Призначення і склад курсопрокладача КП-4.

Курсопрокладач призначений для безперервного автоматичного вироблення прямокутних координат положення об'єкта, що рухається, і викреслювання на топографічній карті пройденого об'єктом шляху.

Крім того, курсопрокладач у комплекті з навігаційною апаратурою дозволяє вирішувати наступні додаткові завдання:

а) робити в короткий термін топографічну прив'язку бойових порядків при підготовці засобів ППО до стрільби;

б) здійснювати водіння військ по заздалегідь заданому маршруту;

г) наносити на карту не зазначені на ній дороги;

д) знімати координати точок, наявних на карті.

Основними технічними даними курсопрокладача є:

• тривалість безперервної роботи не більше 24 годин;

• гранична величина координат X, У і межа шляху, що вводиться, S= 0-100000 м;

• межа зміни коректури шляху від —10 до +12%;

• межа дирекційного кута, що вводиться 00-00 -- 60-00 пк;

• масштаби застосовуваних карт: 1:50 000; 1:100 000; 1:200 000;

• габаритні розміри 415x615x285мм;

• вага курсопрокладача не більше 38 кг.

Безвідмовна робота і точність вироблення координат у курсопрокладачі забезпечуються при наступних умовах:

• температура навколишнього середовища від —40° до +50° С;

• відносна вологість навколишнього повітря до 95 ±3% при температурі +20±5° С;

• напругах живлення постійного 27 В ±10% і змінного трифазного 36 В частотою 400 Гц.

Курсопрокладач розташований у передній правій частині апаратного відсіку на робочому місці командира відділення.

Курсопрокладач складається з наступних основних частин:

- система відстежування дирекційного кута;

- механізм коректури шляху;

- побудувальний механізм;

- шкальних (підсумовуючих) механізмів;

- схема висвітлення і сигналізації.

Система відстежування дирекційного кута призначена для прийому і відпрацьовування зміни дирекційного кута ПУ-12, що рухається.

Склад:

сельсин-приймач СД-65-1ТБ

асинхронний двигун-генератор ДГ-3ТА

підсилювач слідкуючої системи.

механізм коректури шляху для корегування помилки виміру шляху внаслідок проковзування і пробуксовування, а також зношування протекторів коліс.

побудувальний механізм, призначений для обчислення збільшення прямокутних топографічних координат (Х, Y).

Шкальні (підсумовуючі) механізми для відліку і відображення вимірюваних і обчислених величин.

Лічильники.

Для відліку прямокутних координат у курсопрокладача використовуються лічильники 4,7 (мал.6), які дозволяють відраховувати координати, виражені п'ятизначними цифрами.

Ціна оберту першого барабану 100, другого 1000, третього 10 000 і четвертого 100 000 метрів.

Перший барабан має подвійну оцифровку й, крім того, розділений по окружності на 100 поділок. Ціна кожної поділки 1 метр.

Початкові координати встановлюються за допомогою штовхачів, виведених на лицьову панель лічильників, а так само за допомогою маховиків координата Х3, координата Y8 (мал. 6).

Відлікові пристрої.

Відліковий пристрій дирекційного кута (складається з обертових шкал точного і грубого відліку і непорушного індексу.

Ціна оберту шкали точного відліку становить 1-00 (6°), а шкали грубого відліку—60-00 (360°). Ціна поділок шкали точного відліку—0-01 шкали грубого відліку—1-00.

Відліковий пристрій коректури шляху барабанного типу з обертовою шкалою. Ціна поділки становить 0,2%, межі градуювання від —10 до +12%.

