52 ммоль/л через годину після цукрового навантаження становив 6,23 ммоль/л, а через дві години 2,56 ммоль/л. Такі показники характерні для:

A. Здорової людини

B. Хворого з прихованим цуковим діабетом

С. Хворого з інсулінзалежним цуковим діабетом

D. Хворого з інсуліномою

E. Хворого з тиреотоксикозом

3. У хворого на цукровий діабет пі­сля введення інсуліну настала непритом­ність, спостерігаються судоми. Який ре­зультат біохімічного аналізу крові на вміст цукру?

A. 8 ммоль/л

B. 5,5 ммоль/л

С. 1.5 ммоль/л

D. 3.3 ммоль/л

E. 10 ммоль/л

 

4. Хворий на цукровий діабет вчасно не отримав ін'єкцію інсуліну, що призвело до розвитку гіперглікемічної коми (вміст глюкози в крові - 50 ммоль/л). Який меха­нізм є головним у розвитку цієї коми?

A. Ацидоз

B. Гіпоксія

C. Гіперосмія

D. Гіпокаліємія

E. Гіпонатріємія

 

5. Підліток, 12 років, протягом 3 місяців втратив 7 кг маси тіла. Вміст глюкози у крові становить 20 ммоль/л. Несподівано розвинулася кома. Який вид цукрового діабету найбільш вірогідний у хлопчика?

А. Інсулінозалежний (І тип)

B. Інсулінонезалежний (II тип)

C. Стероїдний

D. Гіпофізарний

Е. Гіпертиреоїдний

6. Альбіноси погано переносять вплив сонця - засмага не розвивається, а з'яв­ляються опіки. Порушення метаболізму якої амінокислоти лежить в основі цього явища?

A. Метіонін

B. Триптофан

С. Фенілаланін

D. Глутамінова

Е. Гістидин

 

7. Хвора, 24 р., скаржиться на сухість в роті, зниження маси тіла, незважаючи на підвищений апетит, часте сечовиділення. Яке дослідження для встановлення діагнозу необхідно призначити в першу чергу?

A. Визначення рівня цукру в крові

B. Аналіз сечі по Зимницькому

C. Загальний аналіз сечі

Д. Загальний аналіз крові

 

8. На 10 добу лікувального голодування хворий відчув збудження, з'явилося глибоке, шумне дихання, артеріальний тиск знизився до 90/60 мм рт.ст., зменшилося виділення сечі, сеча з запахом ацетону. Чим зумовлені описані явища?

A. Гіпоглікемією

B. Негазовим алкалозом

C. Гіперглікемією

D. Кетозом

E. Газовим ацидозом

 

9. У хворого А., 18 років після перенесеної краснухи виникла втрата маси тіла, постійне відчуття спраги, підвищення апетиту. Об'єктивно: добова кількість сечі 6 л, глюкоза крові 17,8 ммоль/л, в сечі виявлено глюкозу та ацетон. Яку патологію можна запідозрити у хворого?

A. Нецукровій діабет

B. Інсулінозалежний цукровий діабет

C. Стероїдний діабет

D. Інсулінонезалежний цукровий діабет

E. Діабетична нефропатія

 

10. У хворого з цукровим діабетом виникла спрага, дисфагія та порушення психічної діяльності. Який тип розладів водно-електролітного балансу характеризує поява вказаних ознак?

A. Дегідратація гіперосмотична

B. Дегідратація гіпоосмотична

C. Дегідратація ізоосмотична

D. Гіпергідратація гіпоосмотична

E. Гіпергідратація ізоосмотична

Контрольні питання теми:

1. Характеристика порушень вуглеводного обміну; критерії еуглікемії, гіперглікемії, гіпоглікемії, порушень толерантності до глюкози.

2. Гіпоглікемія: види, причини, механізми розвитку. Патогенез виникнення гіпоглікемічної коми.

3. Гіперглікемія: види, причини, патогенез.

4. Цукровий діабет: визначення поняття, класифікація (ВООЗ). Загальна характеристика основних типів цукрового діабету (тип інсулінової недостатності, її походження, особливості перебігу, типові прояви, ускладнення і принципи лікування).

5. Експериментальні моделі цукрового діабету

6. Етіологія цукрового діабету

6.1. Причини інсулінзалежного типу (тип 1)

6.2. Причини інсуліннезалежного типу (тип 2)

7. Патогенез цурового діабету

8. Патогенез кетоацидотичної та гіперосмолярної коми.

9. Ускладнення цукрового діабету.

Самостійна аудиторна робота студента.

 

ПРОТОКОЛ № 18

 

Завдання: Вивчити основні експериментальні моделі цукрового діабету (ЦД):

1) Панкреатичний ЦД

2) Алоксановий ЦД

3) Стрептозотоциновий ЦД

4) Дитизиновий ЦД

5) Імунний ЦД

6) Метагіпофізарний ЦД

7) Метастероїдний ЦД

 

Дослід. Відтворення гілерглікемічної коми у миші.

Метод моделювання. Дослідній миші вводять внутрішньоочеревинно 8 ммоль/кг глюкози (із розрахунку 3,5 мл 40% розчину глюкози на 100 грам маси тіла). Спостерігають за змінами стану тварини на протязі 40-60 хв.

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні запитання:

1) Які патологічні прояви спостерігалися у дослідної тварини?

2) Які причини та механізми виникнення у дослідної тварини коматозного стану?

Література:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. - К.: Вища шк. 1995 - С. 270-284.

2. Патофізіологія: підручник /За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця, Г.М.Бутенка та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 330-343, 355-363.

3. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. - Вінниця: Нова книга. 2007. – С. 175-188.

4. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я.Данилової. - К.: Здоров′я. 2001. - С. 128-141.

5. Патологічна фізіологія /За ред. Проф. М.С.Регеди, проф. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011. – 490 с.

 

 

Зав. кафедрою патофізіології, професор Л.М.Заяць

 

Методичні вказівки для студентів

До практичного заняття № 19