Датчик інформації (Блок ДИ).

Блок ДИ призначений для видачі аналогових напруг, пропорційних координатам цілей. Напруги Х_коорд; У_коорд подаються на шифратор координат. Напруги ХМТК; УМТК, у відповідності до положення електронного маркера, подаються на підсилювач відхилення блоку ИТ.

У блоці також формується імпульс запуску шифратора і відбувається комутація імпульсів підсвічування МТК.

При натисканні кнопок ДИ (съём) відбувається запуск шифратора і напруги з потенціометрів Х и У подаються на вхід шифратора.

При відпусканні кнопки ДИ на вхід шифратора подається сигнал ПОДСВЕТ МТК. У режимі РОБОТА на потенціометри Х и У подаються напруги 12,6 В. При цьому з потенціометрів знімаються напруги координат у відповідності до положення движків потенціометрів.

У результаті одержуємо значення координат цілі в єдиній умовній системі координат, які надходять у канал зв'язку:

На приймальному пункті з прийнятих координат цілі ; віднімаються значення відповідних координат приймального пункту щодо реперної точки, у результаті чого одержуємо координати цілі, перелічені до місця розташування прийомного ПУ і які відображаються на екрані індикатору:

Дані про місце розташування передавального і прийомного пунктів управління щодо реперної точки визначаються по карті або за допомогою курсопрокладника і вручну набираються на цифрових колесах датчика топоприв'язки. При цьому кулачковим перемикачем десятковий код перетворюється у двійковий.

Число кулачкових дисків по кількості розрядів рівно десяти. Ведуче колесо має шкалу, розраховану на 2 км з кроком 200 м, тобто датчик топоприв'язки повинен утворювати вісім комбінацій за один оберт цього колеса.

Напроти кожного колеса встановлена контактна група, що має дві пари контактів. Ці групи контактів служать для одержання коду, що вводиться в телепередавач і в телеприймач. Ці пари контактів міняють своє положення відповідно до комбінації двійкового коду на кулачковому перетворювачі.

Наприклад, для введення координат Х_ТПР рівної 50 км при роботі в масштабі М1 на виході датчика топоприв'язки з'явиться комбінація імпульсів 111 111 111, що відповідає відстані:

Так як з датчика знімається одночасно напруга для телеприймача і телепередавача, то передбачено 4 канали видачі координат:

Х_ТПР; Х_ТПП; У_ТПР; У_ТПП.

 

Телепередавач, телеприймач, синхронізатор.

Пристрій телепередавача.

Телепередавач призначений для виконання наступних функцій:

- формування сигналу інформації про повітряну обстановку відповідно до заданої структури у вигляді двійкового послідовного коду;

- автоматичного перетворення системи координат;

- автоматичної передачі сигналу в ефір за допомогою радіостанції Р-407(Р-111, Р-123М).

До складу телепередавача входять наступні пристрої:

- шифратор;

- суматор;

- пристрій управління;

- фазовий модулятор.

Шифратор – аналогово-цифровий перетворювач, в основу якого покладений метод порівняння і віднімання. При цьому методі проводиться послідовне порівняння невідомої аналогової величини з набором її еталонних значень, при чому порівняння починається з максимальної еталонної величини. Після порівняння і віднімання формується значення даного розряду, а отримана різниця використовується для порівняння з наступним меншим еталоном.

Для того щоб закодувати напрямок, що знімається з потенціометрів координат Х и У необхідно підключити цю напругу до схеми порівняння і добитися зрівноважування з еталонним рівнем, який складається з суми еталонних напруг, що знімаються з датчика координат.

При натисканні кнопки Кн.1 ДИ – датчик інформації видає імпульс запуску шифратора і значення координат на шифратор. З цього моменту починається процес кодування. Розрядна сітка розрахована так, що кожний розряд, починаючи зі старшого, дає напругу в 2 рази меншу за попередній.

10 розряд – 9,45/2⁰ = 9,45 В

9 розряд – 9,45/2¹ = 4,725 В

8 розряд – 9,45/2² = 2,362 В

7 розряд – 9,45/2³ = 1,181 В

6 розряд – 9,45/2⁴ = 0,590 В

5 розряд – 9,45/2⁵ = 0,295 В

4 розряд – 9,45/2⁶ = 0,147 В

3 розряд – 9,45/2⁷ = 0,073 В

2 розряд – 9,45/2⁸ = 0,036 В

1 розряд – 9,45/2⁹ = 0,018 В

Інформація у вигляді двійкового коду надходить на суматор, де автоматично підсумовується з даними топоприв'язки, що враховують поправку на місце розташування передавального і приймального пунктів управління.

