Документальне оформлення продажу товарів за готівку та за безготівковим розрахунком

Грошові розрахунки можуть набирати як1 готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

- класифікацію розрахунків;

- організацію розрахунків; - форми відповідних документів; - взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти: - розрахунки за товарними операціями; - розрахунки за нетоварними операціями.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів.

Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках - банк. Розрахунковий документ - це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Використовуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме: - платіжними дорученнями; - платіжними вимогами-дорученнями; - чеками; - акредитивами; - векселями; - інкасовими дорученнями (розпорядженнями

Питання № 39 Звітність матеріальної відповідальностіосіб торговельного підприємства

Матеріально відповідальні особи роздрібних торговельних підприємств зобов'язані у встановлені строки і за відповідний період подавати в бухгалтерію кооперативної організації товарно-грошові звіти про рух і залишки товарів, тари і грошовихкоштів за установленими формами: N 058 - для кіосків, ларків, палаток, автолавок, буфетів,

кухонь тощо (додаток 1); N 059 - для магазинів, відділів, розподільчих складів тощоN 060 - для всіх видів роздрібних торговельних підприємствпри автоматизації бухгалтерського обліку (додаток 3).Якщо в торговельному підприємстві є можливість розмежувати матеріальну відповідальність за товари і грошові кошти, складаються окремо товарні (за формою товарно-грошових звітів) і касові звіти (за типовою формою КО-4). На розподільчих складах споживчих товариств складаються тільки товарні звіти (за формою товарно-грошових звітів). Товарно-грошові звіти є бланками суворої звітності. Видаються бухгалтерією підприємства (організації) завідуючому (завідуючій) торговельним підприємством під розпис у книзі їх обліку (по два примірники) на кожний звітний період з однаковим номером, який вказується на бланках звітів форми N 058, 059, 060 на титульній

сторінці нижче слів "головний бухгалтер". Після використання бланків товарно-грошових звітів за призначенням бухгалтер підприємства (організації) робить відмітку у книзі обліку.Зіпсовані бланки товарно-грошових звітів (два примірники) підлягають поверненню в бухгалтерію підприємства (організації), зберігаються один рік, після чого знищуються за актом.

1.2. У звітах вміщуються показники про виконання завдання роздрібного товарообороту, надходження, видатку і залишки товарів та тари торговельних підприємств. На їх основі проводяться записи в регістри бухгалтерського

обліку, здійснюється оперативний контроль за виконанням завдання роздрібного товарообороту, своєчасністю здачі торгового виторгу і поверненням тари, внутрішнім переміщенням товарів, відповідністю фактичних залишків товарів затвердженим лімітам і т.ін.

№ 41 Строки, порядок проведення та документальне оформлення інвентаризації.

Інвентаризація є способом виявлення (з наступним обліком) господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства. Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце),які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від11 серпня 1994р. №69.
Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником підприємства, окрім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, а саме:- при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство та в інших випадках, передбачених законодавством;- перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня). При цьому інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей;- за рішенням судово-слідчих органів;- у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства.

№ 42 Контроль за якістю проведення інвентаризації
Він здійснюється постійно діючою інвентаризаційною комісією. Якість проведення інвентаризації та її результати зазначаються у протоколі, який повинен бути розглянутий та затверджений керівником протягом 5 робочих днів.

№ 43 Поняття та класифікація МШП.
МШП – це активи, які використовуються протягом не б1льше одного року. Такі МШП належать до запасів і порядок їх обліку визначається в ПсБО – 9 запаси. Класифікація: 1 необоротні (термін корисного використання більше року) 2 оборотні (менше року)
Облік МШП здійснюється на рахунку 22 рахунок є активний за дебетом відображається вартість виготовлення або придбання МШП, а за кредитом вартість реалізації або списання МШП

№44Документальне оформлення касових операцій
Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51 від 15.02.96
Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2 (табл. 8.4, 8.5).
Касові ордери передаються до виконання касирові підприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить гроші.
Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перераховані в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі, Ідо внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошей за видатковим касовим ордером окремій особі касир вимагає пред'явлення документа, який посвідчує особу одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвідчення за наявності на ньому фотокартки їй особистого підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери заповнюються бухгалтерією чітко й зрозуміло, без будь-яких підчисток, помарок або виправлень. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів (табл. 8.6), де їм надаються порядкові номери. Касир усі надходження і видачі
готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує у Касовій книзі.
Керівник підприємства повинен надавати касирові охорону при транспортуванні грошових коштів і цінностей з установи банку. При транспортуванні грошових коштів касирові, супроводжуючим його особам забороняється: розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і цінностей, що перевозяться, допускати до салону транспортного засобу осіб, які не призначені керівником підприємства для доставки, користуватися супутнім або громадським транспортом.
Для забезпечення надійного зберігання готівки і цінностей каса має відповідати таким вимогам:
- бути ізольованою від інших допоміжних приміщень;
- мати сейф або металеву шафу;
- мати спеціальне віконце для проведення операцій з клієнтами і працівниками;
- бути обладнаною охоронно-пожежною сигналізацією, що відповідає вимогам діючого Положення.

