До теми «Педагогічне спілкування»

Питання

На кожне питання треба відповісти «так», «іноді» чи «ні».

1. У Вас має бути ординарна ділова зустріч. Чи вибиває Вас її чекання з колії?

2. Чи не відкладаєте Ви візит до лікаря доти, поки стане вже зовсім зле?

3. Чи викликає у Вас сум’ятицю і невдоволення доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на якійсь нараді, зборах або подібному заході?

4. Вам пропонують виїхати у відрядження в місто, де Ви ніколи не бували. Чи прикладете Ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?

5. Чи любите Ви ділитися своїми хвилюваннями з ким би то не було?

6. Чи дратуєтеся Ви, якщо незнайома людина на вулиці звернеться до Вас із проханням (показати дорогу, назвати час, відповісти на якесь ще питання)?

7. Чи визнаєте Ви, що існує проблема «батьків і дітей» і що людям різних поколінь важко розуміти один одного?

8. Чи посоромитеся Ви нагадати знайомому, що він забув вам повернути 10 гривнів, які позичив декілька місяців тому?

9. У ресторані або в їдальні Вам подали недоброякісну страву – чи промовчите Ви, лише роздратовано відсунувши тарілку?

10. Опинившись один на один з незнайомим, Ви не вступите в бесіду і будете відчувати себе незручно, якщо першим заговорить він. Це так?

11. У Вас викликає жах будь-яка довга черга, де б вона не була (у магазині, бібліотеці, у касі)? Чи віддасте Ви перевагу відмові від свого наміру, ніж стати в хвіст і нудитися в чеканні?

12. Чи боїтеся Ви брати участь у якійсь комісії з розгляду конфліктних ситуацій?

13. У Вас є власні індивідуальні критерії оцінювання творів літе­ратури, культури і ніяких «чужих» думок з цього приводу Ви не прий­маєте. Чи так це?

14. Почувши десь в «кулуарах» висловлювання явно помилкової точки зору з добре відомого Вам питання, Ви віддаєте перевагу мов­чанню і не вступаєте в суперечку?

15. Чи викликає у Вас досаду чиєсь прохання розібратися у тому чи іншому службовому питанні чи навчальній темі?

16. Чи краще Вам викласти свою точку зору (думку, оцінку) у письмовому вигляді, ніж в усній формі?

Ключ до тесту

«так» «іноді» «ні»

2 1 0

Підрахуйте загальну кільість балів і визначіть, до якої категорії людей Ви відноситеся.

30–32 бали. Ви явно нетовариські і це ваша біда, тому що страждаєте від цього більше усього Ви самі. Але і близьким людям нелегко! На вас важко покластися в справі, що потребує групових зусиль. Намагайтеся стати комунікабельнішим, контролюйте себе.

25–29 балів. Ви замкнені, неговіркі, віддаєте перевагу самотності і тому у вас, напевно, мало друзів. Нова робота і необхідність нових контактів якщо не вводить вас у паніку, то надовго виводить із рівно­ваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте незадоволені собою. Але не обмежуйтеся тільки таким невдоволенням – у вашій владі перемогти ці особливості характеру. Хіба не буває, що при сильній захопленості Ви стаєте «раптом» цілком комунікабельні? Варто тільки струснутися!

19–24 бали. Ви певною мірою товариські і у незнайомому середовищі почуваєте себе цілком упевнено. Нові проблеми вас не лякають. І усе ж з новими людьми Ви сходитеся не відразу, у супе­речках і диспутах берете участь неохоче. У ваших висловлюваннях часом занадто багато сарказму без усякої на те підстави. Ці недоліки поправні, пам’ятайте про це.

14–18 балів. У вас нормальна комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, достатньо терпимі в спілку­ванні з іншими, відстоюєте свою точку зору без запальності. Без неприємних переживань йдете на зустріч з новими людьми. У той же час не любите гучних компаній; екстравагантні витівки і багатослів­ність викликають у вас роздратування.