 

З лицьової сторони курсопрокладача розташовані:

 

1 -тумблер В2; 2 -тумблер ОСВЕЩ; 3 -маховик X; 4 -лічильник X; 5 -маховик ШЛЯХ; 6 -лічильник S; 7 -лічильник Y; 8 -маховик Y;

9 -запор П-51; 10 -затискач; 11 -барабан; 12 -гвинт; 13 -важіль пишучого пристрою; 14 -фіксатор; 15 -корпус з грифелями; 16 -сигнальна лампочка МАСШТАБ ВЫКЛ.(Л1)

 

 

Зверху і позаду курсопрокладача розташовані:

1 -шкала КОРР. ПУТИ;

2 -тримач запобіжника;

3 -маховик КУРС РОБОТА;

4 -штепсельне рознімання;

5 -ліхтар з лампочкою для висвітлення шкали КУРС;

6 -шкала КУРС.

 

Функціональна схема КП-4.

Вхідними даними для курсопрокладача є дирекційний кут (курс) (напрямок руху ПУ-12М и пройдений шлях (S).

 

Сигнал неузгодженості у вигляді напруги, пропорційної збільшенню дирекційного кута (від сельсин-датчика, розташованого в гірокурсоуказувачі, по лінії синхронної передачі надходить на сельсин-приймач курсопрокладача (мал. 3).

З сельсин-приймача напруга, посилена підсилювачем В2, надходить на виконавчий двигун ДГ-ЗТА, який по кінематичних зв'язках розвертає побудувальний механізм, шкали грубого і точного відліку, а також ротор сельсин-приймача до одержання на виході підсилювача напруги, рівної нулю.

В одному корпусі і на одному валу з двигуном перебуває асинхронний тахогенератор змінного струму, який виробляє напругу, пропорційну швидкості обертання двигуна.

Ця напруга надходить на вхід підсилювача і віднімається з напруги, що надходить від сельсин-приймача, чим і забезпечується негативний зворотній зв'язок по швидкості, яка необхідна для забезпечення поліпшення якості стежачої системи курсопрокладача.

Для введення значень дирекційного кута в прилад при включеній стежачій системі, є маховик КУРС РОБОТА, а при виключеній — маховик КУРС КОНТРОЛЬ. Відлік значень дирекційного кута здійснюється зі шкали КУРС).

При включеному перемикачі ПУТЬ через валик від ходової частини об'єкта на механізм коректури надходить збільшення шляху. У механізмі коректури величина шляху корегується. Коректура шляху вводиться маховиком КОРР. ПУТИ, значення коректури відраховують по шкалі КОРР. ПУТИ. Введення коректури шляху обмежене механічним стопором у межах від —10 до +12%.

За введеними значеннями скорегованого збільшення шляху і значення кута

(побудувальний механізм вирішує залежності

∆Х = К*(S*cos a,

∆Y = К*(S*sin a

Вироблені збільшення координат по окремих кінематичних ланцюгах надходять на лічильники X і Y і на масштабні механізми. Масштабні механізми перемикаються ручкою ПЕРЕКЛ. МАСШТ. залежно від масштабу карти або вимикаються, якщо робота ведеться без карти.

Перед початком роботи приладу за допомогою маховиків X і Y установлюються початкові координати положення об'єкта Х₀ і Y₀.

При роботі приладу відбувається підсумовування встановлених початкових координат зі збільшеннями цих координат, виробленими курсопрокладачем. У результаті курсопрокладач вирішує залежності

Хт = Хо +∆Х

Ут = Уо + ∆Y.

Значення поточних координат і пройдений об'єктом шлях зчитуються з лічильників X, Y і S.

Рух з масштабних механізмів по кінематичних зв'язках надходить для переміщення каретки з олівцем і обертання барабана; на карті, закріпленій на барабані, буде прокреслюватися шлях, пройдений об'єктом. Для встановлення олівця в потрібну точку карти є маховики X і Y. Для введення шляху вручну є маховик ПУТЬ.

Перетворювач ПТ-200Ц.

Перетворювач ПТ-200 Ц-Ш служить для перетворення постійного струму напругою 27 В в змінний трифазний струм напругою 36 В частотою 400 Гц.

Розташований на ПУ-12М з лівої передньої частини, між сидінням механіка-водія і стійкою РПС-М під гіроуказувачем 1Г13М. Встановлюється на об'єкті в горизонтальному положенні.