Каса – це приміщення де зберігаються грошові кошти і здійснюється їх приймання або видача, зберігаються ціні папери касові документи та інші.

 

№45 Порядок ведення касової книги.

Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплати, пов’язані з оплатою праці, реєструються після їх видачі.

Під час отримання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов’язаний перевірити: · наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі – дозволяючого надпису керівника або осіб, які ним уповноважені;· правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів;· наявність перелічених у документах додатків.

Звіт касира – це документ, який передається касиром до бухгалтерії і являє собою відривний листок касової книги з доданими до нього прибутковими і видатковими касовими документами.
Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обгрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.
Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або уповноважену керівником особу.Касові документи після складання касиром звіту та його обробки у бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36-ти місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов’язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

 

 

№46 Інвентаризація каси
Особливу увагу під час інвентаризації слід звернути на таке:

§ Усі надходження й видачі готівки мають бути занесені до касової книги (типова форма КО-4).

§ Прибуткові касові ордери й квитанції до них та видаткові касові документи бухгалтер повинен виписувати лише чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечують їх надійне зберігання протягом установлених термінів.

§ Бухгалтерія повинна зареєструвати прибуткові й видаткові касові ордери у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма КО-3).

§ На наявність, правильність і своєчасність заповнення Книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типова форма КО-5).

§ На наявність, правильність і своєчасність заповнення Журналу реєстрації посвідчень на відрядження й дотримання граничних термінів відрядження.

§ Приймання готівки за прибутковими та її видача за видатковими касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

§ Виправлення помилок у прибуткових та видаткових касових документах забороняється (такий документ вважається недійсним).

§ На наявність на прибуткових касових ордерах та видаткових касових документах усіх реквізитів, дозвільних підписів, підписів касира та осіб, які отримують кошти (підписують одразу ж після одержання або видачі за цими документами готівки), наявність на доданих до них документах штампа або напису касира "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік). Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника, то в такому випадку підпис керівника на самому ордері є необов'язковим.

§ На наявність у платіжних відомостях на виплату заробітної плати, пенсій, стипендій проти прізвищ фізичних осіб, яким не здійснено виплату належної суми, штампів або написів: "Депоновано". Наприкінці відомості обов'язково мають бути написи про фактично виплачену та невиплачену (депоновану) суми, включені до конкретної платіжної відомості.

§ На наявність реєстрів депонованих сум.

§ На наявність видаткових касових ордерів на фактично видані суми за платіжними відомостями.

§ Виправлення у касовій книзі не допускаються. Але якщо вони все ж є, то мають бути засвідчені підписом касира та головного бухгалтера або особи, яка його заміщує.

§ Усі касові документи повинні бути укомплектовані в хронологічному порядку, пронумеровані й переплетені в окремі

Отже, з метою контролю за схоронністю готівкових коштів на підприємствах проводяться інвентаризації кас. Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт про результати інвентаризації наявних коштів.Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. Акт складається в двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

№47 Порядок відкриття і документальне оформлення операцій за поточним рахунком банку.Виписка банку

Виписки банку. Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, у банку обліковуються на рахунку «Розрахунковий раху­нок». Основою для запису операцій на ньому є виписки банку з розрахункового рахунка. Періодично (здебільшого щодня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунка з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково по­дається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду відповідності її поданим документам; -при цьому встановлюється, чи всі записи стосуються підпри­ємства — власника розрахункового рахунка. У виписці простав­ляється номер кореспондуючого рахунка. Виписка є основою для записів до реєстрів бухгалтерського обліку операцій на розрахун­ковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути іден­тичними.Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку за розрахунковим рахунком, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду. Облік операцій на інших рахунках в банку. Крім розрахункового рахунка підприємство може мати в банку інші рахунки для збері­гання оборотних (наприклад — акредитиви, чекові книжки тощо) або необоротних (депозити більше одного року тощо) грошей (коштів).

