ТОП 10:

Класифікація податків та їх види.



Класифікація податків проводиться за кількома ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об’єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють, за способом стягнення, в залежності від платника, в залежності від джерела сплати.

За формою оподаткуваннявсі податки поділяються на дві групи: прямі й непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об’єкта оподаткування.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Історичний розвиток системи оподаткування привів до по-
ступового розмивання чітких відмінностей між прямими та непрямими податками. Універсальні форми непрямих податків — акцизів, при перенесенні їх стягнення зі сфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознак прямого оподаткування, насамперед чітко визначений об’єкт оподаткування — обсяг обороту чи додану вартість. При цьому об’єкти оподаткування частково збігаються: пряма форма — податок на прибуток і непряма форма — податок на додану вартість, частину якої становить той же прибуток.

За економічним змістом об’єкта оподаткуванняподатки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання і майно. Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств. Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків. Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна. На відміну від податків на споживання, які сплачуються тільки один раз — при купівлі, податки на майно стягуються постійно, доки майно перебуває у власності.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади. Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

До загальнодерж под. належать:

- под. на приб

- ПДФО

- ПДВ

- акцизний под.

- збір за першу реєстрацію т/з

- еколог под.

- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів

- рентна плата за нафту, прир газі конденсат що видобувається в Україні.

- плата за корист надрами

- плата за землю

- збір за корист радіочастотним ресурсом України

- збір за спец викор води

- збір за спец викор ліс ресурсів

- фіксований с/г под.

- збір на розвиток виногр, садавн, і хмелярства

- мито

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на прир газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління[1]. Можливі різні варіанти встановлення місцевих податків. По-перше, у вигляді надбавок до загальнодержав­них податків. Рівень надбавки визначають місцеві органи відповідно до встановлених обмежень. По-друге, введення місцевих податків за переліком, що встановлюється вищими органами влади. Вибір податків здійснюється місцевими органами. По-третє, можливе впровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади.

До місцевих под. належать:

- под. на нерух майно відмінне від зем діл

- єдиний под.

- збір за провадження деяких видів підпр діял

- збір за місця для паркування т/з

- туристичний збір

За способом стягненнярозрізняють два види податків — розкладні й окладні. Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні — між платниками. Це історично перша форма стягнення податків. Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.

В залежності від платника:

- под. з юрид осіб

- под. з фіз. Осіб

- змішані

В залежності від джерела сплати:

- под., що відносяться на витрати

- под..,що вкл. В ціну товару

- под.,що сплачують з прибутку або капіталу

 

Податкова система

 

Податкова система – це сукупність встановлених країні податків і зборів, форм і методів їх встановлення, дій які забезпечують їх сплату.

Згідно діючого Закону України “Про систему оподаткування” принципами побудови системи оподаткування є:

•Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу відчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції.

•Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку ( доходу), спрямованого на розвиток виробництва.

•Обов”язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних про об”єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства .

•Рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутків і пропорційно більших податків і зборів – на більші доходи.

•Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб”єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов”язків щодо сплати податків і зборів.

•Соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки молозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічнообгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи.

•Стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року.

•Економічна обгрунтованість- встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахованням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.

•Рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.

•Компетенція – встановлення і скасування податків і зборів , а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавста про оподаткування виключно ВЕрховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами.

•Єдиний підхід – забезпечення єдиного пвдходу до розробки податкових законів з обов”язхкоаим визначенням платника податку і збору, об”єкта оподаткування, джерела оплати податку і збору, податкового періоду, ставок податку і збору, строків та порядків сплати податку, підстав для надання податкових пільг.

•Доступність- забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів.

Под робота – це діяльність держави та її органів, а також платників в процесі правового регламентуванні, нарахування і сплати под. і под. платежів, атакож контролю за своєчасністю і повнотою їх надходження до бюджету.

Суб’єктами под. роботи виступають:

- ВР приймає закони в сфері опод

- органи викон влади: забезп дію механізму справляння под.

- органи под. служби здійснюють контроль за дотриманням под. законод

- платники под. нарах і сплачують под., подають под. звітн, несуть відп за порушення под. законод.

У под. роботі розрізняють контролюючі органи: под. служба, митні органи; та органи стягнення: под. служба.

 

Податкова служба

Податкова служба - це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (рис.3). У складі органів державної податкової служби функціонують відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція) і підрозділи з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.

Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Головою Державної податкової адміністрації України за поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Начальники управлінь податкової міліції призначаються Головою Державної податкової адміністрації України.

Таким чином, податкова служба України має три рівні:

-Державну податкову адміністрацію України - вища ланка;

-державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - середня ланка;

-державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції - базова ланка.

Головними завданнями державної податкової служби України є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

На вищу ланку покладається завдання організації та інструктивного і методичного забезпечення податкової роботи в країні, а також контроль за діяльністю податкових органів. Відповідно до чинного законодавства Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:

1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:

здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, валютні операції,;

обліком платників податків, інших платежів;

виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

боротьбою з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків;

4) роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі;

5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

7) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць органів державної податкової служби;

8) розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;

9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;

13) надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;

14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на підакцизних товарах;

16) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;

17) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби;

18) організовує роботу, пов”язану зі здійсненням контролю за дотриманням максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

На середню ланку покладається організація податкової роботи в Автономній Республіці Крим, області чи містах Києві та Севастополі. Це головна ланка консультаційної роботи, яка потребує висококваліфікованих фахівців, добре обізнаних із податковим законодавством. В окремих випадках податкові адміністрації цього рівня можуть безпосередньо вести податкову роботу щодо незначного кола платників, які перебувають на обліку в цих адміністраціях. Стосовно до даних платників державні податкові адміністрації областей і міст з районним поділом виконують ті ж самі функції, що й інспекції низової ланки.

