Банківські інститути кредитно-фінансової системи.

 

Одним з складових кредитно-фінансової системи є банківська система.

До банківської системи входять:

А)Національний банк України - центральний банк України, центральний орган державного управління у сфері банківської діяльності;

Б)комерційні банки - організації, що безпосередньо здійснюють банківські операції; створюються в певних організаційно-правових формах (акціонерного товариства, товариства з обмеженою відпо­відальністю, кооперативного банку); залежно від комплексу бан­ківських послуг, що надаються цими організаціями, розрізняють універсальні банки (можуть здійснювати різні види банківської діяльності та банківських операцій) та спеціалізовані, а саме: ощад­ні, іпотечні, інвестиційні, розрахункові (клірингові); за критерієм форми власності, на базі якої функціонують банки, - державні (створюються за рішенням Кабінету Міністрів України) та недержавні банки (рішення про створення приймають фізичні особи та юридичні особи, що не належать до сфери державної власності).

Правове регулювання банківської діяльності і визначення спе­цифіки правового статусу суб'єктів цієї діяльності здійснюється за допомогою системи нормативно-правових актів, що включає:

Кодекси:

Господарський кодекс України, в якому цьому виду фінансової діяльності присвячено 15 статей (ст. 334 - правовий статус банків; ст. 335 - Національний банк України; ст. 336 - організаційно-правові форми банків; ст. 337 - державні банки; ст. 338 - коопера­тивні банки; ст. 339 - банківські операції; ст. 340 - депозитні опе­рації банків; ст. 341 - розрахункові операції банків; ст. 342 - бан­ківські рахунки; ст. 343 - відповідальність за порушення строків розрахунків; ст. 344 - міжнародні розрахункові операції; ст. 345 - кредитні операції банків; ст. 346 - кредитування суб'єктів госпо­дарювання; ст. 347 - форми та види банківського кредиту; ст. 348 - контроль банку за використанням кредиту; ст. 349 - кредитні ре­сурси; ст. 350 - факторингові послуги банків; ст. 351 - лізингові операції банків;

Цивільний кодекс України, кілька глав якого регулюють відно­сини щодо позики, кредиту, банківського вкладу (глава 71), бан­ківського рахунка (глава 72), факторингу (глава 73), розрахунків (глава 74);

• Закони України:

від 20.05.1999 р. «Про Національний банк України» (73 статті): визначає правовий статус Нацбанку, в т. ч. розмір та джерела фор­мування статутного капіталу, функції, керівні органи, операції, організаційні основи та структуру, повноваження НБУ (щодо здій­снення грошово-кредитної політики, управління готівковим гро­шовим обігом, організації розрахунків та грошового обігу, банків­ського контролю і банківського нагляду, організації банківської статистики), основи взаємовідносини НБУ з вищими органами держави;

від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність» (містить 99 статей): визначає правовий статус комерційних банків (поняття, види та організаційно-правові форми банків, порядок їх створення та ліцензування діяльності, вимоги до активів банку, банківських операцій, порядок управління банками, вимоги до їх посадових осіб, засади державного регулювання банківської діяльності, по­рядок призначення тимчасової адміністрації та ліквідації банків);

• підзаконні нормативі-правові акти:

Національного банку України:

Положення про порядок формування обов'язкових резервів
для банків України: Затверджено постановою Правління Національ­ного банку України від 27.06.2001 р. № 244;

Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій,
письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій:
Затверджено постановою Правління Національного банку України
від №275 від 17.07.2001р.;

Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 р.№375;

Положення про порядок створення і державної реєстрації
банківських об'єднань: Затверджено постановою Правління Наці­онального банку України від 31.08.2001 р. № 377;

Положення про порядок формування та використання бан­ками резервного фонду: Затверджено постановою Правління Наці­онального банку України від 08.08.2001 р. № 334;

Положення про порядок подання до Національного банку України аудиторського звіту та висновку за результатами річної
фінансової звітності банку: Затверджено постановою Правління
Національного банку України від 28.01.2002 р. № 38;

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР):

рішення ДКЦПФР № 104 від 18.05.1999 р. «Про затверджен­ня Положення щодо організації діяльності комерційних банків на
ринку цінних паперів»;

рішення ДКЦПФР № 178 від 10.09.1999 «Про затвердження
Тимчасового положення про вимоги до розрахункового банку та
Типового договору про грошові розрахунки за операціями щодо
цінних паперів»;

рішення ДКЦПФР № 283 від 30.12.1999 р. «Про затверджен­ня Порядку взяття на облік у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку банку як розрахункового» та ін.