9–13 балів. Ви дуже товариські (часом, навіть надміру). За­цікавлені, говіркі, любите висловлюватися стосовно різних питань, що, іноді, викликає роздратування навколишніх людей. Охоче зна­йомитеся з новими людьми. Любите бувати в центрі уваги, нікому не відмовляєте в проханнях, хоча не завжди можете їх виконати. Буває спалахнете, але швидко відходите. Чого вам бракує – так це зосе­редженості, терпіння і відваги при сутичці із серйозними проблемами. При бажанні, проте, Ви можете себе змусити не відступати.

4–8 балів. Ви, мабуть, «сорочка-хлопець» (можливо, здасться див­ним, але це визначення можна віднести і до представниць слабкої статі). Товариськість б’є з вас ключем, Ви завжди в курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у вас мігрень і навіть нудьгу. Охоче берете слово з будь-якого питання, навіть якщо маєте про нього поверхневу уяву. Усюди почуваєте себе у «своїй тарілці». Беретеся за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можете успішно довести її до кінця. З цієї причини керівники і колеги ставляться до вас з деяким побоюванням і сум­нівами. Замисліться над цими фактами!

Питання для самостійного опрацювання

1. Способи оволодіння педагогічним спілкуванням.

2. Психолого-педагогічна неповторність викладача.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід ско­ристатись літературними джерелами, періодичними виданнями та ресурсами Інтернету.

Теми рефератів

1. Особистість педагога як фактор ефективності педагогічного спілкування.

2. Суб’єктивність викладача та способи її подолання.

Література: 7, с. 255–266; 13, с. 672–685; 14, с. 208–228; 19, с. 64–78; 29, с. 393–419.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЙОГО ВИКОНАННЯ

Індивідуальним завданням для самостійної роботи студента протя­гом семестру є написання рефератів з теми за вибором. Захист рефе­ратів проводиться під час індивідуальних занять під керівництвом викладача, а також під час семінарських і практичних занять.

Оптимальний обсяг роботи – 10–15 сторінок друкованого тексту, виконаного на одній стороні окремих пронумерованих аркушів паперу відповідно до стандарту на виконання документів з використанням друкуючих і графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформляється на аркушах формату А4 (210–297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14, шрифт «Times New Roman». Розмір поля: верхнє, нижнє та ліве –20 мм, праве – 10 мм.

Порядок розміщення структурних елементів роботи такий: перша сторінка – титульний аркуш, зміст роботи, в якому вказуються сторінки, вступ, потім основний текст, перелік літератури і додатки.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ» не нумерують, а їх найменування є заго­ловком структурного елемента. Допускається простий план (без параграфів і підзаголовків).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінок, зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рис.», що разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком. Наприклад, Рис. 3.2 (другий рисунок третього розділу).

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути поси­лання в тексті і нумеруються вони аналогічно ілюстраціям. Слово «Таблиця» розміщують зліва над таблицею, після чого йде її назва.

Посилання у тексті на бібліографічні джерела слід подавати. вказуючи порядковий номер за списком літерату­ри, взятий у квадратні дужки, наприклад [5].

У разі потреби посилаються на стандарти, технічні умови, інструкції та інші подібні документи, на доку­мент у цілому або на його розділи, вказуючи позначення і найменування документа, номера та назви розділу. По­силання на джерела документальної інформації дається не лише на порядковий номер, а й на конкретні сторін­ки, наприклад [16, с. 45–47]. Цього правила необхідно додержувати у всіх випадках запозичення чужого тексту, цифрових даних та ін., а та­кож використання цитат із творів інших авторів.

Бібліографічний опис літературних джерел, використаних у курсовій роботі – перелік літератури, наводиться лише з включенням обов’яз­кових елементів. Опис книжок почи­нається з прізвища автора у називному відмінку. Після прізвища автора вказують його ініціали, назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сто­рінок.

Приклад:

Салчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник / В. К. Салчук. – К.: Урожай, 1995. – 328 с.

Бібліографічний опис на статті, опубліковані у серіальних видан­нях, наводять у такому порядку: автор, заголовок, джерело публікації, рік видання (число і місяць для газет), номер, випуск, том (для журналів та видань, що продовжуються), сторінки, на яких надруко­вана стаття (крім газет обсягом шість і менше сторінок).