З суматора інформація у вигляді двійкового коду надходить на фазовий модулятор.

Фазовий модулятор складається з тригера з лічильним входом і схеми збігу. На один вхід схеми збігу надходить гармонійна складова в протифазі. На інші входи – сигнали інформації.

Залежно від свого стану тригер відкриває одну схему збігу і закриває іншу.

Таким чином, при одержанні нульової посилки фаза сигналу міняється на 180⁰, при одиничній залишається колишньою.

З виходу модулятора сигнал надходить у канал зв'язку.

 

Пристрій телеприймача.

До складу телеприймача входять наступні пристрої:

- схема регенерації;

- схема телеприймача.

Інформація з лінії зв'язку надходить на схему регенерації. При передачі двійкових сигналів по лінії зв'язку їх тривалість, форма і амплітуда під дією всякого роду перешкод змінюється. Тому на приймальному пункті виконують операцію регенерації двійкових сигналів, тобто відновлення первісної тривалості, форми і амплітуди сигналу.

Крім того, для синхронізації роботи телепередавача і телеприймача схемою регенерації виробляються струмові імпульси, часові інтервали яких строго фіксовані.

Сигнал з радіостанції, промодульований по фазі через смуговий фільтр, налаштований на частоту 1872 Гц, надходить на фазовий детектор і канал виділення когерентного коливання. Сигнал когерентного коливання надходить на другий вхід фазового детектора. З продетектованого сигналу пристрій порівняння фаз формує сигнал прямокутної форми, при чому кожному фронту сигналу відповідає зміна фази несучої частоти 1872 Гц на 180⁰, тобто відбувається демодуляція прийнятого сигналу інформації.

Сигнал прямокутної форми надходить на схему виділення фронтів. Виділеними імпульсами фронтів запускається пристрій формування синхроімпульсів ТИ телеприймача.

Цими синхроімпульсами відбувається автопідстроювання (синхронізація) тактових імпульсів телеприймача під тактові імпульси телепередавача. Для забезпечення зазначеної синфазності в телеприймачі передбачений пристрій синхронізації, який безупинно стежить за фазою прийнятих сигналів і при необхідності підлаштовує фазу тактових імпульсів прийому.

Для правильної роботи телеприймача необхідно визначити момент початку переданого повідомлення. При синхронному методі передачі даних інформація про початок переданого повідомлення закладена в корегуючому сигналі (структура якого 0010 або 1101). Корегуючий сигнал надходить на приймач незалежно від того, передається чи не передається інформація.

При прийомі комбінації 0010 або 1101 на схему виділення імпульсів синфазності надходить керуючий сигнал, і вона видає імпульс синфазності. При трикратному підтвердженні наявності імпульсу синфазності пристрій управління видає дозвіл для запису інформації з суматора в дешифратори.

Як тільки телеприймач підлаштовується під телепередавач, прийнята інформація надходить на суматор, де підсумовується з даними топоприв'язки.

З суматора інформація надходить на дешифратори, які перетворять двійковий код у напругу координат і . Напруги координат і надходять на індикатор кругового огляду для відображення відмітки цілі, прийнятої з пункту управління, що передає.

Пристрій синхронізації.

Пристрій синхронізації призначений:

- для сполучення апаратури АЗПД з РЛС;

- для розподілу в часі керуючих виконавчих імпульсів, що здійснюють почергове підключення джерел інформації до підсилювачів відхилення індикатора;

- для формування імпульсів підсвічування, напруги контрольних точок;

- для формування пилкоподібної напруги радіально-кругової розгортки.

Апаратура АЗПД працює синхронно з РЛС. Синхронізуючим імпульсом є імпульс запуску, який надходить з РЛС. Імпульс запуску здійснює синхронізацію відображення первинної і вторинної повітряної обстановки.

З РЛС імпульс запуску надходить на схему формування імпульсу кінця дистанції і на блок ГР. Дана схема виробляє імпульс КД35, КД50, КД100, КД200.

Імпульс запуску і імпульс КД у блоці ГР формують імпульс підсвічування пилки і пилкоподібну напругу.