№48 Характеристика рахунків з обліку грошових коштів

Облік грощових коштів підприємства здійснюється на рахунку 30 (каса) рахунок є активним.. За дебетом відображає надходження грошових коштів в касу, а за кредитом їх витрачання метою реалізації функції управління облік повинен бути організований таким чином, щоб у будь-який момент часу можна було визначити платоспроможністьпідприємства, відслідкувати залишки готівки, а також рух і напрями їївикористання. Облікова інформаціянеобхідна управлінцям для:♦ аналізу руху та напряму грошових коштів підприємства і в попередніх періодах;♦ визначення мінімальної необхідної потреби в грошових коштах для здійснення поточної господарської діяльності;♦ коригування потоку платежів для зменшення максимальної і середньої потреби в грошових коштах;♦ забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів;♦ забезпечення прискорення оборотності грошових коштів;♦ побудови ефективних систем контролю за рухом грошових коштів підприємства;♦ мінімізації втрат грошових коштів від інфляції і від зміни курсу (для іноземної валюти).

Питання №49 Характеристика основних форм безготівкових рахунків

Порядок організації безготівкових розрахунків, тобто порядок здійснення їх записом коштів з рахунка на рахунок або заліком вза-ємних розрахунків залежить від обраної форми відповідних розрахункових документів.

Безготівкові розрахунки в Україні можуть здійснюватись за та-кими формами:

- з використанням платіжних доручень;- з використанням платіжних вимог-доручень;

- з використанням платіжних вимог або інкасових доручень (у випадку безакцептного списання боргових зобов’язань);- з використанням розрахункових чеків (чекова форма розрахун-ків);- з використанням банківських платіжних карток;- акредитивна форма розрахунків;- вексельна форма розрахунків.

Розрахунки з використанням платіжних доручень.

Платіжне доручення – це розрахунковий документ у вигляді письмового доручення платника банку, що його обслуговує, пере-рахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів (це єдиний з документів, який може складатись в довільній формі).Платіжне доручення банк приймає тільки в межах коштів на розрахунковому рахунку, крім доручень на перерахування податко-вих та прирівняних до них платежів.

Якщо отримувач коштів не має рахунка в банку, підприємство може виконати розрахунок гарантованим платіжним дорученням через підприємства зв’язку (виплата зарплати, пенсій).Розрахунки платіжними доручення прискорюють рух обігових коштів і здійснюються за товарними і нетоварними операціями.Розрахунки з використанням платіжних вимог-дорученьПлатіжна вимога-доручення – це комбінований документ, який складається з вимоги підприємства – постачальника до підприємства-покупця сплатити певну суму за поставлені товари, послуги.

Питання № 50 порядок видачі коштів під звіт

Порядок надання коштів на відрядження регулюється підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР), постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 (663-99-п) "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (із змінами і доповненнями), наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59 (z0218-98) "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за N 218/2658"(із змінами і доповненнями).Порядок видачі коштів під звіт регулюється постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року N 72 (z0237-01) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за N 237/5428 (із змінами і доповненнями).Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів № 663 від 23.04.1999 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» та загальних положень «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 (далі – Інструкція), підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його авансом у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження.

 

Питання №52 Розрахунки з відшкодуванням матеріальних збитків

Розрахунки з відшкодування завданих збитків ведуться на балансовому рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунку 375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків". Перевіряючи такі розрахунки, аудитор, перш за все, повинен проаналізувати розрахунки по нестачах і крадіжок і встановити, чи дотримано строки та порядок розгляду випадків недоліків і втрат, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно треба вивчити факти списання недоліків і втрат на витрати виробництва і на результати діяльності підприємства.

Зокрема, аудитор перевіряє правильність і своєчасність оформлення документів по претензіях про недоліки і крадіжках, перевіряє чи не було випадків повернення судом або арбітражем матеріалів щодо недостач і псування з причини неналежного оформлення матеріалів. Важливо з'ясувати причини виникнення недоліків і псування (поганий стан складських приміщень, порушення правил прийому та відпуску матеріальних цінностей за кількістю та якістю з одного підрозділу (цеху) в інший). Слід також з'ясувати, чи правильно визначена сума збитків (сума збитків розраховується за ринковими цінами даної місцевості). Крім того, аудитор з'ясовує, чи забезпечено на підприємстві відшкодування матеріальних збитків (недоліків, розтрат), організований чи контроль за утриманням заборгованості за виконавчими листами.

