Деджироламо Ю. О. , нечаєв С. І. , семерій А. Ф. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Деджироламо Ю. О. , нечаєв С. І. , семерій А. Ф.



ДЕДЖИРОЛАМО Ю.О., НЕЧАЄВ С.І., СЕМЕРІЙ А.Ф.

БУДОВА ПЕРЕСУВНОГО ПУНКТУ УПРАВЛІННЯ ПУ-12М (9С482М)

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ЗМІСТ

1.ВВЕДЕННЯ…………………………………………………………………… 3 2. ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД І ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПУНКТУ УПРАВЛІННЯ ПУ-12М……………………………………………………… 5 3. ПРИСТРІЙ І РОБОТА ПУНКТУ УПРАВЛІННЯ…………………………….. 8 3.1. Робота пункту управління……………………………………………… 8 3.2. Сполучення з РЛС…………………………………………………………… 10 3.3. Пристрій пункту управління ПУ-12М…………………………………… 10 4. ПРИЙОМ і ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА ПУ-12М……………. 12 4.1. Прийом інформації через лінії зв'язку………………………………………… 13 4.2. Сполучення ПУ-12М с джерелом інформації……………………………….. 15 4.3. Відображення інформації на індикаторі кругового огляду (блок ИТ- 45) …… 15 5. АПАРАТУРА ВІДОБРАЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ І БОЙОВОЇ РОБОТИ КОМПЛЕКСІВ……………………………………………... 17 5.1. Призначення, склад апаратури відображення технічного стану і бойової роботи комплексів.………………………………………………………………….. 17 5.2. Інформаційне табло ИТ-1……………………………………………………….. 17 5.3. Інформаційне табло ИТ-2……………………………………………………….. 19 6. АПАРАТУРА НАВІГАЦІЇ і ОРІЄНТУВАННЯ…………………………… 19 6.1. Призначення і склад апаратури навігації і орієнтування…………………. 19 6.2. Завдання, що розв'язуються апаратурою навігації і орієнтування……………… 20 6.3. Коротка характеристика приладів апаратури топоприв'язки…………………… 23 6.4. Призначення, склад і устрій артилерійської бусолі ПАБ-2М …………… 24 6.5. Розв'язання завдань за допомогою бусолі ПАБ-2М……………………………… 27 6.6. Призначення і склад курсопрокладника КП-4……………………………………...29 6.7. Перетворювач ПТ-200Ц…………………………………………………………... 32 6.8. Візир орієнтування ВО-1………………………………………………………... 33 6.9. Визначення дирекційного кута повздовжньої вісі виробу 9С482М……………. 34 6.10. Призначення і склад пристрою автоматичного знімання поточних координат 36 6.11. Призначення і склад датчика топоприв'язки (ДТП)……………………………… 38 7. АПАРАТУРА ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ВИРОБУ 9С482М………………………... 40 7.1. Призначення і робота генератора Г-290Б……………………………………………40 7.2. Підключення апаратури електроживлення до бортової мережі………………… 43 7.3. Бензоелектричний агрегат АБ-1. Підготовка до роботи і робота……………… 44 8. АПАРАТУРА ЗНІМАННЯ і ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ УНІФІКОВАНА (АЗПД-У)………………………………………………………………………………. 45 8.1. Призначення, склад апаратури знімання і передачі даних (АЗПД-У)………….. 45 8.2. Структурна схема апаратури АЗПД-У……………………………………………... 46 8.3. Системи координат, що використовується в АЗПД-У………………………… 49 8.4. Призначення і склад функціональних пристроїв РПС-М……………………….. 50 8.5. Пристрій і робота функціональних пристроїв РПС-М……………………….. 53 8.5.1. Пристрої введення інформації…………………………………………... 53 8.5.2. Пристрої виводу інформації на індикацію………………………………… 54 8.5.3. Спеціалізована електронна обчислювальна машина…………………... 56 8.6. Синхронний привод, що стежить (блок 220Н)…………………………………… 61 8.7. Датчик координат ДТ-2……………………………………………………………… 63 8.8. Телеприймач………………………………………………………………………... 64 8.9. Телепередавач…………………………………………………………………….... 66 8.10. Блок С-23……………………………………………………………………………. 67 8.11. Формувач розгорток (блок ФР)……………………………………………... 72 8.12. Датчик характеристик (блок ДХ)…………………………………………………. 73 8.13. Індикатор кругового огляду (блок ИТ-45)……………………………………….. 74   9. АПАРАТУРА ЗВ'ЯЗКУ………………………………………………………… 76 9.1. Призначення,склад і характеристики апаратури зв'язку…………………… 76 9.2. Система внутрішнього зв'язку………………………………………………… 79 9.3. Система зовнішнього зв'язку………………………………………………… 79 9.4. Антенні пристрої………………………………………………………………. 81 10. ОСОБЛИВОСТІ ПРИСТРОЮ АЗПД-12………………………………………81 10.1. Призначення, склад апаратури АЗПД-12…………………………………… 81 10.2. Датчик топоприв'язки………………………………………………………… 82 10.3. Датчик характеристик (блок ДХ)…………………………………………… 82 10.4. Датчик інформації (блок ДИ)………………………………………………… 83 10.5. Телепередавач, телеприймач, синхронізатор…………………………………84 10.5.1. Пристрій телепередавача……………………………………………………84 10.5.2. Пристрій телеприймача…………………………………………………… 85 10.5.3. Пристрій синхронізації……………………………………………………… 86 10.6. Індикатор кругового огляду (блок ИТ-М)………………………………… 86 10.7. Система вторинних джерел живлення……………………………………… 86  

