Застосування міхура з льодом, примочок для локальних змін інтенсивності кровообігу

При забоях, болях, початкових стадіях запалення, укусах комах для зниження болю і зменшення запальних явищ на шкірі застосову­ють міхур із льодом або холодні примочки, які викликають звуження поверхневих і глибоких кровоносних судин і, значить, зменшують кровонаповнення тканин.

При приготуванні холодних примочок кусок марлі, складеної в кілька разів, змочують у холодній воді й віджимають, а потім приклада­ють до відповідної ділянки шкіри. Примочки кладуть на 2-3 хв, а потім

міняють. Бинтом вони не закріплюються. Звичайно, поки одна примоч­ка лежить на потрібному місці, другу занурюють у воду.

Дія міхура з льодом не відрізняється від дії холодних примочок, однак у міхурі довше зберігається низька температура. Холод застосо­вують при різкому головному болі, при гарячкових станах, які супро­воджуються маренням хворого (кладуть на голову), або при розвитку гострих запальних захворювань черевної порожнини, наприклад, при гострому апендициті. При цьому треба стежити, щоб міхур не протікав і не викликав надмірного охолодження шкіри.

Міхур наповнюють дрібними кусочками льоду до половини об'єму й витісняють з нього повітря. Якщо немає льоду, міхур можна наповни­ти снігом.

У хворих зі зниженням чутливості шкіри може виникнути різке її переохолодження, тому під міхур підкладають рушник або прости­радло.

При розставанні льоду утворюється вода, її зливають і міхур знову наполовину наповнюють льодом.

1.9. ОСНОВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ, НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ ПРИ НИХ, ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА

1.9.1. Анатомія і фізіологія серцево-судинної системи, її вікові особливості

Кровообіг відіграє важливу роль у життєдіяльності організму Кров доставляє клітинам поживні речовини й забирає продукти обміну, які повинні бути виведені з організму. Система кровообігу складається із серця і судин (мал. 48-50).

Серце – це порожнистий м'язовий орган. М'яз серця має здатність скорочуватися і розслаблятися - розтягуватися. Серце поділене м'язовою

 

перегородкою на праву й ліву половину, з яких кожна поділяєть­ся, у свою чергу, на передсердя і шлуночок. Основним відділом сер­ця є шлуночки, завдяки скороченню яких кров рухається по артеріях. Мускулатура лівого шлуночка більшої товщини, ніж правого, який на­гнітає кров тільки в судини легень.

Внутрішня поверхня серця вистелена тонкою оболонкою - ендо­кардом. Зовнішня його поверхня вкрита двома листками навколосер­цевої сумки - перикарда.

Серце розміщене в центрі грудної клітки між третім ребром і ниж­нім кінцем грудини, 2/3 його містяться в лівій половині грудної клітки. Справа і зліва від серця розміщуються легені. Нижньою частиною сер­це прилягає до діафрагми, передньою поверхнею - до грудної стінки, а задньою - до стравоходу, аорти й до інших великих судин та нервів (органів середостіння).

Серце має кровоносну систему, яка живить його, - коронарні вінцеві судини. Цикл серцевої діяльності складається зі скорочення

- систоли - спочатку передсердь, а потім шлуночків і наступної паузи

- діастоли, під час якої шлуночки й передсердя наповнюються кров'ю
і нагромаджують енергію для наступного скорочення.

З лівого шлуночка серця виходить найбільша кровоносна судина

- аорта, яка згодом розгалужується на дрібніші гілки - артерії. Найдрібніші з них - капіляри — густо пронизують усі тканини й органи.
В міру розгалуження кровоносних судин стінки їх тоншають. Стінки
капілярів настільки тонкі, що через них із крові легко проходять пожив­
ні речовини й кисень, необхідні для живлення клітин і тканин. У зво­ротному напрямку через стінку капілярів у кров надходять продукти
клітинного обміну й вуглекислота. Вони видаляються спочатку по
капілярних венах, які зливаються в більші венозні судини, що несуть
кров у напрямку до правого передсердя. Течії крові по венах сприяє не­гативний тиск (нижчий від атмосферного) у грудній порожнині.