 

 

Питання №53 Види капіталу та їх характеристика

Надзвичайно складна сутність і багатоликість прояву банківськогокапіталу ускладнюють розуміння механізму його функціонування. Глибшомуусвідомленню самого поняття «банківський капітал» та механізму йогофункціонування сприяє поділ банківського капіталу на окремі складові зподальшим групуванням їх за однорідними ознаками, тобто його

класифікація. Класифікувати банківський капітал можна за різнимиознаками залежно від цілі та завдань, які при цьому ставляться.Необхідно мати на увазі, що, мобілізуючи вільні грошові кошти однихсуб’єктів ринку і передаючи їх в різні способи іншим суб’єктам, банкизавжди переслідують головну мету своєї діяльності — одержання прибутку.Краще зрозуміти сутність банківського капіталу дає змогу класифікаціяйого за різними ознаками (рис. 1.4). Обмежимо таку класифікацію лише тими ознаками, які, на нашу думку, безпосередньо пов’язані з формуванням банківського капіталу з метою здійснення банківської діяльності.

№54 Облік статутного та пайового капіталу
Власний капітал — це частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Він включає статутний, додатковий, пайовий, резервний, вилучений, не-оплачений капітал, нерозподілені прибутки (непокриті збитки), цільові надходження, які обліковуються на рахунках класу 4.
Статутний капітал — основне джерело активів підприємства. Він має визначений порядок утворення і використання. На державних підприємствах статутний капітал формується державою, на недержавних — засновниками, якими можуть бути фізичні або юридичні особи. Якщо засновників кілька, розмір внеску коленого обумовлюється окремо. Мінімальний розмір статутного капіталу для підприємств різних організаційно-правових форм встановлюється законодавчо.До статутного капіталу можуть вноситись: грошові кошти; цінні папери; основні засоби; матеріали, МШП (обмежено); нематеріальні активи.При формуванні статутного капіталу дебетується контрпасив-ний рахунок 46 "Неоплачений капітал"; при здійсненні внеску неоплачений капітал зменшується (рахунок 40 не кредитується). В балансі підсумок капіталу визначається як різниця між оголошеним та сформованим статутним капіталом (К-т 40 Д-т 46).
Пайовий капітал – це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами.Дані про “Пайовий капітал” використовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами спо­живчої кооперації тощо, в яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.Джерелами формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства.Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обо­в'язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов'яз­кові пайові внески ари вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. Сума, що підлягає поверненню, визначається з урахуванням боргових зобов'язань підприємства та його фінансового стану.Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборот­них засобів підприємств, на яких воно розпайоване (приватні орендні підприємства, акціонерні товариства, спілки власників тощо) призна­чено рахунок 41 “Пайовий капітал”.Рахунок 41 “Пайовий капітал” призначений для обліку й узагаль­нення інформації про суми пайових внесків членів споживчого това­риства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.Отже, пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його гос­подарсько-фінансової діяльності.Аналітичний облік за рахунком 41 “Пайовий капітал” ведуть за видами капіталу.

№56Облік поточних забов’язань
Зобов'язання (Liabilities) – заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Класифікація зобов’язань: Для бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:- довгострокові зобов'язання;- поточні зобов'язання;- забезпечення;- непередбачені зобов'язання;- доходи майбутніх періодів. Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) – зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання. Поточні зобов'язання (Current Liabilities) – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

№ 57 Документальне оформлення розрахунків з оплати праці.
Оплата праці - система відносин, пов'язаних із забезпеченням встановлення і здійснення роботодавцем виплат працівникам за їх працю відповідно до законів, інших нормативно-правовими актами, колективними трудовими договорами, угодами і локальними нормативними актами. *
Заробітна плата - це винагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконуваної роботи, а також виплати компенсаційного і стимулюючого характеру.
Розрізняють два види заробітної плати: основна заробітна плата (нараховується робітникам і службовцям за фактично відпрацьований час або виконаний обсяг робіт); додаткова заробітна плата (виплати, за невідпрацьований час, але передбачене до оплати законодавством (чергову відпустку, тимчасова непрацездатність та інші). **
Форми оплати праці визначаються ст.131 Трудового кодексу РФ. Виплата заробітної плати проводиться в грошовій формі в рублях. Відповідно до колективним або трудовим договором за письмовою заявою працівника оплата праці може проводитися і в інших формах, що не суперечатьзаконодавству Росії і міжнародним договорам. ***
Основними формами і системи оплати праці представлені на схемі 1 "Системи оплати праці". (Додаток 1).

 

№58 Документальне оформлення розрахунків з оплати праці за дні відпустки

Кожен працівник відповідно до СТ 74 кодексу закоів про працю має право на щоріну відпустку і збереження заробітної плати. види відпусток 1. Щорічні (а) основна, б)додаткова в) інша) 2. додаткові, відпустка у зв’язка з навчанням 3.Творча 4.відпустка з збереження….. Максимальний термін відпусти становить 59 днів.

