Лекція 3. Типологія соціальних досліджень

 

План

3.1 Формування вибіркової сукупності в соціальному дослідженні

3.2 Етапи відбору одиниць аналізу

3.3 Вірогідні вибіркові дослідження

3.4 Районовані вибіркові дослідження

3.5 Гніздовий відбір одиниць аналізу

3.6 Статистичний відбір одиниць об’єкта дослідження

3.7 Квотна вибірка

3.8 Типологічні дослідження

 

Лекція присвячена проблемі класифікації видів соціальних досліджень. Якщо в першій лекції соціологічне дослідження було проаналізовано як основний компонент наукової розвідки в царині соціології, і головна увага зосереджувалася на з’ясуванні найбільш важливих аспектів методологічного обґрунтування концепції наукового пошуку, то в цій висвітлюються організаційно-технічні аспекти соціологічних розвідок, які виступають критеріями для їх класифікації.

Конкретно-соціальне дослідження може бути структурно представлено такими організаційно-технічними етапами:

1. Підготовчий;

2. Збір первинної соціологічної інформації;

3. Кодування, систематизація та підготовка зібраної інформації до обробки та теоретичного аналізу;

4. Аналіз результатів дослідження та написання звіту про проведену наукову розвідку, формулювання прогнозів та рекомендацій.

В українській соціологічній думці є різні погляди щодо класифікації конкретно-соціальних досліджень. Існують такі класифікації соціального дослідження:

· за предметом дослідження – соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-педагогічні тощо;

· за метою визначення динаміки розвитку об’єкта – повторні, панельні, моніторингові;

· за методом дослідження – розвідувальні (пілотажні та зондажні);

· за типом та рівнем – теоретичні, емпіричні, емпірико-теоретичні, фундаментальні, прикладні;

· за умовами дослідження – польові, лабораторні;

· за отриманими знаннями – новаторські, компілятивні;

· за роллю в науці – фіксування фактів, перевірка гіпотез, узагальнюючі, аналітичні, прогностичні, ретроспективні;

· за масштабом об’єкта – міжнародні, загальнодержавні, регіональні, всезагальні, вибіркові, локальні, галузеві тощо.

Російський соціолог В. О. Ядов вважає ефективними такі види соціальних досліджень: теоретико-прикладні, теоретико-методологічні та оперативні.

Існують також інші класифікації соціальних досліджень. Наприклад, такі:

1. Пілотажне або зондажне.

2. Інформаційне або описове.

3. Аналітичне.

М.Горшков та Ф.Шерега пропонують такі види досліджень: розвідувальні, описові, аналітичні, експериментальні, а опитування поділяють на масові та спеціалізовані. Як різновид аналітичного дослідження ці автори виділяють експеримент.

В. І. Кушерець і В. А. Полторак класифікують соціальні дослідження за методами і формами їх проведення. На їхню думку, у прикладній соціології можна виділити такі види досліджень: контент-аналіз, спостереження, соціометрія, лінгвосоціологічні процедури, соціальний експеримент, опитування.

В інших роботах серед самостійних видів виділяють разове і панельне дослідження.

Досить широко та аргументовано пропонуються інші класифікації соціальних досліджень у навчальному посібнику Ю. П. Сурміна, Н. В. Туленкова «Методология и методы социологических исследований». Усі наведені класифікації можуть мати місце, але з огляду на складність і теоретичну нерозробленість цієї проблеми запропоновані класифікації досліджень можна вважати першою спробою у наближенні до більш ґрунтовних пошуків фундаментальних засад для класифікації типів і видів соціальних досліджень, адже мова йде про власну теоретичну інтерпретацію феномена соціального дослідження.

Виходячи із завдань предмета, доцільно більш детально зупинитися на характеристиках таких видів соціальних досліджень, як пілотажне, описове, аналітичне, разове і панельне.

Пілотажне дослідження зазвичай використовується з метою попередньої апробації методики та інструментарію дослідження, а також для отримання додаткової інформації про предмет і об’єкт, уточнення та корегування гіпотез і завдань, інструментарію, визначення межі сукупності обстежень і з’ясування можливих труднощів, які слід очікувати в ході дослідження. У цілому цей вид дослідження виконує допоміжні завдання і служить оперативним цілям. Адже пілотажне дослідження проводиться частіше за все на малій вибірці з метою економії коштів (друкується 20-30 анкет та відбувається їх апробація на адекватність сприйняття, розуміння та повноту заповнення респондентами).

Різновидом пілотажного дослідження виступає експрес-опитування. Частіше за все пілотажне опитування використовується для з’ясування ставлення респондентів до актуальних подій і фактів, для визначення ефективності конкретних заходів, виявлення їх оцінки громадською думкою, складання прогнозів під час виборчих кампаній тощо. Звичайно, у зондажному дослідженні використовується лише один, часто-густо найбільш доступний метод збору первинної соціологічної інформації – анкетне опитування чи експрес-інтерв’ю, що дозволяє провести його у стислі терміни. Разом з тим, якщо мова ведеться про уточнення предмета чи об’єкта аналітичного дослідження, зондаж може бути зроблений у формі експертного опитування осіб, компетентних із питань соціальної проблеми, що підлягає подальшому вивченню, але більш масштабного характеру.

Описове або інформаційне дослідження є складнішим видом конкретно-соціологічної розвідки. Воно має на меті одержання емпіричної інформації, здатної дати цілісне уявлення про соціальне явище і його структурні компоненти. Вибір методів збору інформації у цьому дослідженні визначається його спрямуванням і завданням. Як правило, таке дослідження проводиться за повною програмою і йому передує пілотажна апробація інструментарію. Результати інформаційної розвідки дають змогу класифікувати елементи об’єкта дослідження стосовно проблеми, яка аналізується. Описове дослідження уможливлює оцінку, порівняння і зіставлення характеристик, які цікавлять соціолога, і, окрім того, дозволяє з’ясувати наявність чи відсутність зв’язків між ними.