 

1.ВВЕДЕННЯ.

 

Управління військами ППО – це процес виробітку і реалізації рішень командира по виконанню поставлених перед ним завдань.

Для здійснення управління військами створюється система управління – сукупність органів і об'єктів управління, об'єднаних у порядку підпорядкованості і взаємодії, в єдине ціле.

Від об'єктів управління вищого і сусідніх командних пунктів до органу управління надходить інформація, що характеризує повітряну обстановку, стан засобів ППО військ і об'єктів, що прикриваються.

Зібравши і переробивши ці дані, орган управління приймає рішення, що визначає найбільш ефективні способи дії підлеглих засобів ППО.

Рішення у вигляді команд і сигналів управління доводять до виконавців. У процесі управління здійснюється оперативний контроль над правильністю розуміння об'єктами управління поставлених завдань і ходом їх виконання.

Основними компонентами системи управління військами ППО СВ є:

1. Засоби розвідки повітряного супротивника (РТ частини і підрозділи ППО) П-15,

П-19, 1РЛ-128.

2. Органи і пункти управління ППО (ППРУ, ПУ-12М).

3. Виконавчі підсистеми (зенітні ракетні і артилерійські комплекси).

4. Технічні засоби прямого і зворотнього зв'язку (радіостанції зв'язку, дротовий зв'язок).

Автоматизація процесів збору, передачі і переробки інформації здійснюється в АСУ технічними засобами, які за функціональною ознакою можуть бути об'єднані в системи.

АСУ розміщуються на командних пунктах частин і підрозділів ППО СВ і складаються з одного або декількох зразків техніки залежно від рівня (бригада, дивізіон, батарея) і обсягу інформації, що переробляється.

 

Прийняті умовні позначки:

 

АБ-1 — бензоелектричний агрегат;

АЗС — автомат захисту мережі;

АТ — активна відповідь;

АЗПД — апаратура знімання і передачі даних;

БЛ — блок;

БП — блок живлення;

ВР-27 — випрямляч мережний;

ВО — візир орієнтування;

Г-290Б — генератор;

ГАК (1Г13М) — гіроскопічний артилерійський курсоуказувач;

ГИВ — генератор індукторного виклику;

ГКУ — гірокурсоуказувач;

ГТВ — генератор тонального виклику;

ДТ-2 — датчик інформації;

ДП-3Б — рентгенометр;

ДТП — датчик топоприв'язки;

ДХ — датчик характеристик;

ІКО — індикатор кругового огляду;

ИТ-45 — блок індикаторної трубки з діаметром 45 см;

ІТ-1, ІТ-2 — інформаційні табло;

КВ — кабельне введення;

КН — кнопка;

КЛ — ключ;

КП-4 — курсопрокладник;

КТ — контрольна точка;

ЛУ — ларингофонний підсилювач;

МТК — місцевий телеолівець;

ОА — відмітки азимута;

ОД — відмітки дистанцій;

ОП — опізнавання;

ПАБ-2М — перископічна артилерійська бусоль;

ПВС — пульт внутрішнього зв'язку;

ПІВ — приймач індукторного виклику;

ПТВ — приймач тонального виклику;

ПУ — прийомний підсилювач;

РСТ — радіостанція;

Р-111 — радіостанція Р-111;

РЛС — радіолокаційна станція;

Р-123М — радіостанція Р-123М (Р-123МТ);

РК — розподільна коробка;

РТК-1 — радіотелефонний концентратор;

РПС-М — стійка телепередавача, телеприймача, синхронізатора і блока живлення;

СМЧ — лічильник мотогодин;

СРЦ — станція розвідки і цілеуказання;

ССП — синхронний слідкуючий привід;

СЦУ — сітка цілеуказання;

ТП — топографічна прив'язка;

УРБ — пристрій регулюючий бензоагрегата;

ФП — фільтр живлення;

ЩВ — щит ввідний;

ЩР — щит розподільний;

ШЛ — шоломофон;

ЩК — щит командирський;

Р-407 — радіостанція Р-407;

ПТК — перетворювач поточних координат;

АСТК — автоматичне знімання поточних координат.

