Припинення провадження у справі про банкрутство.

 

На підставі відповідної ухвали господарського суду може мати місце припинення провадження у справі про банкрутство, якщо:

- боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

- подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реор­ганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;

- у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

- у встановленому порядку затверджено звіт керуючого санацією;

- затверджено мирову угоду;

- у встановленому порядку затверджено звіт ліквідатора;

- боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

- кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

 

ЛЕКЦІЯ 17.

ТЕМА: Юридична відповідальність в сфері підприємництва.

Навчальна мета: визначити сутність, види і функції відповідальності в підприємницьких відносинах.

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1. 20 хв.

2. 10 хв.

3. 20 хв.

4. 20 хв.

5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання)

Матеріально-технічне забезпечення: збірники документів і матеріалів, законодавство.

 

Джерела і література:

1. Конституція України від 28. 06. 1996. р.

2. Господарський кодекс від 16. 01. 2003 р.

3. Карлін М. І. Правові основи підприємницької діяльності: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доповн. – К.: Кондор, 2006. – 368 с.

4. Покропивний С.Ф.; Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 352 с.

5. Регулювання форми і змісту договорів. Збірник законодавчих актів. – К.: С.В.Д. Трейдінг, 2001.

6. Старцев О. В. Підприємницьке право. Підручник. - Київ, Видавництво "Істина", 2005 р.

7. Поліщук Т. Підстави застосування заходів впливу Національним банком України // Право України. — 2006. — № 8. — С. 56–59.

8. Правові основи підприємницької діяльності (під редакцією Шакуна В. І., Мельника П. В., Поповича В. М.). – К.: Правові джерела, 1997. – 780 с.

9. Щербина В. С. Господарське право України: навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

 

ПЛАН

1. Поняття відповідальності в підприємницьких відносинах.

2. Види господарсько-правової відповідальності.

3. Функції відповідальності.

4. Підстави та принципи господарсько-правової відповідальності.

 

Поняття відповідальності в підприємницьких відносинах.

 

Одним з важливих і основних видів юридичної відповідальності в підприємництві є господасрько-правова відповідальність.

Господарсько-правова відповідальність - це майново-організаційні за змістом і юридичні за формою заходи впливу на економічні інтереси учасників господарських правовідносин у разі вчинення ними господарського правопорушення.

Характерними (видовими) ознаками господарсько-правової відповідальності є:

сфера застосування - господарські правовідносини (господарсько-майнові та/або господарсько-організаційні);

юридична підстава - акти господарського законодавства та господарські договори;

фактичні підстави - господарське правопорушення, склад якого залежить від виду (форми) господарсько-правової відповідальності;

презумпція вини порушника та особливість визначення вини;

суб'єктами господарсько-правової відповідальності є учасники
господарських правовідносин (суб'єкти господарювання, суб'єкти
господарсько-організаційних повноважень, засновники та учасники господарських організацій, власники майна суб'єктів господарювання; контрагенти суб'єктів господарювання за господарськи­ми договорами);

спрямованість господарсько-правової відповідальності пе­реважно на майнову базу порушника і лише в окремих випадках - на особу порушника (примусова реорганізація та примусова лік­відація);

змістом господарсько-правової відповідальності є заходи впливу (санкції) - майнової (відшкодування збитків, штрафні санк­ції, конфіскація) та/або організаційної (призупинення дії або ану­лювання ліцензій, скасування відомостей державної реєстрації, примусова реорганізація та ін.) спрямованості, що відбиваються на економічних інтересах порушника;

порядок застосування - залежно від виду та форми господар­сько-правової відповідальності: а) судовий або претензійно-позов­ний (статті 222-223 ГК України), б) безпосередньо кредитором в оперативному порядку (статті 235-237 ГК України), в) спеціаль­ний - уповноваженими органами - ст. 238 ГК України).

 

 

Види господарсько-правової відповідальності.

 

Господарсько-правова відповідальність - різноманітна. У 80-х роках в СРСР налічувалось близько 2,5 тисяч санкцій, що застосову­валися у сфері господарювання.

В умовах ринкової економіки України також застосовується велика (хоч і менша, ніж згадана) кількість господарсько-правових санкцій.

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарські санкції є право­вим засобом відповідальності у сфері господарювання. Водночас слід зазначити, що питання щодо співвідношення понять «господарсько-правова відповідальність» та «господарсько-правові санкції» є дискусійним.

Господарсько-правові санкції можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:

І. За критерієм змісту впливу - на грошові (сплата неустойки, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків) та натуральні (заміна неякісної продукції на якісну).

