Тема 3. Міжреберні нерви. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.

Кількість годин - 2

1. Актуальність теми:

Значення, щодо формування міжреберних нервів та поперекового сплетіння, їх топографії, проекції нервів та шкіряний покрив людини, ходу їх основних гілок, областей їх іннервації будуть необхідними при засвоєнні таких клінічних дисциплін як неврологія, хірургія, травматологія, терапія.

Конкретні цілі

Знати формування міжреберних нервів, їх хід та зони їх іннервації.

Знати формування поперекового сплетіння.

Знати хід гілок поперекового сплетіння та зони їх іннервації.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Яка функція нервової тканини.

Що таке сіра та біла речовина спинного мозку.

Як формуються спинномозкові нерви, де вони виходять з хребтового каналу і на які гілки поділяються.

Які гілки утворюють сплетіння і яка їх функція.

У якій борозні ребер лежать міжреберні нерви і яке клінічне значення це має.

Що таке м’язова лакуна і де вона розташована.

Що таке затульний канал і де він розташований.

Повторити м’язи тулубу, тазу та нижньої кінцівки.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Які гілки, які за рахунок грудних спинномозкових нервів утворюють
міжреберні нерви?

2. В якій борозні ребра лежать міжреберні нерви і яке клінічне значення
це має?

3. Які м’язи тулубу іннервують міжреберні нерви?

4. Які гілки, які за рахунок спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетіння?

5. На якому м’язі лежить поперекове сплетіння?

6. Які нерви поперекового сплетіння ви знаєте?

7. Який хід клубово-пахвинного нерва, та що він іннервує?

8. Який хід латерального шкірного нерва стегна.

9. Який хід стегнового нерва та що він іннервує?

10. Які гілки стегнового нерва та, що кожна з них іннервує?

11. Який хід затульного нерва та що він іннервує?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття. МІЖРЕБЕРНІ (ГРУДНІ) НЕРВИ.

Грудні спинномозкові нерви (nervi thoracici Th II-ThXI)

Передні гілки II-XI грудних спинномозкових нервів не утворюють сплетень, а формують міжреберні нерви (nervі іntercostales). Міжреберні нерви проходять по нижньому краю ребра в борозні ребра, іннервують глибокі грудні м’язи, верхній і нижній задні зубчасті м’язи, м’язи живота, шкіру грудей і живота.

Поперекові спинномозкові нерви (lumbales LI-LV)

Передні гілки 1-1V поперекових і XII грудного спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетення (рlехus lumbalе). Поперекове сплетення лежить під великим поперековим м’язом.

НЕРВИ ПОПЕРЕКОВОГО СПЛЕТЕННЯ:

1. Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastricus) виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, іннервує м’язи і шкіру живота.

2. Клубово-пахвинний нерв (nervus ilioguinalis) виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, іннервує шкіру живота над пахвинним каналом, шкіру статeвих губ, калитки.

3. Латеральний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis) виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, іннервує шкіру латеральної поверхні стегна.

4. Стегновий нерв (nervus femoralis) виходить з-під латерального
краю великого поперекового м’язу, через м’язову лакуну, проходить на стегно, розгалужується на:

- м’язові гілки (rami musculares), які іннервують передню групу м’язів стегна;

- шкірні гілки (rami cutanei), які іннервують шкіру передньої та медіальної поверхні стегна.

- підшкірний нерв (nervus saphenus) – іннервує шкіру медіальної поверхні гомілки та шкіру медіального краю тилу стопи.

5. Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м’яза, розгалужується на дві гілки:

- статева гілка (ramus genitalis) іннервує вміст пахвинного каналу;

- стегнова гілка (ramus femoralis) іннервує шкіру стегна в ділянці пахвинної складки;

6. Затульний нерв (nervus obturatorius) виходить з-під медіального краю великого поперекового м’яза, йде через затульний канал на стегно, іннервує медіальну групу м’язів стегна, шкіру медіальної поверхні стегна.

Матеріали для самоконтролю.

Ситуаційні задачі.

1.Хворий не може розігнути гомілку, у нього відсутня шкірна чутливість на передній поверхні стегна. Пошкодження якого нерва виявило неврологічне обстеження?