 

2. ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД І ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПУНКТУ УПРАВЛІННЯ ПУ-12М.

 

Автоматизований пересувний пункт управління ПУ-12М (9С482М) призначений для управління бойовими діями підрозділів ППО, озброєних зенітними артилерійськими і ракетними комплексами близької дії.

Апаратура ПУ-12М забезпечує розв'язання наступних завдань:

1. Прийом від вищого ПУ ППО команд, розпоряджень, сигналів управління і передачу йому повідомлень.

2. Передачу команд, розпоряджень, сигналів управління підлеглим підрозділам ППО, одержання доповідей про їхнє виконання.

3. Збір, обробку і відображення даних про повітряну обстановку і видачу їх на ОПОВЕЩЕНИЕ підлеглим.

4. Збір, відображення даних про місце розташування, про стан і бойових діях підлеглих підрозділів ППО.

5. Оцінку обстановки, інформаційну підготовку розв'язання завдання цілеросподілу.

6. Прийняття рішення на відбиття повітряного супротивника.

7. Постановку вогневих завдань засобам ППО і контроль над їхнім виконанням.

8. Попередження про прольоти своєї авіації в зонах бойових дій підрозділів ППО.

9. Топогеодезичну прив'язку ПУ-12М, РЛС до єдиної системи координат дивізії при розгортанні і в динаміці бойових дій.

10. Автономний, комплексний контроль функціонування елементів АСУ засобами ППО полків (дивізій).

 

Апаратура ПУ-12М розміщується на базі бронетранспортера БТР-60ПБ. До складу пересувного пункту входять наступні технічні засоби:

 

Апаратура знімання і передачі даних.

Апаратура знімання і передачі даних (АЗПД-У) забезпечує автоматизацію основних процесів прийом, обробки, відображення і передачі даних про повітряну обстановку і команд управління.

До складу апаратури знімання і передачі даних входять наступні пристрої:

РПС-М – пристрій введення-виводу інформації

ИТ-45 – індикатор кругового огляду

ДХ – пульт введення характеристик

ДТП – датчик топоприв'язки

ССП – синхронно-слідкуючий привід,

ФР – блок формування розгорток

ДТ-2 – датчик координат.

 

Апаратура зв'язку.

До складу апаратури зв'язку входять засоби радіо-, дротового і внутрішнього зв'язку.

Апаратура зв'язку призначена для прийому і передачі даних про повітряну обстановку по телекодових каналах зв'язку за допомогою АЗПД-У, забезпечення командного зв'язку з вищими пунктами управління, а також для внутрішнього зв'язку між номерами бойового розрахунку.

Радіостанція УКВ Р-123 – 3 шт. до 20 км.

Радіостанція УКВ Р-111 – 1 шт. до 25 км.

Радіостанція УКВ Р-407 – 1 шт. до 7 км.

САУ – погоджувальний антенний пристрій для радіостанції Р-111

РТК-1 – радіотелефонний комутатор

РК-3 – блок на якому розміщені рознімання

ПВС-1 – 3 шт. пульт внутрішнього зв'язку

РК-1В – розподільна коробка.

Антени АШ-2 – 4метра – Р-123, штирьова – 3, 4 і 1,3 метра.

 

Засоби захисту від ЗМВ.

До складу засобів захисту від ЗМВ входять:

- Нагнітач повітря

- Рентгенометр ДП-3В.

- Дегазаційний комплект ДК-4Б

- Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР.

Планшет повітряної обстановки.

Планшет повітряної обстановки є основним засобом відображення ОПОВЕЩЕНИЕ і допоміжним засобом управління вогнем. Він призначений для:

• нанесення трас повітряних цілей по квадратах мережі цілеуказання щодо точки стояння СВЦ;

• визначення координат (азимута і похилої дальності) цілей відносно своєї точки стояння.

 

Система електроживлення.

Призначена для виробітку постійного струму напругою 27В.

 

Склад системи електроживлення:

Г-209Б – генератор постійного струму приводиться в дію від лівого ходового двигуна БТР-60ПБ.

АБ-1 – бензоелектричний агрегат.

6СТ-75 – дві акумуляторні батареї.

 

Технічні характеристики.

 

Виріб 9С482М забезпечує прийом інформації про повітряну обстановку від виробу 9С416М, укомплектованого виробом 2С002:

• від виробу 9С80 (або 1РЛ134) через апаратуру АЗПД-У з відображенням інформації на блоці ИТ-45;

• від РЛС типу П-12, П-15, П-40 і П-18 по кабелях сполучення на відстань до 300 метрів з відображенням первинної повітряної обстановки на блоці ИТ-45. У цьому випадку виріб 9С482М використовується як пункт обробки і передачі інформації (передавальний пункт).

