Вищий державний навчальний заклад України



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вищий державний навчальний заклад України



«Українська медична стоматологічна академія»

“Затверджено”

на засіданні кафедри

анатомії людини

Завідувач кафедри

Професор______О.О. Шерстюк

«____»___________ 20__ р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна Анатомія людини
Модуль №3 «Периферична нервова система. Вегетативна нервова система. Естезіологія. Провідні шляхи головного та спинного мозку».
Змістовний модуль №3.1-3.5 3.1. Спинномозкові нерви 3.2. Черепні нерви 3.3 Вегетативна нервова система 3.4. Естезіологія 3.5. Провідні шляхи головного та спинного мозку
Курс ІІ
Факультет Медичний №1, №2

 

Полтава – 2013

Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Методичні розробки склали:

Професор Шерстюк О.О. (естезіологія)

Доцент Тихонова О.О. ( черепні нерви, провідні шляхи головного та спинного мозку)

Доцент Тарасенко Я.А. (спинномозкові нерви, електронний набір, підбір тестів і ситуаційних задач з бази «Крок – 1»)

Затверджено на засіданні ЦМК

ВДНЗ України «Українська

Медична стоматологічна академія»

протокол №__________від ____________2013 р.

 

Тематичний план практичних занять для студентів 2 курсу медичного факультету з модуля 3 «Периферична нервова системи: спинномозкові та черепні нерви. Вегетативна нервова система. Естезіологія. Провідні шляхи головного та спинного мозку».

 

Тема практичного заняття Кількість годин
  Змістовий модуль 3.1. Спинномозкові нерви  
Загальна характеристика периферичної нервової системи. Формування, будова спинномозкових нервів. Задні гілки спинномозкових нервів, ділянки іннервації. Передні гілки: шийне сплетіння, топографія, ділянки іннервації.
Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони шкірної іннервації.
Межреберні нерви. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони шкірної іннервації.
Крижове, куприкове та статеве сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
  Змістовий модуль 3.2. Черепно-мозкові нерви  
Загальна характеристика черепних нервів. Розвиток, характеристика. Окоруховий, блоковий та відвідний нерви. Гілки, області іннервації.
Трійчастий нерв. Області іннервації. Провідний шлях трійчастого нерва.
Лицевий нерв. Загальна характеристика. Області іннервації. Проміжний нерв, характеристика ядер, гілки, області іннервації.
Язикоглотковий нерв, характеристика, гілки, області іннервації.
Блукаючий нерв: загальна характеристика, ядра, топографія. Області іннервації.
Додатковий та під’язиковий нерви. Гілки, області іннервації.
Змістовий модульний контроль «Периферична нервова система: спинномозкові те черепні нерви»  
  Змістовий модуль 3.3.Вегетативна нервова система  
Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина ВНС.
Парасимпатична частина вегетативної нервової системи. Області іннервації.
Вегетативні нервові сплетення та вузли. Іннервація внутрішніх органів.
  Змістовий модуль 3.4. Естезіологія  
Загальна естезіологія. Поняття про аналізатори. Орган зору. Очне яблуко: оболонки, камери, світлопереломлюючі середовища.
Допоміжний апарат органу зору. Провідний шлях зорового аналізатора. Зіничний рефлекс. Патологія й аномалії розвитку органа зору.
Загальна характеристика органа слуху. Зовнішнє та середнє вухо. Слухові кісточки, барабанна порожнина, її стінки.
Внутрішнє вухо. Кістковий та перетинчастий лабіринт. Провідний шлях органа слуху та рівноваги. 8 пара черепних нервів.
Органи нюху та смаку. Провідний шлях органа нюху. Провідний шлях органа смаку.
Шкіра як орган. Похідні шкіри. Молочна залоза.
  Змістовий модуль 3.5. Провідні шляхи головного та спинного мозку  
Висхідні проекційні шляхи кіркового напрямку. Медіальна петля.
Висхідні проекційні шляхи мозочкового напрямку.
Низхідні проекційні шляхи. Пірамідні шляхи.
Низхідні проекційні шляхи. Екстрапірамідні шляхи.
Підсумковий модульний контроль засвоєння знань модуля №3 «Периферична нервова система: спинномозкові та черепні нерви. Вегетативна нервова система. Естезіологія. Провідні шляхи головного та спинного мозку».