Структура податкових адміністрацій середньої ланки в цілому подібна до структури Державної податкової адміністрації України, за винятком підрозділів, які займаються законодавчою та методичною роботою.

На низову ланку покладається безпосереднє ведення податкової роботи. Державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі;

2) забезпечують облік платників податків, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків податкових декларацій та розрахунків, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності;

5) забезпечують застосування фінансових санкцій і адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства;

6) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

7) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів;

8) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

9) подають до судів і арбітражних судів позови про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами;

10) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

11) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;

12) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій;

13) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

14) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках алкогольних напоїв і на пачках тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

15) роз'яснюють через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі;

16) виконують функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції її повноважень.

17) здійснюють контроль за дотриманням максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі органів державної податкової служби відповідного рівня, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням посадових обов'язків.

Податкова міліція виконує слідуючі функції:

1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

3) виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

4) забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;

5) запобігає корупції та іншим посадовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені як для посадових осіб органів державної податкової служби, так і для посадових осіб правоохоронних органів.

 

Податок на прибуток

Податок на прибуток підприємств є одним із видів прямого оподаткування – прибуткового, і оподатковує доходи юридичних осіб, на відміну від прибуткового податку, який стягується з громадян.

Платниками податку на прибуток є:

- з числа резидентів - суб'єкти і несуб’єкти господарської діяльності (бюджетні установи, громадські організації тощо), а також їх філії, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Резиденти – це особи, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території ;

- з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, які отримують доходи з джерелом їх походження з України за винятком установ та організацій, які мають дипломатичний статус або імунітет. Нерезиденти -це особи з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. До нерезидентів відносяться також розташовані на території України представництва іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів. Постійне представництво нерезидента в Україні - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань (рис.7). Тобто, для визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток спочатку необхідно визначити відповідно суму скоригованого валового доходу, суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Доходи вкл. Доходи від операційної даяльності та інші доходи.

Інші доходи включають:

- доходи у вигляді дивід, процентів отриманих від нерезидентів

- доходи від операцій лізингу, оренди

- суми штрафів пені неустойки

- вартість товарів робіт послуг безоплатно отриманих

- суми поворотної і безповоротної фін допомоги

- доходи не враховані при обчисл доходів періодів, що передують звітному та виявлені у звітному періоді

- доходи від реал не обор активів, оборотних активів , майнових комплексів

Доходи від реал товарі визн за датою переходу права власності на товар покупцеві.

Доходи від надання послуг визн за датою скл акта про викон робіт чи надання послуг.

Витрати ,що враховуються при обчисленні об’єкта опод скл з витрат операц діял і інших витрат.

Витрати операц діял вкл:

- собівартість реаліз товарів, викон робіт, наданих послуг. Витрати визн витратами того періоду в якому визнано доходи від реал цих товарів робіт послуг.

Собівартість скл з витрат прамоповязаних з виробництвом :

- прямі мат витрати

- прямі витрати на оплату праці

- амортизація

- вартості придбаних послуг пов’язаних з виробництвом товарів та інших прямих витрат

Інші витрати вкл.:

- загальновиробничі витрати

- адмін. Витрати

- витрати на збут

- інші операц витрати

- фін витрати

- інші витрати звичайної діял

До складу витрат не вкл.:

- витрати на потреби не пов’язані з веденням госп діял

- сплата под. на приб

- ПДВ вкл. до ціни придбаних товарів

- сплачені штрафи, пені , неустойки

- виплата дивідендів

- інші витрати

Ставки под. : з 1,04,11-23%, з 2012 – 21%, з 2013 – 19%, з2014 – 16%.

 

ПДФО

Податок з доходів фізичних осіб стягується безпосередньо з доходів громадян.

Платниками податку є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з

джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Об'єктом оподаткування резидента є:

-загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

-доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

-іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

-загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

-доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності .

- дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу;

- дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів

- інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами.

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди.

До складу місячного опод доходу не вкл.:

- суми держ адресної доп, житлових субсидій чи дотацій

- суми коштів отриманих на відр або під звіт

- аліменти

- суми стипендій

- сума поворотної фін доп

- сума сплачена працедавцем на користь закладів освіти за підг чи перепідг найманого працівника

- вартість путівок виданих профспілками

- вартість житла що передано у власність згідно закону

- Інші

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року;

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

- у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на

ісяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку, якщо його дохід не перевищує 1,4*прожитковий мінімум для працездатної особи на перше січня і заокруглений до найближчих 10 грн.

- у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

- у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

- у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 );

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

 

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

 

Плата за землю

Платниками податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

Якщо грошову оцінку не встановлено то ставка под. визн в залежності від чисельності населення в насел пункті в грн. за один кв метр.

Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 );

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Від сплати податку звільняються:

- заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

- дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації,

лікування та оздоровлення хворих, військовіформування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;

- релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність

яких не передбачає одержання прибутків;

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витратна оплату праці.

- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок

коштів державного або місцевих бюджетів;

- підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву,

бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України ( 975-2011-п );

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Под сплачується рівними частинами щомісяця протягом 30 календариних днів за зв місяцем.

Под фіз. особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення под.-повідо







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.40 (0.046 с.)