Дальність передачі телекодової інформації при цьому становить:

• по радіостанції Р-407 — не менше 7 км;

• по радіостанції Р-111 — не менше 25 км;

• по радіостанції Р-123М (Р-123МТ) — не менше 20 км;

• по телефонному кабелю типу П-274 — не менше 15 км, від виробу 9С717/6 (або 1РЛ135), через блок З23-1, з відображенням інформації на блоці ИТ-45;

• по радіостанції ОПОВЕЩЕНИЕ через радіостанцію Р-123М з нанесенням повітряної обстановки на планшеті вручну.

Виріб 9С482М забезпечує видачу цілеуказання бойовим комплексам через радіостанцію Р-123М або по телефонному кабелю.

Виріб 9С482М забезпечує:

а) ретрансляцію прийнятої радіолокаційної інформації без перерахування координат;

б) присвоєння і передачу № цілі у вигляді подвійних десяткових цифр;

в) передачу і прийом команд і повідомлень і відображення їх на індикаторі у вигляді десяткових цифр;

г) визначення, передачу, прийом і відображення складових вектора швидкості цілі і визначення підлітного часу цілі.

Максимальні помилки видачі цілеуказання (на стоянці і у русі) при використанні апаратури АЗПД-У становлять: по дальності не більше 3,0 км; по азимуту не більше 5°.

Суредньоквадратичні помилки видачі цілеуказання (на стоянці і у русі) з використанням планшета становлять:

• по дальності не більше 3 км;

• по азимуту не більше 15°.

Дальність дії радіозв'язку на стоянці і у русі:

• Р-111 не менше 25 км;

• Р-123 — 15—20 км.

Апаратура навігації забезпечує визначення координат пересувного пункту управління на стоянці і у русі з точністю не менше 1% від пройденого шляху на дальностях більше 4 км і 0,6% -- до 4 км.

Електроживлення виробу може здійснюватися від:

• відбору потужності базового двигуна генератором Г-290Б;

• бензоелектричного агрегату АБ-I-II/ 30-М1;

• зовнішньої мережі змінного струму напругою 220В±10% з частотою 50 (400) Гц.

Усі перераховані вище джерела живлення працюють у буферному режимі з двома акумуляторними батареями типу 6 СТ-75-ЭМС і забезпечує живлення апаратури постійним струмом напругою +27В±10%.

Споживана потужність апаратурою виробу не більше 2,5 кВт.

Час повного розгортання:

• з прокладанням чотирьох ліній дротового зв'язку на відстань 500 м:

вдень не більше 25 хв.;

вночі не більше 30 хв.

• без прокладання ліній зв'язку:

вдень не більше 18 хв.;

вночі не більше 20 хв.

Вага укомплектованого виробу з екіпажем не більше 10 500 кг.

Габаритні розміри:

• довжина по корпусу 7220 мм;

• довжина по буксирному приладу в робочому положенні 7560 мм;

• ширина 2825 мм;

• висота 3325 мм;

Максимальна швидкість руху: по шосейних дорогах 80 км/ год.; в умовах бездоріжжя 10 км/год.; по сніжній цілині 20 км/ год.; на плаву 9-10 км/ год..

Примітка: При русі вночі швидкість руху знижується в середньому на 10-15%.

Запас ходу — 500 км.

Застосовуване паливо — бензин А-72.

Ємність 2-х бензинових баків — 290 літрів.

У виробі 9С482М передбачене неоперативне перемикання роботи радіостанції Р-111 на телескопічну щоглу за допомогою високочастотного кабелю, що перебуває в ЗІП виробу. Дальність передачі при цьому — не менше 30 км.

Дальність радіозв'язку на стоянці і у русі:

•Р-407 — не менше 4 км.

 

3. УСТРІЙ І РОБОТА ПУНКТА УПРАВЛІННЯ.

 

Робота пункта управління.

Виріб 9С482М входить до складу системи ППО механізованої (танкової) бригади і працює разом з передавальним пунктом і з військовими СРЦ типу П-12, П-15, П-18,

П-40.

Передавальний пункт сполучається з радіолокатором по кабелях сполучення. На його індикаторі відображається первинна повітряна обстановка (дистанційні і азимутальні відмітки, ехо-сигнали, сигнали опізнавання), яка відповідає обстановці на екрані індикатору РЛС, а також вторинна обстановка (відмітки контрольних точок, МТК, зворотного контролю переданих координат і характеристик).

Знімання координат цілей з індикатору проводиться оператором, який вибирає цілі, що підлягають передачі (повітряні засоби супротивника), від інших оцінок на екрані індикатору (наприклад, відбиття від місцевих предметів, перешкод, свої заявлені літаки) і передає на приймальний пункт ті дані, які потрібні для бойової роботи.

Передача відміток цілей проводиться оператором за допомогою спеціального датчика координат методом сполучення електронного маркера з відміткою від цілі.

Введення характеристик цілей здійснюється оператором вручну шляхом натискання клавіш кнопкового перемикача на блоці ДХ з відповідним гравіруванням. Зняті в такий спосіб координати цілей і їх характеристики надходять у телепередавач, де дані координат цілей складаються з даними топоприв'язки: різницею координат між місцезнаходженням передавального пункту і реперною точкою. Таким чином, координати цілей виходять відносно реперної точки.