Тема 1. Загальна характеристика периферичної нервової системи. Формування, будова спинномозкових нервів. Задні гілки спинномозкових нервів, ділянки іннервації. Передні гілки: шийне сплетіння, топографія, ділянки іннервації.

Кількість годин — 2

1. Актуальність теми:

З цієї теми починається детальне вивчення периферичної нервової системи, основною функцією якої є проведення нервових імпульсів від ycix видів рецепторів (екстра-, інтро-, пропріо-) в сегментарний апарат спинного мозку та у відведенні від центральної нервової системи регулюючих нервових імпульсів до органів та тканин. Знання проекції вcix гілок сплетінь спинномозкових нервів на шкіряний покрив, а також місця виходу нервів, регіони їх іннервації, групи м'язів, які вони іннервують знадобляться студентам в подальшому вивченні таких клінічних дисциплін, як травматологія, неврологія, хірургія, терапія та інших.

Конкретні цілі.

Знати, з чого формується шийне сплетіння.

Знати топографію шийного сплетіння.

Знати класифікацію гілок шийного сплетіння.

Знати шкірні гілки шийного сплетіння.

Знати топографію шкірних гілок шийного сплетіння.

Знати область іннервації шкірних гілок шийного сплетіння.

Знати м'язові гілки шийного сплетіння.

Знати топографію та область іннервації м'язових гілок шийного
сплетіння.

Знати змішані гілки спинномозкових нервів: діафрагмальний нерв,
його топографію та області іннервації.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Функція нервової системи.

Види рецепторів. Будова спинного мозку.

Рефлекторна дуга та її різновиди.

Формування спинномозкових нервів.

Функція корінців спинномозкових нервів.

Сегментарний апарат спинного мозку.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Формування шийного сплетіння.

2. Топографія шийного сплетіння.

3. Класифікація гілок шийного сплетіння.

4. Шкірні гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

5. М'язові гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

6. Змішані гілки шийного сплетіння: діафрагмальний нерв, його топографія та
зона іннервації.

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

Зміст теми заняття.

Спинномозкові нерви - nervi spinales.

Спинномозковий нерв утворюється від злиття переднього i заднього корінців спинного мозку. Розрізняють: 8 шийних спинномозкових нервів 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових та 1 куприковий. Спинномозковий нерв змішаний, містить pyxoвi волокна (аксони мотонейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку), вегетативні волокна, зокрема VIII шийний, I-XII грудні та I-III поперекові спинномозкові нерви містять симпатичні волокна (аксони нейронів латерального проміжного ядра латерального рогу спинного мозку), а II-IV крижові спинномозкові нерви містять парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер спинного мозку); чутливі волокна (відростки протонейронів спинномозкових вузлів).

Спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвip i розгалужується на гілки:

- передня гілка (ramus anterior) - бере участь у формуванні сплетінь (шийного, плечового, поперекового, крижового); виняток - II-XI грудні спинномозкові нерви;

- задня гілка (ramus posterior) - іннервує шкіру спини та потилиці, глибокі
м'язи спини;

- оболонна гілка (ramus meningeus) - іннервує оболонки спинного мозку;

- біла сполучна гілка (ramus communicans albus) - сполучає спинний
мозок з вузлами симпатичного стовбура, містить симпатичні волокна.

Шийні спинномозкові нерви (nervi cervicales СІ-CVІІІ). Передні гілки I-IV шийних спинномозкових нервів утворюють шийне сплетіння (plexus cervicales). Шийне сплетіння розміщене під грудинно-ключично-соскоподібним м'язом.