Через те що в периферичних венах тиск позитивний, кров із місць із більшим тиском направляється в місця з меншим тиском, тобто ру­хається від периферії до грудної клітки, до серця. При вдиху тиск у грудній клітці ще більше знижується, що також сприяє просуванню крові до серця. Скелетні м'язи, які скорочуються, стискують вени й видавлюють кров у напрямку до серця.

З правого передсердя кров надходить у правий шлуночок, а з нього по легеневій артерії в її розгалуження і легеневі капіляри, які в альвео­лах контактують із повітрям. Тут кров насичується киснем, звільняєть­ся від вуглекислоти. З легеневих капілярів вона збирається в легеневі

 

 

 

Голова і руки

Права легеня

Печінка

Нирки

Товстий кишечник

Головний мозок

1 Внутрішні органи Тіло, ноги ■*-—

 

Перерозподіл крові в організмі людини

М'язи при скороченні

Кровоносна вена

«М'язове серце»

Капіляри

Венули і

Артеріоли

Мал. 50. Схема анатомічної будови серцево-судинної системи люді

вени, по яких вливається у ліве передсердя, звідти в лівий шлуночок і знову через аорту розноситься по всьому тілу.

Великим колом кровообігу називають шлях крові по артеріях із лі­вого шлуночка до всіх органів і тканин, а потім по венах до правого передсердя. Малим колом кровообігу називають шлях крові з правого шлуночка по легеневих артеріях до легень, а звідти по легеневих венах у ліве передсердя.

Кров в аорту надходить під тиском, який не є сталим: при систолі - скороченні - лівий шлуночок викидає кров в аорту і тиск у ній підви­щується, під час діастоли - розслаблення - тиск в аорті падає.

Ці коливання кров'яного тиску в аорті передаються в артерії. При цьому спочатку відбувається розтягнення стінок артерій, а потім вони спадаються і внаслідок еластичності скорочуються. При обмацуванні артерій це визначається як пульсова хвиля.

Протягом усього життя людини серце, діючи подібно до насоса, проштовхує кров по судинній системі. При одному скороченні кожен шлуночок викидає приблизно 70-80 мл крові. Це ударний об'єм серця. Протягом 1 хв серце людини скорочується приблизно 70 разів. Кількість крові, що викидається шлуночками за 1 хв, називається хвилинним об'ємом серця. У дорослої людини він становить приблизно 5 л, а в семирічної дитини - трохи більше ніж 2 літри. Серце людини, яка прожила 70 років (середня тривалість життя), перекачує за всі ці роки 155 000 000 л крові. Таку велику роботу воно може виконувати завдяки тому, що за час діастоли відділів серця й загальної паузи в кожному цик­лі серцевий м'яз встигає відновлювати працездатність. Це пов'язано з тим, що серце постачається кров'ю.

Серцевий м'яз дитини споживає велику кількість кисню: дитина грудного віку використовує на 1 кг маси тіла у два-три рази більше кисню, ніж доросла людина. Ось чому для дитини будь-якого віку важ­ливе тривале перебування на свіжому повітрі. Навіть у дитини, що си­дить спокійно, спостерігається серцева аритмія: спочатку короткочасне прискорення серцебиття, потім поодинокі рідкі удари, які збігаються з видихом. Це так звана дихальна аритмія. Вона зникає до 13-15 років і знову проявляється у віці 16-18 років, після чого в здорової людини більше не спостерігається.

Ритм серцевих скорочень у дітей дещо інший, ніж у дорослих. У ді­тей серцевий цикл коротший: у семирічної дитини він триває 0,63 с, а в дорослої людини - 0,8 секунди. Порівняльну характеристику серцевої діяльності дітей і дорослих наведено в табл.