При цьому забезпечується передача екстраполірованих значень координат цілей, у результаті чого усувається помилка, викликана запізнюванням зйому стосовно моменту локації.

У телепередавачі приведені координати цілей і їх характеристики модулюються, піднесучою частотою і промодульований сигнал надходить на вхід радіоканалу або телефонну лінію і передається на приймальний пункт.

На приймальному пункті сигнали приймаються радіостанцією Р-407 (Р-111,

Р-123М) або по дротових лініях зв'язку і надходять на телеприймач. У телеприймачі сигнали демодулюются, підсумовуються з даними топоприв'язки, дешифруються і надходять на вхід індикатора.

На екрані індикатора приймального пункту відображається вторинна повітряна обстановка, щодо свого місцезнаходження, яка містить відомості про азимут, нахилену дальність, державну приналежність, характеристику і висотну зону повітряних цілей.

Командир батареї, на підставі цих даних, телекодом (автоматизовано) або голосом по Р-123 або по телефонних лініях зв'язку через РТК-1 видає цілеуказання вогневим комплексам.

Вогневі комплекси розташовуються від приймального пункту на відстані не більше 500 метрів (при цілеуказуванні голосом).

Помилка визначення координат при видачі цілеуказання складається з помилок топографічної прив'язки, старіння інформації, помилок апаратури передачі та прийому радіолокаційного зображення і знімання даних з блоку ИТ-45, помилок РЛС і за рахунок віддалення вогневих комплексів від приймального пункту.

Для обліку даних помилок вогневі комплекси ведуть пошук цілей у секторі ±15° від отриманого азимута.

Цілеуказування може бути видане групі вогневих установок або окремо взятій установці.

Готовність вогневих установок до одержання бойового завдання передається по

Р-123М (РСТ-1) голосом. Командир відділення управління, одержавши доповідь з вогневого комплексу, вручну вводить ці дані на табло ИТ-1, що представляє собою запам'ятовувальний пристрій. З табло ИТ-1 ці дані надходять на табло ИТ-2, яке так само являє собою запам'ятовувальний пристрій.

Готовності вогневих комплексів відображаються на табло ИТ-1 і ИТ-2 шляхом загоряння відповідних лампочок.

Топоприв'язка виробу 9С482М здійснюється за допомогою апаратури навігації і орієнтування. Принцип дії топоприв'язки заснований на перетворенні координат цілі (Ц), передаючого (ПУ) і прийомного (ППУ) пунктів шляхом прив'язки їх до єдиної умовної системи координат з початком відліку, що збігається з реперною точкою.

Дані про місце розташування передавального і приймального пунктів щодо реперної точки вводяться вручну командиром відділення управління в датчики топоприв'язки пунктів.

Потім, при русі приймального пункту, здійснюється автоматизоване введення даних у датчик топоприв'язки.

З датчиків топоприв'язки ці дані надходять на телепередавач і телеприймач, де підсумуються з координатами повітряних цілей. Таким чином, координати відображених цілей на екрані індикатору ППУ знімаються щодо місця розташування ППУ.

Крім прийому інформації про повітряну обстановку через апаратуру АЗПД-У, дані про неї можуть надходити по сітці цілеуказання через радіостанції Р-123М (РСТ-4) і Р-407 (РСТ-5). У цьому випадку повітряна обстановка наноситься вручну на планшет ПО.

У виробів 9С482М є блок С23-1 (входить до складу апаратури АЗПД-У), що працює в кодах системи 9С717.

Якщо буде потреба обміну інформацією з цією системою тумблери ПЕРЕДАЧА і ПРИЕМ на коробці РК-1У повинні бути поставлені у відповідні положення.

Зв'язок ППУ з вищим командуванням здійснюється по радіостанції Р-111 (РСТ-3).

Зв'язок ППУ з підрозділами, що прикриваються, здійснюється по радіостанції

Р-123М (РСТ-2).

 

3.2. Сполучення з РЛС.

 

Крім приймання інформації про повітряну обстановку з передавального пункту, виріб 9С482М може приймати її безпосередньо від РЛС, якщо відстань між ними менше 300 метрів.

Сполучення з військовими РЛС розвідки і цілеуказання типу П-12, П-15, П-18,

П-40 проводиться по каналах сполучення цих станцій з системою «Воздух-1П» згідно зі схемами сполучення.

При сполученні з РЛС, на індикаторі виробу 9С482М автоматично відображається первинна повітряна обстановка, що аналогічна обстановці на екрані індикатора РЛС, і вторинна обстановка. При сполученні з РЛС, виріб 9С482М може бути використаний як передавальний пункт.