№60 Утримання із заробітної плати.

Із заробітної плати працівників бюджетних установ здійснюються наступні необов’язкові утримання:
а) за рішенням адміністрації:
· планові та позапланові аванси;· неповернуті вчасно підзвітні суми;· суми нанесених матеріальних збитків;· штрафи, накладені в адміністративному порядку;
б) узгоджені з працівниками:
· профспілкові внески;· сплата відсотків за позики;· сплата відсотків за товари, продані в кредит;· індивідуальне страхування.
Прибутковий податок. Об’єктом оподаткування у громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (він складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами. Із сум доходів, що були отримані громадянами не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, а також громадян, що не проживають постійно на території України, податок утримується в розмірі 20 % суми заробітку. При цьому із заробітку цих громадян не виключається неоподатковуваний мінімум доходів громадян та не надаються пільги.Утримання збору до Пенсійного фонду. Об’єктом оподаткування в цьому випадку є сукупний оподатковуваний дохід за місяць, але не більше 2200 грн. Ставка збору залежить від об’єкта оподаткування і складає:
· 1 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн.;
· 2 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн

 

Питання №62 Характеристика рахунків з обліку витрат

У підприємств, які здійснюють облік витрат тільки із застосуванням рахунків класу 8 "Витрати за елементами", витрати операційної діяльності збираються на рахунках 80 "Матеріальні витрати" - 84"Інші операційні витрати", а всі витрати, пов'язані з інвестиційною і фінансовою діяльностями, а також витрати, які виникли за надзвичайних подій, - на рахунку 85 "Інші затрати". Прямі витрати операційної діяльності за елементами списуються на рахунок 23 "Виробництво", а всі інші витрати, в тому числі з кредиту рахунку 85 "Інші затрати", списуються на рахунок 79 "Фінансові результати".

Використовувати тільки рахунки класу 8 "Витрати за елементами" мають право суб'єкти малого підприємництва. Разом з тим, вести облік витрат лише на рахунках класу 8 доцільно за невеликої кількості господарських операцій і за відсутності декількох напрямів діяльності.

Питання № 64 Поняття фінансових результатів та порядок їх формування

Поняття фінансових результатів та порядок їх формуванняФінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують від інвестиційної та фінансової діяльності. Прибуток формується поступово протягом фінансового-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.На підприємстві можливі доходи, витрати, які не пов’язані з реалізацією продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, це фінансові результати, отримані від інвестиційної діяльності, а також результати, які пов’язані з надзвичайними подіями.Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П (С) БО з “Звіт про фінансові результати”.Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи.Визначення фінансових ресурсів полягає у визначенні чистого прибутку звітного періоду. Так, згідно з ПСБО 3 “Звіт про фінансові результати”: прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати; збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Отже, для визначення фінансових результатів у бухгалтерського обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.Під видом діяльності, розуміють – сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Розрізняють наступні види діяльності.Таблиця 1. Класифікація видів діяльності.У розрізі таких видів діяльності досліджуються показники фінансових результатів:фінансовий результат від основної діяльності;фінансовий результати від іншої операційної діяльності;фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;фінансовий результат від звичайної діяльності;фінансовий результат від надзвичайної діяльності.Порядок формування чистого прибутку (збитку) згідно П(С)БО 3 наведено в таблиці 2.

 

№66 Порядок складання бухгалтерського балансу

Бухгалтерський баланс бюджетної установи – це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на 1-е число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці.
Засоби бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуються за статтями.
Стаття балансу – це складова активу і пасиву, яка характеризує групу економічно однорідних господарських засобів та джерел їх утворення.
Статті балансу, в свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи – розділи балансу.
Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:
І. Необоротні активи.ІІ. Оборотні активи.ІІІ. Витрати.
У пасиві балансу відображаються джерела утворення засобів. Основним джерелом утворення господарських засобів бюджетної установи є асигнування з бюджету.
Пасив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:
І. Власний капітал.ІІ. Зобов’язання.ІІІ. Доходи.
Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від балансу госпрозрахункової.
Баланс складається на підставі звірених даних синтетичного та аналітичного обліку на кінець звітного періоду. Залишки на рахунках обліку на початок року повинні бути тотожні відповідним даним на кінець року в балансі за попередній період.
Установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів.
Кожна установа заповнює в балансі тільки ті рядки, які відносяться до її діяльності.