Теми 21, 22. Висхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.

Кількість годин – 4

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів висхідним провідним шляхам головного та спинного мозку.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Що являють собою провідні шляхи головного та спинного мозку, їх класифікація.

2. Назвати та показати асоціативні провідні шляхи головного мозку.

3. Назвати та показати основні комісуральні провідні шляхи.

4. Провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри тулуба.

5. Провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри обличчя.

6. Провідні шляхи пропріоцептивної чутливості кіркового напрямку.

7. Провідні шляхи тактильної чутливості.

8. Висхідні проекційні шляхи мозочкового напрямку.

 

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

Зміст теми заняття.

Провідні шляхи — це форма зв'язку периферії (рецептора) з центром, центру з периферією (виконуючим органом) і центрів між собою. Провідні шляхи поділяються на три групи:

I. Асоціативні шляхи — здійснюють зв'язок різних частин центральної нервової системи в межах однієї половини. В спинному мозку асоціативні шляхи представлені власними пучками, які зв'язують сегменти спинного мозку в межах однієї половини. В головному мозку асоціативні шляхи зв'язують кіркові кінці аналізаторів одної півкулі і представлені:

- верхнім поздовжнім пучком;

- нижнім поздовжнім пучком;

- гачкоподібним пучком;

- поясом;

- дуговими волокнами.

II. Комісуральні шляхи — здійснюють зв'язок половин центральної нервової системи між собою. В спинному мозку комісуральні шляхи представлені білою спайкою. В головному мозку основними комісуральними шляхами є:

- мозолисте тіло;

- передня спайка мозку;

- спайка повідців;

- задня епіталамічна спайка;

- спайка склепіння.

III. Проекційні шляхи — це складні рефлекторні дуги з різною кількістю вставних нейронів. Проекційні шляхи зовнішніх аналізаторів — аферентні (висхідні).

Проекційні шляхи внутрішніх аналізаторів — аферентні (висхідні) та еферентні (низхідні).

Висхідні шляхи переважно 4-нейронні (4-й нейрон — це кірковий кінець аналізатора).

Схема: чутливий вузол — чутливе ядро — таламус — кора (внутрішня зерниста пластинка).

Шкірний аналізатор забезпечує сприйняття, передачу і усвідомлення екстероцептивної інформації (відчуття болю, дотику, температури). Від шкіри тулуба, шиї та кінцівок інформація в кору передається по шляху Едінгера.

1-й нейрон цього шляху лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його закінчується рецептором в шкірі тулуба і кінцівок. Аксон в складі заднього корінця спинного мозку входить у спинний мозок.

2-й нейрон лежить у спинному мозку в задньому розі у власному ядрі Аксон його переходить на протилежну сторону спинного мозку (шлях перехрещений), підіймається по латеральному канатику спинного мозку, утворює спинномозкову петлю / направляється в проміжний мозок.

3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець в кору.

4-й нейрон — інтернейрон — лежить у корі в зацентральній звивині у внутрішньому зернистому шарі (пластинці).

Від шкіри обличчя інформація в кору передається по шляху трійчастого нерва.

1-й нейрон лежить у трійчастому вузлі, дендрит його закінчується рецептором у шкірі обличчя, аксон в складі трійчастого нерва йде в міст.

2-й нейрон лежить у мості в мостовому ядрі (дотик) або в спинномозковому ядрі (біль, температура). Аксон його переходить на протилежну сторону (шлях перехрещений), утворює трійчасту петлю, направляється в проміжний мозок.

3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець у кору.

4-й нейрон лежить у корі в зацентральній звивині (в нижній частиш) у внутрішній зернистій пластинці (шарі).

Висхідні проекційні шляхи пропріоцептивного аналізатора поділяється на дві групи: І) кіркового напрямку; ІІ) мозочкового напрямку.

І. Висхідні шляхи пропріоцептивного аналізатора кіркового напрямку.

Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок в кору передається по пучках Голля та Бурдаха.

1-й нейрон лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його закінчується рецептором в м'язах і суглобах нижньої частини тулуба і нижніх кінцівок (шлях Голля) або верхньої частини тулуба і верхніх кінцівок (шлях Бурдаха). Аксон іде в складі заднього корінця спинного мозку, піднімається в задніх канатиках спинного мозку у вигляді ніжного пучка Голля або клиноподібного пучка Бурдаха до довгастого мозку.

2-й нейрон лежить у довгастому мозку в ніжному ядрі (шлях Голля) або клиноподібному ядрі (шлях Бурдаха). Аксон його формує медіальну петлю, переходить на протилежну сторону (перехрестя петель) і направляється в проміжний мозок.

3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець в кору.

4-й нейрон лежить у корі в передцентральній звивині у внутрішній зернистій пластинці. Примітка: частина аксонів ніжного і клиноподібного ядер формують зовнішні дугові волокна і направляються по нижніх ніжках мозочка в мозочок.

Пропріоцептивна інформація від голови в кору передасться по шляху трійчастого нерва.

1-й нейрон лежить у трійчастому вузлі, дендрит його закінчується рецептором у м'язах голови і деяких м'язах шиї, аксон в складі трійчастого нерва йде в міст.

2-й нейрон лежить у середньомозковому ядрі трійчастого нерва. Аксон його переходить на протилежну сторону, утворює трійчасту петлю, направляється в поміжний мозок.