Сигнали з РЛС: АО (активна відповідь), ОП (опізнавання) і ехо-сигнал надходять на вхід блоку ИТ-45, де використовуються для виробітку підсвічування відміток відповіді; а імпульси запуску, ОД (відмітки дистанції) і ОА (відмітки азимута) надходять на блок ФР. Імпульси запуску і ОД використовуються для виробітку імпульсу формування пилки і синхронізації апаратури АЗПД-У з РЛС. Відмітки дистанції і азимута зі стійки РПС-М надходять на блок ИТ-45 для створення масштабної сітки по дальності і азимуту.

Сигнали з сельсин-датчиків РЛС, що задають азимутальне положення антени РЛС, надходять на прилад 220Н, який формує пилкоподібні напруги, пропорційні синусу і косинусу азимута антени РЛС.В результаті цього на екрані індикатору ИТ-45 створюється радіально кругова розгортка, лінія якої обертається синхронно і синфазно з антеною РЛС.

 

3.3. Устрій пункта управління ПУ-12М.

 

Пункт управління ПУ-12М змонтований на базі бронетранспортера БТР-60ПБ без башти (шасі машини 49-07). Корпус зварений з броньових листів, закритий, водонепроникний. Корпус має два відділення: апаратне відділення і відділення силової установки. Зовні виріб пофарбований у захисний колір.

Наявність опалення, вентиляції і освітлення дозволяє забезпечити у середині машини нормальні умови для роботи екіпажу у різних кліматичних умовах, у різний час доби (при працюючому базовому двигуні).

На даху корпуса машини розміщений кабельний барабан з високочастотним кабелем, закріплений на телескопічній щоглі. За допомогою спеціального кріплення на даху машини закріплюється бензоагрегат АБ-1-ІІ/30-1М.

На спеціальних кронштейнах розміщено дві антени для радіостанцій Р-123М. Антена (штир АШ-3,4 м) для Р-111 кріпиться в середній частині даху корпуса машини. Гнучка антена для Р-407 кріпиться на телескопічній щоглі.

 

Склад і розміщення екіпажу.

Обслуга пересувного пункту управління ПУ-12М складається з чотирьох людей:

  1. Командир відділення управління
  2. Оператор-планшетист
  3. Радист-телефоніст
  4. Водій-електромеханік

Залежно від конкретного використання ПУ-12М у системі управління засобами ППО, командиром бойової обслуги може бути начальник ППО бригади-- командир дивізіону або командир батареї.

В апаратному відділенні розташовано чотири робочі місця екіпажу ППУ.

На робочому місці командира батареї розташована наступна апаратура:

• блок ИТ-45 (19);

• блок ФР (13);

• блок ДХ (15);

• блок САУ радіостанції Р111 (28);

• радіотелефонний концентратор РТК-1 (23);

• радіостанція Р-123М (РСТ-2) (22);

• блок ДТ-2 (20);

• вентилятор (27);

• радіостанція Р-407 (РСТ-5) (51);

• інформаційне табло ІТ-2 (18);

• блок живлення Р-123М (26);

• щит командирський ЩК (36).

На робочому місці командира відділення управління (машини) розташована наступна апаратура:

• візир орієнтування ВО-1 (1);

• перетворювач поточних координат ПТК (2);

• інформаційне табло ІТ-1 (4);

• радіостанція Р-123М (РСТ-1) (8);

• пульт внутрішнього зв'язку ПВС-2 (6);

• рентгенометр ДП-3Б (53);

• пульт управління гірокурсоуказувачем (7);

• прилад 220Н (11).

На робочому місці радиста розташована наступна апаратура:

• розподільна коробка РК-1В (38);

• радіостанція Р-111 (РСТ-3) (41);

• пульт внутрішнього зв'язку ПВС-1 (42);

• щит розподільний ЩР (44);

• фільтр живлення ФП (45);

• випрямляч мережний ВС-27 (47);

• акумулятори (48);

• столик радиста (33).

На робочому місці радиста розташована наступна апаратура:

• планшет повітряної обстановки ПО (52);

• радіостанція Р-123М (РСТ-4) (40);

На робочому місці механіка-водія розташована наступна апаратура:

• пульт внутрішнього зв'язку ПВС-3 (29);

• оглядові прилади (50);

• гірокурсоуказувач (30);

• стійка РПС-М (34).

Крім того, у машині розташовані:

• розподільна коробка РК-2 (39);

• два вентилятори обдування Р-111 (46);

• щит ввідний ЩВ (25);

• реле-регулятор РР-361А (47);

• два питних баки (9);

• дві коробки РК-3У (50);

• блок живлення БП-3М (52);

• блок С23-1 (12).

 

4. ПРИЙОМ і ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА ПУ-12М.

 

Технічні дані

Готовність до роботи – 15 хвилин після включення

Тривалість безперервної роботи – 7 годин.

Основним приладом гірокурсоуказувача є гіроазимут, принцип дії якого заснований на використанні властивості 3-х степеневого гіроскопа втримувати положення вісі власного обертання незмінним у просторі.