Приклад:

Мазур В. Пріоритети промислової політики / В. Мазур // Урядовий кур’єр. – 1995. – 5 грудня.

Штрадт Б., Петрах О. Контролінг у реалізації інформаційної функції / Б. Штрадт, О. Петрах // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. – № 7. – С. 35– 39.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
1. Обов’язкові види СРС
1.1. Підготовка до семінарських занять	систематично, відповідно розкладу аудиторних занять	Активна робота на семінарських заняттях	40 (2 б × 20)
1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт (І модуль)	останнє заняття відповідного модуля	Перевірка правильності виконання модульних робіт	10 (10 б × 1)
1.3. Виконання ІНДЗ	Останнє заняття	Перевірка правильності виконання завдань
Разом балів за обов’язкові види СРС^*	70

Продовж. карти самостійної роботи студента

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
2. Вибіркові види СРС
2.1. Написання рефератів за заданою тематикою	Протягом семестру	Захист матеріалів реферату під час індивідуально-кон­сультативної роботи (ІКР)
2.2. Аналітичний огляд нової літера­тури з дисципліни «Стратегічний ме­неджмент» (навчальної та науково-мето­дичної)	Протягом семестру	Розгляд підготовле­них матеріалів під час аудиторних за­нять або інди­відуально-кон­сульта­тивної роботи (ІКР)
2.3. Участь у роботі клубу «Менеджер»	Відповідно до графіка роботи клубу	Доповідь на одне із засідань, підго­товка тематичної стінгазети	10 (за кожний вид роботи)
2.3. Підготовка до­повіді на наукову студентську конференцію	Квітень	Виступ з доповіддю	5–10
Разом балів за вибіркові види СРС

^* Примітка:1 бал додається у разі відвідування не менше 90 % лекцій.

СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ

У процесі навчання студенти здобувають необхідні знання під час лекційних занять, виконуючи практичні завдання щодо стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, виз­начення сильних і слабких сторін його потенціалу, виявлення можли­востей і загроз з боку зовнішніх чинників впливу, вибору та обґрунту­вання загальних, конкурентних і функціональних стратегій. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час семі­нарських занять.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів враховує види за­нять, які згідно з програмою навчальної дисципліни «Стратегічне управління підприємством» передбачають лекційні, семінарські та практичні заняття, а також самостійну роботу та виконання інди­відуальних завдань.

Перевірка та оцінювання знань студента проводяться кількома методами:

1. Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять.

2. Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.

3. Написання рефератів.

4. Виконання завдань для самостійної роботи.

5. Проведення проміжних тестів.

6. Проведення поточного модульного контролю.

7. Проведення підсумкового письмового іспиту.

Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять та виконання індивідуальних завдань проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із су­часною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні індивідуальних завдань і завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації і робити висновки.

Поточне оцінювання знань студентів

Поточний контроль знань студентів проводиться як під час семі­нарських аудиторних занять, так і під час індивідуально-консульта­тивної роботи викладача. Основними формами поточного контролю є усне опитування, тестування, захист або презентація індивідуальних навчально-дослідних робіт, модульні контрольні роботи.

Об’єкти поточного контролю: відвідування семінарських занять та активність роботи протягом семестру; результати виконання модульних контрольних робіт; підготовка та захист індивідуальних навчально-дос­лідних робіт (проектів); участь в наукових конференціях і науково-дос­лідній роботі кафедри тощо. Бальна оцінка цих видів робіт прово­диться відповідно до карти самостійної роботи студента.

Модульний контроль

Це контроль рівня засвоєння студентами навчального матеріалу тематичних модулів за програмою дисципліни. Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих модулів після завершен­ня лекційних і практичних занять. Програма дисципліни на другий се­местр включає один проміжний модульний контроль та екзамен.

На модульний контроль виносяться питання, які розглядалися на лекціях і семінарських заняттях, а також питання, які були запро­поновані студентам для самостійного опрацювання і наведені в цьому навчальному посібнику.