 

 

Ознаки комерційних банків.

 

Комерційний банк як суб'єкт банківської діяльності характеризується так:

- предмет діяльності: здійснення банківських операцій, види
(депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові), пе­релік та порядок здійснення яких визначено ГК України (статті 339-350) та Законом «Про банки і банківську діяльність» - статті 2, 47-59);

- ліцензування діяльності: здійснюється Національним банком
України в спеціальному порядку (відповідно до ст. 19 Закону та
постанови Правління Національного банку України від № 275 від
17.07.2001 р.); строк видачі ліцензії - один місяць з дня подання
необхідного комплекту документів;

- набуття статусу банку — з моменту його реєстрації у спеціа­льному порядку: здійснюється Національним банком України у тримісячний строк з дня подання передбаченого законом пакету документів (відповідно до статей 17-18, 21-22 Закону та Положен­ня про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженою постановою Прав­ління Національного банку України від 31.08.2001 р. № 375);

- спеціальні вимоги до засновників та учасників: ними можуть бути держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноваже­ного ним органу, юридичні та/або фізичні особи, резиденти та не­резиденти за винятком юридичних осіб, в яких банк бере істотну участь, об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій;учасники, які мають в акціонерному банку істотну участь (понад 10 відсотків статутного капіталу або голосів) повинні мати відпо­відну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан;

- створення банку з іноземним капіталом здійснюється в дозві­льному порядку (за попереднього дозволу НБУ, який надається
протягом місяця з дня подання пакету документів, перелік яких
передбачений в статтях 21 і 22 Закону);

- спеціальні вимоги до статуту: в ньому визначаються (ст. 16 Закону «Про банки і банківську діяльність»): повна та скорочена
назва банку, його місцезнаходження (поштова адреса); організа­ційно-правова форма, види діяльності, що здійснює банк; розмір
статутного фонду (капіталу) та порядок його формування, відо­мості про акції, структура та органи управління банку, їх компе­тенція; порядок реорганізації та ліквідації банку; порядок вне­сення змін до статуту; розмір та порядок утворення резервів бан­ку; порядок розподілу прибутку та покриття збитків; положення про аудиторську перевірку банку; положення про внутрішній аудит банку;

- вимоги до капіталу банку щодо його складу (основний капі­тал і додатковий капітал), розміру статутного капіталу, який не може бути меншим за встановлений законом розмір (згідно зі ст. 31 мінімальний розмір статутного фонду місцевого кооперативного банку становить 1 млн євро, комерційного банку, що діє на тери­торії однієї області, - 3 млн євро, і 5 млн євро для банку, що діє на території всієї України) та резервного фонду, який має становити 25% регулятивного капіталу (основного і додаткового), формується за рахунок відрахувань від прибутку банку - щонайменше 5% (ст. 36 Закону);

- обов'язковість додержаннябанком економічних нормативів, встановлених Національним банком України, а також зберігання обов'язкових резервів у Нацбанку;

- спеціальні вимоги щодо складу та компетенції органів банку - загальних зборів (ст. 37 Закону), спостережної ради (ст. 39 Зако­ну), виконавчого органу (ст. 40 Закону), ревізійної комісії (ст. 41 Закону), а також вимоги до керівників банку (голова, його заступник, головний бухгалтер, його заступники, керів­ники структурних підрозділів банку) - наявність економічної чи юридичної освіти, стаж роботи в банківській системі за відповід­ним фахом не менше 3-х років, бездоганна ділова репутація; призначення голови виконавчого органу та головного бухгалтера банку за письмової згоди НБУ (ст. 42 Закону), а також заборона участі в органах управління банку щодо посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 334 ГК України);

- обов'язковість створення служби внутрішнього аудиту бан­ку, який є органом оперативного контролю виконавчого органу банку (ст. 45 Закону);

- обов'язковість аудиторської перевірки діяльності банків;

- обов'язковість публікації річного балансу і звіту про прибутки та збитки банку (після підтвердження достовірності поданих у них відомостей аудитором чи аудиторською фірмою) за формою і в строки, встановлені Національним банком України;

- здійснення діяльності на ринку цінних паперів згідно із за­твердженим рішенням ДКЦПФР № 104 від 18.05.1999 р. «Про за­твердження Положення щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів»;

- здійснення антимонопольного регулювання щодо банків не лише Антимонопольним комітетом, а й Національним банком України, без згоди якого банк не може об'єднуватися з іншим бан­ком (банками).