Гіроазимут складає:

- корпус

- демпфер

- аретир

- обігрівачі

- амортизатор.

Корпус містить у собі:

1.карданну підвіску з курсовим гіроскопом

2.двоканальний сельсин-трансформатор

3.горизонтуючий і азимутальний коригувальні мотори.

Гіровузол представляє гіромотор, на корпусі якого встановлений струмознімач і балансуючі гвинти.

Двоканальний сельсин-трансформатор призначений для перетворення у відповідний електричний сигнал кутів повороту статора 39 щодо ротора.

Азимутальний коригувальний мотор призначений для додавання обертового моменту до вісі гіровузла, під впливом якого виникає прецесія гіроскопа в азимуті і являє собою реверсивний мотор, що працює в загальмованому режимі.

Конструкція горизонтуючого корекційного мотора відрізняється від азимутального коригувального мотора лише тим, що його статор з обмоткою типу «біляче колесо» охоплює ротор, що має дві керуючі обмотки і одну обмотку збудження.

Демпфер

Призначений для гасіння коливань корпусу 44, встановленого в додатковому карданному підвісі.

Аретир

Служить для стопоріння додаткового карданного підвісу при транспортуванні гіроазимута у виключеному стані. Аретир кріпиться в нижній частині і містить у собі електромагніт.

Обігрівачі

Призначені для забезпечення порівняно постійних температурних умов усередині гіроазимута в холодну погоду. Пристрій: слюдяний каркас, константановий дріт, алюмінієвий каркас. U =+25В, Р=90Вт.

Амортизатор

Амортизатор призначений для захисту приладу від надмірних впливів ударних і вібраційних перевантажень.

Пульт управління.

Призначений для настроювання, регулювання, вмикання і вимикання гірокурсоуказувача. Пульт складається з литого корпуса і панелі, на якій розміщені регулювальні регістри і тумблери.

 

Перетворювач ПТ-200Ц.

Служить для перетворення постійного струму напругою 27В у змінний трифазний напругою 36В частотою 400 Гц.

Визначення похибки бусолі.

 

Для визначення за допомогою бусолі дирекційних кутів необхідно знати похибки бусолі , тобто кут який треба обчислити з величини магнітного азимута, щоб одержати відшукуваний дирекційний кут, або додати до значення дирекційного кута знятого з карти, для визначення магнітного азимута необхідного напрямку.

1.Установити бусоль по виску на пункті вивірки, що виміряється над точкою.

2.Орієнтувати бусоль по магнітній стрілці, відзначитися по орієнтирній точці і визначити по бусольному кільцю барабану їх магнітні азимути. Знайти різницю між виміряними магнітними азимутами Ам на кожну точку і відповідним дирекційним кутом . Ця різниця дає похибки бусолі .

3. Визначити магнітні азимути по точках ще два- три рази.

Дійсне значення похибки для даної бусолі середньоарифметичне.

Перехід від дирекційного кута до магнітного азимуту.

a .

Від магнітного азимута до дирекційного кута

a ,

де: ,

- нахиленість магнітної стрілки бусолі в даній точці

- зближення меридіанів у даній точці.

Відлікові пристрої.

Відліковий пристрій дирекційного кута (складається з обертових шкал точного і грубого відліку і непорушного індексу.

Ціна оберту шкали точного відліку становить 1-00 (6°), а шкали грубого відліку—60-00 (360°). Ціна поділок шкали точного відліку—0-01 шкали грубого відліку—1-00.

Відліковий пристрій коректури шляху барабанного типу з обертовою шкалою. Ціна поділки становить 0,2%, межі градуювання від —10 до +12%.

 


З лицьової сторони курсопрокладача розташовані:

 

1 -тумблер В2; 2 -тумблер ОСВЕЩ; 3 -маховик X; 4 -лічильник X; 5 -маховик ШЛЯХ; 6 -лічильник S; 7 -лічильник Y; 8 -маховик Y;   9 -запор П-51; 10 -затискач; 11 -барабан; 12 -гвинт; 13 -важіль пишучого пристрою; 14 -фіксатор; 15 -корпус з грифелями; 16 -сигнальна лампочка МАСШТАБ ВЫКЛ.(Л1)

 

 


Зверху і позаду курсопрокладача розташовані:

1 -шкала КОРР. ПУТИ;

2 -тримач запобіжника;

3 -маховик КУРС РОБОТА;

4 -штепсельне рознімання;

5 -ліхтар з лампочкою для висвітлення шкали КУРС;

6 -шкала КУРС.

 

Функціональна схема КП-4.

Вхідними даними для курсопрокладача є дирекційний кут (курс) (напрямок руху ПУ-12М и пройдений шлях (S).