Двигун постійного струму і трифазний синхронний генератор з збудженням від постійного магніту змонтовано в єдиному алюмінієвому корпусі 18. Ротор генератора і якір двигуна розташовано на загальному валу 16. У корпус 18 з однієї сторони запресований статор 8 двигуна, набраний з листів електротехнічної сталі, з іншого боку статор 9 генератора. Обертова частина приладу складається з валу 16 з посадженими на ньому якорем 17 двигуна, ротором 11 генератора і колектором 21.

Вал 16 опирається на підшипники 3 і 13, розташовані в щиті 15 і кришці 4. На кінці валу з боку двигуна на шпонці 1 гайкою 2 кріпиться вентилятор 6. До корпуса 18 кріпиться супорт 7 з щіткотримачами та щітками і кришка 4 з сальником.

Супорт, вентилятор і інші деталі цього кінця вала закриті алюмінієвим ковпаком 20, що служить для захисту приладу від забруднення і для напрямлення охолоджувального потоку повітря. У ковпаку 20 напроти лопаток вентилятора прорізані жалюзі. До щита 15 гвинтами 12 кріпиться кришка 14, що закриває підшипник 13. Блок управління 10 типу КСУ-200Ц змонтований у сталевій коробці, яка кріпиться чотирма гвинтами до корпуса перетворювача.

Блок управління містить у собі: контактор, що забезпечує дистанційний запуск і вимикання перетворювача; фільтр від радіоперешкод, які викликаються роботою перетворювача; магніто-резонансний стабілізатор частоти, що підтримує постійне число обертів, а отже, і постійну частоту в перетворювачі зміною сили струму в керуючій обмотці двигуна.

Електричний зв'язок перетворювача з іншими приладами виробу здійснюється за допомогою двох штепсельних рознімань, розташованих на коробці блоку управління.

 

Основні технічні дані:

Двигун: напруга живлення 27 В±10%; споживаний струм не більше 14 А; швидкість обертання вала 8000 об/хв.;

Генератор: вихідна напруга 36В +4,0% струм 3,2 А; частота струму 400 Гц+2%

 

Рис. 17. Перетворювач ПТ200 Ц-Ш

1 — шпонка; 2- гайка; 3 — підшипник; 4 -кришка; 5 -гвинт; 6- вентилятор; 7 — супорт; 8 -статор; 9 -статор; 10 -блок управління; 11 -ротор; 12 -гвинт; 13 -підшипник; 14 — кришка; 15 — щит; 16 -вал; 17 якір; 18 -корпус; 19 -гвинт; 20 — ковпак; 21 — колектор.

Візир орієнтування ВО-1.

Візир орієнтування призначений для первісного орієнтування ПУ-12М и визначення дирекційного кута між напрямком повздовжньої вісі машини і яким-небудь орієнтиром на місцевості.

Візир орієнтування розташований у правій передній частині апаратного відділення на робочому місці командира відділення. Візир орієнтування встановлений на кронштейні, закріпленому напроти правого переднього вікна через яке забезпечується візирування.

Візир орієнтування складається з:

- монокуляра;

- механізму горизонтування (маховики горизонтування, рівень);

- механізм стопоріння (стопорні гвинти);

- механізм кутоміра (точна, груба шкали);

- підсвічування.

При орієнтуванні ПУ – 12М візир горизонтується по кульковому рівню, потім монокуляр наводиться на обраний орієнтир або бусоль ПАБ – 2М і знімається відлік з азимутальних шкал.

Вивірка візира проводиться при польовій вивірці системи навігації і орієнтування, яка проводиться:

- при надходженні ПУ в частину або після повернення його з ремонту;

- після переїзду в район, що відрізняється по географічній широті на 2 градуси і більше і по ґрунтових умовах від району попередніх вивірок;

- при одержанні поганих результатів роботи (збільшенні помилок) з топоприв'язки;

- після тривалого знаходження у неробочому стані.