ІІ. За критерієм безпосередньої спрямованості - на майнові (конфіскація, сплата неустойки, відшкодування збитків, господар­сько-адміністративний штраф) та організаційні (господарсько-орга­нізаційні, оперативно-господарські санкції).

ІІІ. За характером порушених відносин - на:

а) санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах, тобто між рівнопра­вними суб'єктами господарювання (сплата неустойки або опера­тивно-господарські санкції, відшкодування збитків, оперативно-господарські санкції);

б) санкції, що застосовуються у вертикаль­них відносинах, тобто між компетентним державним органом та суб'єктом господарювання (планово-госпрозрахункові санкції, адміністративно-господарські санкції);

в) універсальні санкції, що застосовуються і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах (відшкодування збитків).

IV. Залежно від виду порушених відносин - на: санкції, що за­стосовуються в договірних відносинах (відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські) і санкції, що застосовуються в позадоговірних відносинах (відшкодування збитків, адміністратив­но-господарські санкції).

V. Залежно від інституту господарського законодавства, норми якого передбачають застосування господарсько-правової відповідальності, розрізняють:

· відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства;

· відповідальність у сфері капітального будівництва;

· відповідальність у галузі зовнішньоекономічної діяльності;

· відповідальність у галузі транспорту;

· відповідальність на ринку цінних паперів;

· та ін.

 

Функції відповідальності.

 

Господарсько-правова відповідальність як важлива складова господарського правопорядку виконує важливі функції.

Функції господарсько-правової відповідальності - це напрямки її дії, той господарський результат, що настає в результаті застосування господарсько-правової відповідальності.

Господарсько-правовій відповідальності притаманні як загальні (притаманні для будь-якої юридичної відповідальності), так і спеціальні функції (є характерними переважно для господарсько-правової відповідальності).

До категорії перших належать попереджувально-стимулююча, штрафна (функція покарання за правопорушення), до категорії других - компенсаційно-відновлювальна, інформацій­на, сигналізаційна.

Попереджувально-стимулююча функція господарсько-правової відповідальності (як і будь-якої юридичної) проявляється в тому, що не лише застосування господарсько-правової відповідальності, а й сама загроза її застосування примушує учасників господарсь­ких правовідносин (насамперед суб'єктів господарювання) діяти правомірно, аби уникнути негативних наслідків в результаті засто­сування такої відповідальності.

Ця функція однаковою мірою притаманна всім видам та формам господарсько-правової відповідальності (господарсько-правовим санкціям).

Штрафна функція (функція покарання за вчинене правопорушення) незначною мірою характерна для господарсько-правової відповідальності, хоча в певних випадках відіграє значну роль (сплата штрафної неустойки, яка передбачає і сплату суми не­устойки, і повного відшкодування збитків; в окремих випадках це можуть бути господарсько-адміністративні штрафи за заборонені законом дії у сфері економічної конкуренції, якщо вони створили лише загрозу обмеження конкуренції на ринку, не завдавши шкоди її учасникам).

Компенсаційно-відновлювальна функція - як провідна (на наш погляд) в системі функцій полягає у відновленні порушеного пра­вопорядку й усуненні наслідків неправомірної поведінки суб'єкта господарювання. Завдяки застосуванню господарсько-правової відповідальності неправомірна діяльність припиняється, деформовані господарські зв'язки нормалізуються, спричинена шкода ком­пенсується, порушені права відновлюються, обов'язки виконують­ся, нездійснені платежі спрямовуються за призначенням, неправо­мірно отримані доходи вилучаються і т. ін.

Ця функція притаманна усім видам та формам господарсько-правової відповідальності, але найбільше - відшкодуванню збитків, штрафним санкціям (сплаті неустойки).

Сигналізаційна функція - проявляється в тому, що застосування до суб'єкта господарювання господарсько-правової відповідальності є сигналом для нього про необхідність поліпшення своєї роботи з метою уникнення в майбутньому втрат від застосування такої відповідальності, а для контрагентів такого господарюючого суб'єкта - сигналом про необхідність зважити доцільність продовження з ним договірного зв'язку або розірвання існуючого.

Роль інформаційної функції полягає в інформуванні учасників господарського життя про негаразди в діяльності їх партнерів (якщо до останніх застосовуються господарсько-правові санкції кон­тролюючими органами, контрагентами тощо), а відтак - в доцільності корегування своїх відносин з ними.

Застосування таких санкцій до самих учасників господарського життя надає їм відповідну інформацію про можливі негаразди у власній діяльності (і відповідно - необхідності її поліпшення) або порушення їх прав та законних інтересів (якщо санкції застосовуються неправомірно) і необхідності вжиття відповідних заходів.