Найбільш складним видом соціологічного пошуку є аналітичне дослідження. Головною метою його є вже не лише опис і класифікація структурних елементів явища, а в першу чергу розкриття причин, які викликали до життя певне явище і зумовлюють його характер, тенденції розвитку, динаміку змін, гостроту суперечностей, поширеність та інші притаманні йому риси. З огляду на такі широкі можливості аналітичне дослідження має особливо велике практичне значення. Якщо в ході описового дослідження визначається існування зв’язків між різними сторонами предмета вивчення, то в процесі аналітичної розвідки з’ясовується, чи має знайдений зв’язок причинний характер. Водночас аналітичному дослідженню передують зондажні або описові розвідки, за результатами яких створюються уявлення про окремі сторони об’єкта і предмета, вибираються оптимальні форми і методи для більш глибокого вивчення в аналітичному соціальному дослідженні. Для збору емпіричної інформації в процесі аналітичного дослідження використовуються комплексні методики та більш адекватний інструментарій (як правило, контент-аналіз змісту документів, експертні опитування, анкетування, інтерв’ю та фокусоване групове інтерв’ю, біографічний метод тощо), який дозволить отримати надійнішу та вірогіднішу інформацію. Природно, що за таких умов значно зростають вимоги до професійного рівня соціолога, зокрема до його вміння пов’язувати інформацію, яка надходить з різних джерел і різниться за формою (наприклад, бальні оцінки експертів, розподілення відповідей респондентів, результати контент-аналізу змісту друкованих засобів масової інформації тощо). Надзвичайно важлива роль належить процедурі інтерпретації інформаційного масиву, особливо це стосується його узагальнення і пояснення одержаних результатів, «розкодування» отриманих розподілень одномірного та багатомірного аналізу, спроб прогнозування подальшого розвитку процесу чи явища та формулювання практичних рекомендацій для соціальних інститутів. Сьогодні набувають поширення також разові соціальні дослідження, особливо для аналізу діяльності засобів масової комунікації – інтерактивні опитування, спроби вивчення громадської думки за допомогою телефонних опитувань слухачів чи глядачів тощо. Зрозуміло, що такі разові дослідження використовуються з метою отримати статистичні кількісні характеристики об’єкта аналізу на момент його вивчення. Як правило, такі дослідження не дають змоги виявити зміни об’єкта та встановити їх тенденцію. Частіше за все йому надається допоміжна роль у більш складних розвідках.

Отже, для того, щоб визначити і відобразити зміни об’єкта, потрібно провести низку розвідок, які в соціології одержали назву панельного дослідження. Панельні дослідження ґрунтуються на універсальній програмі, у них застосовується методика та інструментарій упродовж тривалого часу, що дозволяє отримувати емпіричну інформацію з метою здійснення порівняльного соціологічного аналізу, скерованого на виявлення динаміки якісних змін об’єкта. У залежності від мети панельне дослідження може мати два, три і більше етапів, на кожному з яких через однаковий проміжок часу вивчається одне й те саме коло осіб, територіальна, демографічна, етнічна чи професійно-кваліфікаційна спільнота тощо. При проведенні панельного дослідження доцільно витримувати такі інтервали, які дозволяють максимально зберегти стабільність сукупності, що вивчається за її розмірами і складом.

Панельні дослідження є найбільш ефективним засобом перевірки дієвості рекомендацій соціологів, звичайно, за умов, що ці рекомендації знайшли своє практичне застосування. Одержана в ході панельних розвідок інформація може слугувати як матеріал для критичного аналізу методик і теоретичних засад соціальних досліджень, дає змогу встановити систематичний зворотний зв’язок з респондентами, виявити приховані резерви, розробити змістовні, аргументовані соціологічні прогнози стосовно майбутнього перетворення об’єкта вивчення. В українській соціології набула популярності практика проведення моніторингових досліджень як систематичних та повномасштабних наукових розвідок. Моніторинг дозволяє простежити зміни в різних галузях життєдіяльності особистості, виявити динаміку процесу, явища, поведінки тощо.

Такими, в загальних рисах, є побудовані за різними ознаками класифікації видів соціальних досліджень та їх стисла характеристика як найбільш загальновизнаних в українській соціологічній практиці сьогодення. Підсумовуючи виклад навчального матеріалу, зауважимо, що вибір того чи іншого виду соціального дослідження залежить як мінімум від таких обставин:

1. Соціального замовлення чи потреби конкретної установи або організації.

2. Мети, практичної і наукової доцільності дослідження.

3. Сутності і специфіки соціальної проблеми, яка обрана предметом розвідки.

У цілому будь-яке явище соціального життя можна вивчати на рівні пілотажного, описового чи аналітичного конкретно-соціального дослідження, яке має разовий чи панельний характер. Збір соціальної інформації можна здійснювати за допомогою різних методів та процедур, але головне завдання – отримати репрезентативну, достовірну та об’єктивну емпіричну інформацію. Після етапу визначення виду соціального дослідження, оцінки можливостей конкретної дослідницької групи, особливостей глибини знань її членами методології і методики, техніки й організації збору, обробки, аналізу та інтерпретації результатів дослідження наступним етапом є складання плану польового етапу наукової розвідки. Мета польового етапу – виявлення кількісних та якісних параметрів тих сторін і ознак предмета дослідження, які соціолог визначив як його істотні властивості.