Нерви шийного сплетіння:

I. Шкірні нерви (іннервують шкipy):

1. Поперечний нерв шиї (nervus transverses colli) - іннервує шкіpy
медіального трикутника шиї.

2. Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) - іннервує шкіру
зовнішнього вуха.

3. Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) - іннервує шкіру
латеральної частини потилиці.

4. Надключичні нерви (nervi supraclaviculares mediales, laterales et
intermedii) - іннервують шкipy латерального трикутника шиї, шкіру над- i
підключичних ямок, шкipy над дельтоподібним м'язом.

ІІ. М'язові нерви:

М'язові гілки - іннервують глибокі м'язи шиї.

Шийна петля (ansa cervicalis) - iннepвyє під'язикові м'язи. Ця петля
утворена верхнім i нижнім корінцями (radices superior et inferior). Верхній
корінець йде в складі під'язикового нерва, а потім відділяється від нього.

III. Змішані нерви:

1. Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) - iннeрвyє діафрагму, плевру, перикард, очеревину, капсулу печінки. Цей нерв проходить по передньому краю переднього драбинчастого м'яза, йде в грудну та черевну порожнини. В клініці відомий френікус-симптом, коли при захворюваннях печінки пацієнт відчуває біль в надключичній ямці (правій) при натисненні.

Матеріали для самоконтролю.

А. Ситуаційні задачі.

1. На будівництві робітник пошкодив собі праву бокову поверхню шиї в результаті удару балкою при її падінні. Під час падання допомоги у потерпілого виявилась знижена чутливість шкіри передньо-бічної поверхні шиї праворуч. Який нерв постраждав у даному випадку?

A.* n transversus colli

B. n vagus

C. n phrenicus

D. n accessories

E. n trigeminus

2. У больного хроническим заболеванием печени был отмечен положительный френикус-симптом. К какой мышце прижимают диафрагмальный нерв для проверки этого симптома?

A.* Передней лестничной мышце

B. Средней лестничной мышце

C. Подключичной мышце

D. Задней лестничной мышце

E. Грудино-ключично-сосцевидной мышце

3. До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на втрату чутливості шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу, що з’явилася після порізу шкіри над грудинно-ключично-соскоподібним м'язом. Пошкодження якого нерва дало таку клінічну картину?

A. * N. auricularis magnus

B. N. transversus colli

C. N. occipitalis minor

D. N. supraclaviculares

E. N. phrenicus

4. Під час операції при доступі до правої підключичної артерії з’явилося ускладнення у вигляді порушення дихання. Пошкодження якої структури обумовило вказане явище?

A. *Діафрагмальний нерв

B. Зірчастий вузол

C. Спинномозковий нерв

D. Додатковий нерв

E. Підязиковий нерв

5. До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на підвищену больову чутливість шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу. Пальпація позаду грудинно-ключично-соскоподібного м'язу боляча. Подразнення якого з нервів може дати таку клінічну картину?

A.* N. auricularis magnus.

B. N. transversus colli.

C. N. occipitalis minor.

D. Nn. supraclaviculares.

E. N. vagus.

6. Хворий скаржиться на болі в ділянці діафрагми при диханні, які з’явилися після незначного ушкодження грудної клітини. Про порушення якого нерва йдеться?

A.*Діафрагмальний нерв

B. Підлопатковий нерв

C. Надключичні нерви

D. Надлопатковий нерв

E. Поперечний нерв шиї

7. Унаслідок операційної травми м'яких тканин шиї справа, порушилися регу­лярні рухові екскурсії правого куполу діафрагми. Який з нервів достовірно постраждав?

A. N. vagus.

B.*N. phrenicus dexter.

C. N. acessorius.

D. Rr. dorsales nervi spinalis.

E. N. intercostales

Рекомендована література

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.-С.П., изд-во "Гиппократ", 1998 г.

2. Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.

Додаткова:

1. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.

- Львів, "Поклик сумління". - 1997.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.026 с.)