 

Сигнал неузгодженості у вигляді напруги, пропорційної збільшенню дирекційного кута (від сельсин-датчика, розташованого в гірокурсоуказувачі, по лінії синхронної передачі надходить на сельсин-приймач курсопрокладача (мал. 3).

З сельсин-приймача напруга, посилена підсилювачем В2, надходить на виконавчий двигун ДГ-ЗТА, який по кінематичних зв'язках розвертає побудувальний механізм, шкали грубого і точного відліку, а також ротор сельсин-приймача до одержання на виході підсилювача напруги, рівної нулю.

В одному корпусі і на одному валу з двигуном перебуває асинхронний тахогенератор змінного струму, який виробляє напругу, пропорційну швидкості обертання двигуна.

Ця напруга надходить на вхід підсилювача і віднімається з напруги, що надходить від сельсин-приймача, чим і забезпечується негативний зворотній зв'язок по швидкості, яка необхідна для забезпечення поліпшення якості стежачої системи курсопрокладача.

Для введення значень дирекційного кута в прилад при включеній стежачій системі, є маховик КУРС РОБОТА, а при виключеній — маховик КУРС КОНТРОЛЬ. Відлік значень дирекційного кута здійснюється зі шкали КУРС).

При включеному перемикачі ПУТЬ через валик від ходової частини об'єкта на механізм коректури надходить збільшення шляху. У механізмі коректури величина шляху корегується. Коректура шляху вводиться маховиком КОРР. ПУТИ, значення коректури відраховують по шкалі КОРР. ПУТИ. Введення коректури шляху обмежене механічним стопором у межах від —10 до +12%.

За введеними значеннями скорегованого збільшення шляху і значення кута

(побудувальний механізм вирішує залежності

∆Х = К*(S*cos a,

∆Y = К*(S*sin a

Вироблені збільшення координат по окремих кінематичних ланцюгах надходять на лічильники X і Y і на масштабні механізми. Масштабні механізми перемикаються ручкою ПЕРЕКЛ. МАСШТ. залежно від масштабу карти або вимикаються, якщо робота ведеться без карти.

Перед початком роботи приладу за допомогою маховиків X і Y установлюються початкові координати положення об'єкта Х0 і Y0.

При роботі приладу відбувається підсумовування встановлених початкових координат зі збільшеннями цих координат, виробленими курсопрокладачем. У результаті курсопрокладач вирішує залежності

Хт = Хо +∆Х

Ут = Уо + ∆Y.

Значення поточних координат і пройдений об'єктом шлях зчитуються з лічильників X, Y і S.

Рух з масштабних механізмів по кінематичних зв'язках надходить для переміщення каретки з олівцем і обертання барабана; на карті, закріпленій на барабані, буде прокреслюватися шлях, пройдений об'єктом. Для встановлення олівця в потрібну точку карти є маховики X і Y. Для введення шляху вручну є маховик ПУТЬ.

Перетворювач ПТ-200Ц.

Перетворювач ПТ-200 Ц-Ш служить для перетворення постійного струму напругою 27 В в змінний трифазний струм напругою 36 В частотою 400 Гц.

Розташований на ПУ-12М з лівої передньої частини, між сидінням механіка-водія і стійкою РПС-М під гіроуказувачем 1Г13М. Встановлюється на об'єкті в горизонтальному положенні.

Двигун постійного струму і трифазний синхронний генератор з збудженням від постійного магніту змонтовано в єдиному алюмінієвому корпусі 18. Ротор генератора і якір двигуна розташовано на загальному валу 16. У корпус 18 з однієї сторони запресований статор 8 двигуна, набраний з листів електротехнічної сталі, з іншого боку статор 9 генератора. Обертова частина приладу складається з валу 16 з посадженими на ньому якорем 17 двигуна, ротором 11 генератора і колектором 21.

Вал 16 опирається на підшипники 3 і 13, розташовані в щиті 15 і кришці 4. На кінці валу з боку двигуна на шпонці 1 гайкою 2 кріпиться вентилятор 6. До корпуса 18 кріпиться супорт 7 з щіткотримачами та щітками і кришка 4 з сальником.

Супорт, вентилятор і інші деталі цього кінця вала закриті алюмінієвим ковпаком 20, що служить для захисту приладу від забруднення і для напрямлення охолоджувального потоку повітря. У ковпаку 20 напроти лопаток вентилятора прорізані жалюзі. До щита 15 гвинтами 12 кріпиться кришка 14, що закриває підшипник 13. Блок управління 10 типу КСУ-200Ц змонтований у сталевій коробці, яка кріпиться чотирма гвинтами до корпуса перетворювача.

Блок управління містить у собі: контактор, що забезпечує дистанційний запуск і вимикання перетворювача; фільтр від радіоперешкод, які викликаються роботою перетворювача; магніто-резонансний стабілізатор частоти, що підтримує постійне число обертів, а отже, і постійну частоту в перетворювачі зміною сили струму в керуючій обмотці двигуна.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 234; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.137.218 (0.204 с.)