3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець у кору.

4-й нейрон лежить у корі в передцентральній звивині у внутрішній зернистій пластинці.

ІІ. Висхідні шляхи пропріоцептивного аналізатора мозочкового напрямку: Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок у мозочок передається по передньому спинно-мозочковому шляху Говерса і задньому спинно-мозочковому шляху Флехсіга.

1-й нейрон лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його закінчується рецептором в м'язах тулуба і кінцівок. Аксон в складі заднього корінця спинного мозку входить у спинний мозок.

2-й нейрон лежить у спинному мозку в грудному ядрі (шлях Флєхсіга) або в медіальному проміжному ядрі (шлях Говерса). Аксон його піднімається по латеральних канатиках спинного мозку і по нижніх ніжках мозочка в мозочок (шлях Флехсіга — шлях неперехрещений) або переходить на протилежну сторону (перше перехрестя) підіймається по латеральних канатиках спинного мозку і по верхніх ніжках мозочка, утворюючи верхній мозковий парус (друге перехрестя) в мозочок (шлях Говерса — двічі перехрещений).

3-й нейрон — інтернейрон — лежить у мозочку в черв'яку.

Матеріали для самопідготовки.

Ситуаційні задачі.

1. У хворого має місце повна деміелінізація провідників висхідних трактів. Який вид чутливості збережеться за цих умов?

A. Температурна чутливість.

B. Вібраційна чутливість.

C. Відчуття тиску.

D. Пропріоцепція.

E. Зір.

2. У чоловіка 33-х років внаслідок спино-мозкової травми порушена больова і температурна чутливість, що обумов­лено порушенням таких висхідних шля­хів:

A. Спинномозково-таламічних.

B. Переднього спинномозково-мозочкового.

C. Латерального спинномозково-коркового.

D. Медіального спинномозково-коркового.

E. Заднього спинномозково-мозочкового.

3. Внаслідок перенесеної травми хребта у хворого відсутня больова і темпера­турна чутливість лівої половини тулу­ба. Пошкодження якого провідного шляху може бути причиною цього яви­ща?

A. Tr. spino-thalamicus anterior справа.

B. Tr. spino-thalamicus lateralis зліва.

C. Tr. spino-thaiamicua lateralis справа.

D. Tr. spino-thalamicus anterior зліва.

E. Пучка Голля і Бурдаха зліва.

4. У результаті ножового поранення у постраждалого були пошкоджені задні канатики білої речовини спинного мо­зку. Які неврологічні порушення мо­жуть спостерігатися в цьому випадку?

A. Порушення больової і температур­ної чутливості.

B. Порушення пропріорецептивної, тактильної чутливості і стереогнозії.

C. Порушення відчуття дотику і тиску.

D. Порушення свідомих рухів.

Е. Порушення несвідомих рухів.

5. При обстеженні хворого з порушенням м'язово-суглобової чутливості було встановлено, що патологічний процес локалізований на рівні білої речовини спинного мозку. Де в нормі проходять провідні шляхи пропріоцептивної чутливості коркового напряму?

A. Задній канатик спинного мозку.

B. Передній канатик спинного мозку.

C. Бічний канатик спинного мозку.

D. Стовп Кларка спинного мозку.

Е. Ділянка навколо центрального кана­лу.

6. До нейрохірургічного відділення пот­рапив чоловік 30 років з ножовим по­раненням у ділянці нижньогрудного відділу хребта. При обстеженні було встановлено, що лезо ножа пройшло між остистими відростками 10 і 11 гру­дних хребців і пошкодило задні канати­ки спинного мозку. Волокна яких про­відних шляхів були пошкоджені в цьому випадку?

А. Тонкого і клиноподібного пучків. Переднього кірково-спинномозко­вого шляху.

С. Спино-таламічного шляху.

D. Заднього спинно-мозочкового шля­ху

Е. Переднього спинно-мозочкового шляху.

7. Пошкодження спинного мозку в резу­льтаті ДТП призвело до втрати такти­льної чутливості, відчуття положення тіла, відчуття вібрації. Які провідні шля­хи пошкоджені?

A. Пучок Голля і Бурдаха.

B. Пучок Флексіга і Говерса.

C. Червоноядерно-спиномозковий шлях.

D. Сітчасто-спиномозковий шлях.

Е. Тектоспінальний шлях.

Рекомендована література.

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. «Анатомия человека», С.П. Из-во «Гиппократ»., 1998.

2. Сапин М.Р. (ред). «Анатомия человека»., М. Медицина. 1987, т. 2, с 435-440.

3. Синельникове Р.Д., Синельникове Я.Р. «Атлас анатомии человека». Т-4.

Додаткова:

1. Костиленко Ю.П., Скрипников Н.С. Девяткин Е.А. методические рекомендации для студентов 1 и 2 курсов лечебного и сгоматологического факультетов по теме «Общие теоретические предпосылки к изучению органов чувств и проводящих путей нервной системи». Полтава, 1986, 49с.

2. Лавров Н.Н. Краткое пособие к изучению проводящих путей головного и спинного мозга. Рязань. 1961, 80 стр.

3. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія». Навчально-методичний 3. посібник. Львів. "Поклик сумління". 1997.

4. Иванов Г Ф. Основи нормальний анатомии человека 1949.

5. Тонков В.Н. Учебниж нормальной анатомии человека. 1962.