Дослід . Вивчити роль гідростатичного та колоїдно-осмотичного тиску на розвиток набряку.

А. Вивчити роль гідростатичного тиску на розвиток набряку (модифікована проба Мак Клюра-Олдрича).

У кролика на лівому вусі моделюють венозну гіперемію (див. заняття “Порушення периферичного кровообігу”). Потім внутрішньошкірно вводять 0.2 мл. фізіологічного розчину в контрольне праве вухо і в ліве вухо (ін'єкції проводити з дотриманням асептики). Відмічають час від моменту утворення пухирця до його зникнення на око і на дотик.

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні питання:

1) На якому вусі пухирець зникає швидше?

2) Яка роль венозної гіперемії у розвитку набряків взагалі і в даному досліді зокрема?

3) У кого пухирець зникне швидше: здорової людини чи у хворого з серцевою недостатністю?

Б. Вивчити роль осмотичного та онкотичного факторів у розвитку набряку.

Дослід проводять на щурі, якого фіксують на дощечці черевцем догори. Ретельно вистригають шерсть на передній черевній стінці, обробляють спиртом. По середній лінії живота інсуліновим шприцом вводять по 0,2 мл.:

- 0,9% розчину натрію хлориду:

- 3% розчину натрію хлориду:

- 6% розчину альбуміну;

Відмічають час від моменту утворення пухирів до їх зникнення на око і на дотик (в кожному випадку).

Роблять заключения і висновки, відповідаючи на наступні питання:

1) Після введення якої речовини пухирець зникає найшвидше?

2) Роль яких факторів у виникненні набряку підтверджує цей дослід?

 

Література:

1.Патологічна фізіологія /За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. - К.: Вища шк. Д 1995. - С. 337-352.

2.Патофізіологія: підручник /За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця, Г.М.Бутенка та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 256-270.

3.Посібник до практичних занять з патологічної фізіології /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я.Данилової. -К.: Здоров'я.,2001. - С. 158-164.

4. Атаман А.В. Патофизиология в вопросах и ответах. - К.: Вища шк., 2000.-С. 148-158.

5. Патологическая физиология /Под. ред. А.Д.Адо и соавт., М.: Триада-Х, 2000. - С. 202-209.

6. Патофізіологія. /Под. ред. П.Ф.Литвицкого. - М.: Медицина, 1995. - С. 135-147.

Патологічна фізіологія /За ред. Проф. М.С.Регеди, проф. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011. – 490 с.

 

Зав. кафедрою патофізіології, професор Л.М.Заяць

 

Методичні вказівки для студентів

До практичного заняття № 21

Тема: Порушення теплового обміну: гарячка та гіпертермія.

Актуальність теми: Гарячка - типовий патологічний процес, що виникає внаслідок впливу на організм екзо- та ендотоксинів-пірогенів і характеризу­ється перебудовою і фун­к­ціонуванням центрів терморегуляції на більш високому рівні, що проявляється підвищенням температури тіла. Як типовий патологічний процес гарячка супроводжує багато захворювань. Вона має схожі риси і єдиний механізм розвитку при різних інфекцій­них і неінфекційних захворюваннях.

Знання причини, механізмів розвитку, клінічних проявів і біо­логічної значущості гарячкової реакції необхідне лікареві для пра­вильного проведення симп­томатичного і патогенетичного лікування захворювань, які супроводяться гарячкою. Поряд з розвитком власне патологічних явищ в організмі при гарячці проходить активація ряду захисно-пристосувальних реакцій, що дозволяє використовувати її у практичній медицині в комплексі лікувальних міроприємств при таких захворюваннях як фурункульоз, поліартрит, ряд травматичних ушкод­­жень нервової системи, рубцевих контрактурах шкіри тощо.

Вивчення гарячки в експерименті дозволяє наглядно прослідкувати прояви гарячкової реакції, а також вивчити закономірності її роз­витку і перебігу.

Знати:

- визначення понять гарячка та гіпертермія, їх класифікації;

- причини та механізми розвитку гарячки та гіпертермії, зміни теплового балансу в

організмі;

- зміни обміну речовин та клінічну симптоматику;

- значення гарячки та гіпертермії для організму.

Вміти:

- пояснити клінічні прояви І, II та III стадії гарячки з позицій знання їх патогенезу;

- пояснити відмінності між гарячкою та гіпертермією;

- пояснити доцільність та основні принципи терапії гарячки та гіпертермії, а також

використання їх з лікувальною метою.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи.

Питання для повторення:

1. Знати методи вимірювання температури тіла та її нормальні показники;

2. Мати уявлення про фізичну та хімічну терморегуляцію та її механізми;

3. Роль різних відділів нервової системи і центру терморегу­ляції у підтриманні тем

ператури тіла.

4. Знати методи визначення основного обміну.

5. Інтерпретувати зміни температурного гомеостазу в нормі.

Питання для самоконтролю знань:

1.При обстеженні хворого виявлені наступні клінічні прояви: шкірні покриви рожеві, теплі на дотик, сухі, ЧСС - 92/хв., частота дихання 22/хв., температура тіла 39,2°С. Яке співвідношення процесів утворення і віддачі тепла в описаній стадії гарячки?

