Загальна характеристика страхової фінансової діяльності. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна характеристика страхової фінансової діяльності.



 

Різновидом фінансової діяльності є страхування. Це - професійна діяльність спеціалізованих організацій (страхових компаній або страховиків) щодо надання учасникам відносин у сфері господарювання (страхувальникам) страхових послуг, спрямова­них на захист їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування страхових випадків за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальни­ками страхових платежів.

Залежно від підстав надання страхових послуг розрізняють добровільне (здійснюється на основі договору між страхувальни­ком і страховиком) та обов'язкове страхування (здійснюється на основі закону).

Основними учасниками правовідносин у сфері страхування є страховики (суб'єкти страхової діяльності), страхувальники (особи, яким надаються страхові послуги), спеціально уповноважений дер­жавний орган у сфері страхування (Міністерство фінансів України).

Страхування у сфері господарювання регулюється низкою нор­мативно-правових актів, серед яких:

Господарський кодекс від 16.01.2003 р: містить положення щодо страхування як різновиду фінансової діяльності (ст. 252), суб'єктів такої діяльності (ст. 353), законодавство про страхування у сфері господарювання (ст. 355);

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.: глава 67 (статті 979 - 999) регулює договірні відносини щодо страхування;

Закон України від 07.03.1996р. «Про страхування» (в ред. Закону від 04.10.2001 р.): встановлює вимоги щодо страховиків, їх майнових активів, здійснюваних ними операцій, державного регу­лювання сфери страхування та ін.;

Акти Уряду:

постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 р. № «Про створення Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»;

Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. №1175;

постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.1996 р. № 1290
«Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій
із перестрахування»;

Положення про порядок провадження діяльності страховими
посередниками, затверджене постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 18.12.1996 р. № 1523;

Тимчасове положення «Про товариство взаємного страху­вання», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.1997 р. №132;

Положення «Про впорядкування діяльності страхових бро­керів», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. №747;

постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1788
«Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового
страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за
шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах
підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти
та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій
екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру» та ін.

Відомчі нормативно-правові акти:

Положення «Про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків», затверджене наказом Ко­мітету у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляду) від 12.03.1994 р. № 13;

Інструкція про порядок сертифікації страхових брокерів, ве­дення державного реєстру страхових брокерів та регулювання їх діяльності, затверджена наказом Укрстрахнагляду від 26.10.1999 р;

постанова Правління Нацбанку України від 11.04.2000 р. № 135 «Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності». Ліцензійні умови провадження страхової діяльності, затверджені розпо­рядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових по­слуг України від 28.08.2003 р. № 40 та ін.

Господарська діяльність у сфері страхування може здійснюва­тися лише господарськими організаціями, що створюються як фі­нансові установи зі спеціальним предметом діяльності у формі будь-якого виду господарського товариства, крім товариства з обме­женою відповідальністю (ч. 1 ст. 2 Закону України від 07.03.1996 р. «Про страхування» в редакції Закону від 04.10.2001 р.). Однак у більшості випадків засновники страхової організації (страховика - за визначенням зазначеного Закону) обирають при її заснуванні акціонерну форму, враховуючи переваги останньої.

 

Риси страхових компаній.

 

Страховим компаніям (страховикам) притаманні такі характерні риси:

А) наявність щонайменше трьох засновників/учасників (хоча для державних страхових компаній це правило не діє); якщо єди­ним засновником та учасником страхової компанії є держава, то така компанія отримує статус державної (національної); в решті випадків використання слів «державна», «національна» або похід­них від них у назві страховика забороняється;

Б) спеціальний і виключний предмет діяльності - лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням; допускається також виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених угод про сумісну діяльність, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика; страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхува­льникам, які уклали договори страхування життя. Зазначена діяльність має здійснюватися відповідно до Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від28.08.2003 р. № 40;

В) обов'язковість отримання ліцензії на здійснення страхової
діяльності в порядку, специфіка якого визначається ст. 38 Закону
«Про страхування»;

Г) вимоги до майнової бази страхової організації, спрямовані на
забезпечення платоспроможності страховиків:

1) щодо складу майнової бази: наявність сплаченого статутного фонду та наявність гарантійного фонду страховика; створення стра­хових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань; перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності;

2) спеціальні вимоги до статутного фонду:

а) мінімальний роз­мір якого дорівнює: сумі, еквівалентній 1,5 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України - для страхової компанії, яка займається страхуванням життя, 1 млн євро - для страховика, який займається іншими видами страхування;

б) до його складу та джерел формування: при створенні страховика або збільшенні зареєстрова­ного статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений ви­ключно в грошовій формі, а також в межах 25% СФ цінними папе­рами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в
порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним
органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяль­ністю. Забороняється використовувати для формування статутного
фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані
в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи;

в) до умов та напрямів використання (загальний розмір внесків
страховика до статутних фондів інших страховиків України, за за­гальним правилом, не може перевищувати 30 відсотків його власно­го статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фон­ду окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків);

3) визначення обов'язкових складових гарантійного фонду страховика: додатковий та резервний капітал, а також сума нероз­поділеного прибутку;

4) можливість формування за рахунок нерозподіленого прибутку вільних резервів;

5) для забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо
окремих видів страхування страховики можуть утворювати страхові резерви та фонди страхових гарантій (в т. ч. централізовані) згідно з встановленим Кабінетом Міністрів та Уповноваженим органом порядком;

6) обов'язковість підтримання належного рівня фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів) відповідно до вимог ст. 30 Закону «Про страхування» та визначеного Кабінетом Міністрів України порядку;

7) спеціальні вимоги до керівних працівників страхової компанії: керівниками страховика (голова та перший заступник виконавчого органу, головний бухгалтер страховика) мають бути дієздатні фізичні особи, які повинні мати вищу економічну або юридичну освіту, а головний бухгалтер страховика - вищу економічну освіту.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 166; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.20.205.228 (0.008 с.)