A. *Стегнового

B. Затуленого

C. Сідничного

D. Верхнього сідничного

E. Статево-стегновий

2. В травматологічний пункт доставлений хворий з пораненням великого поперекового м’яза. Хворий втратив можливість розгинати гомілку в колінному суглобі. Який нерв ушкоджений в даному випадку?

A. * Стегновий нерв

B. Клубово-підчеревний

C. Клубово-пахвинний

D. Статево-стегновий

E. Затульнний нерв

3. У хворого не розгинається колінний суглоб, відсутній колінний рефлекс, порушена чутливість шкіри на передній поверхні стегна. Які нервові структури вражені?

A. *Стегновий нерв

B. Верхній сідничий нерв

C. Великий малогомілковий нерв

D. Затульний нерв

E. Нижній сідничий нерв

4. При огляді хворого лікар-невропатолог встановив відсутність "колінного рефлекса" при постукуванні по зв’язці наколінка. Який нерв може бути пошкоджений в цьому випадку?

A. *Стегновий

B. Затульний

C. Сідничний

D. Великогомілковий

E. Загального малогомілковий

6. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на болі в кульшовому суглобі та у всіх привідних м’язах і шкірі над ними при рухах. Який нерв ушкоджено?

A. *Затульний нерв

B. Клубовопахвинний нерв

C. Стегновий нерв

D. Латеральний шкірний нерв стегна

E. Задній шкірний нерв стегна

7. У чоловіка, що хворіє на остеохондроз, з'явився різкий біль у м'язах живота (бічних та передніх). При об'єктивному обстеженні лікар констатував підвищену больову чутливість шкіри підчеревної ділянки. Ураження якого нерва могло спричинити цій біль?

A. * Клубово-підчеревного нерва

B. Сідничого нерва

C. Затульного нерва

D. Стегнового нерва

E. Статево-стегнового нерва

8. Після операції апендектоміїу хворого залишилася знижена чутливість шкіри над паховою зв'язкою на місці проведеної операції. Гілки якого нерва були пошкоджені в процесі оперативного втручання?

A. N.ilioinguinalis.

B. N.genitofemoralis.

C. N. femoralis.

D. N.cutaneus femoralis lateralis.

E. *N.iliohypogastricus.

9. При обстеженні хворого спостерігаються сильні болі в ділянці передньої поверхні стегна, атрофія чотириголового м'яза. Який нерв уражений?

A. Замикальний

B. *Стегновий

C. Сідничий

D. Великогомілковий

E. Малогомілковий

10. Порушення тактильної та температурної чутливості в ділянці нижніх двох третин передньозовнішньої поверхні стегна (хвороба Рота) пояснюється ураженням якого нерва.

А. Статево - стегнового нерва.

В. *Стегнового нерва.

С. Сідничогонерва.

D. Латерального шкірного нерва стегна.

Е. Великогомілкового нерва.

12. Після травми стегна у пацієнта спосте­рігається розлад шкірної чутливості на передній поверхні стегна і медіальній поверхні гомілки, абсолютно неможливо енергійне розгинання ноги в колінному суглобі. Пошкодження якого нерва можна припустити?

A. *Стегнового

B. Замикального

С. Сідничого

D. Верхнього сідничного

Е. Нижнього сідничного

Рекомендована література

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.- С.П., изд-во "Гиппократ", 1998 г.

2. Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.

Додаткова:

1. Матещук-Вацeба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.

- Львів, "Поклик сумління". - 1997.

Тема 4. Крижове сплетіння. Куприкове та статеве сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.

Кількість годин — 2.

1. Актуальність теми:

Знання про формування крижового сплетіння, місця виходу його нервів, проекції їх на шкіряний покрив людини необхідні студентам в освоєнні клінічних дисциплін, причому вірогідність ураження крижового сплетіння статистично висока.

Конкретні цілі.

Знати, з чого формується крижове сплетіння.

Знати, де розташовано крижове сплетіння.

Знати, на які нерви поділяється крижове сплетіння.

Знати короткі нерви крижового сплетіння.

Знати топографію (хід) коротких нервів крижового сплетіння.

Знати зони іннервації коротких гілок крижового сплетіння.

Знати довгі нерви крижового сплетіння.

Знати хід довгих нервів крижового сплетіння.

Знати зони іннервації довгих нервів крижового сплетіння.