A. Теплопродукція дорівнює тепловіддачі.

B. Теплопродукція перевищує тепловіддачу.

C. Теплопродукція нижче тепловіддачі.

D. Зниження тепловіддачі на фоні незміненої теплопродукції.

E. Посилення теплопродукції без зміни тепловіддачі.

2. Яка з фізіологічних реакцій є важливою у механізмах зниження температури тіла в третій стадії гарячки?

A. Рухова активність.

B. М'язове тремтіння.

C. Звуження судин шкіри.

D. Зниження артеріального тиску.

E. Розширення судин.

 

3. Пацієнт К.,45 років скаржиться на підвищення температури тіла. Температурна крива різко підвищилася в першу добу до 40 С, трималась 7 днів, коливалась у межах одного градусу. Який тип температурної кривої спостерігався у хворого?

A. Febris intermittens

B. Febris hectika

C. Febris recurrens

D. Febris continua

E. Правильної відповіді немає

 

4. У|в,біля| хворого з запаленням| легень| спостерігається підвищення температури| тіла. Яка біологічно активна речовина| відіграє провідну роль у|в,біля| виникненні цього| прояву|?

A. Гістамін

B. Iнтерлейкін-I

C. Брадикінін

D. Серотонін

 

5. У хворого, що довго знаходиться в гарячці|морозити|, ранішня|ранішній| температура тіла була в межах 36,4-36,9°С. Ввечері вона піднімалась|підіймалася| до 37,0-38°С, в деякі дні до 38,8°С. Хворий температурить більш 2-х місяців. Який тип гарячки в даному випадку?|пропасниця|

A. Виснажливий

B. Послабляючий

C. Постійний

D. Хвилеподібний

E. Гектичний

 

6. У|в,біля| хворих| на поворотний| тиф виникає гарячка|, яка характеризується кількаденними періодами високої температури|, що| чергуються з періодами нормальної температури|. Така температурна| крива називається:

A. Febris atypica

B. Febris hectica

C. Febris intermittens

D. Febris continua

E. Febris recurrеns

 

7. Для розвитку| гарячкових| станів характерним| є зростання| рівня білків “гострої фази| “ – церулоплазміну, фібриногену, С-реактивного протеїну. Вкажіть можливий| механізм цього| зростання?

A. Стимулюючий вплив| ІЛ-1 на гепатоцити|

B. Руйнівна дія підвищеної температури| на клітини організму

C. Проліферативна дія ІЛ-2 на Т-лімфоцити

D. Проліферативна дія ІЛ-2 на В-лімфоцити

E. Дегрануляція тканинних| базофілів

 

8. У|в,біля| хворого розвинулася| гарячка|, яка супроводжувалася| зміщенням установчої точки|точка| терморегуляційного центру на більш високий| рівень, з послідовним чергуванням| наступних| стадій: Incrementi, fastigii, decrementi. При якому| захворюванні можуть| спостерігатися подібні зміни?

A. Цукровий діабет

B. Акромегалія

C. Гостра пневмонія

D. Ренальний діабет

E. Гіпертрофія міокарда

 

9. Чоловік 25 років скаржиться| на загальну| слабкість, озноб, біль у|в,біля| горлі. Об'єктивно: почервоніння в області мигдаликів. Температура тіла 38.6°С|. Які з перелічених клітин є головним| джерелом| ендогенних| пірогенів, що викликають| гарячку| у хворого?|в,біля|

A. Еозинофіли

B. Нейтрофіли

C. Лімфоцити

D. Базофіли

E. Тучні клітини

 

10.У|в,біля| хворого з пневмонією виникла| гарячка|. Що безпосередньо| спричинює зміну установочної точки температури| в нейронах гіпоталамуса цього| хворого?

A. Екзотоксин

B. Ендотоксин

C. Простогландини Е1, Е2

D. Інтерлейкін-2

E. Тромбоцитарний фактор||зріст|

 

Контрольні питання теми:

1. Визначення поняття "гарячка", формування гарячкової реакції у філо- та онтогенезі.

2. Етіологія гарячки. Пірогенні речовини, їх класифікація, властивості, механізм дії.

3. Патогенез гарячки. Центри терморегуляції та їх ролі у розвитку гарячки.

4. Медіатори гарячки, їх походження та механізм дії.

5. Патогенез і клінічні прояви стадій гарячки. Співвідношення між теплопродукцією і тепловіддачею в різні стадії гарячки. Типи температурних кривих.

6. Порушення функції органів і систем при гарячці: прояви, механізм.

7. Порушення обміну речовин при гарячці.

8. Позитивна та негативна роль гарячки; взаємозв'язок гарячки та імунітету.

9. Показання та основні принципи лікування гарячки.

10. Використання гарячки з лікувальною метою.

11. Визначення поняття "гіпертермія", класифікація.

12. Етіологія та патогенез гіпертермії, відмінності від гарячки.

13. Принципи лікування гіпертермії. Використання гіпертермії з лікувальною метою.

 

Самостійна аудиторна робота студентів

ПРОТОКОЛ № 21